Рішення № 137783935, 18.06.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/670/26

номер провадження 2/531/740/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання- Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Юніт капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача зазначивши, що 16.06.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено кредитний договір № 187931, за яким відповідач отримав кредит в сумі 6945,00 грн. 10.10.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило ТОВ «Юніт капітал» дійсне право вимоги на належні йому права вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу, позивач набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 12371,70 грн, яка складається з 6945,00 грн заборгованості за тілом, 3725,70 грн заборгованості за відсотками, 501,00 грн заборгованості за комісією, 1200,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 187931та судові витрати.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Позивач ТОВ «Юніт капітал» свого представника у судове засідання не направив, згідно матеріалів справи позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу розглядати у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, сповіщався про дату та час судового засідання за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, про причину неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладання слухання справи не надав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У позовній заяві позивач зазначив, що в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечує проти винесення заочного рішення.

За вказаних обставин, зі згоди позивача, суд ухвалює рішення по справі при заочному розгляді, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 03 квітня 2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін), витребувано докази (а.с.78).

Ухвалою суду від 06 травня 2026 року відкладено розгляд справи для повторного виклику відповідача та витребування доказів (а.с.101).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

16.06.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 187931, у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства https://finx.com.ua, ознайомився з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого подав відповідну заявку, виконавши для відповідні дії. ТОВ «ФК «Кредіплюс», перед тим як погоджувати заявку на кредитування перевірило особисті дані відповідача та платіжну картку, з метою ідентифікації (а.с. 34-46).

Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора, який направлений на номер телефону відповідача.

Згідно умов договору сума кредиту складає 69454,00 грн у наступному порядку: 5000,40 грн на рахунок позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; у розмірі 1944,60 грн шляхом погашення заборгованості за комісією.

Відповідно до п 2.6 індивідуальної частини загальний строк кредитування за цим договором складає 84 дні з 16.06.2025 р. (дата надання кредиту) по 08.09.2025 р.

Процентна ставка 360,00% річних. Тип процентної ставки фіксована.

Строк на який надається кредити встановлюється Графіком платежів, який є додатком до цього Договору, та який підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до повідомлення АТ «Універсал банк», наданого на виконання ухвали суду, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № 4441111055199420 на яку 16.06.2025 було зарахування коштів в сумі 5000,40 грн (а.с. 113-114).

10.10.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт капітал» уклали договір факторингу № 10102025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передає (відступає) ТОВ «Юніт капітал» за плату належні йому права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимоги (а.с. 08-12).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №2 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року ТОВ «Юніт капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 12371,70 грн, яка складається з 6945,00 грн заборгованості за тілом, 3725,70 грн заборгованості за відсотками, 501,00 грн заборгованості за комісією, 1200,00 грн заборгованість по штрафам (а.с. 65).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту.

Згідно ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Оцінка суду.

Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання кредитного договору шляхом заповнення Заявки на позику на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, позикодавцем було перераховано грошові кошти.

Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування. Приймаючи умови договору, відповідач також підтвердив, що умови договору йому зрозумілі. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Товариство свої зобов`язання належним чином виконало, кошти надала, проте відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав внаслідок чого виникла заборгованість.

Позивачем суду надана виписка по особовому рахунку відповідача, якою підтверджується, що відповідач користувався кредитними коштами на належному йому рахунку та має несплачену заборгованість.

Надаючи оцінку доказам пов`язаних із розрахунком заборговності, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Договором про споживчий кредит від 16.06.2025 № 187931 (п.2.5) встановлена комісія за надання кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «ФК «Кредіплюс» не зазначило та позивач не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язаних з наданням кредиту, суд дійшов висновку, що положення п.2.5 кредитного договору № 187931 від 16.06.2025, є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, позивачем без належних нате правових підстав нарахована комісія за надання кредиту в розмірі 501,00 грн, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім цього, суд не погоджується з аргументами позивача щодо стягнення з відповідача нарахованої первісним кредитором заборгованості за штрафними санкціями.

Так, згідно з Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 5:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було запроваджено воєнний стан, який неодноразово був продовжений і на даний час діє.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

З матеріалів справи вбачається, що договір позики з відповідачем укладено під час дії воєнного стану.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає за необхідне у стягненні заборгованості за штрафними санкціями за кредитним договором в розмірі 1200,00 гривень відмовити, оскільки нарахування та стягнення неустойки (штрафу, пені) за невиконання кредитного зобов`язання в період дії воєнного стану суперечить вимогам закону.

Враховуючи викладене, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10670,70 гривень, із яких: 6945,00 грн заборгованість по тілу кредиту; 3725,70 гривень- заборгованість по несплаченим відсотках, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн., суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, Додаткову угоду до Договору про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг на суму 7000,00 грн, Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (а.с. 59-63).

Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі №690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат може не тільки за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката, а і за власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою п`ятою та дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна позиція відображена в п.119 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, умови укладеного договору про надання правової допомоги, опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, відповідність правової винагороди за надані юридичні послуги. Разом з цим, суд враховує малозначність справи, її типовий характер та розгляд у спрощеному позовному провадженні з викликом осіб у судове засідання, які у судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, а тому вважає, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» суму заборгованості за кредитним договором № 187931 від 16.06.2025 у розмірі 10670,70 гривень (десять тисяч шістсот сімдесят гривень 70 коп) .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» судові витрати: 2543,00 гривень судового збору та 3000,00 гривень за професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал», місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.С.Фисун