Єдиний державний реєстр судових рішень Дата документу 25.06.2026Справа № 554/18822/25 Провадження № 2/554/30/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25.06.2026 року м. Полтава
Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:
головуючого судді Материнко М.О.
за участю секретаря судового засідання Фесенко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в с т а н о в и в:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4228171 від 19.12.2023 року в розмірі 28 000,00 грн, з яких: 2 800,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 15 470,00 грн проценти, нараховані первісним кредитором; 9 730,00 грн проценти, нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ». Також позивач просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422,40 грн та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.12.2023 року між первісним кредитором ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 42753492) та ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-комунікаційну систему кредитора на сайті/мобільному застосунку «Credit7» укладено Договір № 4228171. За умовами договору відповідачу надано грошові кошти у розмірі 2 800,00 грн на строк 360 днів (до 13.12.2024 року). На пільговий строк (6 днів) погоджено ставку 1% у день, а через невиконання відповідачем умов договору застосовано повну ставку 2,5% у день.
Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора «88447», у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Перед укладенням договору відповідач пройшов реєстрацію, верифікацію через BankID/Дія, ознайомився з Паспортом споживчого кредиту та увійшов до особистого кабінету.
На виконання умов договору первісний кредитор перерахував кошти у розмірі 2 800,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжного провайдера ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
В подальшому право вимоги за цим договором було відступлено: 26.07.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір факторингу № 26/07/2024. Перехід прав вимоги відбувся в момент підписання Актів прийому-передачі Реєстру Заборгованостей. Станом на дату відступлення загальна сума заборгованості складала 18 270,00 грн (тіло 2 800,00 грн, відсотки 15 470,00 грн). Новим кредитором (позивачем) за період правомірного користування кредитом з 27.07.2024 по 13.12.2024 (139 календарних днів) було донараховано відсотки у розмірі 9 730,00 грн Відповідач зобов`язання не виконав, платежів в рахунок погашення боргу не здійснював.
Ухвалою суду від 14.05.2026 року було задоволено клопотання позивача про витребування доказів у АБ «УКРГАЗБАНК» в порядку ст. 84 ЦПК України. На виконання ухвали суду банк підтвердив, що картковий рахунок № НОМЕР_1 дійсно відкрито на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та надав виписку, яка є первинним документом і підтверджує успішне зарахування коштів.
Відповідач, який не має електронного кабінету в ЄСІТС, у судове засідання не з`являвся, будучи належним чином повідомленим судом рекомендованим листом з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за адресою його реєстрації. Про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та жодних клопотань від нього не надходило. Представник позивача адвокат Дідух Є. О. не заперечував проти заочного розгляду справи. З огляду на це суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних матеріалів відповідно до ст. 280-282 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд застосовує до спірних правовідносин наступні норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільних права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторонами мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), надісланих електронними каналами зв`язку, письменах, якими обмінялися сторони, або направлених ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін.
Зазначені положення узгоджуються із законом спеціальної дії. Так, за змістом ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це угода двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі; а електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуться і використовуються як підпис.
Згідно з ч. 3, 6 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції укласти договір (оферти) однієї сторони та її прийняття (акцепту) іншою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, повідомлення про прийняття цієї пропозиції.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Таким чином, укладений між сторонами договір прирівнюється до належного письмового правочину.
Судом встановлено, що грошові кошти були успішно перераховані на картковий рахунок відповідача. Даний факт підтверджується офіційною випискою АБ «УКРГАЗБАНК», витребуваною судом. За змістом ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Надана банком виписка повністю доводить факт отримання коштів відповідачем.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Суд встановив законність переходу права вимоги до нового кредитора. Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказані правовідносини повністю охоплюються диспозицією ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за якою за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідач ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконав. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки норми ст. 626, 628 ЦК України встановлюють, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін, а ст. 629 ЦК України імперативно зазначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, суд приходить до висновку про повну обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості в розмірі 28 000,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується тим, що згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (зокрема витрати на правничу допомогу), покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає, що за змістом ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правовою допомогою адвоката, несуть сторони. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Позивачем надано повний пакет документів на підтвердження витрат у розмірі 5 000,00 грн, що підлягають стягненню з відповідача.
Окрім того, відповідно до ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення грошових коштів, за які нараховуються проценти або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування процентів або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства, що регулює таке нарахування. У такому разі орган (особа), що здійснює примусове виконання такого рішення, за заявою стягувача нараховує такі проценти або пеню за правилами, визначеними в судовому рішенні. З огляду на це суд покладає на орган примусового виконання обов`язок нараховувати 3% річних та інфляційні втрати на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України (яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатить суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних) до моменту повного виконання цього рішення.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76, 81, 84, 137, 141, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ: 40966896, місцезнаходження: Україна, 04070, місто Київ, вул. Глибочицька, будинок 40, приміщення 19 літ. «Н», «П») суму заборгованості за Договором № 4228171 від 19.12.2023 року в загальному розмірі 28 000,00 грн (двадцять вісім тисяч гривень 00 копійок), з яких:
-2 800,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту;
-15 470,00 грн проценти, нараховані первісним кредитором;
-9 730,00 грн проценти, нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) та витрати, понесені на професійну правничу допомогу, в розмірі 5 000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», 04070, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 40, приміщення 19 літ. «Н», «П», код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя М.О. Материнко
Судове рішення № 137784577, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави) було прийнято 25.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/18822/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: