Рішення № 137787328, 22.06.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4815/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

22 червня 2026 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 31.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 52472-03/2024. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «Аванс Кредит» направлено відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор W0140, при веденні якого відповідач підтверджує прийняття умов кредитного договору № 52472-03/2024 від 31.03.2024 року, який також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті кредитодавця. Таким чином, відповідач уклав кредитний договір № 52472-03/2024 від 31.03.2024 із ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачу перераховані кредитні № НОМЕР_1 в сумі 15000 грн. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, внаслідок чого 14.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №14082024. Згідно даного Договору факторингу 14.08.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 52472-03/2024 від 31.03.2024. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС»), на думку позивача є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 60000 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 15000 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 45000 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 0 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також у порядку розподілу судових витрат стягнути із відповідача судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.05.2026 відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи проводити у відсутність їхнього представника, не заперечують проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позовну заяву не подано.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, на підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи думку представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 31.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 52472-03/2024, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 15000,00 грн., а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у термін встановлений Договором та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором, який підписаний електронним підписом позичальника до закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно умов договору вбачається: сума (загальний розмір) кредиту становить 15000,00 грн. у валюті Українська гривня: кредит надається строком 120 днів; дата надання кредиту 31.03.2024; дата погашення кредиту 28.07.2024; денна процентна ставка 2,50 % в день.

Відповідач свої зобов`язання належним чином та у повному обсязі не виконав, у результаті чого виникла заборгованість за вказаним договором, яка згідно розрахунку первісного кредитора станом на 14.08.2024 становить 60000,00 грн., з яких: сума заборгованості 15000,00 грн., сума заборгованості за відсотками 45000,00 грн., що підтверджується розрахунком первісного кредитора (а.с.61-62).

Водночас судом встановлено, що 14.08.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №14082024, згідно якого відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 52472-03/2024 від 31.03.2024.

Так, відповідно до витягу з додатку до Договору факторингу № 14082024 від 14.08.2024 ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги зокрема до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 52472-03/2024 від 31.03.2024 на загальну суму 60000,00 грн., з яких сума заборгованості за основною сумою боргу становить 15000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 45000,00 грн.; сума заборгованості по комісії становить 0 грн.; сума заборгованості по штрафним санкціям становить 0 грн.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботи, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями статей 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Зі змісту ч. 2 ст. 1054 ЦК України випливає, що до кредитних відносин застосовуються положення законодавства, які регулюють позичкові відносини (параграф 1 глави 71 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Таким чином, враховуючи, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав належним чином, а відповідач допустив порушення умов укладеного між сторонами кредитного договору, беручи до уваги дослідженні в судовому засіданні докази, вимоги позивача підлягають до задоволення, а саме: необхідно стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 52472-03/2024 від 31.03.2024 у загальному розмірі 60000,00 грн.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 6000 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

На підтвердження понесених витрат за надання правничої допомоги позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги № 42649746/01 від 02.02.2026; копію додаткової угоди № 52472-03/2024 до договору про надання правової допомоги від 02.02.2026; акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 10.04.2026 на суму 6000,00 грн.; детальний опис робіт виконаних складений 10.04.2026 з переліком та описом робіт (наданих послуг), із зазначенням часу та їх вартості; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 841 від 22.07.2016.

За таких обставин, суд, з урахуванням складності справи, спрощеного порядку її розгляду, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, відсутності клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з урахуванням принципу розумності та справедливості, вважає вказані витрати є співмірними зі складністю справи та обсягом вищезазначених наданих адвокатом послуг, що є підставою для визначення витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 гривень.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 1049, 1054, 1082 ЦК України, ст. ст. 264, 265, 280-284 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1) заборгованість за кредитним договором № 52472-03/2024 від 31.03.2024 у розмірі 60000,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн., а всього 68662,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 22.06.2026.

Головуючий: Н. М. Кондрацька