Ухвала суду № 137783605, 15.06.2026, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

УХВАЛА

"15" червня 2026 р. Справа № 370/1837/26

Провадження № 1-кс/370/159/26

Слідчий суддя Макарівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду у смт Макарів Київської області клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026111210000133 від 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в:

Слідчий слідчого відділення відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Макарівського районного суду Київської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилаючись на наявність щодо нього обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. 1, 2,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також вказував на те, що застосування інших запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що слідчим відділенням відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Макарівського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202611121000013 3 від 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та місці, у невстановленому досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 09.06.2026 (тобто в період дії правового режиму воєнного стану, який у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введений в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022, який діє по теперішній час), вступив у злочинну змову разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, спрямовану на заволодіння грошовими коштами невизначеного кола громадян шляхом обману, в особливо великих розмірах.

З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, розробили злочинний план, відповідно до якого, за допомогою телефонних дзвінків, невстановлені досудовим розслідуванням особи, здійснювали пошук осіб похилого віку, у яких наявні грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та які, на їх думку, здатні піддатися психологічному тиску та обману, з метою отримання від таких осіб грошових коштів. Крім того, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з тією ж метою, здійснювали пошук особи, яка нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до людської гідності та літнього віку потерпілих осіб, а також незважаючи на військову агресію російської федерації та діючий воєнний стан на території України, могла б виконувати протиправні дії за їхніми вказівками, з метою особистого незаконно матеріального збагачення за рахунок чужого майна.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, невстановлені досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконно матеріального збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого плану, до своєї протиправної діяльності залучили ОСОБА_4 у ролі виконавця, який відповідно до відведеної йому злочинної ролі, повинен забирати грошові кошти у потерпілих осіб та в подальшому перераховувати їх на відповідні банківські рахунки або ж на електронні гаманці, за що повинен отримати грошову винагороду.

Інші співучасники, в ході підготовки до вчинення злочинів, попередньо реєстрували в месенджері «Вайбер» профілі на вигадані імена, використовуючи різні номери мобільних телефонів, при цьому додаючи на аватар в месенджері «Вайбер» герби різних силових структур, а саме СБУ, НПУ та інших для справлення враження на потерпілих осіб, а також вчинення на них певного психологічного тиску.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, 08.06.2026 в денну пору доби, використовуючи месенджер «Вайбер» та профіль з номером мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонувала до ОСОБА_7 , на його номер телефону мобільного оператора «Водафон» за номером НОМЕР_2 та представившись працівником Служби безпеки України « ОСОБА_8 », повідомила останньому, що його нібито було викрито у співпраці з державою- агресором. Періодично слухавку брала невстановлена особа чоловічої статі, яка представилась полковником СБУ «Марченком» та також переконувала у необхідності передачі їм всіх належних йому грошових коштів, для нібито перевірки законності їх здобуття.

Надалі, 09.06.2026 протягом дня на зазначений номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 з номеру НОМЕР_3 зателефонувала невстановлена особа, яка представилась співробітником СБУ « ОСОБА_9 », та з метою справлення психологічного впливу повідомила потерпілому ОСОБА_7 , що на даний час його підозрюють у державній зраді через співпрацю з рф, та під приводом нібито ймовірного використання потерпілим ОСОБА_7 грошових коштів, що пов`язані з країною агресором та співпрацю з останніми, став переконувати передати їм усі належні йому грошові кошти для перевірки. Одночасно з цим, останньому повідомили, що він має перейти на сеанс відеозв`язку, в ході якого продемонструвати на камеру наявні у нього грошові кошти. В свою чергу ОСОБА_7 , перебуваючи під психологічним тиском, та будучи повністю переконаним у правдивості намірів вказаних осіб, виконував їхні вказівки.

В подальшому, після того як грошові кошти в сумі 26 000 доларів США та 100 000 гривень в ході сеансу відеозв`язку через месенджер «Вайбер» були продемонстровані ОСОБА_7 на камеру, невстановлені досудовим розслідуванням особи, відповідно до відведеної їм злочинної ролі, використовуючи психологічний тиск, шляхом обману, запевнили потерпілого ОСОБА_7 , що перевіривши передані ним грошові кошти повернуть їх назад. Для більшого переконання та спонукання ОСОБА_7 до добровільної передачі грошових коштів, невстановленою особою через месенджер «Вайбер» йому було надіслано фото документа, згідно якого нібито представник служби безпеки отримав від нього грошові кошти, які зобов`язується повернути 11.06.2026, при цьому документ містив певні реквізити Служби безпеки України.

Після чого, невстановлені особи домовились з ним про передачу грошових коштів нібито працівнику СБ України, який повинен зустрітись з потерпілим та використавши цифровий пароль, для підтвердження, що він є саме працівником СБ України, забрати у нього грошові кошти.

З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, відповідно до відведеної їм злочинної ролі, в ході телефонної розмови, 09.06.2026, приблизно о 15 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_4 повідомили потерпілому ОСОБА_7 , що йому необхідно вийти з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на вулиці має зустрітись з нібито працівником СБ України, та передати останньому грошові кошти, при цьому назвати в момент передачі коштів цифровий пароль.

В свою чергу ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного матеріального збагачення за рахунок чужого майна, відповідно до відведеної йому вищевказаної злочинної ролі, 09.06.2026, приблизно о 15 год., прибув до перехрестя вулиць Івана Франка та Донецької в селищі Макарів Бучанського району Київської області, де зустрівся із потерпілим ОСОБА_7 .

В подальшому, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, маючи на меті отримати від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти, діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, використовуючи месенджер «Телеграм», ОСОБА_4 назвав числовий пароль «18 30» потерпілому ОСОБА_7 , який, підтвердив даний числовий пароль та будучи введеним в оману передав ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 26 000 доларів США та 100 000 гривень, вважаючи, що це є правомірним та необхідним.

Після чого, ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, утримуючи при собі здобуті шахрайським шляхом грошові кошти ОСОБА_7 в сумі 26 000 доларів США (в перерахунку, відповідно до курсу НБУ станом на 09.06.2026 становить 1 165 320 гривень) та 100 000 гривень, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та не бажаючи бути викритим, з метою уникнення відповідальності, під час залишення місця події, представився ОСОБА_7 вигаданим іменем « ОСОБА_11 » та з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись грошовими коштами відповідно до розробленого злочинного плану, який був доведений йому до відома іншими співучасниками, а саме 09.06.2026 переказав грошові кошти на надані йому реквізити криптовалютного гаманця, отримавши з них винагороду в сумі 1000 доларів США, що становить 44 512 грн.90 коп.

В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 матеріальних збитків в сумі 1 265 320 гривень, що в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

13.06.2026 року ОСОБА_4 о 21 годині 20 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

14.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується на даній стадії досудового розслідування зібраними органом досудового розслідування доказами: заявою ОСОБА_7 , про вчинення кримінального правопорушення від 10.06.2026 року; показами потерпілого ОСОБА_7 від 11.06.2026; оглядом відео з камер відеонагляду розташованих неподалік місця вчинення кримінального правопорушення, від 13.06.2026; впізнанням за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 , від 13.06.2026, який серед пред`явлених фотокарток впізнав ОСОБА_4 як особу якій він передав свої грошові кошти під дією обману; протоколом обшуку від 13.06.2026 року, під час якого було вилучено одяг в який був одягнений ОСОБА_4 під час вчинення кримінального правопорушення; оглядом предмету, а саме мобільного телефону ОСОБА_4 від 13.06.2026 року; поясненнями ОСОБА_4 від 13.06.2026 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Підставою застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий вказує, згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, а також наявність ризику, що дає достатні підстави слідчому, за погодженням з прокурором, звернутися з клопотанням до суду про обрання запобіжного заходу у зв`язку з тим, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити із викладених у ньому підстав.

Підозрюваний та його захисник заперечували проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили обрати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

В обґрунтування заперечень захисник вказував, що повідомлення про підозру, вручене ОСОБА_4 не відповідає стандарту «обґрунтованої підозри», оскільки ґрунтується на припущеннях сторони. Зміст підозри містить внутрішні суперечності, які виключають кваліфікацію дій підозрюваного за ст. 190 КК України: відсутність об`єктивної сторони злочину - факту обману/зловживання довірою, відсутність суб`єктивної сторони - корисливого мотиву, недоведеність злочинної змови з іншими особами.

Захисник звертав увагу на відсутність в діях ОСОБА_12 ризиків, зазначених стороною обвинувачення. Ризик переховування вважає абстрактним припущенням сторони обвинувачення. Підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, які утримують його за місцем проживання. Він перебуває у цивільному шлюбі з громадянкою ОСОБА_13 . Має постійне зареєстроване місце проживання ( АДРЕСА_2 ) та постійне місце проживання в АДРЕСА_3 . Має батьків пенсіонерів, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка має інвалідність 3 групи довічно. Практика ЄСПЛ (зокрема, рішення у справі «Луценко проти України», «Беччієв проти Молдови») наголошує, що тяжкість обвинувачення сама по собі не може бути єдиною підставою для тримання під вартою. Оцінка ризику втечі має враховувати особистість, зв`язки, роботу та сімейний стан обвинуваченого, а з часом цей ризик зменшується. Ризик втечі має оцінюватися в контексті особи підозрюваного. ОСОБА_12 раніше не судимий, має вищу освіту, позитивну характеристику з місця реєстрації. З моменту встановленого слідством часу вчинення злочину і до моменту затримання, місце постійно проживання, з метою переховування не покинув. Відсутні будь- які факти, які б свідчили про придбання квитків, продаж майна чи інші приготування до втечі.

Щодо ризику знищення, приховання або спотворення буд-якої із речей чи документів зазначав, що спроба знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може підтверджуватися або фото/відео матеріалами, або показами свідків, або іншими конкретними доказами на підтвердження вказаних обставин. Слідчий та прокурор повинні довести, але жодним чином не довели, той факт, що підозрюваний має реальну можливість отримати доступ до речей чи документів, які він ніби хоче спотворити чи знищити, або ж на момент подання клопотання володіє чи користується ними, або вже спотворив чи знищив.

Захисник вказував на відсутність ризику незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Спроба незаконно впливати на потерпілого свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні також жодним чином слідчим не доведена, а має бути підтверджена належними доказами, у тому числі показами вказаних осіб (свідків, інших підозрюваних), які доводять незаконний вплив підозрюваного, який здійснює його безпосередньо або через довірених осіб. В процесуальному законодавстві наявний механізм, який забезпечує незмінність показань свідків та захист їх від впливу третіх осіб, який проявляється у притягненні таких осіб до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиве показання. Звертав увагу слідчого судді на штучність створення ризику незаконного впливу на свідка. Підозрюваний ОСОБА_12 взагалі не знає кого будуть допитувати або кого допитали.

Щодо відсутності ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, то вважає, що сторона обвинувачення у клопотанні формально посилається на наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не наводячи при цьому жодних конкретних фактів, у чому саме може полягати таке перешкоджання.

Щодо ризику, що ОСОБА_12 може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у якому підозрюється, то вказаний ризик а ні слідчим в клопотанні, а ні прокурором у засіданні ніяк не обґрунтований взагалі. Прокурором не вказано, що ОСОБА_12 раніше жодного разу до кримінальної відповідальності не притягувався та приводів в поліції не мав.

Захисник вказує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Окрім того, захисник заперечував щодо визначення розміру застави та відсутності підстав для застосування положень п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Сторона обвинувачення просить застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб 1 264 640 грн (один мільйон двісті шістдесят чотири тисячі шістсот сорок) гривень. Такий розмір значно перевищує граничний розмір застави, встановлений п. З ч. 5 ст. 182 КПК України для особливо тяжких злочинів ( від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму ~ 908 400 грн). Сторона захисту категорично заперечує проти визначення такого розміру застави, вважає його завідомо непомірним, каральним та таким, що не відповідає обставинам провадження. КПК України дозволяє перевищувати граничний розмір застави лише у виключних випадках. Однак прокурором не доведено, у чому полягає виключність даного провадження. Прокурор просить призначити заставу (1 264 640 грн), яка значно перевищує суму грошових коштів, які нібито отримав підозрюваний в результаті протиправних дій. Вказана спроба сторони обвинувачення виглядає як спроба стягнути з підозрюваного всю суму збитків завдану потерпілому в результаті протиправної діяльності третіх осіб, що суперечить природі запобіжного заходу. Вимога про заставу у 1 264 640 грн ґрунтується не на законі чи майновому стані підозрюваного, а на тяжкості статті обвинувачення та бажанні сторони обвинувачення ув`язнити особу. Це суперечить вимогам ст. 182 КПК України та практиці ЄСПЛ.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши його матеріали, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 3 Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області за процесуального керівництва Макарівського відділу Бучанської окружної прокуратури Київської області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 1202611121000013 3 від 11.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб та місці, у невстановленому досудовим розслідуванням дату та час, але не пізніше 09.06.2026 (тобто в період дії правового режиму воєнного стану, який у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введений в дію Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24.02.2022, який діє по теперішній час), вступив у злочинну змову разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, спрямовану на заволодіння грошовими коштами невизначеного кола громадян шляхом обману, в особливо великих розмірах.

З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, розробили злочинний план, відповідно до якого, за допомогою телефонних дзвінків, невстановлені досудовим розслідуванням особи, здійснювали пошук осіб похилого віку, у яких наявні грошові кошти, рухоме та нерухоме майно та які, на їх думку, здатні піддатися психологічному тиску та обману, з метою отримання від таких осіб грошових коштів. Крім того, невстановлені досудовим розслідуванням особи, з тією ж метою, здійснювали пошук особи, яка нехтуючи моральними засадами суспільства в частині поваги до людської гідності та літнього віку потерпілих осіб, а також незважаючи на військову агресію російської федерації та діючий воєнний стан на території України, могла б виконувати протиправні дії за їхніми вказівками, з метою особистого незаконно матеріального збагачення за рахунок чужого майна.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, спосіб та місці, невстановлені досудовим розслідуванням особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконно матеріального збагачення, відповідно до заздалегідь розробленого плану, до своєї протиправної діяльності залучили ОСОБА_4 у ролі виконавця, який відповідно до відведеної йому злочинної ролі, повинен забирати грошові кошти у потерпілих осіб та в подальшому перераховувати їх на відповідні банківські рахунки або ж на електронні гаманці, за що повинен отримати грошову винагороду.

Інші співучасники, в ході підготовки до вчинення злочинів, попередньо реєстрували в месенджері «Вайбер» профілі на вигадані імена, використовуючи різні номери мобільних телефонів, при цьому додаючи на аватар в месенджері «Вайбер» герби різних силових структур, а саме СБУ, НПУ та інших для справлення враження на потерпілих осіб, а також вчинення на них певного психологічного тиску.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, невстановлена досудовим розслідуванням особа, відповідно до відведеної їй злочинної ролі, 08.06.2026 в денну пору доби, використовуючи месенджер «Вайбер» та профіль з номером мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонувала до ОСОБА_7 , на його номер телефону мобільного оператора «Водафон» за номером НОМЕР_2 та представившись працівником Служби безпеки України « ОСОБА_8 », повідомила останньому, що його нібито було викрито у співпраці з державою- агресором. Періодично слухавку брала невстановлена особа чоловічої статі, яка представилась полковником СБУ «Марченком» та також переконувала у необхідності передачі їм всіх належних йому грошових коштів, для нібито перевірки законності їх здобуття.

Надалі, 09.06.2026 протягом дня на зазначений номер мобільного телефону потерпілого ОСОБА_7 з номеру НОМЕР_3 зателефонувала невстановлена особа, яка представилась співробітником СБУ « ОСОБА_9 », та з метою справлення психологічного впливу повідомила потерпілому ОСОБА_7 , що на даний час його підозрюють у державній зраді через співпрацю з рф, та під приводом нібито ймовірного використання потерпілим ОСОБА_7 грошових коштів, що пов`язані з країною агресором та співпрацю з останніми, став переконувати передати їм усі належні йому грошові кошти для перевірки. Одночасно з цим, останньому повідомили, що він має перейти на сеанс відеозв`язку, в ході якого продемонструвати на камеру наявні у нього грошові кошти. В свою чергу ОСОБА_7 , перебуваючи під психологічним тиском, та будучи повністю переконаним у правдивості намірів вказаних осіб, виконував їхні вказівки.

В подальшому, після того як грошові кошти в сумі 26 000 доларів США та 100 000 гривень в ході сеансу відеозв`язку через месенджер «Вайбер» були продемонстровані ОСОБА_7 на камеру, невстановлені досудовим розслідуванням особи, відповідно до відведеної їм злочинної ролі, використовуючи психологічний тиск, шляхом обману, запевнили потерпілого ОСОБА_7 , що перевіривши передані ним грошові кошти повернуть їх назад. Для більшого переконання та спонукання ОСОБА_7 до добровільної передачі грошових коштів, невстановленою особою через месенджер «Вайбер» йому було надіслано фото документа, згідно якого нібито представник служби безпеки отримав від нього грошові кошти, які зобов`язується повернути 11.06.2026, при цьому документ містив певні реквізити Служби безпеки України.

Після чого, невстановлені особи домовились з ним про передачу грошових коштів нібито працівнику СБ України, який повинен зустрітись з потерпілим та використавши цифровий пароль, для підтвердження, що він є саме працівником СБ України, забрати у нього грошові кошти.

З цією метою, невстановлені досудовим розслідуванням особи, відповідно до відведеної їм злочинної ролі, в ході телефонної розмови, 09.06.2026, приблизно о 15 годині, більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, використовуючи номер мобільного телефону НОМЕР_4 повідомили потерпілому ОСОБА_7 , що йому необхідно вийти з житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та на вулиці має зустрітись з нібито працівником СБ України, та передати останньому грошові кошти, при цьому назвати в момент передачі коштів цифровий пароль.

В свою чергу ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою групою осіб разом із невстановленими досудовим розслідуванням особами, усвідомлюючи протиправність свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного матеріального збагачення за рахунок чужого майна, відповідно до відведеної йому вищевказаної злочинної ролі, 09.06.2026, приблизно о 15 год., прибув до перехрестя вулиць Івана Франка та Донецької в селищі Макарів Бучанського району Київської області, де зустрівся із потерпілим ОСОБА_7 .

В подальшому, діючи з прямим умислом, за попередньою змовою з групою невстановлених осіб, маючи на меті отримати від потерпілого ОСОБА_7 грошові кошти, діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, використовуючи месенджер «Телеграм», ОСОБА_4 назвав числовий пароль «18 30» потерпілому ОСОБА_7 , який, підтвердив даний числовий пароль та будучи введеним в оману передав ОСОБА_10 грошові кошти в сумі 26 000 доларів США та 100 000 гривень, вважаючи, що це є правомірним та необхідним.

Після чого, ОСОБА_4 , діючи відповідно до відведеної йому злочинної ролі, утримуючи при собі здобуті шахрайським шляхом грошові кошти ОСОБА_7 в сумі 26 000 доларів США (в перерахунку, відповідно до курсу НБУ станом на 09.06.2026 становить 1 165 320 гривень) та 100 000 гривень, усвідомлюючи настання суспільно небезпечних наслідків та не бажаючи бути викритим, з метою уникнення відповідальності, під час залишення місця події, представився ОСОБА_7 вигаданим іменем « ОСОБА_11 » та з місця вчинення кримінального правопорушення втік, розпорядившись грошовими коштами відповідно до розробленого злочинного плану, який був доведений йому до відома іншими співучасниками, а саме 09.06.2026 переказав грошові кошти на надані йому реквізити криптовалютного гаманця, отримавши з них винагороду в сумі 1000 доларів США, що становить 44 512 грн.90 коп.

В результаті вчинення протиправних дій ОСОБА_4 заподіяв ОСОБА_7 матеріальних збитків в сумі 1 265 320 гривень, що в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що є особливо великим розміром.

13.06.2026 року ОСОБА_4 о 21 годині 20 хвилин, в порядку ст. 208 КПК України затриманий за підозрою у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення.

14.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Підозра ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обґрунтовується на даній стадії досудового розслідування зібраними органом досудового розслідування доказами,

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України у даному кримінальному провадженні обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо доводів захисника про відсутність об`єктивної та суб`єктивної сторони злочину, то слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, достатності та взаємозв`язку, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, чи існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, яка може бути підставою для застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

В ході розгляду клопотання та дослідження поданих матеріалів було встановлено наявність наступних ризиків, про які зазначив прокурор.

Так, слідчий суддя погоджується із доводами сторони обвинувачення щодо наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, який обґрунтовується тим, що усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який є особливо тяжким злочином, існує реальний ризик того, що підозрюваний переховуватиметься від органу досудового розслідування та суду, оскільки у разі визнання його винним у вчиненні даного злочину, останньому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 12 років із конфіскацією майна.

Враховуючи ці обставини і тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , слідчий суддя погоджується, що існує реальний ризик залишення ним місця проживання в будь-який час з метою переховуватися від органів розслідування та суду задля уникнення кримінальної відповідальності.

Також, слідчий суддя погоджується з наявністю ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України, оскільки на даний час досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників кримінального правопорушення, всіх використаних засобів зв`язку, електронних пристроїв, банківських реквізитів, криптовалютних гаманців та інших носіїв інформації за допомогою яких координувалася злочинна діяльність та здійснювалося розпорядження коштами, здобутими злочинним шляхом. Перебуваючи на волі, підозрюваний матиме реальну можливість приховати, знищити або спотворити відомості, що містяться у мобільних телефонах, СІМ- картках, месенджерах, електронній пошті, акаунтах, хмарних сервісах, криптовалютних гаманцях та інших електронних носіях інформації, а також вжити заходів щодо видалення листування, історії дзвінків, фінансових операцій, електронних доказів та інших даних, які мають істотне значення для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, кола причетних осіб та місцезнаходження викрадених грошових коштів. Злочин було вчинено із використанням сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій та засобів конспірації, існує обґрунтована ймовірність того, що підозрюваний зможе попередити інших співучасників про проведення слідчих (розшукових) дій, що, у свою чергу, створить реальну можливість для знищення або приховування речей, документів та електронних доказів, які мають істотне значення для кримінального провадження.

Також, стороною обвинувачення доведено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, який обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, а також дані про потерпілого та інших осіб, які мають значення для кримінального провадження. Перебуваючи на волі, він може здійснювати незаконний вплив на потерпілого чи свідків шляхом переконання, умовлянь, погроз або іншим способом з метою зміни чи відмови від наданих показань.

Також, слідчий суддя враховує, що потерпілий ОСОБА_7 є особою похилого віку (79 років), що з урахуванням способу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, який ґрунтувався на психологічному впливі, введенні в оману та маніпулюванні довірою потерпілого, свідчить про підвищену вразливість останнього, а тому існує реальний ризик того, що, перебуваючи на волі, підозрюваний може здійснювати незаконний вплив на потерпілого з метою зміни ним показань, відмови від них або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який обґрунтовується тим, що з урахуванням того, що досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників кримінального правопорушення, місцезнаходження викрадених грошових коштів та повний механізм їх легалізації і переміщення, перебуваючи на волі, підозрюваний може узгодити позицію з невстановленими співучасниками, приховати або знищити відомості про криптовалютні гаманці, банківські реквізити, мобільні телефони, електронні носії інформації та інші докази, що мають істотне значення для кримінального провадження, то такий ризик також є реальним.

Про наявність такого ризику свідчить також переписка між підозрюваним ОСОБА_4 та іншою особою через соціальну мережу «Telegram» (а.с.47-48).

Разом з тим, слідчий суддя не погоджується з доводами щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити нове або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Наявність даного ризику є необґрунтованою. Підозрюваного раніше не судимий, відомості щодо наявності іншого кримінального провадження щодо нього відсутні.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає наявними підстави для задоволення клопотання прокурора та необхідність застосування щодо підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Дані про особу підозрюваного, які свідчать про його стійкі соціальні зв`язки, позитивні характеристики, на які посилається захисник в запереченнях на клопотання про обрання запобіжного заходу, ризики, встановлені слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, не виключають.

Беручи до уваги характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування з іншими невстановленими співучасниками вчинення кримінальних правопорушень, а також тиску на свідків, потерпілого.

Також, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, навіть цілодобового, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати із іншими невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв`язку.

Лише запобіжний захід у виді тримання під вартою зможе запобігти вищевказаним встановленим ризикам, оскільки застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, будуть не достатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст. ст. 179, 180, 181, 182 КПК України вони не позбавляють в повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 183 КПК України визначено, розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави, суд враховує дані про підозрюваних/обвинувачених , їх вік, сімейний стан, обставини кримінального правопорушення, у вчиненні яких вони підозрюються/ обвинувачуються, доводи сторони захисту, із покладенням на підозрюваних/обвинувачених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Підстав для зменшення розміру заставу до мінімального, на даний час підстав не вбачається, не доведено, що зазначений стороною обвинувачення розмір застави є непомірним для підозрюваного, разом з тим суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Керуючись ст. 131-132, 176-178, 183, 194-196, 372 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12026111210000133 від 11 червня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України - задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Конотоп Сумської області, громадянин України, не одруженому, з вищою освітою, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_2 та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимому, запобіжний захід у виді тримання під вартою у ДУ «Київський слідчий ізолятор», ( м. Київ, вул. Дегтярівська, 15) на 60 днів, тобто до 11 серпня 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 264 640 грн.

Підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Київській області (отримувач: ТУ ДСА України в Київській області, код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: UA768201720355259001000018661, банк отримувача: ДКСУ, м.Київ, МФО: 820172).

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком на 60 днів, тобто до 11 серпня 2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися за межі Київської області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти про зміну місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілим ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленою, не з`явився за викликом до суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

У разі внесення застави і з моменту звільнення обвинуваченого, з-під варти, у зв`язку з внесенням застави, встановленої в даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду негайно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та є чинною по 11 серпня 2026 року.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду безпосередньо протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню, а її оскарження не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено та проголошено 17.06.2026 року о 16-30.

Слідчий суддя ОСОБА_1