Рішення № 137787179, 25.06.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1362/26

Провадження № 2/355/1228/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Баришівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чальцевої Т.В.,

секретаря судового засідання Верби Ю.О.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно -

УСТАНОВИВ:

10.06.2026 р. позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , звернулися до суду з позовом до відповідача Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно. В обґрунтування позову зазначили, що 11.10.1995 року було видано свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 на житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 , співвласниками якого є: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3

23.12.1998 року був виданий державний акт про право приватної власності на земельну ділянку площею 0,04 га., розташовану під житловим будинком по АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 3220255101:01:010:0007, на цілу земельну ділянку на одного власника ОСОБА_1 . Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано 01.12.2025 року в Державному реєстрі речових прав на ім`я ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла дружина Позивача 1 та мати Позивачів 2 та 3, ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилася спадщина до складу якої входять: 1/4 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_3 та 1/4 частка земельної ділянки загальною площею 0,0338 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220255101:01:010:0007, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року та копією державного акту на право на земельну ділянку серії ІІ-КВ №019569 виданий 23 грудня 1998 року.

Відповідно до ст.. 1268 ЦК України Позивач 1, чоловік спадкодавця ОСОБА_1 в сою чергу прийняв спадщину після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом спільної реєстрації та спільного проживання разом зі спадкодавцем за однією адресою на час відкриття спадщини. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також на день смерті ОСОБА_4 були з нею зареєстровані за однією адресою, однак спільно не проживали, тому вважаються такими, що спадщину після смерті матері не прийняли.

До нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалася.

Нещодавно на усне звернення позивачів щодо посвідчення договору купівлі-продажу належних їм часток житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_3 позивачі отримали відмову.

Відмову нотаріус мотивувала тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.10.1995 року житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований по АДРЕСА_3 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , а власником цілої земельної ділянки загальною площею 0,0338 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд, що розташована по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220255101:01:010:0007 є ОСОБА_1 . Виходячи з вищенаведеного при приватизації земельної ділянки площею 0,0338 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташовану по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220255101:01:010:0007 - були порушені норми ст.. 120 ЗК України та ст.. 377 ЦК України. Крім того в свідоцтві про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.10.1995 року на житловий будинок розташований по АДРЕСА_3 орган приватизації зазначений Госпрозрахунковим бюро «Альтернатива», яке не мало повноважень на виготовлення та видачу свідоцтва про право власності на житло. Проте, цій організації делегувались повноваження щодо проведення технічних робіт, а саме: підготовка документів для приватизації, виготовлення технічної документації, проведення розрахунків, а свідоцтво про право власності на об`єкт приватизації відповідно до Закону України «Про малу приватизацію» повинно було бути видане органом приватизації, який виніс відповідне розпорядження. Крім того в свідоцтві про право власності на житло не визначені частки співвласників та не визначений статус будинок чи квартира. Також нотаріусом було наголошено на тому, що після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 відсутня спадкова справа та необхідно в судовому порядку переоформити на спадкоємців частку спадкодавця житлового будинку та земельної ділянки. За таких обставин в нотаріальній конторі позивачам було рекомендовано звернутися до суду з позовом про визнання права власності на майно.

В зв`язку з порушенням вимог приватизації земельної ділянки розташованої під житловим будинком та невідповідностями у свідоцтві про право власності на житло нотаріусом було рекомендовано позивачам звернутися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку на спадкові частки та особисті відповідні частки житлового будинку та земельної ділянки розташованої під житловим будинком відповідно до часток у праві власності на житловий будинок.

На підставі вищевикладеного позивачі просили визнати право власності:

-за ОСОБА_1 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_4 (1/4 частка в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.10.1995 року);

-За ОСОБА_2 на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/4 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_4 (особиста 1/4 частка відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.10.1995 року);

-За ОСОБА_3 на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/4 частку земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташованих по АДРЕСА_4 (особиста 1/4 частка відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.10.1995 року);

-Скасувати Державний акт серії ІІ-КВ №019569 виданий від 23.12.1998 року на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 та рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 82192666 від 04.12.2025, ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0338 га., кадастровий номер 3220255101:01:010:0007.

В зв`язку з вищевикладеним, позивачі звернулися до суду із вищевказаним позовом, який просили задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 11.06.2026 р. відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.

Проведення підготовчого засідання призначено на 25.06.2026р.

_.2026 р. на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача Баришівської селищної ради Броварського району Київської області - щодо визнання позову та розгляду справи у відсутність представника відповідача.

25.06.2026 р. на адресу суду надійшла заява представника позивачів ОСОБА_7 - щодо розгляду справи у відсутність позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження, суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання

відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з вищевикладеним, на підставі ст. 247 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 14.04.2021 р. (а.с.11).

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 27.08.1986 р., батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с.19).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_4 від 31.10.1987 р., батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 20).

Зі змісту свідоцтва про одруження серії НОМЕР_5 , виданого 31.10.1985 р., вбачається, що 31.10.1985 р. ОСОБА_1 та ОСОБА_9 уклали шлюб, прізвище дружині після одруження присвоєно - ОСОБА_10 ( а.с.21).

Зі змісту свідоцтва про одруження серії НОМЕР_6 , виданого 24.11.2017 р., вбачається, що 24.11.2017 р. ОСОБА_11 та ОСОБА_8 уклали шлюб, прізвище дружині після одруження присвоєно - ОСОБА_12 ( а.с. 22).

11.10.1995 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 було отримано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 виготовленого Госпрозрахунковим бюро «Альтернатива» на житловий будинок розташований по АДРЕСА_3 (а.с.23).

Згідно державного акту серії ІІ-КВ №019569 від 23.12.1998 року земельна ділянка загальною площею 0,04га., цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд розташована по АДРЕСА_4 , належить ОСОБА_1 (а.с. 33).

07.04.2026 року нотаріусом Баришівської державної нотаріальної контори Малиновською Н.В. листом №751/01-16 було відмовлено позивачцам у вчиненні нотаріальної дії у посвідченні договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами розташованого по АДРЕСА_4 (а.с.43).

Положеннями статей 15, 16 ЦК, статтею 4ЦПК передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини другої статті 16 ЦК способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України передбачено, що Право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Цивільний кодекс України передбачає можливість виникнення права власності на підставі рішення суду у випадках, прямо передбачених ст. ст. 335, 376, 392 цього Кодексу.

Згідно ст.. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя який його пережив.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися в наслідок його смерті.

Статтею 392 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч. 1 ст. 316 ЦК України визначено поняття права власності - це право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волііншихосіб.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядженнясвоїммайном.

Статтею 345 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. У результаті придбання єдиного майнового комплексу державного (комунального) підприємства у процесі приватизації до покупця переходять всі його права та обов`язки.

На момент виникнення спірних правовідносин приватизація державного житлового фонду здійснювалась на підставі Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Порядок передачі квартир будинків у власність громадян та перелік документів, що підлягають оформленню визначався Положенням про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян», затвердженого наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.09.1992 № 56, складеним відповідно до вказаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (тут і далі Закон в редакції від 09.04.1994) приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків) та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Абзацом 2 частини 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що до членів сім`ї наймача включаються лише громадяни, які постійно проживають в квартирі (будинку) разом з наймачем або за якими зберігається право на житло.

Згідно частин першої-четвертої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.

Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).

Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації.

Передача квартир (будинків) у власність громадян відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Органи приватизації, що здійснюють приватизацію державного житлового фонду, мають право на діяльність по оформленню та реєстрації документів про право власності на квартиру (будинок). Це право засвідчується ліцензією, що видається в порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян (далі - Положення) громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (одноквартирний будинок), звертається в орган приватизації або до створеного ним підприємства по оформленню документів, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

При оформленні заяви на приватизацію квартири (будинку) громадянин бере на підприємстві, що обслуговує жилий будинок, довідку про склад сім`ї та займані приміщення.

У довідці вказуються члени сім`ї наймача, які прописані та мешкають разом з ним, а також тимчасово відсутні особи, за якими зберігається право на житло.

Оформлена заява на приватизацію квартири (будинку) з доданими до неї довідкою про склад сім`ї та займані приміщення, а також документом, що підтверджує право на пільгові мови приватизації, подаються громадянином до органу приватизації місцевої державної адміністрації, виконкому місцевої Ради народних депутатів, чи державного підприємства, організації, установи, де вони реєструються.

Зареєстрована заява передається підприємству по оформленню документів. Орган приватизації, в разі потреби, уточнює необхідні для розрахунків дані в залежності від складу сім`ї і розміру загальної площі квартири (будинку), оформляє розрахунки та видає розпорядження. При створенні підприємства по оформленню документів ця робота виконується вказаним підприємством (крім оформлення розпорядження).

На підставі оформленого розпорядження орган приватизації готує паспорт на квартиру, а на одноквартирний будинок - паспорт на домоволодіння, свідоцтво про право власності на житло та реєструє його у спеціальній реєстраційній книзі (пункти 18, 20, 21,24, 26 Положення).

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, адже позивачі скористалися своїм правом на приватизацію житла.

Відповідно ст.. 293 ЦПК України, суд розглядає справи в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у позовній заяві позивачі не ставлять вимоги про стягнення судового збору з відповідача. Відтак, ухвалюючи рішення, суд не вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат по сплаті судового збору, сплачених при зверненні до суду с вищевказаним позовом.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 76, 81, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про визнання права власності на майно - задовольнити.

Скасувати державний акт серії ІІ-КВ №019569 виданий від 23.12.1998 року на земельну ділянку розташовану по АДРЕСА_2 , виданий на ім`я ОСОБА_1 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 82192666 від 04.12.2025, ОСОБА_6 , Виконавчий комітет Баришівської селищної ради Броварського району Київської області про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,0338 га., кадастровий номер 3220255101:01:010:0007;

Встановити юридичний факт того, що свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11.10.1995 року видане на квартиру розташовану по АДРЕСА_1 в дійсності видане на житловий будинок розташований по АДРЕСА_2 ;

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (картка платника податків НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 94,1 кв. м, розташованого по АДРЕСА_4 , (1/4 частка в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 + 1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року);

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (картка платника податків НОМЕР_8 ) право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 94,1 кв. м, розташованого по АДРЕСА_4 , (1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року);

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (картка платника податків НОМЕР_9 ) право власності на 1/4 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 94,1 кв. м, розташованого по АДРЕСА_4 , (1/4 частка особиста відповідно до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року);;

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (картка платника податків НОМЕР_7 ) право власності на 1/2 частку земельної ділянки загальною площею 0,0338 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220255101:01:010:0007 (1/4 частка в порядку спадкування за законом після смерті дружини ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 + 1/4 частка особиста відповідно до частки в житловому будинку у відповідності до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року);

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (картка платника податків НОМЕР_8 ) право власності на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 0,0338 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220255101:01:010:0007 (1/4 частка особиста відповідно до частки в житловому будинку у відповідності до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року);

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (картка платника податків НОМЕР_9 ) право власності на 1/4 частку земельної ділянки загальною площею 0,0338 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану по АДРЕСА_4 , кадастровий номер 3220255101:01:010:0007 (1/4 частка особиста відповідно до частки в житловому будинку у відповідності до свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 11 жовтня 1995 року).

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Баришівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Баришівського

районного суду Т. В. Чальцева