Ухвала суду № 137787365, 29.06.2026, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №705/2159/19

Номер провадження 4-с/710/4/26

УХВАЛА

іменем України

29.06.2026 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судового засідання Шпиці О.Е.,

учасники процесу:

скаржник ОСОБА_1

представник скаржника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання

ВСТАНОВИВ:

22.06.2026 скаржник ОСОБА_1 звернулась до Шполяснького районного суду Черкаської області зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання.

Свою скаргу заявник обґрунтовує тим, рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року у цивільній справі №705/2159/19 визнано: незаконним та скасовано наказ від 03.07.2019 № 25 приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» про припинення трудового договору (контракту) з юрисконсультом ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України , поновлено ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ ЕНЕРГО», стягнуто з приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2019 року по 17 березня 2025 року в розмірі 346 882,80 грн. (триста сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 80 коп.), з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 р. рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 , та в частині розподілу судових витрат змінено. Стягнуто з Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» (код ЄДРПОУ 34571728) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751 (шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн 08 коп з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» (код ЄДРПОУ 34571728) в дохід держави 12 909 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 13 коп. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набрала законної сили в день її проголошення. 26.01.2026 р. ОСОБА_1 (надалі - Стягувачем) до Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа Шполянського районного суду Черкаської області №705/2159/19 від 07.01.2026 року про стягнення з Приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ 34571728) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середню заробітну плату за час вимушено прогулу в розмірі 693 751 (шістсот дев`яносто три тисячі сімсот п`ятдесят одна) грн 08 коп з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. Заява обґрунтовано тим, що Боржником постанову Кропивницького апеляційного суду від 17.03.2025 р. в повному обсязі не виконано у зв`язку з неналежним нарахуванням та утриманням Боржником ставки військового збору у розмірі 5% з присудженої на користь Стягувача суми середнього заробітку за період 04.07.2019 - 30.11.2024, що не відповідає п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ та очевидно має наслідок зменшення суми фактично сплачених стягувачу коштів і неповне виконання рішення суду в розмірі 22 873.96 грн. 26.01.2026 р. постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливодою Оленою Петрівною відкрито виконавче провадження № 80088366 з ідентифікатором доступу 443А27064ЕББ, надано Боржнику 5 робочих днів для подання декларації про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей, стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 2287.4 гривня (UAH). 27.01.2026 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.Паливодою винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №80088366, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження». Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 травня 2026 року у справі № 705/2159/19 №22-ц/4809/978/26 скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.Паливоди від 27.01.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80088366. 28.05.2026 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.Паливодою винесено постанову про відновлення виконавчого провадження № 80088366. 19.06.2026 р. головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.Паливодою винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 02.07.2026 р . Постанова вмотивована тим, що: «Державним виконавцем до Кропивницького апеляційного суду подано заяви про надання роз`яснення резолютивної частини постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 про стягнення з Приватного підприємства «Центр Монтаж-Енерго» (код ЄДРПОУ 34571728) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751 грн 08 коп. утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. До розгляду даної заяви в Кропивницького апеляційного суду виникла необхідність відкладення проведення виконавчих дій.». Вважаю, що головний державний виконавець О.Паливода протиправно, передчасно та необґрунтовано винесла постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 02.07.2026 р ., чим свавільного за змовою з Боржником сприяє остатньому в невиконанні постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025, що підтверджується наступним: Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження"). Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову. Отже, ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" не визначено вичерпного переліку обставин, які перешкоджають проведенню виконавчих дій, внаслідок яких державний виконавець має скористатися своїм правом на відкладення проведення виконавчих дій. Натомість державний виконавець має оцінити, чи наявність конкретних обставин буде перешкоджати проведенню виконавчих дій, чи існують інші підстави, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм Законом. Виконавець може відкласти проведення виконавчих дій як з власної ініціативи, так і за заявою стягувача чи боржника. Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання . Виходячи з аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України. Звернення державного виконавця до суду із заявою про роз`яснення рішення не позбавляє обов`язку Боржника виконати рішення суду, та не є обов`язковою підставою для відкладення вчинення виконавчих дій. З 28.05.2026 р. по даний час державний виконавець О.Паливода умисно та свідомо не здійснює заходи примусового виконання рішення у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом та Законом України «Про виконавче провадження. 12.06.2026 р. Стягувач звернулась зі заявою в якій повідомила державного виконавця, що питання роз`яснення резолютивної частини постанови від 05.11.2025 р. вже вирішувалось, що підтверджується ухвалою від 22.12.2025 р. якою заяву представника Боржника про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року залишено без задоволення. В заяві Стягувач зазначила: «12.11.2025 р. представник Боржника адвокат В.Моспан в цивільній справі №705/2159/19 подавав заяву про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року, а саме: «1.Роз`яснити постанову Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 року у справі № 705/2159/19 у частині: 1.1. Визначення кінцевої дати періоду вимушеного прогулу, за який стягується середній заробіток; 1.2. Можливості донарахування середнього заробітку за період від ухвалення рішення до моменту фактичного поновлення на роботі. 1.3. Періоду за який обчислена сума середнього заробітку в розмірі 693 751 грн. 08 коп.; 1.4. Які саме виплати були враховані судом при розрахунку суми стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. 1.5. Порядок утримання податків і обов`язкових платежів із зазначеної суми 693 751,08 грн., а саме: ПДФО, військовий збір та нарахування ЄСВ; 1.6. Визначити спосіб і строк виконання постанови в умовах воєнного стану; 1.7. Роз`яснити що входить до суми стягнення з Приватного підприємства «ЦЕНТРМОНТАЖ-ЕНЕРГО» в дохід держави 12 909,13 грн., на який рахунок сплачувати та протягом якого часу.». За наслідками розгляду ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22 грудня 2025 заяву Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року залишено без задоволення. Рішення апеляційної інстанції обґрунтовано наступним: «Заява ПП «Центр-Монтаж-Енерго» про роз`яснення судового рішення фактично стосується роз`яснення мотивів ухвалення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року, яке потребує зміну змісту судового рішення, а також встановлення порядку та способу виконання зазначеної постанови, що шляхом використання механізму, визначеного статтею 271 ЦПК України , не допускається. Згідно з висновками, що сформульовані у рішенні ЄСПЛ «BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)» (заява № 49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз`яснення судового рішення, Суд зобов`язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз`яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз`яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції. Проаналізувавши постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у взаємозв`язку з мотивами поданої відповідачем заяви про її роз`яснення, суд вважає, що доводи відповідача не стосуються питання незрозумілості/нечіткості цієї постанови суду, суть поданої заяви не зводиться до незрозумілості змісту судового рішення. У мотивувальній та резолютивній частинах постанови апеляційний суд зазначив про стягнення з відповідача ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь позивача ОСОБА_1 конкретних сум, що виключає нечіткість або неоднозначне розуміння змісту судового рішення під час його виконання. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви ПП «Центр Монтаж-Енерго» про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року слід відмовити.» Отже, Кропивницьким апеляційним судом в ухвалі від 22.12.2025 р. вирішено питання роз`яснення судового рішення, виключено нечіткість або неоднозначне розуміння змісту судового рішення у мотивувальній та резолютивній частинах постанови від 05.11.2025. 12.06.2026 р. Стягувач звернулась зі заявами до яких приєднала постанову Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2026 р., зі змісту якої вбачається, які саме дії Боржником не вчинено для повного виконання рішення суду в частині дотримання норм податкового законодавства. Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 травня 2026 частково задоволено вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 . Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 24.02.2026 скасовано та ухвалено нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливоди Олени Петрівни задоволено частково. Скасовано постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливоди Олени Петрівни від 27.01.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80088366. У задоволенні інших вимог скарги відмовлено. Постанова апеляційного суду набрала законної сили з дня її ухвалення. Повний текст цієї постанови складено 08.06.2026. В постанові від 27.05.2026 р. апеляційна інстанція встановила: «Згідно з рішенням суду у справі 705/2159/19 з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню середня заробітна плата за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751,08 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті . З матеріалів справи вбачається, що до відкриття виконавчого провадження № 80088366, а саме 06.01.2026, боржник ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 здійснив грошовий переказ коштів в сумі 534188,34 грн на користь ОСОБА_1 виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.01.2026 № 453 (том 1, а. с. 111 на звороті). Також згідно з платіжною інструкцією від 06.01.2026 № 450 ПП «Центр-Монтаж Енерго» сплатило до бюджету 34687,55 грн - військовий збір з середньої заробітної плати згідно постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 (том 1, а. с. 112). Ця обставина підтверджується також відомостями про суму нарахованого, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (том 1, а. с. 118, 119). Шляхом простого розрахунку (пропорції) можна визначити, що виконуючи рішення суду про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 693 751,08 грн, ПП «Центр-Монтаж-Енерго» утримало з цієї суми та сплатило до бюджету військовий збір у розмірі 5% від вказаної суми: 34687,55 х 100/693 751,08 = 5. З постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 вбачається, що середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 стягується за період 04.07.2019 17.03.2025 (том 1, а. с. 109, абз. 3). Згідно з листом Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.02.2026 № 1832/6/23-00-24-01-04, у відповідь на запит ПП «Центр-Монтаж-Енерго» про те, яку ставку військового збору потрібно застосовувати при нарахуванні заробітної плати за період 04.07.2019 30.11.2025, якщо нарахування та виплата здійснюється у 2026 році, повідомлено, що дохід за періоди минулих років, нарахований та виплачений за рішенням суду на користь фізичної особи після 01.12.2024 оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків, незалежно за які періоди такий дохід нараховується (том 1, а. с. 135, 136). Проте, колегія суддів не бере до уваги доказ - лист Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.02.2026 № 1832/6/23-00-24-01-04 зважаючи на таке. Згідно з п. 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України) тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України платниками збору є, зокрема особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Згідно з п.п. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи. Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України об`єктом оподаткування збором є для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Згідно з п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). Ставка військового збору становить, зокрема для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 цього пункту - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 цього пункту, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 цього підпункту (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України). Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 № 4015-IX, який набрав чинності 01.12.2024, збільшено ставку військового збору з 1,5 % до 5 % від оподатковуваного доходу фізичних осіб. При цьому п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності цим Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Податковим кодексом України. Лист Головного управління ДПС у Черкаській області від 06.02.2026 № 1832/6/23-00 24-01-04, на явний у суді посилався боржник, не містить посилання та аналізу п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ. До того ж він має лише інформаційний характер, а не стосується конкретного випадку оподаткування присудженої стягувачу суми середньої заробітної плати за період вимушеного прогулу. Оскільки відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 04.07.2019 17.03.2025, то дохід за частину цього періоду з 04.07.2019 по 30.11.2024 оподатковуються за ставкою військового збору що діяла в цей період, тобто 1,5% від оподатковуваного доходу фізичної особи. За таких обставин, дії ПП «Центр-Монтаж-Енерго» щодо нарахування та утримання військового збору у розмірі 5% з присудженої на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за період 04.07.2019 - 30.11.2024 не відповідає п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ та очевидно що має наслідком зменшення суми фактично сплачених стягувачу коштів і неповне виконання рішення суду. Зі змісту скарги ОСОБА_1 вбачається, що ця обставина стала підставою для пред`явлення нею виконавчого листа до виконання, оскільки боржник добровільно рішення суду виконав не в повному обсязі. Про цю обставину вона повідомила державного виконавця, що не було спростовано суб`єктом оскаржуваного рішення (див. відзив на скаргу, том 1, а. с. 83 87). Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ОСОБА_1 довела факт неповного та неналежного виконання боржником ПП «Центр Монтаж-Енерго» рішення суду про стягнення з нього на її користь середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751,08 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. З огляду на це колегія суддів апеляційного суду дійшла ще одного висновку, що постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливоди О. П. від 27.01.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80088366 з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, винесена передчасно, тобто до виконання рішення суду в повному обсязі..». Отже, Кропивницьким апеляційним судом встановлено, що Боржником постанову Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 р. не виконано в повному обсязі, оскільки Боржником безпідставно, як податковим агентом, нараховано та утримано військовий збір за ставкою 5%, всупереч п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ, зі середнього заробітку за час вимушеного прогулу (заробітної плати) за період з 04.07.2019 по 30.11.2024 включно, що призвело до невиплати заробітної плати в сумі 22873,96 грн., що триває до даного часу. Згідно частини 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. У постанові ВС від 06.03.2019 р. у справі №818/1579/16 суд виснував: « 50. Звернення позивача з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України та із заявою до Харківського апеляційного адміністративного суду про роз`яснення судового рішення не є поважними причинами невиконання постанови суду». Винесенням незаконної постанови від 19.06.2026 р. про відкладення проведення виконавчих дій державний виконавець перешкоджає вчиненню виконавчих дій з примусового виконання судового рішення. Скаржник вважає, що наразі, у державного виконавця О.Паливоди відсутні об`єктивні підстави для відкладення проведення виконавчих дій, які і підстави для невиконання рішення суду Боржником.

На підставі викладеного просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 19 червня 2026 р. головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливоди Олени Петрівни про відкладення проведення виконавчих дій

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 22.06.2026 скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 29.06.2026 о 16:00 год.

29.06.2026 до суду від представника боржника надійшли заперечення на скаргу.

Заперечення обґрунтовані тим, що впровадженні Шполянського районного суду Черкаської області знаходиться цивільна справа №705/2159/19, провадження 4-с/710/4/26, за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливоди Олени Петрівни про відкладення проведення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 80088366. Боржник не погоджується з доводами скарги та вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Основою правової діяльності органів державної виконавчої служби та державних виконавців є Конституція України. Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Розглядаючи державного виконавця як гаранта виконання судового рішення, яке набрало законної сили варто зазначити, що під час виконання своїх обов`язків він повинен спиратись на конституційні принципи. Саме тому він повинен здійснювати свою діяльність на принципах верховенства права, незалежності, законності, справедливості, диспозитивності, співмірності заходів примусового виконання рішень та його обсягу вимог за рішенням. Дотримання основних принципів як Конституції України так і виконавчого провадження є основним завданням виконавця. Державний виконавець перебуває під захистом закону. Відповідно до Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», державними виконавцями є керівники органів державної виконавчої служби, їхні заступники, головні державні виконавці, старші державні виконавці, державні виконавці органів державної виконавчої служби. Основних їх завданням є своєчасне, повне та неупереджене виконання судових рішень які набули законної сили. Згідно чинного законодавства державний виконавець є представником влади, який діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом, з чого можна зробити висновок, що державна виконавча служба, та саме державний виконавець є гарантом за виконанням та реалізацією судових рішень. Законом забороняється втручання державних органів, органів влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, політичних партій, громадських об`єднань, інших осіб у діяльність державного виконавця, приватного виконавця з примусового виконання рішень, що дає можливість виконавцям прозоро та неупереджено виконувати свої обов`язки які передбачені законодавством України. Виконання рішення суду здійснюється органом державної виконавчої служби у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», та розпочинається з відкриття виконавчого провадження постановою державного виконавця й воно має бути виконане в найкоротший строк. Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій, або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм законом, виконавець має право відкласти проведення виконавчих дій на строк до десяти робочих днів. Наведена норма не містить вичерпного переліку таких обставин та надає державному виконавцю дискреційні повноваження щодо оцінки необхідності відкладення виконавчих дій у конкретній ситуації. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для її винесення стало звернення державного виконавця до Кропивницького апеляційного суду із заявою про роз`яснення резолютивної частини постанови від 27.05.2026 року. Під час виконання рішення виник спір щодо належного порядку його виконання, а саме щодо визначення суми, яка підлягає виплаті стягувачу після утримання передбачених законом податків та обов`язкових платежів. Саме наявність такого спору стала підставою для звернення виконавця до суду за роз`ясненням. Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний діяти у спосіб та порядку, визначених виконавчим документом і законом. Разом з тим виконавець не наділений повноваженнями самостійно визначати порядок оподаткування присуджених сум або змінювати спосіб виконання судового рішення. Зі змісту постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 року вбачається, що судом визначено до стягнення суму середнього заробітку «з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті». Таким чином, фактичне виконання рішення безпосередньо пов`язане із застосуванням податкового законодавства. ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» рішення суду було виконано шляхом нарахування та виплати стягувачу середнього заробітку, а також сплати до бюджету обов`язкових платежів як податковим агентом. При цьому порядок оподаткування зазначених сум є предметом спору між сторонами. Посилання скаржника на постанову Кропивницького апеляційного суду справа № 705/2159/19, провадження № 22-ц/4809/978/26 від 27.05.2026 року не свідчить про незаконність постанови державного виконавця від 19.06.2026 року, оскільки зазначеною постановою не було визначено конкретний механізм виконання рішення, не було здійснено розрахунок сум, які підлягають додатковій виплаті, та не було покладено на державного виконавця обов`язок вчинити конкретні виконавчі дії без з`ясування відповідних обставин. Більше того, державний виконавець, діючи добросовісно та неупереджено, звернувся до суду за роз`ясненням з метою забезпечення правильного та повного виконання судового рішення, що відповідає принципам виконавчого провадження. З метою належного виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 (провадження № 22-ц/4809/1299/25) та податкових зобов`язань, Боржником та представником Боржника подано запити, на які отримано відповіді, а саме: 1. Приватним підприємством «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» 27.01.2026 через Електронний кабінет платника податків направлено запит до Головного управління ДПС у Черкаській області щодо визначення ставки військового збору, яка підлягає застосуванню при нарахуванні заробітної плати за період з 04.07.2019 по 30.11.2024, якщо її нарахування та виплата здійснюється у 2026 році. За результатами розгляду зазначеного запиту ГУ ДПС у Черкаській області надало відповідь № 1832/6/23-00-24-01-04 від 06.02.2026, в якій зазначено: «… дохід у вигляді заробітної плати за періоди минулих років, нарахований та вплачений юридичною особою (роботодавцем) за рішенням суду на користь фізичної особи (працівника) після 01 грудня 2024 року оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків, незалежно за які періоди такий дохід нараховується…»; 2. Представником Боржника направлено адвокатський запит № 02/02/2026-1 від 02.02.2026 до Пенсійного фонду України щодо надання інформації щодо підтвердження факту зарахування сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплачених Приватним підприємством «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» за ОСОБА_1 , відображення зазначених сум у Реєстрі застрахованих осіб та зарахування відповідного періоду до її страхового стажу. За результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту Пенсійним фондом України надано відповідь № 2800-060202-8/9440 від 06.02.2026, у якому зазначено: «…Станом на дату надання відповіді, в межах запитуваного періоду, в реєстрі застрахованих осіб наявна інформація про перебування у трудових відносинах із страхувальником та сплату єдиного соціального внеску стосовно особи, вказаної у запиті, сформована на підставі звітних відомостей, що надійшли від страхувальника Приватне підприємство «ЦЕНТР- МОНТАЖ ЕНЕРГО». В межах своєї компетенції повідомляємо, що в звітних відомостях, поданих вказаним страхувальником 04.02.206 за січень 2026 року, стосовно вказаної особи, наявна інформація про нарахування сум заробітної плати (доходу) з кодом типу нарахувань "1", який застосовується у випадку нарахувань заробітної плати/доходу за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких (якої) перевищує календарний місяць, а також за відпрацьований час після звільнення з роботи або згідно з рішенням суду середня заробітна плата за вимушений прогул, сума грошового забезпечення нарахована у попередніх звітних (податкових) періодах за період з липня 2019 року по березень 2025 року…»; 3. Приватним підприємством «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» направлено запит №80/02 від 18.02.2026 до Державної податкової служби України щодо надання роз`яснення стосовно ставки військового збору, яка підлягає застосуванню при нарахуванні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу працівнику за період з 04.07.2019 по 30.11.2024, якщо відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 працівника поновлено на посаді за період з 04.07.2019 по 17.03.2025, а фактичне нарахування та виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу здійснені у 2026 році, а також щодо надання відповіді з посиланням на нормативно правові акти, які визначають порядок застосування ставки військового збору у випадку нарахування середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за попередні періоди на виконання судового рішення. За результатами розгляду зазначеного запиту Державною податковою службою України надано відповідь № 5190/6/99-00-24-01-01-06 від 27.02.2026, у якій повідомлено наступне: «… Таким чином, дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, включається до загального місячного (річного) оподаткування доходу платника податку. Якщо нарахування виплат за рішенням суду здійснюється після 01.12.2024, то ставка військового збору становитиме 5 відсотків , оскільки нарахування та утримання військового збору здійснюється податковим агентом на дату нарахування доходу». 4. Представником Боржника направлено адвокатський запит № 19/02/2026 від 19.02.2026 до Головного управління ДПС у Черкаській області щодо перевірки правильності нарахування та сплати військового збору в розмірі 5 відсотків за весь період з 04.07.2019 по 17.03.2025 включно відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19. За результатами розгляду зазначеного адвокатського запиту Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відповідь № 4040/6/23-00-24-06 08 від 25.02.2026, у якій повідомлено наступне: «… В ході розгляду Вашого запиту проведено аналіз додатків до нього, поданої ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ ЕНЕРГО» до контролюючого органу звітності за січень 2026 року та даних інтегрованої картки платника податків - ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» за кодом бюджетної класифікації 11011000 «Військовий збір». Так, ПП «ЦЕНТР МОНТАЖ-ЕНЕРГО», в терміни визначені пп.49.18.1 п.49.18 ст.49 ПКУ, подано до контролюючого органу Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з типом «Новий звітний» за січень 2026 року (реєстраційний номер 9017634576 від 04.02.2026) та відображено наступні відомості про нарахований (виплачений) дохід на користь ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );- сума нарахованого (виплаченого) доходу в розмірі 693751,08 грн., що відповідає сумі середнього заробітку за час вимушеного прогулу на виконання судового рішення у справі №705/2159/19; - сума нарахованого (сплаченого) податку на доходи фізичних осіб в розмірі 124875,19 грн. (за ставкою визначеною нормами п.167.1 ст. 167 ПКУ);- сума нарахованого (сплаченого) військового збору в розмірі 34687,55 грн. (за ставкою визначеною нормами п.п.1.3 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ);- сума нарахованого єдиного внеску в сумі 152625,25 грн. (у розмірі визначеному ч.5 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування»). Згідно даних інтегрованої картки платника податків ПП «ЦЕНТР- МОНТАЖ ЕНЕРГО» за кодом бюджетної класифікації 11011000 «Військовий збір», сума нарахованого військового збору в розмірі 34 687,55 грн. сплачено ПП «ЦЕНТР МОНТАЖ-ЕНЕРГО» в повному обсязі 06 січня 2026 року. 5.Приватним підприємством «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» направлено запит № 98/05 від 27.05.2026, поданий в електронній формі через Електронний кабінет платника податків, щодо підтвердження правильності застосування підприємством ставки військового збору в розмірі 5 відсотків за весь період з 04.07.2019 по 17.03.2025, виплата за який була здійснена 06.01.2026, та окреме звернення № 99/05 від 28.05.2026, подане в електронній формі через Електронний кабінет платника податків, про надання роз`яснення з питань, порушених у запиті № 98/05 від 27.05.2026. За результатами розгляду зазначених звернень Головним управлінням ДПС у Черкаській області надано відповідь № 11215/6/23-00-24-01-04 від 29.05.2026, у якій повідомлено наступне: «….Згідно з п.п. 1.5 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» сплату Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти. Враховуючи викладене, дохід у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахований (виплачений) на підставі рішення суду після 01 грудня 2024 року на користь фізичної особи, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків незалежно за який період такий дохід нараховується. Роз`яснення аналогічного питання щодо застосування ставки військового збору з доходу у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахованого (виплаченого) на підставі рішення суду розміщено на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі Державної податкової служби України в категорії 126…». 6. 28.05.2026 Приватне підприємство «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» через Електронний кабінет платника податків звернулося до Державної податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації за вих. № 100/05, щодо правомірності застосування ставки військового збору в розмірі 5 відсотків до всієї суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, нарахованого та виплаченого 06.01.2026 за період з 04.07.2019 по 17.03.2025, або необхідності застосування ставки військового збору 1,5 відсотка до частини доходу, що припадає на період до набрання чинності змінами, внесеними Законом України № 4015-IX від 10.10.2024, та ставки 5 відсотків до частини доходу за період після 01.12.2024. Також у запиті було порушено питання щодо надання роз`яснення з посиланням на норми Податкового кодексу України, Закону України № 4015-IX від 10.10.2024 та інших нормативно-правових актів, які регулюють порядок визначення ставки військового збору у випадку нарахування та виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу за минулі періоди. За результатами розгляду зазначеного запиту Державною податковою службою України надано відповідь № 3538/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК від 19.06.2026, у якій виклала офіційну позицію щодо застосування відповідних норм податкового законодавства, а саме: «…….Пунктом 191.1 ст. 191 Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. Законом № 4015, який набрав чинності з 01.12.2024, внесено зміни до розділу IV Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу об`єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу. Так, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору з доходів платників військового збору, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16? підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу). Згідно з п.п 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п. 1 п.п. 1.1 п. 161підрозділі 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема податкові агенти. Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас, п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема дохід у вигляді заробітної плати, нарахованої (виплаченої) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) (п.п. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Кодексу); інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу. Податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу). Згідно з п.п. 1.5 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) військового збору до бюджету з доходів платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділі 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, є особи, визначені у ст. 171 Кодексу, зокрема, податкові агенти. Враховуючи викладене, дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата, за умови перебування такого платника у трудових відносинах з роботодавцем або як інший дохід у разі його нарахування (виплати) після звільнення платника та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків, незалежно від того, що зазначений дохід нараховуються за податкові періоди до 01 грудня 2024 року, оскільки відповідно до Кодексу такий дохід є доходом звітного періоду в якому він безпосередньо був нарахований (наданий, виплачений), а не періодів за які він був нарахований…». 7. 10.06.2026 Боржником направлено лист № 224/06 від 10.06.2026 до Кабінету Міністрів України, Державної податкової служби України, Міністерства фінансів України, Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо надання офіційного роз`яснення стосовно застосування пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 4015-IX від 10.10.2024, який зареєстрований в секретаріаті Кабінету Міністрів України за № БА-20356390 від 11/06/2026 11:28. ДПС України за вих. № 845/ЗП/99-00-01-04-03-10 від 15.06.2026 надано відповідь, що: «…Порушені у зверненні ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» питання за своєю суттю потребують аналізу чинного законодавства для надання роз`яснень, що є створенням нової інформації, тому таке звернення не підпадає під дію статті 1 Закону. Враховуючи, що зазначені у зверненні питання не є предметом правового регулювання Закону, відповідь на вказане звернення буде надано у терміни згідно з вимогами чинного законодавства...». Секретаріатом Кабінету Міністрів України за вих. №16469/0/2-26 від 16.06.2026 надано відповідь, що: «…Ваш лист не відповідає вимогам Закону, тому не може бути розглянутим відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Разом з тим, Ваш лист від 10.06.2026 № 224/06, що надійшов до Секретаріату Кабінету Міністрів листом державної установи «Урядовий контактний центр» від 11.06.2026 № 1648-26, надіслано 11.06.2026 за № 16186/0/2-26 (копія листа додається) для розгляду до Мінфіну та ДПС…». 19.06.2026 року ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» отримано відповідь від ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ № 16314/6/99-00-24-03-03-06 на звернення від 10.06.2026 № 224/06 (вх. ДПС № 18047/6 від 11.06.2026) та від 11.06.2026 № БА-20356390/Д1, яке надійшло від Державної установи «Урядовий контактний центр» (вх. ДПС№ БА-20356390/Д1/209 від 11.06.2026) щодо застосування п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» (далі - Закон № 4015) з метою порядку оподаткування військовим збором доходів, які виплачуються після 01 грудня 2024 року, що стосуються податкових періодів до 01 грудня 2024 року, на виконання судових рішень, у тому числі у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, компенсаційних та інших трудових виплат. «…Таким чином, оскільки дохід у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, компенсаційних та інших трудових виплат, нарахованих на підставі рішення суду здійснюється після набрання чинності Закону № 4015 і зазначений дохід не є доходом, який може бути віднесений до відповідних податкових періодів його нарахування, але вважається доходом звітного періоду в якому він безпосередньо буде нарахований (виплачений), то такий дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як заробітна плата, за умови перебування такого платника у трудових відносинах з роботодавцем або як інший дохід у разі його нарахування (виплати) після звільнення платника та оподатковується військовим збором за ставкою 5 відсотків, незалежно від того, що зазначений дохід нараховуються за податкові періоди до 01 грудня 2024 року…». Таким чином, повністю підтверджується виконання Боржником постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 (провадження № 22-ц/4809/1299/25), в тому числі в частині сплати податків. Тому відсутні підстави для перерахунку на 1,5 % військового збору та відповідно доплати Скаржниці, що в свою чергу виключає накладення стягнення на Боржника. Враховуючи викладене, постанова державного виконавця від 19.06.2026 року винесена відповідно до вимог статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», а підстави для її скасування відсутні.

На підставі викладеного боржник у задоволенні скарги просить відмовити.

Також від представника боржника до суду надійшли додаткові пояснення. В податкових поясненнях представник боржника вказує, що відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України приватне підприємство «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» під час виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 виступало податковим агентом щодо доходу фізичної особи у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Як податковий агент Боржник був зобов`язаний не лише здійснити виплату присуджених судом коштів, а й належним чином визначити базу оподаткування, нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. Саме на податкового агента покладено відповідальність за правильність виконання зазначених обов`язків відповідно до вимог Податкового кодексу України. При цьому контроль за правильністю нарахування, утримання та сплати податків і зборів покладено на Державну податкову службу України. Відтак Боржник не мав правових підстав самостійно визначати порядок застосування норм податкового законодавства всупереч офіційній позиції контролюючого органу або застосовувати власне тлумачення норм права у спірних правовідносинах. З метою належного та повного виконання судового рішення, а також недопущення порушення вимог податкового законодавства ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ ЕНЕРГО» через Електронний кабінет платника податків та на офіційні адреси звернулося до Державної податкової служби України із запитом про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства при оподаткуванні військовим збором середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відповідно до пункту 52.1 статті 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація надається конкретному платнику податків щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з урахуванням фактичних обставин, викладених у його зверненні. Отже, така консультація є офіційною позицією контролюючого органу щодо конкретних правовідносин конкретного платника податків і не може бути прирівняна до загальних інформаційних роз`яснень. За результатами розгляду звернення Державна податкова служба України надала ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» індивідуальну податкову консультацію, у якій висловила офіційну позицію щодо порядку оподаткування військовим збором середнього заробітку за час вимушеного прогулу, виплаченого на виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19. Згідно з пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України платник податків, який діє відповідно до наданої йому індивідуальної податкової консультації, звільняється від відповідальності за дії, що відповідають такій консультації, та вважається таким, що діяв відповідно до офіційної позиції контролюючого органу. Таким чином, виконуючи судове рішення відповідно до отриманої індивідуальної податкової консультації, ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» діяло добросовісно, розумно, у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений Податковим кодексом України. Натомість доводи Скаржника ґрунтуються виключно на загальному інформаційному роз`ясненні Державної податкової служби України від 02.12.2024. Вказане роз`яснення має виключно інформаційний характер, адресоване невизначеному колу платників податків та містить загальні рекомендації щодо застосування Закону України № 4015-ІХ. Воно не враховує фактичних обставин виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 та не є індивідуальною податковою консультацією, наданою Боржнику. На відміну від зазначеного інформаційного роз`яснення, індивідуальна податкова консультація була надана безпосередньо ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» після аналізу обставин, викладених у його зверненні, та стосувалася порядку оподаткування доходу, який виплачувався на виконання судового рішення саме у цій справі. Посилання Скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) також не може бути підставою для задоволення скарги. Правові висновки, викладені у зазначеній постанові, сформовані за іншого нормативно-правового регулювання, тобто до набрання чинності змінами до податкового законодавства України, внесеними Законом України № 4015-ІХ. Відтак зазначена судова практика не враховує особливостей правового регулювання, яке діяло на момент виконання постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025. Крім того, Скаржник помилково ототожнює період, за який здійснено стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, з моментом виникнення податкового обов`язку. Водночас для цілей оподаткування визначальним є момент нарахування та виплати відповідного доходу податковим агентом на виконання судового рішення, а не період, за який такий дохід присуджено. Також Скаржник свідомо звертає увагу суду в своєму клопотанні зазначаючи, що: «При цьому звертаємо увагу, що пунктом 2 розділу IІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що доходи платників військового збору - осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за Законом, наслідками податкових оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом», ОДНАК не враховує «КРІМ ВИПАДКІВ, ПРЯМО ПЕРЕДБАЧЕНИХ КОДЕКСОМ». Правильність правової позиції Боржника також підтверджується роз`ясненнями Державної податкової служби України № 16314/6/99-00-24-03-03-06, наданим за результатами розгляду звернення від 10.06.2026 № 224/06 (вх. ДПС № 18047/6 від 11.06.2026), а також листом ДПС України від 11.06.2026 № БА-20356390/ Д1. Зазначені документи підтверджують правомірність порядку нарахування, утримання та сплати військового збору Боржником під час виконання судового рішення. Отже, ПП «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО», виконуючи функції податкового агента, здійснило нарахування, утримання та перерахування військового збору відповідно до вимог Податкового кодексу України та на підставі офіційної індивідуальної податкової консультації контролюючого органу. За таких обставин відсутні будь-які правові підстави вважати дії Боржника неправомірними або такими, що свідчать про невиконання чи неналежне виконання постанови Кропивницького апеляційного суду. У зв`язку з викладеним підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) щодо порядку виконання судового рішення в частині утримання військового збору - відсутні.

29.06.2026 до суду від скаржника ОСОБА_1 надійшла заява про спростування аргументів боржника. В поданій заяві ОСОБА_1 вказує, що 26.06.2026 р. представником Боржника надіслано заперечення на скаргу на дії/ бездіяльність органу примусового виконання. Ознайомившись зі змістом заперечення від 26.06.2026 р. та долученими доказами, вважаю, що представником Боржника жодним чином не спростовано доводи Стягувача щодо передчасного та незаконного винесення постанови від 19.06.2026 р., відсутності об`єктивних підстав для відкладення проведення виконавчих дій, як і підстави для невиконання рішення суду Боржником. Загалом доводи представника Боржника зводяться до незгоди з постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2026 р., не відповідають податковому законодавству та роз`ясненню ДПСУ «Щодо законодавчих змін у справлянні військового збору податковими агентами (в тому числі роботодавцями)» від 02 грудня 2024 з урахуванням висновків ВП ВС у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 Крім того, представник Боржника підтверджує, що державним виконавцем О.Паливодою з метою затягування строків виконавчого провадження та сприяння Боржнику в невиконанні постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 р. винесено постанову від 19.06.2026 року про відкладення проведення виконавчих дій № 80088366 на підставі заяви, яка за змістом є заявою про роз`яснення порядку виконання судового рішення. Однак, чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 серпня 2018 року у справі №808/1298/15. За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16 (ЄДРСРУ № 79997761) Отже, суть роз`яснення судового рішення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові та невирішені вимоги, він лише має роз`яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко або незрозуміло ним сформульовані, що, в свою чергу, позбавляє можливості його виконання. Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим як для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Таким чином, є дві умови, за яких роз`яснюється рішення: перша умова - це та, що не можна змінювати його зміст, а друга - якщо воно є незрозумілими для тих, кого зобов`язано його виконувати і орган, який буде його виконувати. Проте, постанова Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 р. є чіткою, зрозумілою та не припускає кілька варіантів тлумачення. Крім того, вкотре привертаю увагу, що 22.12.2025 р. роз`яснення резолютивної частини постанови від 05.11.2025 р. вже вирішувалось, що підтверджується ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 22.12.2025 р. якою заяву представника Боржника про роз`яснення постанови Кропивницького апеляційного суду від 05 листопада 2025 року залишено без задоволення. Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положенням ст. 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до ч. 2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Частиною 7 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. Згідно ч.5. ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 (провадження № 14-47цс21) констатувала, що середній заробіток за час вимушеного прогулу, передбачений ч. 2 ст. 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло в працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах . Державною податковою службою України на офіційному сайті за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/847129.html оприлюднено роз`яснення «Щодо законодавчих змін у справлянні військового збору податковими агентами (в тому числі роботодавцями)» від 02 грудня 2024 в якому зазначено: «При цьому звертаємо увагу, що пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що доходи платників військового збору осіб, визначених пунктом 162.1 статті 162 Кодексу, нараховані за наслідками податкових періодів до набрання чинності Законом, оподатковуються за ставкою військового збору, що діяла до набрання чинності цим Законом, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання), крім випадків, прямо передбачених Кодексом. Враховуючи викладене, до доходів (їх частини), які нараховані (виплачені, надані) податковими агентами платникам податку у вигляді заробітної плати, у тому числі за час відпустки, у вигляді виплат, пов`язаних з тимчасовою втратою працездатності (за час перебування платника податку на лікарняному), за податкові періоди до 1 грудня 2024 року застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від дати їх фактичної виплати (надання). Також слід наголосити, що відповідно до підпункту 169.4.3 пункту 169.4 статті 164 розділу IV Кодексу роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку на доходи фізичних осіб/військового збору за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги. Отже, до доходу у вигляді заробітної плати, нарахованого за листопад 2024 року, застосовується ставка військового збору 1,5 відс. незалежно від фактичної її виплати у грудні 2024 року ». Зі змісту постанови Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2026 р., роз`яснення ДПСУ «Щодо законодавчих змін у справлянні військового збору податковими агентами (в тому числі роботодавцями)» від 02 грудня 2024 з урахуванням висновків ВП ВС у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19 чітко визначено механізм нарахування та утриманням зі суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу (заробітної плати) передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті, а саме за період з 04.07.2019 по 30.11.2024 ставки військового збору у розмірі 1.5%, та за період з 01.12.2024 по 17.03.2025 р. 5% , а тому будь-які перепони для повного виконання рішення суду Боржником в цій частині -відсутні.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 та представник скаржника Коркіяйнен О.С. підтримали подану скаргу та просили її задовольнити.

Представник боржника, державний виконавець та представник державного виконавця в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представником боржника та представником державного виконавця подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника боржника в іншому судовому засіданні в Черкаському апеляційному суді, та перебуванням представника державного виконавця у відпустці з 29 по 30 червня 2026 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Явка представника боржника та державного виконавця у судове засідання не визнавалась судом обов`язковою. Учасники процесу були завчасно повідомлені про час та місце розгляду справи.

Ураховуючи вище вкладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши скаргу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення врегульовано розділом VII Цивільного процесуального кодексу України та Законом України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Так, у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень (стаття 3 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року у цивільній справі №705/2159/19 визнано: незаконним та скасовано наказ від 03.07.2019 № 25 приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» про припинення трудового договору (контракту) з юрисконсультом ОСОБА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України , поновлено ОСОБА_1 на посаді юрисконсульта приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ ЕНЕРГО», стягнуто з приватного підприємства «ЦЕНТР-МОНТАЖ-ЕНЕРГО» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 липня 2019 року по 17 березня 2025 року в розмірі 346 882,80 грн. (триста сорок шість тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 80 коп.), з відрахуванням (утриманням) при виплаті податків, обов`язкових платежів та зборів, передбачених законодавством України. Рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 р. рішення Шполянського районного суду Черкаської області від 17 березня 2025 року в частині розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підлягає стягненню з Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 , та в частині розподілу судових витрат змінено. Стягнуто з Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751 грн 08 коп з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті. Стягнуто з Приватного підприємства «Центр-Монтаж-Енерго» (код ЄДРПОУ 34571728) в дохід держави 12 909 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) грн 13 коп. В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 27 травня 2026 року у справі № 705/2159/19 №22-ц/4809/978/26 скасовано постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України О.Паливоди від 27.01.2026 про закінчення виконавчого провадження № 80088366.

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду в постанові від 27.05.2026 вказує, що оскільки відповідно до постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025 у справі № 705/2159/19 з ПП «Центр-Монтаж-Енерго» на користь ОСОБА_1 стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 04.07.2019 17.03.2025, то дохід за частину цього періоду з 04.07.2019 по 30.11.2024 оподатковуються за ставкою військового збору що діяла в цей період, тобто 1,5% від оподатковуваного доходу фізичної особи. За таких обставин, дії ПП «Центр-Монтаж-Енерго» щодо нарахування та утримання військового збору у розмірі 5% з присудженої на користь ОСОБА_1 суми середнього заробітку за період 04.07.2019 - 30.11.2024 не відповідає п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4015-ІХ та очевидно, що має наслідком зменшення суми фактично сплачених стягувачу коштів і неповне виконання рішення суду.

Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку частково, а саме рішення суду в частині стягнення з ПП «Центр-Монтаж-Енегро» на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі 693 751,08 грн з утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів при її виплаті виконане боржником не у повному обсязі через неправильне нарахування та утримання військового збору.

Відповідно до ч. 2 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною 7 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання

Заперечення боржника, щодо доводів скарги, зводяться фактично до незгоди з постановою Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2026, якою скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Суд першої інстанції не уповноважений переглядати, скасовувати або переоцінювати рішення суду апеляційної інстанції.

Враховуючи зміст постанови Кропивницького апеляційного суду від 27.05.2026, яким скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, на даний час у державного виконавця відсутні об`єктивні підстави для відкладення проведення виконавчих дій до розгляду заяви про надання роз`яснення резолютивної частини постанови Кропивницького апеляційного суду від 05.11.2025.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі вище викладеного керуючись, ст. ст.447- 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 19 червня 2026 р. головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Умані Уманського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Паливоди Олени Петрівни про відкладення проведення виконавчих дій.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Черкаського апеляційного суду.

Суддя Шполянського

районного суду С.С. Сивокінь