Ухвала суду № 137785116, 29.06.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/1769/23

номер провадження 1-кп/570/59/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області

в особі судді ОСОБА_1 ,

з участю прокурора ОСОБА_2 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

її захисника адвоката ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області /м.Рівне, вул.С.Петлюри, 10/ у кримінальному провадженні №62021240030000096стосовно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.3 ст.307, ч.2 ст.27 ч.3 ст.15 ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 КК України,

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу,

у с т а н о в и в :

Оскільки 04 липня 2026 року закінчується запобіжний західи стосовно обвинуваченої, однак справа продовжує перебувати на судовому розгляді, а ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися, прокурор у поданому 22 червня 2026 року клопотанні просить продовжити раніше обраний відносно обвинуваченої запобіжний захід з продовженням попередньо покладених обов`язків.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав.

Обвинувачена просить обрати запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, оскільки вона працює допізна і могла би ночувати в готелі.

Її захисник просить змінити обвинуваченій запобіжний захід, оскільки вважає, що ризики, які обгрунтовують застосування запобіжного заходу на даний час відсутні.

Інші учасники розгляд даного клопотання покладають на розсуд суду.

Заслухавши їх думку, з`ясувавши обставини та вивчивши надані матеріали кримінального провадження, вважаючи їх достатніми для винесення рішення, суд прийшов до таких висновків.

Згідно зі змісту ст.177 КПК України основною метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Відповідно до п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність, нікого не може бути позбавлено свободи, крім випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

ЄСПЛ зазначав, що національні судові органи повинні зважити на всі обставини, що свідчать за і проти наявності справжнього суспільного інтересу, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, і врахувати це в рішеннях. Небезпеку переховування від правосуддя не можна виміряти тільки залежно від суворості можливого покарання; її треба визначати з урахуванням низки інших релевантних факторів. При цьому треба враховувати характер обвинуваченого, його моральні якості, його кошти, зв?язки з державою, у якій його переслідували за законом, і його міжнародні контакти.

Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст: вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності особи та дає можливість достатньою мірою спрогнозувати її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Щодо ризиків, то суд вважає, що той чи інший ризик буде вважатися наявним за умови встановлення ймовірної можливості здійснення обвинуваченим таких спроб. Процесуальний закон не вимагає наведення доказів того, що обвинувачений поза всяким сумнівом здійснюватиме дії, спрямовані на перешкоджання кримінальному провадженню, проте суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, може дійти обгрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності цього. При цьому суд з однаковою ретельністю дослідив надані учасниками справи обставини, пам`ятаючи, що перелік обставин, визначений у цій нормі, не є вичерпним і, безумовно, обставини підлягають оцінці в контексті досліджених під час судового засідання доказів.

Вивченням особи суд встановив, що обвинувачена проживає у відмінному від місця знаходження суду населенному пункті, усвідомлюючи реальність покарання за вчинені особливо тяжкі злочини,може безперешкодно виїхати з місця проживання, та, як наслідок, переховуватись від суду.

Крім цього, будучи обізнаною про осіб, кому відомо чи може бути відомо про обставини вчинення ним кримінального правопорушення, шляхом умовлянь, вчинення тиску та /або будь-яким іншим чином може вплинути на свідків та інших обвинувачених з метою зміни показань.

Оскільки особа раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, але належних висновків для себе не зробила і знову обгрунтовано обвинувачуєься у вчиненні особливо тяжких кримінальних правопорушень, дії обвинуваченої становлять підвищену суспільну небезпеку, вона може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, що є додатковим ризиком.

Прокурор під час розгляду даного клопотання довів наявність обставин, які свідчать про те, що на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, які слугували підставою для застосування до обвинуваченої відповідного запобіжного заходу і наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту на їх користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі.

При оцінці пропорційності застосування запобіжного заходу певного виду для запобігання встановленим ризикам та з метою забезпечення дієвості кримінального провадження, суд враховує досліджені під час судового засідання матеріали та індивідуальні особливості кримінального провадження, беручи до уваги відомості про особу обвинуваченого, та внаслідок цього має визначити такий запобіжний захід, який є достатнім для запобігання його неналежної процесуальної поведінки та забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Зазначені обставини є виправданими та необхідними елементами, які визначають потребу у продовженні раніше обраного запобіжного заходу. Досягнення мети застосування запобіжного заходу неможливе при обранні іншого більш м`якого запобіжного заходу.

Суд вважає, що з урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченої, продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту в умовах контролю за її поведінкою з боку працівників правоохоронних органів здатен запобігти заявленим ризикам та забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Суд зауважує, що згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Бузаджі проти Республіки Молдова» домашній арешт, з урахуванням його ступеня та інтенсивності, вважається позбавленням волі.

Таким чином, клопотання подане у передбачений законом термін, відповідає вимогам КПК України і тому підлягає до задоволення. Таке рішення забезпечить належну процесуальну поведінку обвинувачених, і відповідатиме Конституції України, вимогам КПК України, нормам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Керуючись ч.3 ст.331 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Вараш Рівненської області, українці, громадянці України, проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 ,запобіжний захід у виді домашнього арешту.

Заборонити обвинуваченій ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 - з 23:00 до 07:00 наступної доби.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_3 процесуальні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд за кордон.

Строк дії ухвали та покладених на обвинувачену обов`язків встановити до 26 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

ОСОБА_7

Суддя ОСОБА_1