Рішення № 137789593, 29.06.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/724/26

Провадження № 2/499/577/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

29 червня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі судді Кравчука Олександра Олександровича, з участю секретаря судового засідання Кирилової Світлани Федорівни, розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовною Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

У С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача такий

1.1. 20 травня 2026 року через систему «Електронний суд» Кіріченко Валерія Владиславівна (далі також представник) в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі також позивач) подала позовну заяву до ОСОБА_1 (далі також відповідач) про стягнення заборгованості, в якій представник посилається, що відповідач не виконує умови кредитного договору, тому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 15920 гривень та судові витрати в розмірі 2662 гривні 40 копійок (далі також позовна заява).

1.2. Відповідач не подала відзив проти позову.

2. Суд щодо неприбуття в судове засідання сторін зазначає таке

Позивач, представник позивача в судове засідання не з`явилися, представник позивача подав до суду заяву в якій зазначив, що позовну заяву підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Відповідач подала заяву, в якій зазначила, що не заперечує проти часткового задоволення позовної заяви та просила проводити розгляд справи без її участі.

3. Процесуальні рішення та дії у справі такі

Іванівський районний суд Одеської області ухвалою від 28 травня 2026 року прийняв позовну заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а учасникам справи роз`яснив право подати до суду відзив, відповіді на відзив, заперечення та обов`язок подати до суду докази.

4. Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин такі

4.1. 13 жовтня 2025 року відповідач та позивач уклали Договір № 561591-КС-001 на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування ним (а.с. 19-28, далі також Договір).

Загальний строк кредитування складає 24 тижні (пункт 2.3 Договору).

Проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною процентною ставкою: в день 1% (пункт 2.4 Договору).

Сума (загальний розмір) кредиту становить 5000 гривень (пункт 2.7 Договору).

4.2. Розрахунок заборгованості за Договором свідчить, що відповідач має заборгованість у загальному розмірі 15920 гривень, яка складається з заборгованості: за тілом кредиту 5000 гривень; за процентами 7700 гривень; відсотками за ст. 625 ЦК 2500 гривень; простроченою комісією 720 гривень (далі розрахунок).

5. Норми права, які застосував суд такі

5.1. Зміст частини 1 статті 205, частини 1 статті 1055 Цивільного кодексу України (далі ЦК), пунктів 1, 2, 3, 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», статті 3, частини 12 статті 11, частини 1 статті 12 Закону України «Про електрону комерцію» свідчить, що кредитний договір укладається виключно в письмовій або електронній формі, який за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину.

Зважаючи на положення статей 509, 525, 526, 530, 628, 638 ЦК одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належно, відповідно до умов договору визначених на розсуд сторін, погоджених ними та в строк, встановлений договором.

Приписи частини 1 статті 610, частини 1 статті 612, частини 1 статті 1048, частини 1 статті 1049, частини 2 статті 1050, частини 1 статті 1054 ЦК визначають, що в разі порушення зобов`язання або виконання з порушенням умов визначених його змістом, позикодавець має право вимагати повернення частини позики і на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти, кредит у такій самій сумі) або частину позики та сплатити проценти в строк, й у порядку, що встановлені договором.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК).

5.2. Абзац 4 частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» регламентує, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Згідно пункту 10 частини першої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).

5.3. Частина 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Мотиви застосування норм права такі

6.1. Суд зазначає, що реєстрація відповідача на сайті позивача, підписання нею Договору, підтверджує, що вона була ознайомлена з усіма істотними умовами отримання грошових коштів (кредиту).

Отже, підписанням Договору відповідач підтвердила прийняття відповідних умов кредитування у встановленій формі.

Тож суд констатує, що позивач та відповідач уклали Договір в електронній формі, його укладення в запропонованій формі відповідало волі відповідача, тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» Договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, який укладений в письмовій формі.

6.2. Відповідач належно взяті на себе зобов`язання за Договором не виконувала, через що станом на 05 травня 2026 року має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 15920 гривень, яка складається із сум наведених у розрахунку.

Відповідач заперечень щодо позову не надала, а суд самостійно не може поставити під сумнів, що умови Договору, які діяли на час підписання не були зрозумілі відповідачу і не доведені до її відома, включаючи й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, та порядку їх нарахування, зважаючи на розміри наведені в розрахунку.

6.3. Тож, зважаючи на приписи норм зазначених у підпунктах 5.1, 5.2. пункту 5 мотивувальної частини цього рішення, після підписання Договору, та отримання грошових коштів у відповідача виникає обов`язок у розмірі та на умовах, встановлених Договором, повернути позивачу кредит та сплатити проценти.

6.4. Зрештою, суд зазначає, що відповідач порушила права позивача, які ґрунтуються на договорі та законі.

6.5. Водночас суд вважає, що, норма пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК є імперативною, тому вимога щодо стягнення з відповідача відсотків за статтею 625 ЦК у розмірі 2500 гривень та простроченою комісією у розмірі 720 гривень, загалом в розмірі 3320 гривень визнається необґрунтованою та не може бути задоволена.

7. Висновок такий

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовну заяву належить задовольнити частково.

8. Розподіл між сторонами судових витрат такий

8.1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 статті 141 ЦПК).

8.2. Позивач під час звернення до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662 гривні 40 копійок.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то розмір сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2123 гривень 90 копійок, зважаючи на такий розрахунок: 2662 гривні 40 копійок (сума сплаченого судового збору) х 12700 гривень (розмір вимог, що підлягають задоволенню): 15920 гривень (розмір заявлених вимог).

Керуючись статтями 141, 259, 263-265 ЦПК, суд,

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі України, 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) до ОСОБА_1 (зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість у загальному розмірі 12700 (дванадцять тисяч сімсот) гривень.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості в розмірі 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судові витрати в загальному розмірі 2123 гривні 90 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене способом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційної скарги.

Повний текст заочного рішення складений 29 червня 2026 року.

СуддяОлександр КРАВЧУК