Рішення № 137784061, 29.06.2026, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

Справа №524/691/25

Провадження №2/534/231/25

РІШЕННЯ

іменем України

29 червня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Малюк М.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представників відповідача 1 Стеценка А.М.,

Петренка В.П.,

відповідача 2 ОСОБА_3 ,

представника відповідача 2 Стіхіна А.М.,

розглянув за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівниче товариство «Берізка-1», ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин, скасування рішення у частині, визнання права власності в порядку спадкування,

встановив:

Зміст позовних вимог позивача

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Громадської організації «Садівниче товариство «Берізка-1», ОСОБА_3 (далі відповідач 1, відповідач 2) про встановлення факту родинних відносин, скасування рішення загальних зборів садівничого товариства у певній частині, визнання права власності в порядку спадкування.

2.У позовній заяві, з урахуванням заяви від 24.03.2025 про усунення недоліків, просив:

«1) встановити факт родинних відносин, а саме, факт того, що ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Федоровка, Покровський район, Орловська область, край РСФСР, яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до інформації складеної відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кременчук Кременчуцького району Полтавської області №1966 від 09.11.2023, є рідною тіткою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код рнокпп НОМЕР_1 );

2) скасувати п. 8 протоколу №14 від 28 квітня 2024 року Громадської організації СТ «Берізка - 1» (код ЄДРПОУ 25693085) в розділі: ОСОБА_3 прийнятий в членство товариства Громадської організації «Садівниче товариство «Берізка - 1» в зв`язку із поданням заяви про вступ в членство та прийняв у користування земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_3 »;

3) визнати за ОСОБА_1 право власності на будівельні матеріали, які використані в процесі будівництва конструктивних елементів об`єкта незавершеного будівництва приміщення будинку АДРЕСА_4 , розташованій на земельній ділянці Громадської організації «Садівниче товариство «Берізка 1», м. Горішні Плавні, Кременчуцького району, Полтавської області, в порядку спадкування, після померлої ОСОБА_5 ».

Також просив розподілити судові витрати, зокрема, судовий збір та витрати на правничу допомогу.

3.В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на таке.

3.1.Позивач є рідним племінником ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначав, що його мати та ОСОБА_5 були рідними сестрами. Тітка крім позивача інших спадкоємців не мала. За життя ОСОБА_5 була членом ГО СТ «Берізка-1», мала право користування та розпоряджатися земельною ділянкою з розташованим на ній будинком за адресою: АДРЕСА_3 . Після її смерті відкрилась спадщина. До складу спадкової маси входить садовий будинок АДРЕСА_3 .

3.2.Після смерті тітки він прийняв її спадщину шляхом подачі відповідної заяви до нотаріуса.

Однак, приватний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на цю спадщину.

3.3.Також зазначав, що успадкований ним садовий будинок із земельною ділянкою, на якій розташований будинок, безпідставно надано відповідачем 1 у користування відповідачу 2.

З цього приводу зазначав, що 18.11.2024 позивач звертався до ГО «СТ «Берізка-1» з письмовою заявою про прийняття в члени зазначеного товариства після смерті тітки. Натомість відповідач 1 повідомив, що його заяву буде розглянуто на засіданні членів правління, а також, що померлу виключено із членів товариства.

Вказує, що протоколом №14 від 28.04.2024 загальні збори ГО «СТ «Берізка-1» прийняли в члени садівничого товариства відповідача 2 - ОСОБА_3 на підставі поданої ним заяви та передали йому в користування земельну ділянку разом із належним спадкодавцеві садовим будинком АДРЕСА_4 .

Вважає, що померлу виключено із членів товариства, а відповідача ОСОБА_3 прийнято в члени товариства незаконно. На думку останнього, загальні збори не наділені повноваженнями приймати в члени товариства або припиняти членство в ньому.

Оскільки ОСОБА_3 не перебуває в родинних відносинах із померлою, вважає, що відповідач 2 не має права на членство в товаристві.

3.4.Ураховуючи відмову нотаріуса з-за необхідності підтвердження родинних відносин із спадкодавцем, належності спадкодавцеві права на об`єкт, на який претендує позивач, вважає, що обраний спосіб захисту права на спадкування є належним та ефективним.

4.Відповідачі правом відзиву на позовну заяву не скористалися, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подали.

Рух справи. Процесуальні дії у справі.

5.24.01.2025 Автозаводським районним судом міста Кременчука матеріали позовної заяви ОСОБА_1 передано за підсудністю до Комсомольського міського суду Полтавської області.

6.Згідно з протоколом автоматизованого розподілу цієї справи між суддями Комсомольського міського суду Полтавської області (перейменовано на Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області) головуючим суддею визначено суддю Малюк М.В.

7.Ухвалою від 18.03.2025, у зв`язку із встановленими недоліками, суддя позовну заяву залишила без руху, надала позивачеві строк для їх усунення.

8.24.03.2025 представником позивача - адвокатом Дяченком В.О., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги, через систему «Електронний суд» подано заяву про усунення недоліків, надано довідку про вартість спірного майна та сплачено судовий збір.

9.21.04.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято позов ОСОБА_6 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_7 . Призначено підготовче судове засідання, сторонам встановлено строки подання заяв по суті спору.

10.Ухвалою від 03.07.2025 суд задовольнив клопотання представника позивача - ОСОБА_2 про витребування доказів, зокрема:

- в управлінні Державної міграційної служби України в Полтавській області копії форми АВТ ПР-К №4 на ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- з відділу державної реєстрації актів цивільного повний витяг з актового запису про смерть ОСОБА_5 ;

- у приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Дудкіної С.Г. копію спадкової справи після смерті спадкодавця ОСОБА_5 . 11.Ухвалу суду від 03.07.2025 виконано особами, в яких витребувано інформацію.

12.Ухвалою від 29.07.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті, задовольнив клопотання позивача про виклик свідків на підтвердження факту родинних відносин позивача із спадкодавцем, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

13.Ухвалами від 28.08.2025, 30.10.2025, 21.01.2026 задоволено клопотання представника відповідача 1, - адвоката Петренка В.П., який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги, про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

14.Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник надав пояснення аналогічні тим, що зазначені в позовній заяві. Додав, що точна дата будівництва садового будинку не відома, дозвільні документи на будівництво не видалися, технічний паспорт на цей будинок відсутній, будинок вважає самочинним будівництвом. Земельна ділянка, на якій розташований будинок, спадкодавцем не приватизувалася. Право спадкодавця на садовий будинок підтверджується її членством у садівничому товаристві та фактом, що цей будинок за життя був у володінні спадкодавця. Оскільки це самочинне будівництво, просить визнати право власності на будівельні матеріали, використані для будівництва садового будинку, цегла, дошки, тощо. Зазначав, що право на членство в садівничому товаристві спадкується. Для реалізації цього права, позивач звернувся із заявою до відповідача 1, але йому відмовлено в цьому. Рішення загальних зборів у частині, що оскаржується, вважав незаконним, позаяк відповідач 2 не є спадкоємцем померлої.

15.Позивач додатково пояснив, що садовий будинок будувався десь у 1986 році, в будівництві брали участь тітка, його мати та він. Вважає, що садовий будинок належав тітці. Оскільки на час смерті тітки він був за кордоном, у Польщі, через нотаріальну контору в місті Любань подав заяву про прийняття спадщини ОСОБА_5 . Також зазначив, що пізніше подав заяву про вступ у члени садівничого товариства, але рішення донині не прийняте, вказував, що бездіяльність відповідача не оскаржував.

15.У судовому засіданні представники відповідача 1, голова товариства ОСОБА_11 та адвокат Петренко В.П., проти позову заперечували повністю, зазначали про його безпідставність.

15.1.Основні заперечення.

1) позивач не є спадкоємцем за законом третьої черги. Посилаючись на норми ЦК України щодо почергового одержання спадкоємцями права на спадкування, зазначаючи, що спадщину після смерті ОСОБА_12 за заповітом прийняла ОСОБА_13 , а коло спадкоємців за законом, що успадковують майно не охоплене заповітом, позивачем не встановлено, наголошують, що останнім не доведено виникнення права на спадкування після смерті спадкодавця;

2) не доведено, що садовий будинок будувався спадкодавцем та, відповідно, входить до складу спадкової маси, відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження права спадкодавця на майно. Садовий будинок будувався за державні кошти на підставі договору підряду на капітальне будівництво, укладеного з садівничим товариством у 1987 році. Позивачем та його представником не вчинено дій для відшукання документів про право власності на будинок, не направлено запитів та, у разі ненадання відповіді або відмови в наданні, не подано клопотань про витребування необхідних доказів;

3) позов пред`явлено до неналежного відповідача. Належними відповідачами в спорі про право на спадщину можуть бути інші спадкоємці, що прийняли спадщину, а в разі їх відсутності, відповідний орган місцевого самоврядування;

5) протокол загальних зборів відповідача 1 в частині, що оскаржується, пункт 8, прийнятий повноважним органом на підставі заяви відповідача 2 про вступ у члени товариства та наданої ним членської книжки померлої. Протокол не порушує прав позивача, оскільки право на участь у товаристві не входить до складу спадщини, а майно, розташоване на земельній ділянці, якою користувалася ОСОБА_5 , останній не належить.

15.2.Представниками відповідача 1 визнаються ті обставини, що ОСОБА_5 була членом садівничого товариства «Берізка-1», у зв`язку із членством їй було надано на праві користування садову ділянку в цьому товаристві, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . На цій земельній ділянці розташований садовий будинок, яким користувалася за життя ОСОБА_5 .

15.3.Просили відмовити в задоволенні позову.

15.4.Вступні промови відповідача 1 викладені в письмові формі, проголошені в судовому засіданні, за клопотанням відповідача долучені до матеріалів справи.

16.У судовому засіданні відповідач 2 та його представник ОСОБА_14 , який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги, проти позову також заперечували, просили відмовити в його задоволенні, крім вимоги про встановлення факту родинних відносин.

16.1. ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_15 та його батько ОСОБА_16 мешкали разом. Разом із сім`єю вони спільно проводили час, сім`я відповідача 2 приїздила в будинок ОСОБА_5 у СТ «Берізка-1» та допомагали по господарству. Після смерті ОСОБА_5 він звернувся в товариство із заявою про вступ у члени товариства, яку було розглянуто загальними зборами та прийнято рішення про виключення померлої із членів товариства та прийняття в члени товариства відповідача 2, земельна ділянка по АДРЕСА_3 » перебувала в його користуванні.

17.Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні пояснила, що знайома з позивачем. Зазначала, що їй відомо, що ОСОБА_5 рідна тітка позивача. Мати позивача, ОСОБА_17 , та ОСОБА_5 були рідними сестрами. Свідок спілкувалася із ОСОБА_5 , відвідувала її на дачі, а також у квартирі в місті Кременчуці. Під час відвідування ОСОБА_5 зустрічала в неї ОСОБА_16 як на дачі, так і в її квартирі в Кременчуці. Зазначала, що передавала в СТ «Берізка-1» заяву позивача про вступ у члени садівничого товариства.

18.Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, що знайома із позивачем. Була сусідкою ОСОБА_5 у Кременчуці. Була в гостях у Таісії ОСОБА_18 в Кременчуці. Зазначала, що дітей, онуків ОСОБА_5 не мала, одружена не була. Знає, що позивач є племінником ОСОБА_5 , його мати та ОСОБА_19 були сестрами. Зі слів померлої відомо, що позивач був однією дитиною на двох сестер. Зазначала, що першою із сестер померла тітка ОСОБА_20 , а потім тітка Тася. Позивач допомагав ОСОБА_21 . Дачу ОСОБА_5 свідок не відвідувала. Зазначала, що бачила ОСОБА_16 на поминах ОСОБА_22 .

Виклад обставин справи, встановлених судом.

19.Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що:

20.Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00052289802 від 09.07.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

21.За життя - 23.01.2018 вона склала заповіт №НМТ 365417, яким заповіла належну їй квартиру АДРЕСА_5 ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

22. ОСОБА_13 зверталася до приватного нотаріуса Кременчуцького нотаріального округу Полтавської області Дудкіної С.Г. із заявою про прийняття спадщини за заповітом та видачу свідоцтва про право власності на спадщину, внаслідок чого була заведено спадкову справу №6/2024.

23.З відповіді, наданої Автозаводською районною адміністрацією Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 8.02.2024 №1360/01-27 вбачається, що ОСОБА_5 на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 , з 09.11.2023, за якою інші зареєстровані особи відсутні.

24.Спадкоємцю за заповітом ОСОБА_23 , громадянці Держави Ізраїль, ІНФОРМАЦІЯ_5 , 17.06.2024 було видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зокрема на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , яка належала спадкодавцеві на праві власності.

25.Батьками позивача є ОСОБА_24 та ОСОБА_17 , на підтвердження чого свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 ,

26.Судом встановлено, що батьками матері позивача, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_25 та ОСОБА_26 , що підтверджується формами АВТ ПР-К №4, наданими суду (пункти 10,11 цього рішення).

Тож ОСОБА_17 та ОСОБА_5 є рідними сестрами.

27.Мати позивача, ОСОБА_17 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану складений актовий запис № 2019 від 28.08.2017. Цей факт підтверджено відомостями в листі ВДРАЦС у місті Кременчуці від 30.11.2024 №1073/30.1-35 (на адвокатський запит, доданий до позову).

28.Установлено, що позивач 03.04.2024 також звертався до органів нотаріату України із заявою про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті його тітки по лінії матері ОСОБА_5 .

Заяву подав через нотаріальну контору в Любані, Республіка Польща.

29.Листом від 11.11.2024 приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської надала відповідь №311/01-16, з якої вбачається, що заяву позивача від 03.04.2024 про прийняття спадщини ОСОБА_5 26.04.2024 долучено до спадкової справи №6/2024.

29.1.Натомість, приватний нотаріус відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право власності на спадкове майно, оскільки у позивача відсутні:

- правовстановлюючі документи на майно,

- оцінка майна,

- документи, що підтверджували б родинні відносини із спадкодавцем.

30.Крім цього судом встановлено, що ОСОБА_5 була членом ГО «СТ «Берізка-1», користувалася земельною ділянкою, на якій розташовано садовий будинок АДРЕСА_3 .

Означені обставини визнаються усіма учасниками справи.

31.З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що ГО «СТ «Берізка-1», ЄДРПОУ 25693085, зареєстроване 16.03.1999.

32.Відповідно до державного акту на право постійного користування землею відповідачу 1 -СТ «Берізка-1» Комсомольською міською радою народних депутатів Полтавської області України надано у постійне користування 15,56 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення колективного садівництва відповідно до рішення Виконкому Комсомольської міської Ради народних депутатів від 29.12.1997 №298.

33.З наданого відповідачем 1 плану-схеми земельної ділянки, виділеної садівничому товариству, вбачається, що земельна ділянка № НОМЕР_3 не значиться серед приватизованих.

Межі земельної ділянки АДРЕСА_4 в ГО «СТ «Берізка-1» у встановленому Земельним кодексом України порядку не визначені, кадастровий номер не присвоєно, отже спадкодавцем не приватизована.

Означений факт не оспорюється учасниками справи.

33.Садівниче товариство «Берізка-1» діє на підставі Статуту.

33.1.Згідно з пунктом 1.1. Статуту, ГО «СТ «Берізка-1», затвердженого загальними зборами уповноважених представників товариства, протокол №6 від 15.10.2017 (надалі організація), організація є добровільним об`єднанням фізичних осіб, створеним за рішенням установчих зборів засновників і зареєстрованим у порядку, визначеному чинним законодавством, що регулює діяльність неприбуткової організації.

33.2.Відповідно до пункту 3.1 Статуту організація здійснює свою діяльність на земельній ділянці, яка складається із земель загального користування, що знаходяться у колективній власності Організації та земель, що знаходяться у приватній власності його членів.

33.3.Згідно пункту 3.2-3.3 Статут, земельні ділянки загального користування розподілу в натурі не підлягають. Захоплення будь-ким ділянок загального користування, зведення на них будівель та споруд, як і щодо ділянок членів організації, не допускається. Власники приватизованих земельних ділянок можуть передавати земельну ділянку у спадщину або відчужувати її іншим способом згідно Земельного кодексу України. Одночасно, вони зобов`язані використовувати свою ділянку згідно пункту «а» ч.3 ст. 22 Земельного Кодексу України, що визначає землі, наданні для садівництва, як землі сільськогосподарського призначення.

33.4.Для періодичного чи постійного перебування на своїх ділянках члени організації можуть будувати там будинки з опаленням. Дозволяється будувати інші споруди, якщо це не суперечить законодавству про використання земель сільськогосподарського призначення (пункт 3.6 Статуту).

33.5.Відповідно до пункту 4.2 Статуту, прийом в члени організації проводиться правлінням за письмовою заявою особи, що вступає.

33.6.З пункту 4.3 Статуту вбачається, що рішення ухвалюється на найближчому, з дня подання заяви, засіданні правління. Особа, що вступає, вважається членом організації за умови позитивного рішення правління та сплати вступного внеску. Інформація про членство в організації вноситься до реєстру членів організації, що ведеться правлінням.

33.7.Відповідно до пункту 4.4 Статуту, підтвердженням членства в організації є членська книжка встановленого зразка з печаткою організації.

33.8..Відповідно до пункту 4.6.3 Статуту, членство в організації припиняється у випадках, зокрема смерті члена організації.

33.10.Згідно з пунктом 4.9.12 Статуту, член організації має право: на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатися будівлями, насадженнями та іншим належним йому майном, згідно з чинним законодавством України.

33.11.Пунктом 5.1 Статуту визначено, що органами управління організації є: загальні збори членів організації правління, голова організації. Контролюючим органом організації є ревізійна комісія.

33.12.Загальні збори членів організації є вищим органом організації, який вправі приймати рішення з будь-яких питань її діяльності, в тому числі і з тих, що передані загальним зборами до компетенції правління. У загальних зборах беруть участь його члени. Кожний член організації має один голос на загальних зборах, не залежно від розміру ділянки. Збори вважаються повноважними, якщо на них присутні не менше половини членів організації (пункт 5.2-5.3 Статуту).

33.13.Відповідно до пункту 5.8 Статуту, рішення загальних зборів вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менше як дві третини членів загальних зборів.

34.Протоколом № 14 Загальних зборів членів ГО «СТ «Берізка -1» від 28.04.2024, зокрема в пункті 7 вирішено: припинити членство в ГО «СТ «Берізка-1» ОСОБА_5 , у зв`язку зі смертю останньої.

35.Відповідно до пункту 8 протоколу №14 загальних зборів членів ГО «СТ «Берізка -1» від 28.04.2024, вирішено прийняти ОСОБА_27 в члени ГО «СТ «Берізка-1», надати в користування земельну ділянку по АДРЕСА_4 та видано членську книжку, сплатити вступні внески в розмірі 1000 грн.

36.Судом установлено, що 18.11.2024 позивач подавав заяву про прийняття його в члени ГО «СТ «Берізка-1» у зв`язку із смертю ОСОБА_5 .

37.З довідки від 03.07.2025 № 3, виданої керівником ГО «СТ «Берізка-1», слідує, що ОСОБА_1 не є членом цього товариства.

38.Судом встановлено, що рішення за поданою позивачем заявою донині відповідачем 1 не прийняте.

39.Факт звернення позивача із заявою про прийняття його в члени садівничого товариства та неприйняття з цього приводу рішення, визнається відповідачем 1.

Натомість, дії / бездіяльність у встановленому порядку позивачем не оскаржено.

40.Земельна ділянка за адресою: вулиця Лугова № 22 у ГО «СТ «Берізка-1» не приватизована, кадастровий номер не присвоєно, знаходиться в користуванні ОСОБА_28 (довідка №4 від 03.07.2025 за підписом керівника СТ «Берізка-1» Стеценка О.І.).

Норми права, які застосував суд

41.Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).

42.Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем, і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

43.Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (див., зокрема, постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 листопада 2023 року в справі № 761/42030/21, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 грудня 2023 року в справі № 607/20787/19 (провадження № 61-11625сво22)).

44.Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

45.Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52).

46.Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

47.Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом та за законом.

48.Права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини визначені в статті 1219 ЦК України, згідно з якою не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

49.У разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому, входить до складу спадщини на загальних підставах. Якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди ( пункт 8 Постанова Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).

50.Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 ЦК України).

51.Згідно з вимогами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

52.У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).

53.Правовідносини з приводу спадкування за правом представлення врегульовані статтею 1266 ЦК України.

Згідно з частиною 3 цієї норми, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

54.Відповідно до положень частини першої, третьої та п`ятої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом, встановленого статтею 1270 Цивільного Кодексу України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

55.Відповідно до частини першої та другої статті 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців.

56.Згідно з положеннями статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

57.Відповідно до статті 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

58.Свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів (пункт 4.14 Розділу 4 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

59.Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення такої нотаріальної дії. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову (стаття 49 Закону України "Про нотаріат").

60.Оскільки предметом цього спору є питання спадкування після смерті члена садівничого товариства, до спірних правовідносин треба застосовувати також вимоги Закону України «Про кооперацію» від 10.07.2003 №1087-ІV.

Цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

61.Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності.

62.За організаційно-правовою формою садівниче товариство відноситься до обслуговуючого кооперативу.

63.У статті 11 Закону України «Про кооперацію» визначено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.

Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

64.Членство в кооперативі припиняється у разі, зокрема, смерті члена кооперативу фізичної особи. Виключення з членів кооперативу може бути оскаржено до суду (стаття 13 Закону України «Про кооперацію»).

65.Згідно із статтею 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

66.У частині 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

67.Відповідно до частини 1 статті 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами.

68.У пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N5 від 31.03.1995 зазначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Наведений у ЦПК перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

69.Отже, факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення правовідносин.

70.У заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт (частина 1 статті 318 ЦПК України).

71.Згідно з вимогами частини 1 статті 319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

72.Відтак для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Таким чином, питання, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення.

73.Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

67.Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).

74.Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 статті 13 ЦПК України).

69.Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (частина 2 статті 13 ЦПК України).

70.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина 3 статті 13 ЦПК України).

71.Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини 1,4 статті 77 ЦПК України).

72.Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

73.Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

74.Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

75.Згідно з частиною 1 статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

76.Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду

77.Суд, застосував відповідні норми права, оцінив наявні докази, зіставив обставини справи із правилами, зазначеними в застосованих нормах права, й надав таку правову оцінку спірним правовідносинам.

78.Предметом спору є вимоги позивача про встановлення факту родинних відносин із спадкодавцем для цілей спадкування будівельних матеріалів, що використані для будівництва садового будинку АДРЕСА_3 .

79.Об`єктом спадкового наступництва є спадщина (спадкове майно, спадкова маса), тобто вся сукупність прав та обов`язків спадкодавця, які він мав на момент своєї смерті і які за своєю правовою природою не є невіддільними(Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2020 р. у справі № 367/704/16-ц, провадження № 61- 5906св19).

80.Тож, предметом доказування для сторін та з`ясування для суду є такі питання:

1) чи входить позивач до кола спадкоємців спадкодавця ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2) чи входить спірне майно до спадкової маси померлої.

81.Стосовно першого питання входження до кола спадкоємців, суд зазначає таке.

82.Судом встановлено, що мати позивача, ОСОБА_17 , та ОСОБА_5 є рідними сестрами, та, відповідно, позивач є племінником спадкодавця (пункти 25,26 цього рішення).

83.Мати позивача померла задовго до смерті своєї сестри, ОСОБА_5 (пункт 27 цього рішення).

84.Після смерті ОСОБА_5 до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини звернулися:

ОСОБА_13 спадкоємець за заповітом на визначену в заповіті спадщину, квартиру АДРЕСА_5 (пункти 22,24 цього рішення).

85.Заяву про прийняття спадщини у межах установленого законом строку подав нотаріусу також племінник померлої, ОСОБА_1 (пункти 28,29 цього рішення).

86.У відповідності до вимог частини 2 статті 1223 ЦК України право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України.

87.В основу спадкування за законом покладений принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (Постанова ВС від 20.06.2018, справа № 643/1216/15-ц, провадження № 61-6924св18).

88.Зауважую, що в спадковій справі №6/2024, копію якої надав нотаріус на виконання ухвали суду, відсутня інформація про прийняття спадщини іншими спадкоємцями.

89.Спадкування за правом представлення настає у тому випадку, якщо спадкоємець помер раніше спадкодавця.

Під спадкуванням за правом представлення розуміється особливий порядок, за яким родичі нижчого ступеня споріднення успадковують те майно, яке б за законом перейшло їх родичам вищого ступеня споріднення із спадкодавцем, однак які до моменту відкриття спадщини померли (пункт 53 цього рішення).

90.Зважаючи на це, оскільки мати позивача відноситься до спадкоємців за законом другої черги, але померла раніше спадкодавця, суддя доходить висновку, що у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом другої черги одержуватиме позивач у порядку представлення своєї матері, яка померла раніше ОСОБА_5 .

Водночас наголошую, що умовою одержання права на спадкування є неохоплення заповітом усієї спадщини, тобто наявність іншої спадщини, що не передбачена заповітом.

91.Щодо другого питання, суд виснував, що позивачем не доведено, що об`єкт, на який він претендує, входить до спадкової маси. З цього приводу зазначаю таке.

92.Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

93.Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості є набуття спадкодавцем зазначеного права в установленому законодавством України порядку.

94.Для набуття права власності в установленому законом порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

95.Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на житловий будинок, земельну ділянку, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно, зокрема на садовий будинок (Постанова Верховного Суду від 10.08.2022 у справі № 175/2629/18).

96.Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав, зокрема, в нотаріальному порядку (Постанова Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19, провадження № 61-16069св20).

97.Позивач зазначає, що будинок АДРЕСА_3 » будувався в 1986 році (пункт 15 цього рішення).

98.У довідці про оціночну вартість об`єкта нерухомості ТОВ «Експертбюро+» від 21.03.2025, назва об`єкта: садовий будинок у садівничому товаристві «Берізка-1» по АДРЕСА_4 , зазначено рік введення в експлуатацію будинку 1986.

97.Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.08.2022 у справі № 175/2629/18, провадження № 61-17998св21, у подібних правовідносинах, виснував:

«В п.3.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, міститься перелік об`єктів (будівельних робіт), які не належать до самочинного будівництва.

Зокрема, зазначено, що до самочинного будівництва не належать індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Отже, до 05 серпня 1992 року закон не передбачав процедуру введення нерухомого майна в експлуатацію при оформленні права власності. Законодавство, чинне на зазначений час, не пов`язувало виникнення права власності на садові будинки з надвірними будівлями та спорудами з державною реєстрацією такого права.

Документом, що засвідчував факт існування об`єкта нерухомого майна й містив його технічні характеристики, був технічний паспорт на такий об`єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації.»

98.Згідно з Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 № 1127 (далі Порядок № 1127), у редакції чинній на час відкриття спадщини, пункт 42 виключено на підставі Постанови КМ № 509 від 28.04.2021.

В абзаці 3 пункту 78 цього Порядку міститься вимога, якою встановлено, що документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, не вимагається в разі державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року.

Державна реєстрація права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р. та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, також може проводитися на підставі документів, передбачених статтею 31 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (абзац перший пункту 80 Порядку № 1127).

99.У матеріалах справи відсутній як технічний паспорт на об`єкт нерухомості, виданий на ім`я спадкодавця, так і документ, який підтверджував би право власності спадкодавця на садовий будинок.

100.Позивач просить визнати за ним право власності на будівельні матеріали, які використані в будівництві недобудованого садового будинку.

Однак не доводить:

- правовий режим цього майна;

- того, що будинок будувався власно спадкодавцем;

- у тому разі якщо будинок збудований після 5 серпня 1992 року та дійсно є самочинним будівництвом, відсутній чіткий перелік та обсяг будівельних матеріалів, використаних в будівництві, тощо.

Матеріали справи не містять достовірних даних щодо року будівництва та хто його будував.

101.Судом встановлено, що ОСОБА_5 була членом ГО «СТ «Берізка-1», користувалася земельною ділянкою, на якій розташовано садовий будинок АДРЕСА_3 .

Але самі по собі ці факти не доводять, що спірне майно входить до складу спадкової маси померлої.

102.Позивачем не надано доказів вчинення останнім дій стосовно отримання належних та допустимих доказів, що спірне майно є спадщиною спадкодавця.

Не вчинено відповідних процесуальних дій й під час судового розгляду справи у строк та в порядку, визначені цивільним процесуальним законом.

103.Ризик настання наслідків, пов`язаних із невчиненням процесуальних дій щодо доказування, що спірне майно, є спадковою масою, несе позивач (частина 4 статті 12 ЦПК України).

104.З огляду на вказане вище в сукупності, суд доходить висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами набуття у передбаченому законом порядку спадкодавцем ОСОБА_5 права власності на спірний садовий будинок або використані в його будівництві матеріали, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт належності спірного нерухомого майна померлій ОСОБА_5 , а також що спірний будинок чи матеріали, використані в його будівництві, входять до складу спадкової маси останньої та можуть бути успадковані позивачем ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом другої черги за правом представлення.

105. Вимоги позивача ґрунтується на припущеннях.

Натомість доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 6 статті 81 ЦПК України).

106.Отже, у задоволенні вимог про визнання права власності на будівельні матеріали треба відмовити, та, відповідно відмовити в задоволенні вимоги про встановлення юридичного факту, позаяк, ураховуючи висновки суду про недоведеність наявності спадщини неохопленої заповітом, сам по собі не вирішить тієї мети, для досягнення якої позивач просив його встановити (пункти 67-72 цього рішення).

107.Суд зазначає й про безпідставність позовних вимог про скасування пункту 8 протоколу загальних зборів садівничого товариства №14 від 28.04.2024.

108.Згідно з вимогами статей 15,16 ЦК України особа може звернутися за захистом свого порушеного права. Особа не може звертатися за захистом права, що їй не належить.

109.Як вбачається із позовної заяви, позивач по суті не погоджується з діями відповідача 1 щодо вступу в садівниче товариство відповідача 2 та вважає їх незаконними, однак позивач має право звернутися до суду з іншими вимогами.

110.Зокрема, судом установлено, що позивач вчинив дії, пов`язані із зверненням до правління ГО «СТ «Берізка-1» із заявою про прийняття його до садівничого товариства (пункт 37 цього рішення).

Однак дії / бездіяльність щодо права на участь у садівничому товаристві, не оскаржувалися останнім (пункт 39 цього рішення).

111.Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові (пункт 45 цього рішення).

112.Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 в справі № 914/2350/18 (914/608/20), провадження № 12-83гс21).

113.За таких обставин, доходжу висновку про безпідставність позову та відмову в його задоволенні повністю.

114.Керуючись ст ст. 12,13,49,81,82,89,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

1.Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову про встановлення юридичного факту, скасування рішення у частині, визнання права власності в порядку спадкування.

2.Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

3.Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне найменування позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне найменування / ім`я відповідачів:

Відповідач 1. Громадська організація «Садівниче товариство «Берізка-1», ЄДРПОУ 25693085, адреса: 39800, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Горішні Плавні, вулиця Козацька, будинок 192.

Відповідач 2. ОСОБА_3 , адреса АДРЕСА_7 .

Суддя Марина МАЛЮК