Ухвала суду № 137787958, 25.06.2026, Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/5476/26

Номер провадження 2/462/3220/26

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

(заяву підписано особою, яка не має права її підписувати)

25 червня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

І. Рух справи

Представник позивача ТОВ « ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» Руденко К. В., 22.06.2026 року (вх. № 16303) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова із позовною заявою (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.06.2026 року) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просить суд:

-стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 8027545 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 26.06.2024 року, станом на 08.05.2026 року у розмірі 47 917 грн. 36 коп., що складається з: 13 868 грн. 50 коп. - заборгованість за кредитом; 26 548 грн. 86 коп. - заборгованість за нарахованими процентами; 7 500 грн. 00 коп. - заборгованість за штрафом;

-стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 662 грн. 40 коп.;

-стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Галайко Н. М.

Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2924154 від 23.06.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача у справі.

Також, 23.06.2026 року судом отримано відповідь № 2924232 щодо реєстрації осіб в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків відповідача у справі

ІІ. Щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду

Суд, здійснивши попередню перевірку поданої позовної заяви та долучених до неї документів, оцінивши їх на предмет відповідності вимогам процесуального закону щодо форми, змісту та підписання, суд зазначає, що дотримання таких вимог є необхідною умовою для прийняття заяви до розгляду. Перевірка належного оформлення позовної заяви має істотне значення для забезпечення реалізації права особи на судовий захист у передбаченому законом порядку. З огляду на це суд перевіряє, чи відповідають подані матеріали вимогам, визначеним ЦПК України, а також чи підтверджено належним чином повноваження особи, яка підписала позовну заяву.

Разом з цим, під час перевірки встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону, оскільки підписана особою, повноваження якої на вчинення таких дій не підтверджені належними доказами.

У зв`язку з цим суд вважає, що подання заяви відбулося з порушенням положень ст. 175 та 185 ЦПК України, що є підставою для її повернення.

Згідно ч. 2 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або посадове становище якої не вказано.

ІІІ. Щодо повноважень особи-підписанта

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку норм ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

За змістом ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 58 ЦПК України).

Згідно п. 1 ч. 1, 3 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

За змістом положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Згідно ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18), згідно з яким звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження № 11-44заі19).

У постанові від 05.08.2022 року у справі № 441/2317/21 (провадження № 61-3748 св 22) Верховний Суд дійшов висновку, що не надання адвокатом суду належних документів на підтвердження повноважень на підписання позовної заяви та звернення з позовною заявою до суду від імені та в інтересах позивача є підставою для повернення позовної заяви особі, яка її подала відповідно до положення п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.

Суд враховує й те, що представник, який має повноваження на ведення справи у суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).

Згідно положень п. 1 ч. 1 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

У ч. 3 ст. 244 ЦК України передбачено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Таким чином, право на подання до суду заяв має представник, тобто, особа, яку позивач уповноважив вести справу в суді від його імені, повноваження якої підтверджені довіреністю.

IV. Підсумки та мотиви суду

Перевіривши повноваження підписанта позовної заяви на відповідність вимогам процесуального закону, суд зазначає наступне.

Позовна заява подана у Залізничний районний суд м. Львова через систему «Електронний суд» 22.06.2026 року та підписана Руденком К. В., який вказаний як представник ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС».

На підтвердження повноважень до матеріалів справи долучено довіреність від 18.09.2025 року, згідно з якою ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» в особі директора Гаразд М. Ю., яка діє на підставі Статуту, уповноважує адвоката Руденка К. В. представляти інтереси товариства.

З метою підтвердження повноважень керівника (директора) Гаразд М. Ю. щодо права одноособового підпису документів та видачі довіреностей від імені юридичної особи, суду надано копію Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формировань (далі ЄДР), сформовану 18.12.2023 року.

Суд зазначає, що вказана Виписка містить відмітку «обмеження відсутні». Проте, враховуючи динамічність даних Реєстру та значний проміжок часу (два з половиною роки) між датою формування документа (18.12.2023 року) та датою звернення до суду (22.06.2026 року), вказані відомості відображають стан реєстраційних дій станом на дату, що суттєво передує поданню позову. Вказаний документ не є належним доказом того, що ОСОБА_2 залишається діючим директором товариства із відповідним обсягом повноважень станом на червень 2026 року.

Окрім цього, дослідженням доданої позивачем копії установчого документа (Статуту) судом встановлено суттєві суперечності, які свідчать про його нецілісність.

Так, якщо титульна сторінка документа містить найменування ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 41915308), то зміст сторінки 12 (розділ «Підписи учасників») та сторінки 13 (посвідчувальний напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Нацини М.О. від 05.06.2019 року) свідчать про те, що фінальна частина наданого документа належить установчому документу сторонньої юридичної особи ТОВ «УКРГЛОБАЛ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 41901709).

Згідно з ч. 3 ст. 58 ЦПК України, юридична особа бере участь у справі через уповноважену особу відповідно до закону, статуту або положення.

Оскільки надана позивачем копія Статуту містить сторінки установчого документа іншої юридичної особи, а додана Виписка з ЄДР є застарілою, суд позбавлений можливості встановити дійсний правовий статус керівника ОСОБА_2 та реальний обсяг її повноважень, передбачений чинною редакцією Статуту самого позивача (зокрема, щодо права делегування повноважень та підписання довіреностей представникам без згоди вищого органу управління) станом на момент звернення до суду.

Суд наголошує, що позивач, звертаючись через систему «Електронний суд», мав безперешкодну технічну можливість сформувати актуальний електронний витяг з ЄДР безпосередньо в день подання заяви.

Самостійний пошук судом інформації в реєстрах за умови надання позивачем дефектних установчих документів та застарілих реєстраційних відомостей порушував би принцип рівності сторін та виходив за межі обов`язків суду на стадії відкриття провадження.

Надання натомість копії документа сторонньої юридичної особи у поєднанні з реєстраційними даними за грудень 2023 року свідчить про неналежне підтвердження повноважень підписанта у розумінні ч. 7 ст. 177 ЦПК України.

Так, Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04.12.1995 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Суд враховує висновки ЄСПЛ щодо недопустимості «надмірного формалізму», проте наголошує, що право на судовий захист реалізується у порядку, встановленому процесуальним законом. Відповідно до ст. 81 ЦПК України, обов`язок доказування наявності повноважень покладено на заявника. Надання нецілісного установчого документа та завідомо застарілих реєстраційних даних унеможливлює перевірку повноважень підписанта як уповноваженої особи на момент звернення до суду, що є самостійною підставою для повернення заяви.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства щодо належного підтвердження представництва (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21.10.2010 року).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України заява повертається у випадку, коли заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.

За таких обставин, з огляду на вказане заяву слід повернути особі, яка її подала.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

постановив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повернути заявнику.

2. Копію позовної заяви залишити в суді (ч. 6 ст. 185 ЦПК України).

3. Роз`яснення суду

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання (ч. 2 ст. 261 ЦПК України).

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко