Рішення № 137791014, 29.06.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2384/26

Провадження № 2/346/2430/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань суду, цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , в якому просили стягнути заборгованість за договором у розмірі 14900 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача полягала в тому, що між позивачем та відповідачем був укладений договір кредитної лінії, зобов`язання за яким позивачем були виконані шляхом видачі кредиту. Але відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті процентів за його користування у строки встановлені договором, не виконав. Тому у позивача виникло право вимоги до відповідача щодо повернення кредиту та сплати процентів.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалася. Будь-яких заперечень проти вимог банку чи його доказів не подавала.

Оцінка суду щодо фактів.

На основі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, суд встановив наступні обставини, та відповідно до них визначив такі правовідносини.

ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) 17 січня 2022 року уклав з ТОВ «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833) договір кредитної лінії (оферти) № 17.01.2022-100001184 за яким ТОВ «Споживчий центр» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 грошові кошти (кредит) у розмірі 10000 грн., а ОСОБА_1 взяла на себе зобов`язання повернути кредит протягом 42 днів з дня його надання та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2% за один день користування кредитом (процентна ставка економ) та 3% за один день користування кредитом (процентна ставка стандарт) (а.с.40-45).

ТОВ «Споживчий центр» перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 грн. на її поточний рахунок, але у повному обсязі та у строки, передбачені графіком, вона не повернула отриманий кредит та не сплатив проценти за користування кредитними коштами (а.с.39).

Як наслідок, 08 травня 2026 року, ТОВ «Споживчий центр» звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, у розмірі 14900 гривень з яких: 10000 гривень - це борг по кредиту; 4900 гривень - борг по процентах за користування кредитом (а.с.1-15).

Оцінка суду правовідносин сторін.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері кредитування, в яких позивач виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач споживачем (отримувачем вказаної послуги) та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, отримати виданий кредит та проценти за його користування.

Оцінка суду щодо права.

Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов`язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору. А користуючись положеннями статті 628 вказаного кодексу, сторони мають право укласти договір, в якому будуть міститись елементи різних договорів (змішаний договір), тоді до відносин сторін у такому договорі, застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Так, 17 січня 2022 року ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр» уклали по суті договір кредитної лінії за яким ТОВ «Споживчий центр» взяв на себе зобов`язання надати ОСОБА_2 грошові кошти (кредит) у розмірі 10000 грн.

І ТОВ "Споживчий центр", взяті на себе зобов`язання виконав, оскільки перерахував ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 10000 грн. на його поточний рахунок.

Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, за кредитним договором ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання повернути кредит протягом 42 днів з дня його надання та сплачувати проценти за користування ним у розмірі 2% за один день користування кредитом (процентна ставка економ) та 3% за один день користування кредитом (процентна ставка стандарт).

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Виходячи з документів наданих позивачем ОСОБА_2 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував. У зв`язку з чим, у нього як позичальника, дійсно утворилась заборгованість, у розмірі : 14900 гривень з яких: 10000 гривень - це борг по кредиту; 4900 гривень - борг по процентах за користування кредитом.

Тож, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань у вигляді повернення кредиту частинами, на підставі договору від 17 січня 2022 року, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача кредиту та процентів за користування ним.

Тому, матеріально-правову вимогу позивача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Разом з цим інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

З огляду на це та те, що судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662 гривні, 40 копійок які понесені позивачем по цій справі, суд вважає документально підтвердженими (а.с.16), а позов підлягає задоволенню повністю, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в зазначеному розмірі. Разом з цим з відповідача слід стягнути 116 гривень 58 копійок витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (ідентифікаційний код: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) заборгованість за договором № 17.01.2022-100001184 від 17.01.2022 року, яка склала 14900 гривень з яких: 10000 гривень - це борг по кредиту; 4900 гривень - борг по процентах за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ «Споживчий центр» (ідентифікаційний код: 37356833; місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А) судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок та 116 гривень 58 копійок витрат пов`язаних з надсиланням стороні відповідача позовної заяви у паперовій формі листом з описом вкладення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга позивачем може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення відповідачем може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: Коваленко Д. С.