Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 489/5567/26
провадження №2-з/489/23/26
УХВАЛА
про забезпечення позову
29 червня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в письмову провадженні заяву Миколаївської міської ради про забезпечення позову по справі за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грин Лайн ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Трест» та ОСОБА_1 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркова 38» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,
встановив:
У червні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати державну реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Трест» на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грин Лайн ЛТД» на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .
24.06.2026, представник позивача подала до суду заяву про забезпечення позову в якій просить заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Грин Лайн ЛТД» відчужувати або іншим чином розпоряджатись нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 968527648101 нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач, будучи власником спірного нерухомого майна може розпоряджатись ним на власний розсуд, у зв`язку з чим існує очевидна небезпека його відчуження на користь третіх осіб, що унеможливить виконання рішення суду в цій справі, а позивачу необхідно буде звертатись до суду з іншими позовними заявами до нових власників вищевказаного об`єкту. Крім того, вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, обраний захід забезпечення не забороняє відповідачу використовувати майно, забезпечує виконання судового рішення в разі можливого задоволення позову й не порушує існуючих прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до положень частини третьої статті 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників процесу.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Також, суд звертає увагу, що згідно пункту 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Пункт 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зобов`язує суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, тільки пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Тобто, вирішуючи дане питання суд повинен враховувати інтереси всіх учасників процесу, в тому числі позивача і відповідача.
Європейський суд з прав людини нагадує, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, визначених у Конвенції, у якій би формі вони не забезпечувались у національному правовому полі.
Сфера зобов`язань Договірних держав за статтею 13 Конвенції коливається в залежності від природи скарги заявника; проте засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним, як на практиці, так і за законом (Кудла проти Польщі, №30210/96, пункт 157, ECHR 2000-XI). Існування такого засобу повинно бути достатнім не тільки в теорії, але й на практиці, без чого йому бракуватиме необхідної доступності та ефективності (див., крім іншого, Міфсуд проти Франції, №57220/00, ECHR 2002-VIII) (Рішення від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України», заява №11901/02 Страсбург).
У рішенні від 31.07.2003 у справі (Дорани проти Ірландії) Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008), Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
За змістом статей 76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Судом встановлено, що до позовної заяви долучені документи, які свідчать про наявність спору між сторонами.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, інформаційна довідка №479956855 від 02.06.2026, право власності на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Грин Лайн ЛТД».
Оскільки предметом спору є скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, обраний стороною позивача вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.
За таких обставин, зважаючи на співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки спірне майно фактично перебуває у володінні його власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
Керуючись статями 149, 150, 153 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Миколаївської міської ради про забезпечення позову по справі за позовом Миколаївської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грин Лайн ЛТД», Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Трест» та ОСОБА_1 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Паркова 38» про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно задовольнити.
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Грин Лайн ЛТД» відчужувати або іншим чином розпоряджатись нежитловою будівлею за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим суб`єктам та посадовим особам, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 968527648101 нежитлова будівля за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановленні цією ухвалою забезпечення позову діють до набранням судовим рішенням законної сили.
Копію ухвали направити сторонам для відома та відповідним органам для виконання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або з дня складання повного тексту ухвали. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 29.06.2026.
Суддя І.В.Коваленко
Судове рішення № 137788357, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 29.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 489/5567/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: