Рішення № 137787866, 15.06.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/3566/26

Провадження №: 2/336/3144/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 рокум. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») з вказаним вище позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 36 313,35 грн., а також сплачений судовий збір в сумі 2 662,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 31.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА») та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 585160346 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 18 756,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності з кінцевою датою повернення кредиту 02.03.2030.

02.09.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № МВ-ТП/51, згідно з яким ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило належні йому права вимоги за Договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС».

Всупереч умовам укладеного договору, відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконала та після відступлення права вимоги до позивача не надавала грошових коштів для погашення кредиту та процентів за користування ним, в результаті чого станом на дату звернення до суду виникла заборгованість у розмірі 42 312,50 грн. Однак позивач, діючи у межах своїх прав, просить суд стягнути частину спірної заборгованості за договором в загальному розмірі 36 313,35 грн., з яких заборгованість по кредиту - 11 998,29 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 24 315,06 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 0,00 грн., а також понесені судові витрати з відповідача на свою користь.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд головуючому судді Галущенко Ю.А.

Ухвалою судді від 29.04.2026 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановивши відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії даної ухвали на подачу до суду відзиву на позовну заяву; витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» виписку про рух коштів щодо проведення платіжних операцій з перерахування грошових коштів відповідачу.

04.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд», до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання визнала позовні вимоги частково в частині тіла кредиту в розмірі 11998,29 гривень, в решті щодо стягнення з неї відсотків в розмірі 24315,06 грн. і неустойки в розмірі 5999,15 грн. категорично заперечує. Відзив мотивувала тим, що згідно з кредитним договором № 585160346 від 31.01.2025 їй були надані кредитні кошти на загальну суму 18746,00 гривень, відповідач здійснила погашення боргу на суму 19 322,61 грн., таким чином частина кредиту або відсотків погашено. Згідно розрахунку позивача, сума вимог майже втричі перевищує розмір отриманого кредиту, що свідчить про наявність у договорі умов, які порушують баланс прав і обов`язків сторін, є несправедливими та фактично перетворюють кредит на інструмент стягнення завищених платежів. Крім того, оскільки кредитний договір з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» був укладений 31.01.2025, а між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» 02.09.2025, тобто в період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена,то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України неустойка в розмірі 5999,15 грн. не підлягає стягненню з відповідача, оскільки нарахована незаконно та суперечить чинному законодавству. Передача договору ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» не була погоджена з відповідачем. Також вимога позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000 гривень, є неправомірною та підлягає відмові в стягненні, оскільки відповідно до ст. 130 ЦПК України, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню відшкодуванню лише у разі залучення до представництва сторонньої особи (не штатного працівника). Крім того, відповідач заперечує проти стягнення з неї судового збору, оскільки є особою з числа внутрішньо переміщених осіб, та звільнена від сплати судового збору у зв`язку з порушенням її прав, нарахування великих відсотків та психологічного тиску. За таких обставин, просить суд у задоволенні позову в частині стягнення зайвих відсотків в розмірі 24315,06 грн., неустойки (штрафних санкцій) в розмірі 5 999,15 грн., правничої допомоги в розмірі 5000 грн. та судового збору в розмірі 2662,40 грн. відмовити повністю, зменшити загальний розмір стягнення до фактичного тіла кредиту в сумі 11 998,29 грн., та у разі задоволення позову в межах тіла кредиту надати розстрочку виконання рішення терміном на 6 місяців шляхом сплати щомісячного платежу в розмірі 1999,715 грн. без відкриття виконавчого провадження у зв`язку з тим, що на даний час вона є особою з числа внутрішньо-переміщених осіб, має на утриманні неповнолітню дитину 2013 р.н., втратила постійне місце проживання через російську агресію та окупацію її житла, вимушена винаймати житло.

15.05.2026 за допомогою системи «Електронний суд» представник позивача адвокат Дорошенко О. В. направила до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що заперечуючи проти позову відповідач частково визнає позов, тому факт укладення договору доведенню не підлягає. Представник пояснив, що як вбачається з розрахунку заборгованості первісного кредитора, відповідач в межах дії строку дисконтного періоду шість разів вчиняла конклюдентні дії щодо продовження строку дисконтного періоду, при цьому сплатила всі фактично нараховані відсотки за кожен продовжений дисконтний період, а тому в період з 26.02.2025 по 27.07.2025 року нарахування відсотків відбувалось за Індивідуальною відсотковою ставкою 0,88 відсотків в день від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 321,93 відсотків річних. Оплати відповідачем відсотків за користування кредитними коштами вже були враховані, відняті від суми заборгованості та відображені у розрахунку заборгованості первісного кредитора. Відповідач добровільно та з розумінням настання прав та обов`язків, підписуючи договір на сайті первісного кредитора, ознайомилась із текстом договору, а тому мала змогу ознайомитись із Правилами та паспортом споживчого кредиту та інформацією, передбаченою частиною другою статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та повернення їх, тому позивачем відповідно до повідомлення про дострокове розірвання договору № ТП/585160346 від 20.01.2026 року та подальшого зупинення з вказаної дати нарахування відсотків, що відображено у доданих до позову розрахунках заборгованості. Також, представник позивача вказує, що відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості за кредитним договором, не надано доказів його неправильності або контррозрахунку, або доказів фактичного виконання зобов`язання, передбачених договором. Розрахунок заборгованості не оскаржувався, матеріали справи не містять клопотання, зустрічної позовної заяви або рішення суду щодо визнання договору кредитної лінії або окремих його умов нікчемними.

15.05.2026 відповідач через систему Електронний суд подала заперечення на відповідь на відзив.

27.05.2026, на виконання ухвали суду від 29.04.2026, АТ КБ «ПриватБанк» надіслав запитувану інформацію щодо рахунків ОСОБА_1 , а також виписки по її рахункам.

Клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін до суду не надходило.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку спрощеного позовного провадження на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, керуючись частиною другою статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Так, судом встановлено, що 31.01.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 585160346 (далі кредитний договір), за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник, в свою чергу, зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі Правила) (п.п.2.1-2.3,7.3,8.2-8.5, 8.7.1, 8.11 кредитного договору)

Відповідно до п.2.1 договору кредитної лінії №585160346 кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА».

Згідно п. 2.2. договору загальний розмір кредиту за цим договором становить 1793,00 гривень. Разом із тим позичальнику на умовах та у порядку, що передбачені цим Договором , можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів.

Згідно п.2.3. договору кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту 31.01.2025 (що є датою надання кредиту).

Згідно п. 2.4 договору другий та третій транш за договором можуть бути надані позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим договором. Надання кожного додаткового траншу за договором збільшує загальний розмір кредиту на суму такого траншу.

З урахуванням всіх траншів відповідач ОСОБА_1 отримала від Товариства кредитні кошти у розмірі 18746,00 грн., з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п. 7.1. Договору 02.03.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених п. 8.3, 8.7.2 Договору.

Відповідно до п.3.1. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Пунктом 4.1. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року передбачено, що з метою укладення цього договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені в заявці як обов`язкові. При подачі заявки позичальник вказав суму грошових коштів, яку він бажає отримати одразу після укладення договору (перший транш) та строк оплати обов`язково платежу по процентам за користування кредитом. Протягом обраного строку застосуються спеціальні умови користування кредитом - дисконтний період. Позичальник має право ініціювати отримання другого та наступних траншів у межах максимально доступної позичальнику суми кредиту, що визначена кредитодавцем в результаті проведення перевірки кредитоспроможності позичальника. Сума кредиту що неповернута позичальником за цим договором у будь-який момент протягом строку його дії не може перевищувати максимального розміру кредиту, що встановлений кредитодавцем для продукту «СМАРТ» та який зазначається на офіційному сайті кредитодавця.

Згідно п.4.2. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року позичальник підтверджує, що вказав в заявці повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні кредитодавцю для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту, а також бажаний спосіб отримання кредиту. Позичальник зобов`язується оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше ніж протягом 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.

Як вбачається з п.4.5. Договору за результатами заповнення заявки позичальник вказує реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритого на його ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. Для зручності позичальника після введення повних реквізитів платіжної карти створюється токен (електронний ключ доступу) карти, що додається до облікових даних позичальника та в подальшому відображається в його особистому кабінеті в розділі «Мої карти». В подальшому позичальник може здійснювати платежі за цим договором без повторного введення повних реквізитів доданих платіжних карток. При подачі заявки на отримання другого та наступних кредитів позичальник обирає платіжну карту на яку бажає отримати кредит із переліку тих, що додані до його особистого кабінету.

Згідно п.4.6. договору кредитної лінії від 19 липня 2024 року на підставі даних, зазначених у первинній заявці, інформаційно-комунікаційна система кредитодавця здійснила ідентифікацію позичальника та формувала його особистий кабінет. Особистий кабінет створюється під час подачі заявки на перший кредит. У разі якщо позичальник укладає другий чи наступні кредитні договори з кредитодавцем, то останнім обробляються актуальні дані внесені до особистого кабінету позичальником.

Відповідно до п.4.10.6. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року позичальник ознайомився з інформацію наведеною в паспорті кредиту, який надано кредитодавцем позичальнику у вигляді електронного документа, підписаного створення кваліфікованого електронного підпису директора кредитодавця, шляхом відправки оферти електронним листом на адресу електронної пошти позичальника та шляхом відображення оферти в особистому кабінеті. На підтвердження ознайомлення з паспортом кредиту позичальник вводить одноразовий ідентифікатор направлений кредитодавцем у спеціальному полі під офертою в особистому кабінеті.

Згідно п.4.10.7. договору кредитної лінії №585160346 від 31 січня 2025 року позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду (акцепт) на укладення договору шляхом направлення повідомлення кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам пункту 3 частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «відправити/підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в інформаційно-комунікаційну систему кредитодавця, відповідно з цього моменту кредитодавець повідомлений про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) кредитодавця щодо укладання договору. Моментом підписання цього договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням договору зі сторони кредитодавця є формування та надання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор отриманий від кредитодавця, через особистий кабінет.

Пунктом 4.10.8. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року передбачено, що після створення сторонами електронних підписів одноразовими ідентифікаторами, текст оферти, реквізити підписів, які дають змогу встановити дату та час вчинення кожною з сторін дій спрямованих на ознайомлення з паспортом кредиту та підписання цього договору, та реквізити сертифікату кваліфікованого електронного підпису директора кредитодавця, зберігаються в файлі формату, що унеможливлює зміну чи видалення інформації.

Згідно п.4.10.9. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року після формування фінального файлу з цим договором, ІКС створює з цим файлом кваліфікований електронний підпис директора кредитодавця. Файл договору та файл з даними кваліфікованого електронного підпису, що містить кваліфіковану мітку часу, одразу (до надання особистому кабінеті позичальника, кредиту) відправлено на електронну пошту позичальника та стали доступними для скачування в особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п.4.11. після виконання всього переліченого в п. 4.10. договору кредитодавець ініціює надання кредиту, способом вказаним позичальником в цьому договорі.

Пунктом 5.1. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року передбачено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5168-75ХХ-XXХХ-7841, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Відповідно до п.7.1.,7.3. договору кредитної лінії №585160346 від 31 січня 2025 року рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 02 березня 2025 року, а саме протягом 30 (тридцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту змішується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 02 березня 2030 року.

Згідно п.7.4. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року проценти за договором сплачуються в наступному порядку: 7.4.1. протягом дисконтного періоду кредитування позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду кредитування. У разі продовження позичальником дисконтного періоду кредитування чи поновлення дисконтного періоду, позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду кредитування, вирахуваної відповідно до правил цього договору; 7.4.2. після закінчення дисконтного періоду кредитування, позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти щоденно.

Як вбачається з п.8.1. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат позичальника договором не передбачено.

Пунктом 8.3. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року передбачено, що базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Згідно п.8.6. договору кредитної лінії №585160346 від 31 січня 2025 року для суми кредиту, отриманого за першим траншем, що вказано в п. 2.3. договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість кредиту складе 33 965,47 грн. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у розмірі 32172,47 гривень (які складаються з процентів за користування кредитом та базовою ставкою та комісії за надання кредиту) та суму кредиту у розмірі 1793,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, з припущення користування кредитом протягом усього строку кредитування зі сплатою процентів за базовою ставкою, розрахована згідно методики Національного банку України, складе 2466,59 відсотків річних. Денна процентна ставка, за методикою розрахунку передбаченою частиною 4 статті 8 Закону, розраховується наступним чином: (загальні витрати за користування сумою першого траншу за весь строк кредитування: 32172,47 грн.) / (сума першого траншу за договором: 1793,00 грн.) / (строк кредитування: 1826 днів) х 100%=0,98 відсотків в день.

Відповідно до п.12.4. договору кредитної лінії №585160346 від 31 січня 2025 року сторони погодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 357,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Пунктом 14.1. договору кредитної лінії №585160346 від 31 січня 2025 року передбачено, що невід`ємною частиною цього договору є правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua.

Згідно п.14.2. договору кредитної лінії №585160346 від 31 січня 2025 року сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього договору, для цілей ініціювання отримання нових траншів, пролонгацій чи поновлення дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього договору, позичальник здійснює авторизацію в особистому кабінеті та ініціює отримання нових траншів, пролонгації чи поновлень дисконтного періоду в ІКС.

Як вбачається з п.14.8.-14.9. договору кредитної лінії № 585160346 від 31 січня 2025 року позичальник засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків кредитодавця та позичальника. Сторони засвідчують, що укладення цього договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна із сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов`язки cторін, інші умови договору), та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін.

Даний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором SIXE, відправленим 31.01.2025 о 17:20:29, введеним 31.01.2025 о 17:20:49, що міститься у реквізитах зазначеного договору та має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис (п.п. 14.2, 14.12 кредитного договору, розділ 15 «Реквізити сторін»).

Крім того, позивачем суду також надано оригінал електронного кредитного договору № 585160346 від 31.01.2025, у формі електронного доказу в розумінні ст. 100 ЦПК України, з кваліфікованим електронним підписом кредитодавця, що підтверджено також перевіркою за допомогою онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, зміст якого повністю відповідає його паперовим копіям (роздруківкам), що містяться в матеріалах справи.

Підписавши вказаний договір електронним підписом, ОСОБА_1 засвідчила свою згоду на те, що невід`ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надані позичальнику до укладення цього договору, а також підтвердила, що вона ознайомлена, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua (п. 14.1 кредитного договору).

Крім того, в п.п. 14.8, 14.10 кредитного договору відповідач засвідчила, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків кредитодавця та позичальника, а також підтвердила, що до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі, статтею 9 Закону України «Про споживче кредитування» та статтею 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», яка необхідна для отримання споживчого кредиту; інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання.

Правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (для фізичних осіб споживачів фінансових послуг), в редакції, що діє з 29.03.2024, містяться в матеріалах справи (а.с.71-74).

Також позивачем надано Порядок укладання фінансовою компанією договорів у вигляді електронного документа, що підписується сторонами при наданні споживчих послуг (із зазначенням всіх етапів укладання договору з прінт-скрінами екрану з особистого кабінету), що діє з 25.07.2023 (а.с.75-83).

31.01.2025 відповідач ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 585160346 від 31.01.2025 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 5694, в якому визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, розмір орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення кредиту, наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором, чим також підтвердила факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування виходячи із обраних нею умов, а також всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до її потреб та фінансової ситуації, зокрема, шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі, суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для неї, в тому числі, в разі невиконання нею зобов`язань за таким договором (а.с.41-42).

Під час укладення кредитного договору сторони погодили, що надання кредиту здійснюється шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки № 5168-75ХХ-XXХХ-7841, та позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на її власний рахунок (п.п. 5.1,5.3 кредитного договору).

Розрахунки орієнтовної реальної річної процентної ставки, орієнтовної загальної вартості кредиту та денної процентної ставки, що базуються на зазначених у цьому договорі умовах кредитування, що узгоджені із позичальником та залежать від обраної позичальником моделі поведінки, наведені в п.п. 8.6-8.8 укладеного кредитного договору та в п. 8.13 сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п. 10 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається.

Вичерпні дані, що стосуються особи відповідача, а саме прізвище, ім`я та по батькові, паспорт, ідентифікаційний номер, місце проживання, а також реквізити належного відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 , що є інформацією з обмеженим доступом, поширення якої здійснюється виключно за згодою суб`єкта персональних даних, зазначені відповідачем самостійно в заявці на отримання грошових коштів в кредит від 31.01.2025, а також містяться в преамбулі договору та в розділі 15 «Реквізити сторін».

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на погоджених умовах.

Додатковою угодою до договору №585160346 від 31 січня 2025 року позичальнику надано кредитодавцем транш в сумі 2110 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 31 січня 2025 року транш у сумі 1542 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 08 лютого 2025 року транш у сумі 4 555 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 27 квітня 2025 року транш у сумі 2 000 грн.; Додатковою угодою від 01 червня 2025 року транш у сумі 895 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 07 червня 2025 року транш у сумі 1 045 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 08 червня 2025 року транш у сумі 1045 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 09 червня 2025 року транш у сумі 1045 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 11 червня 2025 року транш у сумі 1 045 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 12 червня 2025 року транш у сумі 1045 грн. 00 коп; Додатковою угодою від 15.06.2025 транш у сумі 626 грн. 00 коп. (а.с.55-70). Таким чином загальна сума кредиту за кредитним договором склала 18 746,00 грн.

Позивач виконав зобов`язання за договором про надання кредиту, надавши грошові кошти відповідачці ОСОБА_1 , про що свідчать підтвердження про здійснення переказу грошових коштів та довідки, видані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»

За змістом відповіді АТ КБ «Приватбанк» від 22.05.2026 № 20.1.0.0.0/7-260513/70918-БТ, АТ КБ «Приватбанк» як банком-емітентом підтверджено, що рахунок НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та згідно виписки за договором № б/н на вказаний рахунок відповідача кількома траншами зараховано грошові кошти у сумі 18 746,00 грн.

Вказана вище виписка є належним та допустимим доказом, що підтверджує рух коштів по конкретному банківському рахунку, та у сукупності з іншими зібраними у справі доказами підтверджує обставини видачі кредиту та його розмір, а також заборгованість по кредиту, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 26.05.2021 у справі № 204/2972/20, від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20, від 01.06.2022 у справі № 175/35/16-ц, від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19, від 15.01.2025 у справі № 753/16762/15-ц, які суд враховує до даних спірних правовідносин у відповідності до ч. 4 ст. 263 ЦПК України.

Таким чином, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» свої зобов`язання за вищевказаним кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу кредит на умовах, визначених договором, однак відповідач здійснила лише часткове погашення нарахованої заборгованості, в решті взяті на себе зобов`язання порушила, заборгованість не погасила, в результаті чого виникла прострочена заборгованість, що згідно з розрахунком ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» становить в загальній сумі 36 313,35 грн., з яких заборгованість по кредиту - 11 998,29 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 24 315,06 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 0,00 грн.

Таким чином, здійснивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинила конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, боргу за договором, що відповідає позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.

02.09.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу № МВ-ТП/51, відповідно до якого Клієнт відступив фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 договору факторингу), при цьому, під правами вимоги згідно з п. 1.3 у вказаному договорі розуміється весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому (а.с.30-на звороті -32).

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 2046 від 17.09.2025 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перерахувало кошти ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» в рахунок плати за відступлення права вимоги за договором факторингу № МВ-ТП/51 від 02.09.2025 (а.с.35)

Згідно витягу з Реєстру прав вимоги від 02.09.2025 до Договору факторингу № МВ-ТП/51 від 02.09.2025, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 585160346 від 31.01.2025 в сумі 25 851,30 грн., з яких: 11 998,29 грн. заборгованість по основному боргу (тіло кредиту), 7 853,86 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом станом на дату відступлення права вимоги, 5 999,15 грн. неустойка (а.с.33-на звороті -34).

ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надіслано відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про відступлення права вимоги за кредитним договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (а.с.96).

Також, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» надіслано відповідачу ОСОБА_1 повідомлення про дострокове розірвання Договору № 585160346 від 31.01.2025 (а.с.96 на звороті).

Окрім того, ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» зверталось до відповідача з досудовою вимогою про сплату заборгованості (а.с.97).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач сплатила 19 252,00 грн., які з урахуванням пункту 7.4- 7.8. кредитного договору зараховувалися в першу чергу на погашення процентів за договором, а не тіла кредиту.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості заборгованість за тілом кредиту становить 11 998,29 грн.

Всупереч умовам договору, відповідач не виконала свої зобов`язання та після відступлення права вимоги не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ні на рахунки первісного кредитора.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно положень ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом положень ст.ст. 526, 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок у зобов`язанні належним чином, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора), проте не змінює умови укладеного кредитного договору.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Водночас, з тлумачення статті 516, частини 2 статті 517 ЦК України випливає, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічні висновки послідовно зроблені Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 761/1543/20, від 19.01.2022 року у справі № 639/86/17, від 14.07.2021 у справі № 554/8549/15-ц, від 12.02.2020 у справі № 522/22802/17, від 07.02.2018 у справі № 2-2035/11.

Отже, факт сингулярного правонаступництва, за яким до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшли права кредитора до відношенню до відповідача ОСОБА_1 за вказаним вище договором, доведено сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

В силу положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76, 77 ЦПК України).

У відповідності до ч.ч. 5-6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13, від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 наголошувала, що у відповідності до принципу змагальності цивільного судочинства, закріпленого в ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і на підставу для заперечень, що забезпечує повноту дослідження обставин справи, проте не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри (постанова Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 291/1352/20, від 18.12.2024 у справі № 757/57816/20-ц, від 26.06.2025 у справі № 645/7313/23).

У постанові від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Враховуючи викладене, заперечення відповідача проти позову, наведені у відзиві, не спростовують пред`явлених позивачем вимог з огляду на наступне.

Так, у відповідності до положень ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст.ст. 526, 615 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись у встановлений термін, відповідно до вимог закону та умов договору. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Враховуючи викладене, вбачається, що кредитний договір № 585160346 від 31.01.2025, за якими виникла спірна заборгованість, укладений в електронній формі у спосіб, визначений законом, містить всі його істотні умови та підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до власноручного підпису позичальника.

Своїм підписом на договорі відповідач підтвердила, що ознайомлена з усіма його умовами, в тому числі, й розміром процентів, порядком їх нарахування та сплати, а також порядком та строками повернення кредиту, розуміє та зобов`язується їх виконувати.

Факт укладення кредитного договору на погоджених умовах та отримання кредитних коштів у сумі 18 746,00 грн. згідно з його умовами відповідач визнала, і у суду відсутні сумніви у достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, з наведеного вище вбачається, що сторони дійшли згоди щодо всіх істотних умов договору, а укладення кредитного договору на запропонованих умовах відповідало внутрішній волі відповідача.

Вказаний вище кредитний договір відповідачем не оспорений, в установленому законом порядку недійсним не визнаний, а тому в силу положень ст. 204 ЦК України його умови підлягають до виконання.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 здійснювала часткове погашення нарахованої заборгованості, відтак, приступила до виконання взятих на себе зобов`язань, що свідчить про визнання нею договору і, відповідно, боргу за договором.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду у постановах від 05.06.2018 в справі № 338/180/17, від 23.12.2020 в справі № 127/23910/14-ц.

Наявність простроченої заборгованості та її розмір підтверджується наданими позивачем розрахунками заборгованості, які є детальними, містять інформацію про кількість днів користування кредитом, порядок нарахування спірної заборгованості в розрізі окремих складових загальної заборгованості за кожен день користування кредитом, що відповідає умовам укладеного договору, здійснення платежу боржником, а також залишок неповернутої заборгованості, відтак, є належним та допустимим доказом та не спростований жодним контррозрахунком відповідача, що узгоджується з позицією Верховного Суду у постанові від 08.07.2020 по справі № 464/4985/15-ц.

Водночас, суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо зменшення розміру неустойки (пені, штрафів), оскільки позивачем такі вимоги при зверненні до суду в позові не заявлялись.

З огляду на викладене вище, норми ст. 551 ЦК України та п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, на які посилалась відповідач, не регулюють дані спірні правовідносини та не підлягають застосуванню в даній справі.

Щодо посилань відповідача на несправедливість умов договору щодо стягнення з неї завищених процентів на підставі ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суд зазначає наступне.

Так, положеннями п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про споживче кредитування», на яку посилається відповідач, передбачено, що несправедливими є умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже, положеннями вказаної статті встановлені особливості відповідальності споживача за договором про споживчий кредит за порушення виконання його зобов`язань.

В силу положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Умовами п. 8.1 кредитного договору встановлено, що за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено.

Згідно з п.п. 8.2-8.3 кредитного договору проценти за користування Кредитом є платою за користування Позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Крім того, відповідно до п. 8.7.1 кредитного договору за період від 31.01.2025 до 02.03.2025 (включно) Кредитодавець надає Позичальнику знижку в розмірі 77,55 (сімдесят сім цілих п`ятдесят п`ять сотих) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Дисконтною процентною ставкою 0,22 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 80,30 (вісімдесят цілих три десятих) відсотків річних.

Відповідно до п. 7.3 кредитного договору сторони погодили, що кінцевою датою повернення (виплати) кредиту є 02.03.2030.

За умовами п. 8.10 кредитного договору проценти в розмірі визначеному за правилами цього Договору, нараховуються на фактичну суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня закінчення строку дії цього Договору.

Таким чином, сторони чітко та недвозначно визначили, що проценти за договором, нараховані в межах строку кредитування, є платою за користування кредитом, та погодили їх розмір.

Отже, нарахування процентів здійснювалось правомірно згідно з п.п. 8.2-8.3, 8.7.1, 8.10 договору, що є платою за користування кредитом та протягом строку кредитування, визначеного в п. 7.3, що погоджений сторонами.

При цьому, як вже було зазначено вище, позивачем не ставляться вимоги щодо стягнення з відповідача процентів як міра цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідно до положень статті 625 ЦК України, а також неустойки (штрафів чи пені) за порушення умов договору, відтак, відсутні порушення норм закону, що визначені в п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Інших доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Отже, за встановлених обставин вбачається, що відповідач після заміни кредитора жодних дій щодо погашення заборгованості за вказаним вище кредитним договором не вчинила, в результаті чого виникла прострочена заборгованість перед ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за кредитним договором № 585160346 від 31.01.2025 в загальному розмірі 36 313,35 грн., з яких заборгованість по кредиту - 11 998,29 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 24 315,06 грн., заборгованість по комісії за надання кредиту 0,00 грн.

Будь-яких доказів на спростування вказаних розрахунків, а також доказів належного виконання умов вищезазначених договорів відповідач суду не надала.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заяви відповідача про надання розстрочки виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом ч. 4 ст. 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З тлумачення вказаних вище положень ч.ч. 3-4 ст. 435 ЦПК України випливає, що можливість розстрочення виконання судового рішення законодавець пов`язує з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому наявність у фізичної особи або членів її сім`ї тяжкого захворювання враховується, проте сама по собі не є достатньою підставою, а повинна безпосередньо впливати на можливість виконання рішення.

У постанові від 02.10.2024 у справі № 914/1663/23 Верховний Суд зазначив, що винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо надання відстрочки (розстрочки) виконання судового рішення, повинні бути підтверджені відповідними засобами доказування. Тобто особа, яка подала заяву про відстрочку (розстрочку) виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі або роблять таке виконання неможливим. Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача. Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача.

Так, відповідачем надано копію довідки від 22.06.2022 № 2302-5001781982 про взяття її на облік як внутрішньо-переміщену особу та копію свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Надані документи не можуть підтверджувати обставини, що є підставою для розстрочення рішення суду.

Суд зауважує, що вказані документи не містять жодних посилань на обставини, які унеможливлюють або істотно ускладнюють виконанні рішення суду, в тому числі, не містять відомостей про розмір доходів відповідача, витрат, а також видатків, які б характеризували її майнове становище та підтверджували такий його стан, що істотно впливає на можливість виконання судового рішення або робить його неможливим.

Судом також враховано, що вказані вище обставини, на які посилалась відповідач, вже існували на момент укладення кредитного договору 31.01.2025, отже, відповідач знала про них та добровільно погодилася на умови кредитування, усвідомлюючи, що бере на себе грошові зобов`язання та розраховуючи на власні можливості.

При цьому суд також зауважує, що Законом України «Про виконавче провадження» передбачений порядок відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміна способу і порядку виконання рішення і відповідач за наявності визначених підстав не позбавлена можливості звернутися із відповідною заявою на стадії виконання судового рішення.

Отже, відповідачем не доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та є підставою для відстрочення виконання рішення суду у цій справі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Положенням ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків,спеціалістів,перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

У відповідності до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивачем ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» при зверненні до суду з позовом сплачено з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 ст. Закону України «Про судовий збір» та зараховано до державного бюджету судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. згідно платіжної інструкції № 726 від 17.03.2026 (а.с.1).

Посилання відповідача на те, що вона є особою з числа внутрішньо-переміщених осіб та звільнена від сплати судового збору суд до уваги не приймає, оскільки положеннями чинного ЦПК України не передбачено звільнення відповідача від сплати судового збору в порядку розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з розглядом справи.

Окрім того, позивачем у зв`язку з розглядом даної справи понесені витрати на професійну правничу допомогу, що підтверджується наданим суду договором про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, укладеним між АО «Ліга юридичних технологій та інновацій» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», додатковою угодою № 2844 від 10.02.2026 до договору про надання правової допомоги № 5 від 02.12.2024, актом приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2026, платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 210 від 10.02.2026, що містять детальний опис виконаних адвокатом робіт, витрачений на їх виконання час та вартість наданих послуг на загальну суму 5000,00 грн. (а.с.99 на звороті 105 на звороті).

Зазначені вище витрати пов`язані з розглядом справи, є співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим часом на надання правничої допомоги, ціні позову та значенню справи для сторони.

Враховуючи викладене, з огляду на повне задоволення позову, з відповідача на користь позивача на підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525-526, 530, 629, 1048-1049, 1054, 1077-1078 ЦК України, ст.ст. 12-13, 19, 81, 89, 141, 211, 223, 263-265, 268, 272-276 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором № 585160346 від 31.01.2025 в розмірі 36 313 (тридцять шість тисяч триста тринадцять) гривень 35 копійок.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення виконання судового рішення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України, зазначаються наступні відомості:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС», ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Жабинського, буд 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо-переміщеної особи: АДРЕСА_1 .

Суддя Ю.А. Галущенко