Ухвала суду № 137786788, 23.06.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер 448/108/25

Провадження № 1-в/448/12/26

У Х В А Л А

Іменем України

23.06.2026 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мостиська подання провідного інспектора Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , про звільнення від відбування покарання по закінченню терміну випробування засудженого:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Судковичі Мостиського району, Львівської області, зареєстрованого та такого що проживав за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, розлученого, засудженого вироком Мостиського районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року за ч.3 ст.246 КК України строком 3 роки позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,

В С Т А Н О В И В:

Провідний інспектор Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 , звернулася до суду із вказаним поданням. В обґрунтування подання зазначила, що вироком Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року ОСОБА_5 засуджено за ч.3 ст.246 КК України до 3-ох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік., покладено обовязки, передбачені ст.76 КК України, зокрема: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Зазначає, що засуджений ОСОБА_5 також вчинив інше кримінальне правопорушення, зокрема, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.115 КК України, за результатами розгляду якого вироком Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року його засуджено до покарання у виді позбавлення волі на строк 9-ть років, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року більш суворим покаранням за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року, призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Вказує, що згідно ухвали колегії суддів Львівського апеляційного суду від 23.03.2026 року вирок Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року в частині призначеного покарання змінено, виключено з мотивувальної частини вироку покликання на положення ч.4 ст.70 КК України. Постановлено вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.1 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі, а вирок Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року - виконувати самостійно.

З огляду на наведені вище обставини, представник органу пробації ставиться питання про звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання, призначеного йому зазначеним вироком суду від 04.06.2025 року, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Представник Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області в судове засідання не з`явилася, проте надіслала на електронну адресу суду заяву, в якій зазначила, що подане клопотання підтримує та просить справу розглянути у її відсутності.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував. Зазначив, що засуджений ОСОБА_5 не мав об`єктивної можливості виконати покладені на нього судом обов`язки, оскільки перебував у місцях позбавлення волі по іншому кримінальному провадженні.

Засуджений ОСОБА_5 , в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч.5 ст.539 КПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов`язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , проаналізувавши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України та призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 1 рік. Відповідно до ст.76 КК України на засудженого покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Крім того, вироком Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року ОСОБА_5 визнано винуватим у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначено покарання у вигляді 9 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання за вироком Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року більш суворим покаранням за вироком Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року, призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Разом з тим, ухвалою колегії суддів Львівського апеляційного суду від 23.03.2026 року вирок Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року в частині призначеного покарання змінено, виключено з мотивувальної частини вироку покликання на положення ч.4 ст.70 КК України. Вважати ОСОБА_5 засудженим за ч.1 ст.115 КК України до 9 років позбавлення волі, а вирок Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року - виконувати самостійно.

Метою кримінально-виконавчого законодавства України, визначеної в ст. 1 КВК України, є захист інтересів особи, суспільства і держави шляхом створення умов для виправлення і ресоціалізації засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, а також запобігання тортурам та нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню із засудженими.

Завданнями кримінально-виконавчого законодавства України, окрім іншого, є визначення порядку застосування до засуджених заходів впливу з метою виправлення і профілактики асоціальної поведінки; участі громадськості в цьому процесі.

Іспитовий строк це певний проміжок часу, протягом якого здійснюється контроль за засудженим і останній під загрозою реального відбування призначеного покарання зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки та інші умови випробування. Однією з найголовніших умов звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є те, що він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.

Згідно ч.1 ст.165 КВК України, іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку.

Відповідно до ч.1 ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Відповідно п.9 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст.539 КПК України, має вирішувати зокрема питання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) органу або установи виконання покарань. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого проживає засуджений.

Згідно ч.2 ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.

Виходячи з аналізу вказаних норм, звільнення засудженого від відбування покарання можливо за умови одночасного виконання ним двох умов: виконання покладених на нього судом обов`язків та не вчинення протягом іспитового строку нового злочину.

Тобто, закінчення іспитового строку не означає, що засуджений визнається звільненим від відбування призначеного покарання, оскільки правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням визначаються поведінкою засудженого протягом іспитового строку, а саме: виконання покладених на нього обов`язків та не вчинення нового злочину.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 року, іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного до трьох років, а неповнолітньому - від одного до двох років. Цей строк обчислюється з дня постановлення вироку незалежно від того, судом якої інстанції застосовано ст.75 КК України.

Законодавець, на відміну від загального порядку, передбаченого ст.532 КПК України, яким регламентовано порядок набрання рішенням суду законної сили, встановив, що іспитовий строк обчислюється з моменту проголошення вироку суду.

Аналіз норм КПК України та КВК України свідчить про те, що іспитовий строк, який встановлено засудженому за вироком суду, не може бути зупинений.

З огляду на зазначене, ураховуючи, що ОСОБА_5 у період іспитового строку нового злочину не вчинив, покладені на нього вироком суду обов`язки не виконав, у зв`язку з засудженням за злочин, вчинений ним до постановлення вироку Яворівського районного суду Львівської області від 15.12.2025 року, вказаний вирок ухвалою Львівського апеляційного суду від 23.03.2026 року змінений, тобто вирок Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року постановлено виконувати самостійно, засуджений ОСОБА_5 відбуває покарання у Державній установі «Городищенська виправна колонія (№96)», тобто з об`єктивних причин не мав можливості з`являтися на реєстрацію до органу пробації, суд вважає, що подання провідного інспектора Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_4 про звільнення від призначеного покарання з випробовуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_5 є таким, що підлягає до задоволення.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що засудженого ОСОБА_5 слід звільнити від відбування покарання, призначеного вироком Мостиського районного суду Львівської області від 04.06.2025 року по закінченню іспитового строку.

Керуючись ст.75 КК України, п.9 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Подання провідного інспектора Яворівського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_6 , про звільнення від відбування покарання по закінченню терміну випробування засудженого ОСОБА_5 задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від призначеного покарання з випробуванням, згідно вироку Мостиського районного суду Львівської області від 04 червня 2025 року, - по закінченню іспитового строку.

На ухвалу протягом семи днів з дня її проголошення може бути подано апеляцію до Львівського апеляційного суд через Мостиський районний суд Львівської області.

Повний текст ухвали складено 26.06.2026 року.

Суддя ОСОБА_1