Ухвала суду № 137786363, 29.06.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/572/26

провадження № 2/136/313/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Шпортун С.В.

за участю секретаря судового засідання Белінської С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

У судове засідання сторони та їх представники не з`явились, будучи повідомленими про день та час розгляду справи в установленому законом порядку.

Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю ухвалення судового рішення у даному судовому засіданні з огляду на таке.

Так, із позовної заяви судом встановлено, що 21.02.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5740939.

25.11.2025 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЛЕКТ», уклали договір факторингу № ДО-20251125 від 25.11.2025, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЛЕКТ», набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за Кредитним договором № 5740939 від 21.02.2025 року, що укладений між Кредитодавцем та Відповідачем.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ДО-20251125 від 25.11.2025, ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЛЕКТ», набув право вимоги за Кредитним договором № 5740939 від 21.02.2025 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Ураховуючи те, що відповідач своєчасно не вносив грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку із чим допустив заборгованість, яку у добровільному порядку не погашає, наведене стало підставою звернення до суду із даним позовом.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, Кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути у тому ж розмірі, та сплатити проценти за користування ним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі N 917/1739/17 зазначено, що, визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Водночас на підтвердження обставин зазначених у позові позивач не навів доказів та не надав їх до позову, а саме розрахунку заборгованості.

Відсутність посилання на зазначені документи та їх не долучення до позову не тільки позбавляє суд можливості перевірити факт перерахування первісним кредитором чи отримання позичальником грошових коштів за вказаним вище договором але і перевірити розмір заборгованості, порядок її нарахування, а також підстави та порядок нарахування відсотків, виконання умов позичальником.

З огляду на вказані обставини у суду виникли обґрунтовані сумніви у добросовісному здійсненні учасником справи, зокрема позивачем, процесуальних прав та виконанні обов`язків щодо подання доказів і щодо поданих доказів, при цьому вони мають суттєве значення для перевірки правильності нарахування заборгованості судом та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення.

Ч.7 ст.81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне витребувати у позивача докази про які зазначено у позові з метою усунення сумнівів щодо них.

Зважаючи на викладене, суд вважає за доцільне розгляд справи відкласти.

На підставі викладеного та керуючись ст.95, 223, 260 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Розгляд цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЛЕКТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - відкласти на 29.07.2026 о 14:30 годині.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ КОЛЛЕКТ» у строк до 20.07.2026 надати суду належним чином засвідчені докази, а саме: розрахунок заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5740939 від 21.02.2025 зроблені первісним та новим кредитором.

Роз`яснити, що у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, також залишити позовну заяву без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С. В. Шпортун