Рішення № 137787229, 29.06.2026, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 939/811/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29 червня 2026 рокуселище Бородянка

Бородянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді - Герасименко М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 09 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8749333, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 24 грудня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 24122025/3, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 8749333. Відповідно до реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 80 340,00 грн, з яких: 29 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 640,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15 000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Також, 16 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2101830, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. 13 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 13112025/1, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 2101830. Відповідно до реєстру боржників від 13 листопада 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 54 510,98 грн, з яких: 15 099,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 31 861,00 грн сума заборгованості за відсотками, 7 550,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Враховуючи вказані обставини, просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 134 850,98 грн і судові витрати.

За ухвалою суду від 20 квітня 2026 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено провести розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами. Сторонам роз`яснено право подати до суду заяви по суті справи та встановлені строки для їх подання; відповідач відзив на позов суду не направив.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін від сторін до суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09 лютого 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 8749333, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора С1586, за умовами якого відповідач отримав позику в розмірі 30 000,00 грн, строком на 360 днів до 04 лютого 2026 року, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,00% в день.

Згідно долученого до позову розрахунку ТОВ «Авентус Україна», заборгованість відповідача за кредитним договором № 8749333 становить 80 340,00 грн, з яких: 29 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 640,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15 000,00 грн сума заборгованості по штрафам. З розрахунку заборгованості вбачається, що ОСОБА_1 сплатив на користь ТОВ «Авентус Україна» грошові кошти в рахунок погашення заборгованості в розмірі 26 280,00 грн, які були враховані у розрахунку.

24 грудня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 24122025/3, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 8749333. Відповідно до реєстру боржників від 24 грудня 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 80 340,00 грн, з яких: 29 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 640,00 грн сума заборгованості за відсотками, 15 000,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Також, 16 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2101830 про надання споживчого кредиту, який було підписано електронним підписом позичальника М014, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10 700,00 грн, строком кредитування 360 днів, зі сплатою стандартної процентної ставки в розмірі 1,00% в день, яка застосовується у межах строку кредиту.

17 лютого 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 2101830 про надання споживчого кредиту від 16 лютого 2025 року, який було підписано електронним підписом позичальника С955, за умовами якого сторони домовились збільшити суму кредиту на 4 400,00 грн, в зв`язку з чим погодили внести зміни до договору, викласти п.1.2 договору в новій редакції сума кредиту складає 15 100,00 грн.

13 листопада 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 13112025/1, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги за кредитним договором № 2101830. Відповідно до реєстру боржників від 13 листопада 2025 року до вказаного договору факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 54 510,98 грн, з яких: 15 099,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 31 861,00 грн сума заборгованості за відсотками, 7 550,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами.

Згідно долученого до позову розрахунку, заборгованість відповідача за кредитним договором № 2101830 становить 54 510,98 грн і складається із: 15 099,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 31 861,00 грн сума заборгованості за відсотками, 7 550,00 грн сума заборгованості за пенею, штрафами. З розрахунку вбачається, що ОСОБА_1 сплатив в рахунок погашення заборгованості грошові кошти у загальному розмірі 8 821,02 грн, які були враховані у розрахунку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з вимогами ст. 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ст. 1047 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, оскільки відповідач умови кредитних договорів належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги в цій частині, стягнути з ОСОБА_1 заборгованість:

- за договором про надання споживчого кредиту № 8749333 від 09 лютого 2025 року в розмірі 65 340,00 грн, з яких: 29 700,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 35 640,00 грн сума заборгованості за відсотками;

- за договором про надання споживчого кредиту № 2101830 від 16 лютого 2025 року в розмірі 46 960,98 грн, з яких: 15 099,98 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 31 861,00 грн сума заборгованості за відсотками

а всього в загальному розмірі 112 300,98 гривень.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені за кредитними договорами № 8749333 від 09 лютого 2025 року і № 2101830 від 16 лютого 2025 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України пунктом 18, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дію воєнного стану продовжено і він діє в Україні по теперішній час.

Згідно з розрахунками позивача, останнім визначено розмір пені у зв`язку із порушенням відповідачем грошового зобов`язання за кредитними договорами: - № 8749333 від 09 лютого 2025 року у розмірі 15 000,00 грн; - № 2101830 від 16 лютого 2025 року у розмірі 7 550,00 грн.

Однак, враховуючи період прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, який включає період дії воєнного стану, то суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Оскільки позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 771,49 грн, виходячи з розрахунку: 112 300,98 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 3 328,00 грн (сума сплаченого судового збору) / 134 850,98 грн (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 07400, Київська область, Броварський район, м.Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 112 300 (сто дванадцять тисяч триста) гривень 98 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на відшкодування витрат по сплаті судового збору 2 771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) гривня 49 копійок.

В іншій частині в позові відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 29 червня 2026 року.

СуддяМарина ГЕРАСИМЕНКО