Рішення № 137783466, 29.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2523/18

Провадження № 2/369/318/26

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.

за участі

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Моторз», ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів,

встановив:

У березні 2018 року ОСОБА_6 звернувся до суду з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ОСОБА_6 та ТОВ «Грін Моторз»були укладені договори, за умовами яких відповідач зобов`язався придбати на аукціоні, доставити, відремонтувати та передати ОСОБА_6 у власність автомобілі Nissan Leaf. На виконання умов договорів ОСОБА_6 сплатив ТОВ«Грін Моторз» грошові кошти у загальному розмірі 697 781 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами.

Однак ТОВ «Грін Моторз»свої зобов`язання належним чином не виконав: автомобілі ОСОБА_6 не передав, документи щодо їх придбання, доставки та ремонту не надав, сплачені кошти не повернув. Неодноразові звернення ОСОБА_6 до ТОВ «Грін Моторз»та правоохоронних органів результатів не дали. Посилаючись на порушення ТОВ «Грін Моторз»умов договорів та прострочення виконання зобов`язань.

З урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, просив стягнути з ТОВ «Грін Моторз»:

за договором № 020316-001 від 02.03.2016: основний борг -390 775,00 грн; пеню -58 295,07 грн; 3% річних за період з 11.07.2016 по 08.02.2021 рр. 53 734,00 грн., інфляційні витрати 179 566,91 грн.,

за договором № 210316-001 від 21.03.2016: основний борг в розмірі 307 006,00 грн; пеню в розмірі 46227,54 грн.3% річних за період з 12.07.2016 по 08.02.2021 в розмірі 42190,00 грн., інфляційні втрати 141 073,81 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 березня 018 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 квітня 2018 року відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання, залучено у якості третьої особи ОСОБА_4 .

Згідно Розпорядження Києво-Святошинського районного суду Київської області № 827 від 06 грудня 2018 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи: Рішення Вищої ради правосуддя від 11 липня 2018 року № 2247/3дп/15-18 про відсторонення судді Усатова Д.Д. від здійснення правосуддя; Рішення зборів суддів від 13 липня 2018 року та відповідно до пункту 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 369/2523/18 (провадження № 2/369/1855/18).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 грудня 2018 року головуючою суддею по справі 369/2523/18 (провадження № 2/369/1855/18) визначено суддю Ковальчук Л.М.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. від 05.04.2018 року відкрито провадження у даній цивільній справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче провадження.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25.10.2021,в зв`язку зі смертю позивача , зупинено провадження у справі на строк 6 місяці до 17 березня 2022 року,до вступу у справу правонаступників позивача ОСОБА_6 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28.03.2022 відновлено провадження у справі, призначити розгляд справи .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27.06.2022 року витребувано у приватного нотаріуса Фоліс Ірини Аркадіївни (08141, Бучанський р., с. Софіївська Борщагівка, вул. Бишівська, буд. 1, прим. 1001) належним чином завірену копію спадкової справи №68407068, (номер у нотаріуса 11/2021), заведеної у зв`язку з відкриттям спадщини після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно розпорядження керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутної Н.О. щодо повторного автоматичного розподілу справи від 10.10.2023 року та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.10.2023 року, який проведений, у зв`язку з припиненням повноважень судді Ковальчук Л.М. в провадження судді Дубас Т.В. надійшла цивільна справа за ОСОБА_6 до ТОВ «Грін Моторз», треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення грошових коштів за договором поставки.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.11.2023 залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості позивача

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 718 від 04.07.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 369/21320/23 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 04.07.2024 року у зв`язку з мобілізацією головуючого судді Дубас Т.В. вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08.07.2024 справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С., призначено підготовче засідання.

01.05.2025 представник позивача ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову.

Зазначав, що невиконання ТОВ «Грін Моторз» договірних зобов`язань стало підставою для звернення до правоохоронних органів та відкриття кримінальних проваджень. На думку позивача, ОСОБА_4 , як власник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Грін Моторз», фактично здійснював управління діяльністю товариства, приймав участь у залученні коштів ОСОБА_6 та розпорядженні майном товариства, у зв`язку з чим повинен нести солідарну відповідальність за завдані збитки та невиконані зобов`язання товариства.

Посилаючись на тривале невиконання договорів відповідачами, позивач просив стягнути солідарно з ТОВ «Грін Моторз» та ОСОБА_4 за договором № 020316-001 від 02.03.2016 заборгованість, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати на загальну суму 1 107 555,52 грн; за договором № 210316-001 від 21.03.2016 заборгованість, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати на загальну суму 1 583 875,62 грн, що разом становить 2 691 431,14 грн.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 12.05.2025 закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду.

У судовому засіданні представники позивача підтримав позовні вимоги, просили позов задоволити.

У судове засідання відповідачі та третя особа не з`явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

08 жовтня 2025 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Моторз» надійшла заява про закриття провадження у справі, в зв`язку з тим що ТОВ «Грін Моторз» з 26.08.2025 перебуває у статусі припинення, про що є відповідний запис у Єдиному державному реєстрі.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за №761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 №2 передбачено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

При розгляді справи судом встановлено, що ОСОБА_6 уклав з ТОВ «Грін Моторз»договір № 020316-001 від 02.03.2016, за умовами якого відповідачу були сплачені ОСОБА_6 кошти у розмірі 390 775,00 грн та договір № 210316-001 від 21.03.2016, за умовами якого відповідачу були сплачені ОСОБА_6 кошти у розмірі 307 006,грн.

Вказані договори є тотожними за змістом.

Відповідно до п.4.1. укладених договорів строк поставки товару протягом 60 календарних днів з моменту отримання постачальником згідно п.5.1.1. цього договору.

Відповідно до п.7.2 договору за порушення строків передбачених п.4.1. та п.4.2. Постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки встановленої Національним банком України, що діяла на період за який сплачується пеня від суми не поставленого в строк товару.

На виконання умов договорів ОСОБА_6 сплатив ТОВ «Грін Моторз» грошові кошти у загальному розмірі 697781,00 грн, що підтверджується прибутковими касовими ордерами. ТОВ «Грін Моторз» товар своєчасно не поставив, передоплату не повернув, свої обов`язки за договорами не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У ст. 3 ЦК України зазначені загальні засади цивільного законодавства, якими є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановленихКонституцією Українита законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з неналежним виконанням ТОВ «Грін Моторз»своїх зобов`язань, відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ТОВ «Грін Моторз»за договором № 020316-001 від 02.03.2016 становить 1 107 555,52 грн., з яких 390 775,00 грн. заборгованість за зобов`язанням, 58 295,07 грн.- пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання, 103 261,00 грн.- 3 % річних за період з 11.07.2016 по 30 .04. 2025 та інфляційні втрати у розмірі 555 224,45 грн; за договором № 210316-001 від 21.03.2016 становить 2 691 431,14 грн.,з яких 307 006,00 грн. заборгованість за зобов`язанням: 45992,03 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язання; 794674,56 грн.- 3 % річних за період з 11.07.2016 по 30.04.2025 та інфляційні втрати у розмірі 436 203,03 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст .81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем ТОВ «Грін Моторз» жодних доказів на спростування доводів позивача зазначених нею у позові, до суду не подано.

08 жовтня 2025 року представником ТОВ «Грін Моторз» подано заяву про закриття провадження у справі у зв`язку з припиненням юридичної особи. Судом встановлено, що 26 серпня 2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ТОВ «Грін Моторз». Відомості про правонаступника товариства відсутні.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо припинено юридичну особу, яка була однією зі сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази правонаступництва товариства, клопотань про витребування інформації до суду не надходило.

За таких обставин провадження у справі в частині позовних вимог до ТОВ «Грін Моторз» підлягає закриттю.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_4 суд виходить з такого.

Згідно зі статтями 80, 96 ЦК України юридична особа є самостійним учасником цивільних правовідносин та самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Матеріалами справи підтверджується, що договори поставки № 020316-001 від 02.03.2016 та № 210316-001 від 21.03.2016 були укладені між позивачем та ТОВ «Грін Моторз». ОСОБА_4 стороною зазначених договорів не був, будь-яких особистих зобов`язань перед позивачем не приймав, договорів поруки чи інших правочинів щодо забезпечення виконання зобов`язань товариства не укладав.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_4 був бенефіціарним власником товариства, отримував кошти та фактично здійснював керівництво його діяльністю, самі по собі не є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності за зобов`язаннями юридичної особи. Належних та допустимих доказів виникнення у ОСОБА_4 особистого обов`язку відповідати перед позивачем за спірними договорами матеріали справи не містять.

Також суд враховує, що наявність кримінального провадження не є доказом вини особи у вчиненні правопорушення та не створює підстав для автоматичного покладення цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для солідарного стягнення спірної заборгованості з ОСОБА_4 , у зв`язку з чим позовні вимоги до нього задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Обґрунтовуючи судове рішення, крім іншого, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Керуючись ст. 526, 533-535, 529, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 48, 51, 76, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення про стягнення грошових коштіввідмовити.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Моторз» про стягнення грошових коштів закрити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 29 червня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ