Ухвала суду № 137786753, 29.06.2026, Личаківський районний суд м.Львова

Справа № 463/5555/26

Провадження № 1-кс/463/5866/26

У Х В А Л А

про відмову у накладенні арешту на майно

29 червня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , детектива ОСОБА_3 , представника власника майна ФОП ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 42025140000000226 від 27.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.204 КК України,

в с т а н о в и в :

детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42025140000000226 від 27.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.204 КК України.

Подане клопотання мотивує тим, що у провадженні Підрозділу детективів (на правах самостійного відділу) Територіального управління БЕБ у Львівській області перебуває кримінальне провадження за № 42025140000000226 від 27.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.204 КК України.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що невстановлені на даний час особи на території Львівської області через мережу магазинів «Vape brothers», здійснюють збут незаконно виготовленого спирту та спиртних сумішей, що становлять загрозу для життя і здоров`я людей.

Вказує, що 18.06.2026 року на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 12.06.2026 року, проведено санкціонований обшук у приміщенні магазину (МАФу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у підземному переході, за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в ході якого було виявлено та вилучено:

-грошові кошти у сумі 4750,0 гривень;

-ароматизатори марок Hype, Hype, Pusslein bottle, Chaser, Punch, Octobar, FL, Flavorlab 946 шт.;

-електронні сигарети марок Xlim, ELFX, Nexlim 61 шт.;

-картриджі для електронних сигарет марок XROS, Xlim, Nexlim, ONEO, V2, VMATE , U 07, ARCUS 120 шт.;

-нікотин в упаковці марок OCTOLAB, NICSHOT, NICO50, NICOTINSALT 245 шт.;

-гліцерин в упаковці марок Flavorlab та без маркування 268 шт.;

-ноутбук марки «НР» серійний номер 5CG8064VTM 1 шт.

На даний час органом досудового розслідування вилучені вказані вище речі та грошові кошти визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, є засобами вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та можуть бути використані як докази факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, з метою збереження речових доказів, проведення відповідних експертиз та забезпечення завдань кримінального провадження щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, просить клопотання задовольнити.

Представник власника вилученого майна ФОП ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 29.06.2026 року подав письмові заперечення на клопотання про арешт майна. Зазначає, що у вказаному кримінальному провадженні досудове розслідування проводиться за ч.1 ст.199, ч.2 ст.204 КК України, предметом якого є саме підакцизні товари. Проте, вилучені під час проведення обшуку окремі компоненти (ароматизатори, гліцерин, нікотин) тобто суміші запашних речовим, не є рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, не передбачені ст.215 ПК України, а тому не є підакцизною продукцією, і такі не можуть бути предметом злочину, передбаченого ч.2 ст.204 КК України, як і окремі компоненти, картриджі, ароматизатори, електронні сигарети не можуть бути предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.199 КК України. Вказане підтверджується відповідними висновками експертів. Вилучений товар придбано на законних підставах відповідно до первинних документів із кодом УКТЗЕД, який не є підакцизним, а отримання ліцензій для оптового продажу окремих компонентів рідин, що використовуються у електронних сигаретах Законом не передбачено. Крім того ,вказує, що обшук фактично був проведений не за тією адресою, що вказана в ухвалі слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 12.06.2026 року. Так, в ухвалі про надання дозволу на проведення обшуку вказано, що дозвіл надається на обшук МАФу, який знаходиться у підземному переході за адресою: м.Львів, площа Адама Міцкевича, буд.5. Проте, за адресою: м.Львів, площа Адама Міцкевича, буд.5, відсутній як підземний перехід, так і МАФ, адже за такою адресою знаходиться ТЦ «Арсен», в якому здійснює свою господарську діяльність ФОП ОСОБА_8 в магазині-острівку з використанням ТМ «Vape brоthers». Однак, обшук фактично було проведено у магазині, що знаходиться у підземному переході, але не за адресою: АДРЕСА_1 , а за адресою: АДРЕСА_2 (підземний перехід), що підтверджується договором оренди від 16.01.2026 року. В цьому магазині здійснює діяльність інший підприємець ФОП ОСОБА_4 , чиє майно безпідставно вилучено, однак, останній не має жодного відношення до вказаного кримінального провадження. З огляду на це, дозвіл на обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , не надавався, обшук проведено без належної підстави (без ухвали слідчого судді), і не з причин невідкладності, після обшуку до слідчого судді не звертались з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, а тому таке майно вилучено безпідставно і підлягає поверненню. Таким чином, вилучене майно не може бути об`єктом кримінального правопорушення, визнано речовими доказами та не відповідає критеріями визначеним ст.98 КПК України. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні клопотання.

Детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 , в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених вище, просить таке задовольнити та накласти арешт на вказане майно з метою збереження речових доказів. Крім того, зазначив, що на момент звернення до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку, адресу було перевірено за оперативними даними та обшук проведено законно, водночас підтвердив, що ФОП ОСОБА_4 на даний час не має відношення до кримінального провадження.

Представник власника майна ФОП ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні відносно клопотання заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, зазначив, що органом досудового розслідування не доведено, що вилучені вказані ним у запереченнях речі та грошові кошти, мають значення для досудового розслідування, адже останні не мають відношення до кримінального провадження та не відповідають критеріям речових доказів у розумінні ст.98 КПК України. Крім того, обшук проведено без ухвали слідчого судді. Просить відмовити у задоволенні клопотання.

Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань підтверджується факт внесення зазначених вище даних по кримінальному провадженні за № 42025140000000226 від 27.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.204 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 12.06.2026 року, надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні магазину (МАФу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у підземному переході, за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення. Обшук було проведено 18.06.2026 року.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст.94, 132, 173 КПК України, повинен враховувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Детектив просить накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 18.06.2026 року під час проведення обшуку у приміщенні магазину (МАФу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у підземному переході, за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ФОП ОСОБА_4 .

Так, постановою детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 від 18.06.2026 року, виявлені та вилучені під час проведення санкціонованого обшуку речі та грошові кошти, визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, оскільки такі самі по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні.

При цьому, речовими доказами, відповідно до ст.98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Разом з тим, слідчий суддя погоджується із доводами представника власника вилученого майна - адвоката ОСОБА_5 , щодо невідповідності вилученого майна критеріям, визначеним у ст.98 КПК України та відсутності правових підстав для його арешту, оскільки для його вилучення сторона обвинувачення під час проведення обшуку та у подальшому зобов`язана довести наявність визначених КПК України умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.

Під час розгляду клопотання детективом не доведено, що майно вилучене у ФОП ОСОБА_9 хоча б за одним із критеріїв відповідає ознакам речових доказів чи здобуте протиправним шляхом. Навпаки, детективом в судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_4 немає жодного відношення до даного кримінального провадження.

Крім того, згідно протоколу обшуку від 18.06.2026 року, такий проводився у приміщенні магазину (МАФу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у підземному переході, за адресою: АДРЕСА_1 , яким користується ФОП ОСОБА_8 .

Водночас, за матеріалами долученими представником третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про його арешт, вбачається, що обшук фактично було проведено у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у підземному переході, за адресою: АДРЕСА_2 , яке використовує ФОП ОСОБА_4 на підставі договору оренди від 16.01.2026 року, укладеному між ТОВ «ЛЕВ» та ФОП ОСОБА_4 та перебуває у правомірному володінні останнього. При цьому, останній реалізуючи свої правомочності власника (володільця) не позбавлений можливості здійснювати будь які дії щодо використання цього приміщення на власний розсуд, в тому числі й для здійснення господарської діяльності.

Слідчий суддя, наголошує, що відповідно до частини 1 статті 233 КПК України обшук житла чи іншого володіння особи може проводитися на підставі ухвали слідчого судді.

В свою чергу, відповідно до положень ч.3 ст.233 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що проведення обшуку за адресою: м.Львів, пл.Галицька,15, відбувалось без ухвали слідчого судді, що суперечить вимогам ст.ст.234, 237 КПК України та з клопотанням в порядку ч.3 ст.233 КПК України ні детектив, ні прокурор до слідчого судді не зверталися.

Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 2 статті 87 КПК протокол обшуку від 18.06.2026 року є недопустимим доказом, оскільки отриманий внаслідок здійснення процесуальної дії, яка потребувала попереднього дозволу суду.

Крім цього, слідчий суддя враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 159/451/16-к (провадження № 51-1173км18), відповідно до якої для з`ясування допустимості доказів, отриманих під час обшуку/огляду житла чи іншого володіння особи, якщо наявність та/або добровільність згоди володільця ставиться стороною під сумнів, суд має виходити із сукупності всіх обставин, що супроводжували цю слідчу дію, враховуючи, але не обмежуючись, наявністю письмової згоди.

Згідно з ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Тобто, застосування інституту тимчасового вилучення майна можливе лише до вирішення питання про арешт такого майна або до його повернення, що свідчить про конкретне визначення законодавцем можливої наступної долі тимчасово вилученого майна, при цьому можливість визнання такого майна речовим доказом, законодавець не вказує.

Порядок тимчасового вилучення майна регламентовано ст.168 КПК України, яка вказує, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Відповідно до ст.236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Аналізуючи правовий зміст ч.7 ст.236 і частини 1 ст.98 КПК України, ч.2 ст.168 КПК України, де вказано, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку або огляду, можливо зробити висновок про те, що речі і документи, вилучені при проведенні обшуку, мають одних з двох процесуальних статусів: 1) речі та документи, які входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на їх відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку і 2) речі та документи, які не входять до цього переліку, тобто, - тимчасово вилучене майно, яке перебуває в такому статусі відповідно до ч. 1 ст.167 КПК України до вирішення питання про його арешт або повернення.

Законодавцем в статті 169 КПК України визначено підстави повернення тимчасового вилученого майна, зокрема зазначено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено зокрема: за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

Отже, враховуючи вищевикладене, на переконання слідчого судді, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за відсутності для цього підстав не відповідає вимогам КПК України. Застосовані обмеження права власності, а також наслідки арешту майна для його власника є неспіврозмірними із завданнями кримінального провадження.

На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити.

Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 42025140000000226 від 27.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.199, ч.2 ст.204 КК України, яке 18.06.2026 року було виявлено та вилучено під час проведення обшуку у приміщенні магазину (МАФу) « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого у підземному переході, за адресою: АДРЕСА_1 , яке використовується ФОП ОСОБА_4 , а саме: грошові кошти у сумі 4750,0 гривень; ароматизатори марок Hype, Hype, Pusslein bottle, Chaser, Punch, Octobar, FL, Flavorlab 946 шт.; електронні сигарети марок Xlim, ELFX, Nexlim 61 шт.; картриджі для електронних сигарет марок XROS, Xlim, Nexlim, ONEO, V2, VMATE , U 07, ARCUS 120 шт.; нікотин в упаковці марок OCTOLAB, NICSHOT, NICO50, NICOTINSALT 245 шт.; гліцерин в упаковці марок Flavorlab та без маркування 268 шт.; ноутбук марки «НР» серійний номер 5CG8064VTM 1 шт. - відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1