Рішення № 137787446, 25.06.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/864/26

Провадження №2/149/830/26

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Олійника І. В.

за участі секретаря Степанюк В. В.

відповідача - ОСОБА_1 , приймає участь у режимі відеоконференції

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» пред`явлено позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Короткий виклад позовних вимог

Між позивачем та відповідачем укладено два кредитні договори, за умовами котрих відповідач отримав кредити. В порушення умов договорів відповідач отримані грошові кошти не повернув, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість у загальному розмірі 14199 грн, яку позивач просить стягнути, разом з судовими витратами та витратами на правничу допомогу.

Рух справи

Ухвалою суду від 20.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, визначено відповідачеві строк для подання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 08.04.2026 суд перейшов до розгляду справи з викликом сторін.

Позиція сторін

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримує позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні частково визнав позовні вимоги, зокрема тіло кредитів, проценти, комісію, не визнав нараховану пеню, неустойку. Також зазначив, що вважає завищеними витрати на правничу допомогу, яку вважає справедливою у розмірі 1000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Фактичні обставини справи

15.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір про надання коштів у кредит № 71166425 (надалі - Договір), який підписано електронним ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн строком на 30 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 2617,16% річних, денною процентною ставкою 1%, процентною ставкою за понадстрокове користування - 4%, пенею 4%, комісію 15% від суми кредиту.

15.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №6752515 (надалі- Договір), який підписано електронним ідентифікатором, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн строком на 365 днів, денною процентною ставкою 0,95%, неустойкою 100 грн/день, комісією 17,25% від суми кредиту.

Довідками ТОВ «Європейська платіжна система», випискою АТ «Універсал Банк» підтверджено, що 15.09.2025 на рахунок відповідача перераховано та зараховано два перекази у розмірі по 2000 грн кожен.

Розрахунками позивач підтвердив, що заборгованість відповідача станом на 29.01.2026: по договору № 71166425 6600 грн, з яких тіло кредиту 2000 грн, проценти 300 грн, пеня 4000 грн, комісія 300 грн; по договору № 6752515 - 7599 грн, з яких тіло кредиту 2000 грн, проценти 1254 грн, пеня 4000 грн, комісія 345 грн;

Позиція суду

Щодо укладення Договору

Відповідно дост. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Законув становлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 зазначив, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Приймаючи до уваги те, що обидва Договори підписані у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками вони прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі. Отже є дійсними, укладеними та підлягають виконанню.

У свою чергу укладення договорів, отримання кредиту визнається і відповідачем.

Щодо розміру заборгованості

Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, в строк, що встановлений у договорі.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Обґрунтовуючи розмір заборгованості за Договорами позивач виходить з того, що відповідач не повернув кредити та не сплатив проценти за користування кредитами, комісію та пеню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8000 (по 4000 грн за кожним Договором) грн.

Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні договори з відповідачем укладено після 24.02.2022, в Україні введено і діє воєнний стан, а тому відповідач, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняється від сплати пені.

Відтак позов підлягає частковому задоволенню в загальному розмірі 6199 грн, з яких по договору № 71166425 тіло кредиту 2000 грн, проценти 300 грн, комісія 300 грн; по договору № 6752515 тіло кредиту 2000 грн, проценти 1254 грн, комісія 345 грн.

Розподіл судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України).

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

Позивач просить стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн, надаючи договір на про надання правничої допомоги, витяг з акту приймання передачі № 4-МК. В акті зазначено, що витрати складаються з вивчення документів, аналізу правових позиці та інше - 500 грн, судовий супровід у суді першої інстанції, представництво інтересів в суді - 4000 грн. При цьому предмет спору не є складним, позовну заяву позивачем подано через систему "Електронний суд", представник позивача в судовому засіданні участі не приймав, подавши заяву про проведення розгляду у його відсутність. Враховуючи це, а також приймаючи до уваги заперечення відповідача стосовно визначеного розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що обгрунтованість таких витрат у цій справі становить 2000 грн, що відповідає принципам справедливості та співмірності.

Згідно із ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1162,35 (2662,40 грн (сума судового збору, сплаченого за подання позовної заяви)/14199 грн (ціна позову) х 6199 грн (розмір позовних вимог, який підлягає до задоволення) грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 610, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 76-81, 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" заборгованість в загальному розмірі 6199 (шість тисяч сто дев`яносте дев`ять) грн, з яких: 2600 грн - заборгованість за кредитним договором № 71166425 від 15.09.2025; 3599 грн - заборгованість за кредитним договором № 6752515 від 15.09.2025.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів" судові витрати в загальному розмірі 3162,35 грн, з яких: 1162,35 грн - - судовий збір; 2000 грн - витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, - 30.06.2026.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

позивач: ТОВ "1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів", код ЄДРПОУ 39861924, адреса: площа Арсенальна, буд. 1Б, м. Київ;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Ігор ОЛІЙНИК