Рішення № 137783755, 29.06.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/553/26

Провадження № 2/378/511/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Марущак Н. М.,

за участю секретаря Гончарук Ю. С,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулась ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 з посиланням на наступне.

17.03.1988 ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_4 (дочки ОСОБА_5 ) житловий будинок АДРЕСА_1 . Договір купівлі-продажу будинку, посвідчений Торчицькою сільською радою Ставищенського району Київської області, проте в Білоцерківському МБТІ цей договір зареєстрований не був.

Рішенням № 117 від 06.11.1989 року виконкому Ставищенської районної ради народних депутатів «Про оформлення права власності на житлові будинки с. Торчиця Ставищенського району Київської області», право власності на вищевказаний житловий будинок було визнано за ОСОБА_3 .

Спірний житловий будинок належав до двору, головою якого до 1987 року була ОСОБА_5 , а з 17.03.1988 року - ОСОБА_3

03.04.2018 ОСОБА_3 в Торчицькій сільській раді Ставищенського району Київської області склала заповіт, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 ..

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , після смерті якої спадщину за заповітом прийняла вона (позивачка) - дочка спадкодавиці.

ОСОБА_6 , який постійно проживав із спадкодавицею до дня її смерті ((помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) належав до четвертої черги спадкоємців за законом, оскільки в шлюбі зі спадкодавицею не перебував.

Постановою нотаріуса від 21.01.2026 їй (позивачці) відмовлено у видачі свідоцтва на вказане спірне майно через відсутність реєстрації права власності на житловий будинок станом на 01.01.2013 року та факт відсутності реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Позивачка просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 м2 житловою площею 20,7 м2 вартістю 82000 гривень.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 29.04.2026 відкрито провадження по даній справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального провадження з призначенням підготовчого судового засідання (а. с. 44).

Ухвалою Ставищенського районного суду від 21.05.2026 справу призначено до судового розгляду (а. с. 104).

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 127), в позові просить проводити розгляд справи у її відсутність (а. с. 5).

В судове засідання представник відповідача Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 125), подав до суд 10.06.2026 заяву, в якій позовні вимоги визнав, просить розгляд справи проводити у відсутність представника відповідача (а. с. 112).

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду подав телефонограму, в якій проти задоволення позовних вимог не заперечив, справу просить розглядати без його участі (а. с. 126).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

ОСОБА_3 по договору купівлі-продажу будинку від 17.03.1988, посвідченого секретарем Торчицької сільської ради Ставищенського району Київської області 17.03.1988 за реєстровим № 127, придбала у ОСОБА_4 за 3500 карбованців житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується копією вказаного договору та довідкою Ставищенської селищної ради №34 від 09.02.2026(а. с. 14, 22).

Відповідно до погосподарських книг Торчицької сільської ради за 1986-1990 p.p. (а. с. 10 - 12) за 1991-1995 p.p. (а. с. 15 - 18); довідки Ставищенської селищної ради №20 від 26.01.2026 (а. с. 21); довідки Ставищенської селищної ради №34 від 09.02.2026 (а. с. 22), архівної довідки Ставищенського архівного сектору архівного відділу Білоцерківської РДА Київської області від 29.01.2026 №12.1-07-10/55 (а. с. 23), довідки Ставищенської селищної ради № 35 від 09.02.2026 (а. с. 19) житловий будинок АДРЕСА_1 (до 17.07.2020 - Ставищенського) району Київської області, 1922 року побудови, належав до двору, головою якого до квітня 1987 року (дня смерті) була ОСОБА_5 , а з ІНФОРМАЦІЯ_2 (дня купівлі вищевказаного будинку) - ОСОБА_3 , яка набула право власності на вказаний будинок, як на майно колгоспного двору.

Відповідно до вказаних погосподарських книг Торчицької сільської ради за 1986-1990 p.p. (а. с. 10 - 12) за 1991-1995 p.p. членом зазначеного двору був також ОСОБА_6 - співмешканець ОСОБА_3 (а. с. 27). Оскільки ОСОБА_3 самостійно придбала спірний будинок по договору купівлі-продажу, ОСОБА_6 участі у його придбанні коштами та працею не приймав, - вважаю що останній не набув право власності на частку зазначеного житлового будинку.

Згідно рішення №117 від 06.11.1989 року виконкому Ставищенської районної ради народних депутатів «Про оформлення права власності на житлові будинки с. Торчиця Ставищенського району Київської області», право власності на житловий будинок АДРЕСА_3 , 1922 року побудови, було визнано за ОСОБА_3 (а. с. 20 зв.).

Згідно довідки КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 02.12.2025 реєстрація права власності на вищевказаний житловий будинок до 01.01.2013 не була проведена (а. с. 32). В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно інформація щодо державної реєстрації права власності на даний будинок відсутня (а. с. 33).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла (а. с. 58).

З матеріалів спадкової справи (а. с. 53 - 81) встановлено, що після смерті ОСОБА_3 . Ставищенською державною нотаріальною конторою 09.09.2025 заведена спадкова справа в спадковому реєстрі № 74564916 (а. с. 57). ОСОБА_3 за життя 03.04.2018 склала заповіт, посвідчений секретарем Торчицької сільської ради Мекеда Л. С. за реєстровим № 01, яким заповіла все своє майно ОСОБА_1 (а. с. 60), заповіт чинний (а. с. 55 - 56). Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 1223 ч. 1, 1269 ч. 1, 1270 ч. 1 ЦК, подавши до Ставищенської районної державної нотаріальної контори відповідну заяву у встановлений шестимісячний строк (а. с. 52). На частину заповіданого їй майна земельну ділянку ОСОБА_1 , як спадкоємець за вказаним заповітом, 06.01.2026 отримала свідоцтво про право на спадщину (а. с. 77). Відповідно до довідки Ставищенської селищної ради Білоцерківського району від 08.09.2025, яка наявна в матеріалах спадкової справи (а. с. 59), на час смерті ОСОБА_3 у спірному житловому будинку разом з останньою проживав співмешканець ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , інші особи до дня смерті за вказаною адресою не проживали.

Постановою нотаріуса від 21.01.2026 їй (позивачці) відмовлено у видачі свідоцтва на вказане спірне майно через відсутність реєстрації права власності на житловий будинок станом на 01.01.2013 року та факт відсутності реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а. с. 81).

Відповідно до технічного паспорта загальна площа вказаного будинку - 52,2 кв. метри, житлова площа 20,7 кв. метри. Крім житлового «А», з прибудовою «а» 1940 року побудови, в домогосподарстві розташований погріб з шийкою «Б», сарай «В», Вбиральня «Г», 1940 року побудови, огорожа № 1 та хвіртка № 2, 1980 року побудови (а. с. 34 - 38).

Вартість спірного житлового будинку відповідно до висновку про ринкову вартість становить 82000 гривень (а. с. 40).

У відповідності з ч. 1 ст. 120 ЦК України (1963 р.) майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно з положеннями ст. 1218, частин 1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини, до складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені в заповіті.

Згідно частин 1, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

У відповідності зі ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Згідно частини 1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації, а порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість і підстави відмови в ній установлюються законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається в порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку із здійсненням державної реєстрації права власності на нього в порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення, (постанова Верховного Суду України від 13 червня 2012 р. № 6-54 цс 12).

З урахуванням положень ч. 1 ст.15, ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом наведених норм права потреба в такому способі захисту виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами (документами), підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 за життя набула право власності на вищевказаний житловий будинок відповідно до ст. ст. 120, 123 ЦК УРСР (1963 р.), як голова двору, а після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 останньої право власності в порядку спадкування за заповітом на даний будинок набула позивачка ОСОБА_1 , і оскільки відповідачем позов визнається, - він підлягає задоволенню.

Оскільки згідно позову позивач понесені витрати по сплаті судового збору бере на себе, суд не вирішує питання про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст. ст. 120, 123 549 ЦК УРСР, ст. ст. 1218, 1220, ст. 1223 ч. 1, 1268 ч. 1, ч. 5, 1269 ч. ч. 1, 2, ст. 1270 ч. 1 ЦК України, ст. ст. 10, 81, 206, 263-266 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Ставищенської селищної ради Білоцерківського району Київської області, третя особа ОСОБА_2 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 на житловий будинок АДРЕСА_2 загальною площею 52,2 м2 житловою площею 20,7 м2 вартістю 82000 гривень.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її розгляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення в повному обсязі.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ІПН НОМЕР_1 ).

Відповідач: Ставищенська селищна рада Білоцерківського району Київської області (09401, селище Ставище, вул. Цимбала Сергія, 35/1, Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04360913).

Третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 ).

Повне рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак