Ухвала суду № 137783189, 24.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1217/24 Провадження № 2/358/961/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебединець Г.С.

при секретарі Ведмеденко І.В.

за участю: представника відповідача адвоката Старчі А.В.

розглянув у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника позивача про долучення додаткових доказів по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С. перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 01.06.2026 було скасовано заочне рішення Богуславського районного суду Київської області від 23.09.2024 та справу призначено до судового розгляду.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про витребування, яке залишилось не вирішеним.

Клопотання обґрунтоване тим, що витребуванні докази необхідні для повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, проте відповідно до ЗУ «Про банки та банківську таємницю» позивач позбавлений можливості самостійно надати вищезазначену інформацію.

Окрім того, 09.06.2026 від представника відповідача адвоката Старчі А.В. надійшло клопотання про витребування доказів, яке обґрунтовано тим, що для повного розгляду справи необхідним є дослідження саме оригіналів доказів, оскільки у сторони відповідача є сумніви щодо відповідності поданих копій їх оригіналам.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав додаткові пояснення у справі в яких заперечував щодо задоволення клопотання сторони відповідача. Зазначив, що всі істотні умови кредитного договору встановлені саме у Кредитному договорі, який позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, у порядку, визначеному ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», та підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Окрім того, відповідачем на виконання умов договору було здійснено часткову оплату на загальну суму 3750,00 грн, тобто відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання факту укладання кредитного договору і відповідно визнання правомірності вимог позивача. Просив розгляд справи провидити у його відсутність.

В судовому засіданні представник відповідача клопотання від 09.06.2026 підтримав та просив задовольнити. Щодо клопотання сторони позивача про витребування доказів заперечував у зв`язку з тим, що стороною позивача не зазначено яких саме заходів ними було вжито для отримання витребуваних доказів.

Відповідно до ст.84 ч.1 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно Відповідно до ст.84 ч.1 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Разом із тим вказані докази суду не надані, що перешкоджає суду встановити обставини, які входять до предмету доказування та винести законне і обгрунтоване рішення у справі.

У договірному праві принцип добросовісності проявляється зокрема у тому що жодна особа не може отримувати переваги від своєї недобросовісної поведінки. Оцінюючи дії особи на предмет добросовісності, необхідно врахувати не лише сам факт виконання договору, але й волю сторін на таке виконання та досягнення відповідних їй юридичних наслідків.

Пунктом 6 ст. 3 ЦК України закріплений принцип справедливості, добросовісності та розумності. Зазначений принцип включає, зокрема, обов`язок особи врахувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість та добросовісно вести переговори (п.6.20. постанови Великої палати Верховного суду від 19.05.2020 р. у справі № 910/719/19, провадження № 12-18гс20).

Велика палата Верховного суду у постанові від 29.09.2020 р. у справі № 688/2908/16-ц зауважує, що відсутність договірних відносин між сторонами до моменту укладання договору не означає, що на переддоговірній стадії сторони не несуть жодних обов`язків по відношенню одна до одної. Добросовісність та розумність належить до фундаментальних засад цивільного права (п.6 ч.1 ст. 3 ЦК України). Отже, і на переддоговірній стадії сторони повинні діяти правомірна, зокрема, поводитися добросовісно, розумно враховувати інтереси одна одної, утримуватись від недобросовісних дій чи бездіяльності.

Так, відповідно до висновку сформульованого Великою палатою Верховного суду у постанові від 14.12.2021 р. у справі № 147/66/17, добросовісність це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення (п.55. постанови). Принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час під час реалізації їхніх прав і передбаченого договором договором та/або законом виконання їхніх обов`язків (п.60 постанови).

З огляду на те, що позивач не є банківською установою, він не має змоги надати первинні бухгалтерські документи на підтвердження перерахування коштів відповідно до умов кредитного договору, водночас указана інформація є банківською таємницею, а тому не може бути надана їм за запитом і підлягає розкриттю лише за вмотивованим судовим рішенням.

Щодо посилання представника відповідача на те що стороною позивача не зазначено яких саме заходів ними було вжито для отримання витребуваних доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.2 ст. 84 ЦПК України, у клопотанні повинно бути зазначено, зокрема, вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Тобто, якщо особою зазначено про причини неможливості самостійного отримання доказів їй не обов`язково зазначати про заходи, які вона вживала для отримання цих доказів.

З огляду на вищевикладене клопотання представника позивача підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи клопотання відповідача про витребування оригіналу електронного доказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.1, п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Із системного аналізу положень ЦПК України видно, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.

У постанові Верховного Суду від 04 лютого 2026 року у справі №758/14925/23 зазначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором не обов`язково повинен поєднуватися із підписуваними ним даними певним чином - він може додаватися до них у будь-який спосіб. Головне, щоб спосіб його додавання до підписаних даних надавав можливість установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані особою, яка в них указана в якості підписувача.

У разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором цей ідентифікатор може бути прикріплений до даних, які ним підписуються, в будь-якій формі і в будь-який спосіб, який надає змогу установити, що за його допомогою були підписані ті чи інші дані саме тією особою, яка в них указана в якості підписувача. Цей ідентифікатор технічно може існувати окремо від підписуваних за його допомогою даних, однак логічно з ними поєднуватися, що може бути встановлено при огляді інформаційно-комунікаційної системи особи, яка згенерувала і надіслала одноразовий ідентифікатор підписувача. Факт поєднання одноразового ідентифікатора з підписаними за його допомогою даними може підтверджуватися тим, що: (а) особа, яка підписала ті чи інші дані, певним чином ідентифікувалася в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, і залишила там свої контактні дані; (б) особа отримала цей ідентифікатор за тими контактними даними, які лишила, і ввела цей ідентифікатор у спеціально відведене поле; (в) ці дії особи були пов`язані саме з її наміром укласти певний договір, що може підтверджуватися тим, що текст договору або посилання на нього візуально розміщувалися поряд із тими полями, в які мав бути введений одноразовий ідентифікатор.

Питання про те, як суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінюваність електронного документа, залежить перш за все від виду підпису, за допомогою якого він підписаний. Так, згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду, із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Якщо електронний документ підписаний за допомогою КЕП або УЕП, суд може перевірити достовірність, цілісність і незмінність даних, які в ньому містяться, за допомогою спеціальних програмних засобів або з використанням спеціальних онлайн-сервісів.

Якщо ж електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису (не КЕП чи УЕП), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Враховуючи те, що сторона відповідача ставить під сумніви відповідність поданих копій їх оригіналам, та приймаючи до уваги, що витребувані докази забезпечать повний, всебічний та об`єктивний розгляд справи, зважаючи на предмет спору, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання представника відповідача.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. 19, 178, 187, 189-192, 197, 263, 275, 353, 84 ч.1 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Клопотання представника позивача задовольнити.

Поновити строк для подання клопотання про витребування доказів.

Витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» наступні докази:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 06.12.2023 року (дата видачі кредиту) по 22.05.2024 року (дата закінчення терміну кредитування).

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", наступні докази:

- оригінал електронного доказу - Пропозицію (оферту) укласти Договір № 479706-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма);

- оригінал електронного доказу - Паспорт споживчого кредиту;

- оригінал електронного доказу - Прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Договір № 479706-КС-002 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма);

- оригінал письмового доказу - Розрахунок заборгованості за кредитом у гривні

Витребувану інформацію прошу надати до 19 серпня 2026 року, у зв`язку із призначеним судовим засіданням.

У разі неможливості подати витребувані докази до суду, повідомити суд про неможливість подати докази із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

У разі неповідомлення суд про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, винні особи несуть відповідальність, передбачену законом, у тому числі суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець