Рішення № 137789774, 12.05.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/627/25

Номер провадження 2/504/3137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.05.2026с-ще Доброслав

Доброславський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Вінської Н.В.,

за участю секретаря Коцар А.М.,

розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 21.01.2022 р. між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", а відповідачем ОСОБА_1 , укладено кредитний договір № 115853672 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Одразу після підписання договору відповідачка отримала 15500.00 грн. на банківську карту. 28.11.2018 року ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ Таліон Плюс" уклали договір факторінгу № 28/118-01 срок дії якого закінчувався 28.11.2019 року. 28.11.2019 р. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" уклали додаткову угоду № 19 за якою строк договору було продовжено до 31.12.2020 р. умови договору залишились без змін. 31.12.2020 року угода була продовжена до 31.12.2021 р. , 31.12.2021 року сторони договору уклали додаткову угоду № 27 та продовжили дію договору до 31.12.2022 р. ; 31.12.22 року сторони договору уклали додаткову угоду № 31 та продовжили дію договору до 31.12.2023 р.; 31.12.2023 року сторони договору уклали додаткову угоду №32 та продовжили дію договору до 31.12.2024 року. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 175 від 05.05.2022 до договору факторингу ТОВ "Таліон Плюс " отримало право вимоги від відповідача на загальну суму 21837,95 грн. 30.10.2023 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено договір факторингу № 30/1023-01, срок дії якого закінчується 31.12.2024 року . 26.12.2024 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та позивачем укладено договір факторингу № 26/12\Е відповідно до якого позивачу відступлено право вимоги відповідача за кредитом на загальну суму 23023,70 грн., яка складається з 15500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 7523,70 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити його позов.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року, провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Заочним рішенням Доброславського районного суду Одеської області від 20.10.2025 року позовні вимоги ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" задоволено у повному обсязі.

Ухвалою від 02.04.2026 року скасовано заочне рішення Доброславського районного суду Одеської області № 504/627/25 від 20.10.2025 року у цивільній справі за позовом ТзОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, справу призначено до судового розгляду на 12.05.2026 року о 12:30 год.

12.05.2026 року відповідач ОСОБА_1 надала на адресу суду заяву якою частково визнала пред`явлений до неї позов в частині стягнення тіла кредиту, не визнала правомірність нарахування позивачем відсотків, розгляд справи просила проводити у її відсутність.

Представник позивача у позовній заяві,просив проводити розгляд справи без участі позивача.

Судом установлено, що 21.01.2022 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №115853672, який підписаний електронним підписом відповідачки шляхом відтворення одноразового ідентифікатора MNV7M54M.

Згідно з п. 1.2 Кредитного договору ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується надати ОСОБА_1 кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15 500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога".

Відповідно до п. 1.3 Кредитного договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15500,00 грн одразу після укладення договору.

Згідно з п. 1.4 Кредитного договору позичальник в будь-який час, протягом Дисконтного періоду дії договору, може збільшити суму кредиту (отримати черговий Транш) в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту.

Пунктом 1.7 Кредитного договору передбачено, що кредитна лінія надається строком на 30 днів від дня отримання кредиту позичальником.

Пунктом 1.8 Кредитного договору Сторони погодили, що встановлений в п. 1.7 Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати фактично нарахованих процентів, за умови, якщо позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналі самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

За користування кредитом протягом Дисконтного періоду визначено сплату процентів за ставкою 0,95 % від суми кредиту за кожен день користування ним (пп. 1.9.1 Кредитного договору). За умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.8 Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 Договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 1,05% в день від суми кредиту за кожен день користування ним (пп. 1.9.2 Кредитного договору).

ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" на виконання умов Кредитного договору 21.01.2022 року перерахувало 15500 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , указаною відповідачкою у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 21.01.2022, що підтверджується копією платіжного доручення ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" від 21.01.2022 року та не заперечується відповідачем.

Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" 28 листопада 2018 року укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" зобов`язується відступити ТОВ "Таліон плюс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимог, а ТОВ "Таліон плюс" зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за плату на умовах, визначених цим договором. "Право вимоги" означає всі права ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Строк договору закінчується 28.11.2019 року. Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з додатковою угодою № 19 від 28.11.2018 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" дійшли згоди про викладення п. 8.2 договору факторингу № 28/1118-01 у новій редації, зокрема, що строк дії договору факторингу закінчується 31.12.2020 року.

Відповідно до додаткової угоди № 26 від 31.12.2020 до договору факторингу 28/1118-01 від 28.11.2018 текст договору викладено у новій редакції. Зміст п. п. 2.1, 8.4., 8.6. залишився аналогічним. Згідно з п. 8.2 договору факторингу 8/1118-01 від 28.11.2018 у новій редакції строк договору закінчується 31.12.2021 року.

Додатковими угодами № 27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 сторони продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 до 31 грудня 2024 року.

Витягом із реєстру прав вимог Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 115853672 від 21.01.2022 року на суму 23023,70 грн., яка складається з 15500,00 грн. - заборгованість за кредитом; 7523,70 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31 грудня 2024 року, відповідно до умов якого ТОВ "Таліон Плюс" зобов`язується відступити ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "Таліон Плюс" за плату на умовах, визначених цим договором. "Право вимоги" означає всі права ТОВ "Таліон Плюс" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Строк договору закінчується 04.08.2021. Договір може бути змінений повністю або частково за спільною письмовою згодою сторін. Додатки та додаткові угоди до даного договору набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами та становлять його невід`ємну частину.

Згідно з витягом з реєстром прав вимоги № 1 від 30.05.2023 до договору факторингу № 30/1023-01від 30.10.2023 ТОВ "Таліон Плюс" відступило ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором № 115853672 від 21.01.2022 року.

11 липня 2025 року між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" і ТОВ "ФК "Ейс" укладено договір факторингу № 26/12/Е, згідно з умовами якого ТОВ "ФК "Ейс" зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" (ціна продажу) за плату, а ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" відступити ТОВ "ФК "Ейс" право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до Позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 23023,70 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу № 26/12/Е від 26.12.2024(Додаток №23). Таким чином, надані представником позивача копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними, допустимими та достатніми доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Установлено, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, що виникли з Кредитного договору.

Згідно з ч. 1, ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі Закон).

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону (тут і далі в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно із ст. 12 Закону Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" в редакції чинні на момент виникнення спірних правовідносин електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

З долученої до позовної заяви довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та Заявки на отримання грошових коштів у кредит від 21.01.2021 року установлено, що особа, яка використовувала мобільний телефон з абонентським номером НОМЕР_2 , з метою прийняття пропозиції ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" щодо укладення кредитного договору в інформаційно-телекомунікаційній системі останнього, ідентифікувала себе, як ОСОБА_2 . Надана інформація щодо дати народження, РНОКПП, паспорта, адреси реєстрації, повністю збігається з інформацією, яка наявна у Єдиному державному демографічному реєстрі щодо особи відповідача. Крім того, установлено, що ОСОБА_2 при формуванні заявки на отримання грошових коштів в кредит від 21.01.2021 року самостійно уведено номер картки для перерахування грошових коштів за умовами кредитного договору.

Зазначені обставини будь-яким чином не заперечено відповідачкою шляхом подання відзиву.

Таким чином, суд доходить висновку про доведеність позивачем факту укладення Кредитного договору між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_2 , а також отримання останньою грошових коштів за умовами Кредитного договору.

Ураховуючи викладене, надаючи оцінки наданим у справі доказам у їх сукупності, встановивши укладення між сторонами Кредитного договору, перехід до позивача права вимоги за Кредитним договором, факт отримання відповідачкою кредитних коштів у сумі 15500 грн, відсутність будь-яких платежів з боку відповідачки в рахунок погашення редитної заборгованості, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у цій частині та стягнення з відповідачки в рахунок позивача 15500 грн заборгованості за тілом кредитом.

Водночас, суд не погоджується з розміром нарахованих відсотків за Кредитним договором з огляду на таке.

Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за "користування кредитом", так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов`язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

З наданих представником позивача розрахунків установлено, що за Кредитним договором ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" відсотки нараховані за період поза межами строку кредитування. ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон плюс" продовжували нараховувати саме проценти за "користування кредитом". Позивачем в позовній заяві зазначено, що підтверджується доданими розрахунками заборгованості, що будь-якої неустойки за договором або інфляційних втрат та процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачці не нараховувалось.

Так, згідно з довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та заявкою на отримання коштів в кредит від 21.01.2021 відповідачка ОСОБА_3 , просила надати їй кредит зі строком кредитування 30 днів.

Відповідно до п. 1.7. Кредитного договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником. У випадку надання першого Траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

З платіжного Доручення № 523200a1-23cc-469c-91a9-341078e557bcз від 21.02.2026 року встановлено, що ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надано відповідачці ОСОБА_4 перший Транш у сумі 15500.

Пунктом 1.8. Кредитного договору визначено, що сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом Дисконтного та Пільгового періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Згідно з наданими позивачем розрахунками заборгованості за Кредитним договором, відповідачкою будь-яких платежів у рахунок погашення кредитної заборгованості не було здійснено.

Водночас, відповідно до п. 1.8 Кредитного договору необхідною умовою продовження дисконтного періоду та строку надання кредитної лінії є оплата позичальником усіх фактично нарахованих процентів за умови активації позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця функції продовження строку дисконтного періоду.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачка заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом не погашала, представником позивача не надано доказів, що в особистому кабінеті відповідачки чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду, суд уважає, що пролонгація строку кредиту на підставі п. 1.8 Кредитного договору не відбулася.

Також суд зазначає, що неповернення кредиту в погоджений стронами у Кредитному договорі строк, не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України, яка має наслідок продовження строку дії договру, а є порушенням грошового зобов`язання за укладеним договором, за що настає відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України.

Позивач у позовній заяві не заявляв до стягнення з відповідачки неустойки в порядку, установленому ч. 2 ст. 625 ЦК України, як наслідок прострочення відповідачкою ОСОБА_2 виконання грошового зобов`язання за Кредитним договором, а нарахував їх як відсотки за користування кредитом у порядку, встановленому ст. 1048 ЦК України, що не відповідає акцептованим відповідачкою умовам оферти.

За наведених обставин, нараховані відсотки за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування, у даному випадку після 20.02.2022 року, є безпідставним.

Право кредитодавця ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та в подальшому його правонаступників нараховувати передбачені указаним договором проценти за користування кредитом припинилося 20.02.2022 року, у зв`язку із чим з цієї дати права та інтереси кредитодавця та його правонаступників забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

З наведеного ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" розрахунку заборгованості за Кредитним договором установлено, що первісним кредитором станом на 20.02.2022 року нараховано 4123,00 гривень відсотків за користування кредитом. Вказані проценти відповідають умовам Кредитного договору, у зв`язку з чим підлягають стяненню з відповідачки.

Таким чином, сума заборгованості за Кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача, становить 19 623,00 коп., яка складається із тіла кредиту в розмірі 15500 грн та відсотків за користування кредитом у розмірі 4123,00 грн..

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За правилами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою або тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 12 лютого 2020 року в справі № 648/1102/19 (провадження № 61-22131св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Тобто вказана судова практика є незмінною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник позивача Тараненко А.І. у заяві від 11.02.2025 просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Із матеріалів справи убачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 27.12.2024 укладеного між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс», а також додаткової угоди № 3 до договору про надання правничої допомоги № 27/12/24-01 від 27.12.2024, адвоката Тараненко А.І., який діє згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012 уповноважено здійснювати представництво та захист прав і законних інтересів ТОВ «ФК «Ейс» у справі про стягнення заборгованості з боржника Грек К,А..

Згідно акта прийому-передачі наданих послуг від 27.12.2024 року , розмір заявлених позивачем до стягнення витрат з відповідача, складається з вивчення документів та складення позовної заяви для направлення до суду, підготовки адвокатського запиту та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 1155853672 від 21.01.2022 року.

Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020, згідно якого, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, врахувавши виконану адвокатом роботу (надані адвокатом послуги, час, витрачений ним на виконання відповідних робіт (надання послуг)), виходячи з конкретних обставин справи, її складності, зокрема того, що означена справа не є складною, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, підготовка документів у такій не потребувала значного часу з урахуванням наявності сформованої правової позиції, суд вважає, що розмір заявленого відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із ціною позову, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованим та завищеним, а справедливим і розумним буде стягнення з відповідача в користь позивача 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 2064 грн. 60 коп. судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 549, 610, 611, 625, 629, 1048-1050, 1077 ЦК України, суд

ухвалив :

Позов ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЕЙС" заборгованість за кредитним договором № 115853627 від 211.01.2022 р. у розмірі 19 623,00 коп., яка складається із тіла кредиту в розмірі 15500 грн та відсотків за користування кредитом у розмірі 4123,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ейс" 2064 грн. 60 коп. судового збору та 3000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя : Вінська Н. В.