Ухвала суду № 137783178, 29.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/704/26 Провадження № 1-кс/358/97/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богуславі заяву ОСОБА_3 про відвід судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019110000000580 від 05.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_4 перебуває вказане кримінальне провадження.

18.05.2026 обвинувачений ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про відвід судді ОСОБА_4 .

В обгрунтування заяви зазначив, що згідно ухвали від 13.05.2026 призначено підготовче засідання у кримінальному провадженні № 12019110000000580 від 05.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на 10.06.2026.

Ухвалою від 17.04.2026 задоволено заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід у вищевказаному кримінальному провадженні та передано справу до канцелярії Богуславського районного суду Київської області для створення нової ОСК та подальшого розподілу судової справи за участю всіх суддів за допомогою АСДС, відповідно до ст. 35 ч. 3 КПК України.

Заявник вважає, що суддя ОСОБА_4 підлягає відводу у зв`язку з недопустимістю повторної участі судді в кримінальному провадженні, яка передбачена ч. 2 ст. 82 КПК України та порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Вважає, що після того, як заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 було задоволено, суддя усунув себе від справи та фактично втратив процесуальні повноваження щодо неї. Те, що справа після повторного авторозподілу потрапила знову до судді ОСОБА_4 є грубим порушенням процесуального законодавства та технічною помилкою АСДС, тому вважає, що брати участь у розгляді даного кримінального провадження як головуюча суддя ОСОБА_4 не може.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справи між суддями від 10.06.2026 заява про відвід судді ОСОБА_4 передана на розгляд судді ОСОБА_1 .

У судове засідання суддя ОСОБА_4 , заявник ОСОБА_3 , прокурор не з`явилися, про час, день та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України при розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду).

Враховуючи викладене, визнано можливим проводити розгляд заяви про відвід за відсутності учасників справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.01.2026 у справі № 336/4830/22. Так у зазначеній постанові зазначено « Водночас суд звертає увагу на те, що у тих випадках, коли в законі йдеться про те, що участь когось із учасників є обов`язковою, це чітко визначено в його приписах шляхом використання формулювань «за обов`язкової участі», «лише за участю». Колегія суддів не вважає, що використання в законі формулювання «за участю» є тотожним формулюванню «за обов`язкової участі». Вочевидь вказівка на те, що розгляд клопотання здійснюється за участі певного учасника, зумовлює обов`язок суду повідомити сторону обвинувачення про судовий розгляд, який має бути проведено у визначеному КПК порядку й строки».

Суд, дослідивши заяву про відвід, матеріали кримінального провадження та перевіривши наведені заявником доводи дійшов висновку, що заява про відвід не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 75 КПК України передбачено вичерпний перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадження. При цьому обов`язок наведення належних та допустимих доводів щодо існування таких обставин покладається на особу, яка заявила відвід.

Так, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Відповідно до статті 80 КПК України За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У практиці Європейського суду з прав людини зазначено, безсторонність суду оцінюється з урахуванням як суб`єктивного, так і об`єктивного критеріїв, при цьому має бути виключено будь-які обгрунтовані сумніви щодо дотримання процедури визначення судді.

Як встановлено судом, обвинувальний акт у справі № 358/603/20 надійшов до Богуславського районного суду Київської області у травні 2020 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу головуючим суддею було визначено суддю ОСОБА_5 .

У зв`язку з припиненням повноважень зазначеного судді у 2024 році було здійснено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого головуючим визначено суддю ОСОБА_1 .

Надалі протокол повторного автоматизованого розподілу було анульовано, а справа передана у неавтоматичному режимі раніше визначеному судді. Під час подальшого автоматизованого розподілу справи суддю ОСОБА_1 було виключено з переліку суддів для розподілу з підстави «Уже слухав цю справу», хоча фактичної участі у розгляді даного кримінального провадження суддя не брала, та на підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу від 16.03.2026 справу передано на розгляд судді ОСОБА_4 .

17.03.2026 суддею ОСОБА_4 справу прийнято до провадження та призначено підготовче судове засідання.

18.03.2026 суддею ОСОБА_4 заявлено самовідвід з огляду на можливе виникнення сумнівів щодо дотримання порядку визначення судді, які виникли у зв`язку з припущенням про можливе помилкове здійснення автоматизованого розподілу справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 заяву про самовідвід судді ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 .

З метою всебічного та справедливого розгляду заяви судді ОСОБА_4 про самовідвід (справа № 358/603/20 (провадження № 1-кс/358/46/26)) 23.03.2026 надіслано лист на адресу ДП «ІСС» ДСА України про надання роз`яснень щодо правильності/неправильності здійснення розподілу справи № 358/603/20 шляхом передачі раніше визначеному у судовій справі судді та шляхів вирішення питання здійснення подальшого повторного автоматизованого розподілу справи з урахуванням включення судді ОСОБА_1 до переліку суддів для вибору доповідачів у справі.

Державним підприємством «Інформаційні судові системи» Державної судової адміністрації України листом від 22.04.2026 повідомлено, що для забезпечення розподілу справи за участю всіх суддів, у тому числі судді ОСОБА_1 , рекомендовано створити нову обліково-статистичну картку на справу (далі ОСК), при цьому поточну ОСК відключити від статистичної звітності, а подальший розгляд справи здійснювати у межах новоствореної ОСК.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначену рекомендацію ДП «ІСС» виконано.

Ухвалою від 17.04.2026 заяву судді ОСОБА_4 про самовідвід задоволено, кримінальне провадження № 12019110000000580 від 05.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, передано до канцелярії суду для створення нової ОСК та подальшого розподілу справи за участю всіх суддів, використовуючи АСДС.

На підставі розпорядження керівника апарату Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_6 від 20.04.2026 заведено нову ОСК та 23.04.2026 проведено автоматизований розподіл кримінального провадження між суддями за участю всіх суддів Богуславського районного суду Київської області, відповідно до якого головуючим визначено суддю ОСОБА_4 , відповідно до вимог ч.3 ст. 35 КПК України.

Таким чином, враховуючи викладене, вбачається, що раніше суддею ОСОБА_4 було заявлено самовідвід, який був задоволений, однак підставою для такого самовідводу стало припущення про можливе порушення порядку автоматизованого розподілу судової справи, а саме визначення судді без врахування всіх суддів, які підлягали включенню до автоматизованого розподілу та бажання усунути сумніви щодо принципу законного суду.

Зазначена обставина не була пов`язана з наявністю будь-яких підстав, передбачених статтею 75 КПК України, зокрема не свідчила про упередженість судді, її особисту заінтересованість у результатах розгляду кримінального провадження, чи існування інших обставин, які могли б викликати обгрунтований сумнів у її неупередженості.

Після виконання рекомендацій ДП «ІСС» було проведено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого кримінальне провадження повторно передано на розгляд судді ОСОБА_4 . Отже, процесуальна обставина, яка стала підставою для заявлення самовідводу, була усунута, а повторне визначення судді здійснено з врахуванням всіх суддів.

Сам по собі факт попереднього заявлення та задоволення самовідводу з процесуальних підстав не свідчить про неможливість подальшої участі судді у розгляді цього кримінального провадження після виконання рекомендацій ДП «ІСС» та не самостійною підставою для відводу, передбаченою ст. 75 КПК України

Будь-яких інших обставин, які б об`єктивно могли викликати сумнів у неупередженості судді або свідчили про існування підстав, визначених ст. 75 КПК України, заявником не наведено та матеріалами кримінального провадження не підтверджено.

Також суд також враховує, що інститут відводу спрямований на забезпечення права особи на розгляд справи незалежним та безстороннім судом і не може використовуватися як засіб оскарження процесуальних рішень суду чи як спосіб впливу на визначений у встановленому законом порядку склад суду.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово зазначав, що безсторонність суду презюмується, доки не доведено інше, а сумніви щодо неупередженості мають бути об`єктивно обґрунтованими. При цьому вирішальним є не суб`єктивне сприйняття учасника провадження, а наявність об`єктивних обставин, які можуть викликати у розумного спостерігача обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

У даному випадку заявник фактично пов`язує необхідність відводу судді виключно з тим, що раніше суддею було заявлено самовідвід, який надалі було задоволено. Однак наведена обставина сама по собі не свідчить про існування будь-якої із підстав, визначених статтею 75 КПК України, оскільки попередній самовідвід був зумовлений виключно необхідністю усунення сумнівів щодо можливого порушення порядку автоматизованого визначення судді, а не обставинами, які ставили б під сумнів її незалежність, безсторонність чи об`єктивність.

Таким чином, після проведення повторного автоматизованого розподілу відповідно до вимог закону та виконання рекомендацій ДП «ІСС» відсутні будь-які правові перешкоди для подальшої участі судді у розгляді цього кримінального провадження.

Посилання заявника на ту обставину, що суддею раніше було заявлено самовідвід, не може бути підставою для задоволення заяви про відвід, оскільки положення статей 7581 КПК України не містять заборони щодо повторної участі судді у розгляді кримінального провадження у разі, якщо самовідвід був заявлений та задоволений з підстав, не пов`язаних із наявністю обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, а виключно з метою усунення порушення порядку автоматизованого визначення судді.

Після проведення повторного автоматизованого розподілу із дотриманням вимог закону процесуальна обставина, що зумовила заявлення самовідводу, була усунута, у зв`язку з чим відсутні будь-які правові підстави вважати, що суддя втратила можливість здійснювати правосуддя у цьому кримінальному провадженні.

Інше тлумачення фактично означало б, що будь-яке задоволення самовідводу з процесуальних підстав автоматично унеможливлює подальшу участь судді у розгляді справи навіть після усунення відповідних порушень, хоча такого правового наслідку кримінальний процесуальний закон не передбачає. Такий підхід суперечив би принципу здійснення правосуддя судом, визначеним у порядку, встановленому законом, та міг би створити передумови для зловживання правом на відвід шляхом безпідставного усунення судді від розгляду справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що доводи заяви про відвід є необгрунтованими, а тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись статтями 75, 80, 81, 372 КПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Богуславського районного суду Київської області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12019110000000580 від 05.08.2019 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1