Рішення № 137791209, 14.05.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 396/2787/25

Номер провадження по справі 2/387/421/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :

головуючого судді Майстер І.П.

за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 24.12.2025 надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 34830 гривень 00 копійок, за договором про споживчий кредит №8708794 від 20.05.2023 .

Свій позов ТОВ " ФК Кредит-Капітал" обґрунтовує тим, що 20.05.2023 між Товариства з обмеженою відповідальністю Мілоан та ОСОБА_1 укладений в електронній формі відповідно до Закону України Про електронну комерцію та підписаний шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором кредитний договір №8708794, який розміщено в особистому кабінеті відповідача, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000 грн, шляхом безготівкового переказу на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ Мілоан умови кредитного договору № 8708794 виконало у повному обсязі, надало відповідачу кредит, відповідач в свою чергу не виконав умови кредитного договору, кредитні кошти не повернув. 28.08.2023 між ТОВ Мілоан та ТОВ ФК Кредит-Капітал укладений договір відступлення прав вимоги №103-МЛ, за умовами якого ТОВ ФК Кредит-Капітал набуло прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8708794. У зв`язку з невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором №8708794 у нього виникла заборгованість на загальну суму 34830,00 грн., з яких: 9000 грн. заборгованість за тілом кредиту, 24930 грн. заборгованість за відсотками, 900 заборгованість за комісією.

Позивач в судове засідання явку представника не забезпечив. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без участі представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечує, позовні вимоги просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився. При цьому суд зазначає, що про дату, час і місце судового засідання останній неодноразово повідомлявся у встановленому законом порядку, а саме шляхом направлення ухвали суду за місцем реєстрації. Проте, поштове відправлення повернуте суду без вручення з відміткою працівника поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою". За наведеного, ухвала про відкриття провадження у відповідності до ч.8 ст.128, ч.1ст.131 ЦПК України, вважається врученою.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву до суду на позов не подав, про причини неподання суду відзиву не повідомляв, зустрічного позову не пред`являв, а тому, враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні дії суду

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.02.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін .

Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.05.2026 постановлено про заочний розгляд справи та винесення заочного рішення суду.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.09.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» зареєстроване як юридична особа 25.09.2021, основним видом його економічної діяльності є 64.92 інші види кредитування.

Судом встановлено, що 20.05.2023 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8708794, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 9 000 грн строком на 100 календарних днів, тобто з 20.05.2023 по 28.08.2023 включно.

Відповідно до пункту 1.5 договору загальні витрати позичальника за кредитом, які включають загальну суму процентів, комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (без урахування суми кредиту), становлять 26 100 грн у грошовому виразі, а орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк кредитування становить 35 100 грн.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту становить 900 грн та нараховується одноразово за ставкою 10 % від суми кредиту.

Відповідно до пункту 1.5.2 договору проценти за користування кредитом у пільговий період нараховуються за ставкою 1 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом та становлять 900 грн за весь пільговий період.

Пунктом 1.5.3 договору передбачено, що проценти за користування кредитом у поточному періоді нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 % від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом та становлять 24 300 грн за весь строк поточного періоду.

Факт надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням №100928450 від 20.05.2023, згідно з яким ТОВ «Мілоан» перерахувало на рахунок ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 000 грн.

Крім того, згідно з листом АТ КБ «ПриватБанк» від 24.03.2026 №20.1.0.0.0/7-260317/67090-БТ встановлено, що на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану на ім`я ОСОБА_1 , у період з 20.05.2023 по 25.05.2023 було зараховано грошові кошти у сумі 9000 грн, що підтверджує фактичне отримання відповідачем кредитних коштів.

Відповідно до графіка платежів, який є додатком до договору про споживчий кредит №8708794 від 20.05.2023, загальна сума заборгованості за договором становить 34 830 грн, з яких: 9 000 грн сума кредиту, 24 930 грн проценти за користування кредитом та 900 грн комісія за надання кредиту.

28.08.2023 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №103-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до боржників, визначених у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №103-МЛ від 28.08.2023 до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №8708794 від 20.05.2023 у загальному розмірі 34 830 грн, з яких: 9 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 24 930 грн заборгованість за процентами за користування кредитом та 900 грн заборгованість за комісією.

З наданих позивачем виписки з особового рахунку відповідача та відомості про отримання грошових коштів і погашення за договором про споживчий кредит №8708794 від 20.05.2023 вбачається, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснювала, у зв`язку з чим станом на 11.12.2025 утворилася заборгованість у розмірі 34 830 грн, яка складається із 9000 грн заборгованості за тілом кредиту, 24 930 грн заборгованості за процентами та 900 грн заборгованості за комісією.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України Про електронну комерцію, згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень Закону України "Про електронну комерцію" вищевказаний договір про споживчий кредит №8708794 від 20.05.2023 прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

У ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1048 ЦК України право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 та у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором відсотки за користування кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до пункту 1.3 договору про споживчий кредит №8708794 від 20.05.2023 кредит надано відповідачу строком на 100 календарних днів, тобто з 20.05.2023 по 28.08.2023 включно.

Згідно з пунктом 1.3.1 договору пільговий період становить 10 календарних днів та закінчується 30.05.2023, а відповідно до пункту 1.3.2 договору поточний період становить 90 календарних днів та закінчується 28.08.2023.

Пунктом 1.5.2 договору передбачено, що проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду нараховуються за ставкою 1,00 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та становлять 900 грн за весь пільговий період.

Відповідно до пункту 1.5.3 договору проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом та становлять 24 300 грн за весь поточний період.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що нарахування процентів здійснюється з дня, наступного за днем надання кредиту, до дати завершення строку кредитування на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що при нарахуванні процентів позивач посилається на пункт 1.6 та підпункт 2.3.1.2 договору. Разом із тим окремий підпункт 2.3.1.2 у наданому суду примірнику кредитного договору відсутній.

Однак зазначена неточність у посиланні на окрему умову договору сама по собі не свідчить про неправомірність нарахування процентів, оскільки їх розмір, період нарахування та порядок обчислення прямо визначені пунктами 1.5.2, 1.5.3, 2.2.2 та 2.2.3 договору і можуть бути перевірені судом.

Із поданого розрахунку встановлено, що проценти нараховані позивачем виключно в межах погодженого сторонами строку кредитування, який закінчився 28.08.2023, тобто до спливу строку кредитування, визначеного пунктом 1.3 договору.

Розмір щоденного нарахування у сумі 270 грн відповідає погодженій сторонами стандартній процентній ставці 3 % на день від суми кредиту 9000 грн (9000 грн ? 3 % = 270 грн), передбаченій пунктом 1.5.3 договору.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявлені до стягнення проценти за користування кредитом нараховані відповідно до умов кредитного договору, у межах строку кредитування та підтверджені належними і допустимими доказами, а тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту у розмірі 900 грн суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 1.5.1 договору комісія за надання кредиту є одноразовою винагородою за підготовку, організацію та надання Кредитодавцем фінансової послуги (кредиту).

Разом із тим підготовка, організація та надання кредиту є складовими виконання кредитодавцем свого основного обов`язку за кредитним договором щодо надання грошових коштів позичальнику і не є самостійною додатковою послугою, замовленою споживачем.

Матеріали справи не містять доказів надання відповідачу будь-яких додаткових послуг, за які могла б справлятися окрема плата.

Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що встановлення плати за дії, які кредитодавець здійснює у власних інтересах або на виконання власного обов`язку за кредитним договором, суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умова договору про сплату комісії за надання кредиту не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а тому підстави для стягнення з відповідача комісії у сумі 900 грн відсутні.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, отримані кредитні кошти та проценти за користування ними у встановлені договором строки не повернув, а також не надав суду доказів, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем чи свідчили про наявність підстав для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання відповідно до статті 617 ЦК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин та правової оцінки заявлених вимог, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором про споживчий кредит № 8708794 від 20.05.2023 у загальному розмірі 33 930 грн 00 коп., яка складається з: 9 000 грн 00 коп. заборгованості за основною сумою кредиту; 24 930 грн 00 коп. заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими в межах строку кредитування.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення комісії за надання кредиту слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано: договір про надання професійної правничої допомоги №0107 від 01.07.2025, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», акт №Л/1626 від 11.12.2025 про надання правничої допомоги на суму 9 000 грн, детальний опис наданих послуг та ордер адвоката.

Відповідно до частин першої третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

При визначенні суми відшкодування суд виходить із критеріїв реальності, необхідності та розумності судових витрат. Аналогічний підхід застосовано Європейським судом з прав людини, який у рішенні у справі «East/West Alliance Limited проти України» зазначив, що компенсації підлягають лише фактичні, необхідні та обґрунтовані витрати.

Дослідивши детальний опис наданих послуг, суд дійшов висновку, що окремі із зазначених у ньому послуг фактично дублюють одна одну та охоплюються послугою зі складання і подання позовної заяви.

Так, послуги «усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості» (0 год. 30 хв.), «ознайомлення з матеріалами кредитної справи» (2 год. 00 хв.) та «погодження правової позиції клієнта у справі» (0 год. 30 хв.) є підготовчими діями, які нерозривно пов`язані зі складанням позовної заяви та не можуть розглядатися як самостійні процесуальні послуги для цілей розподілу судових витрат.

Зазначені послуги становлять 3 години із загального часу надання правничої допомоги 6 годин 30 хвилин, тобто 46,15 % від загального обсягу заявлених послуг.

З огляду на те, що загальна вартість правничої допомоги за актом становить 9 000 грн, вартість послуг, які дублюють одна одну та не підлягають окремому відшкодуванню, становить: 9 000 грн ? 3 год. : 6,5 год. = 4 153 грн 85 коп.

Крім того, дана справа є справою незначної складності, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, не потребувала участі представника позивача у судових засіданнях, підготовки додаткових процесуальних документів чи збору значного обсягу доказів, а позовна заява має типовий характер для спорів про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

За таких обставин суд доходить висновку, що обґрунтованими, реальними та співмірними є витрати на професійну правничу допомогу лише в частині складання та подання позовної заяви, які становлять: 9 000 грн 4 153 грн 85 коп. = 4 846 грн 15 коп.

Відповідно до частин першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на професійну правничу допомогу лише у розмірі 4 846 грн 15 коп., а позовні вимоги задоволено частково у сумі 33930 грн із заявлених 34 830 грн, зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 720 грн 93 коп. ((4 846,15 грн ? 33 930,00 грн) : 34 830,00 грн).

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, із відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 359 грн 79 коп. ((33 930,00 грн ? 2 422,40 грн) : 34 830,00 грн).

ІІІ Резолютивна частина

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 207, 526, 530, 1048, 1049, 1050, 1054, 1077, 1081 Цивільного кодексу України, статтями 12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8708794 від 20 травня 2023 року у розмірі 33 930 (тридцять три тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 00 копійок, з яких: 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за тілом кредиту; 24 930 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот тридцять) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 359 (дві тисячі триста п`ятдесят дев`ять) гривень 79 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 720 (чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 93 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Добровеличківським районним судом Кіровоградської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

В поряку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" вулиця Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, місто Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Суддя

Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області Майстер І.П.