Рішення № 137782782, 29.06.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2615/26

Провадження № 2/279/2053/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Пацко О.О., з секретарем Зубковою І.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного поводження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 19.09.2020 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту № 3972318, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 5000,00 грн.

29.10.2025 року між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" був укладений договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого ТОВ "Секвоя Капітал" набуло право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 3972318 від 19.09.2020 року.

31.10.2025 року між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" був укладений договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до якого ТОВ "Солвентіс" набуло право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 3972318 від 19.09.2020 року.

Оскільки, відповідач порушив умови договору має заборгованість в розмірі 31700,00 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за тілом кредиту, 26700,00 грн. сума заборгованості за відсотками. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати зі сплати судового збору та за надання правничої допомоги.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, просила у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» про стягнення процентів за користування кредитом у розмірі 26700,00 грн відмовити. Визначити до стягнення лише належним чином доведену суму основного боргу з урахуванням усіх здійснених відповідачем платежів. Зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2000 грн.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив в якому просив суд задовольнити у повному обсязі позові вимоги позивача у справі за позовом ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 19.09.2020 року між ТОВ "Алекскредит" та ОСОБА_1 був укладений договір про надання кредиту №3972318, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 5000,00 грн., строком до 06.04.2021 року, базовий період з 19.09.2020 року по 08.10.2020 року (включно) -1,7 % за один день користування кредитом, спеціальний період з 09.10.2020 року по 06.04.2021 року (включно) -3 % за один день користування кредитом. Орієнтована загальна вартість кредиту становить 6620,40 грн.

Відповідно до п.1.4 Договору Кредит надається Позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.3 цього договору, в безготівковій формі шляхом перерахування на Картковий рахунок позичальника. Договір про надання кредиту № 3972318 від 19.09.2020 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором РS3972318.

Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 5000,00 грн. (довідка ТОВ "Елаєнс", з якої слідує про успішність перерахування коштів, де, зокрема, зазначено, що сума коштів 5000,00 грн., перерахована на картку № НОМЕР_1 .

29.10.2025 року між ТОВ "Алекскредит" та ТОВ "Секвоя Капітал" був укладений договір факторингу №29/10-2025, відповідно до якого ТОВ "Секвоя Капітал" набуло право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 3972318 від 19.09.2020 року.

31.10.2025 року між ТОВ "Секвоя Капітал" та ТОВ "ФК "Солвентіс" був укладений договір факторингу №ДФ-31102025, відповідно до якого ТОВ "Солвентіс" набуло право грошової вимоги за договором про надання кредиту № 3972318 від 19.09.2020 року.

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 06.04.2021 (в межах погодженого сторонами строку кредитування) має заборгованість за договором в розмірі 6620,40 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 1620,40 грн. сума заборгованості за відсотками.

При визначенні розміру відсотків, які підлягають стягненню з відповідача за кредитним договором, судом враховано, що відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, що узгоджується з висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року, у справі 910/4518/16.

А відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками нарахованими поза межами строку кредитування задоволенню не підлягають.

Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог, відповідно до ст.141 ЦПК України (20,88 %).

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір № 43657029/03 від 02.01.2026 про надання правової допомоги, додаткова угода від 27.03.2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 2000 грн.. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 10, 11-13, 19, 43, 49, 76-82, 258-259, 263-264, 265, 268, 354 ЦПК України; ст.ст. 1, 3, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610-612, 625-626, 629, 638, 639, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" заборгованість за договором про надання кредиту № 3972318 від 19.09.2020, станом на 06.04.2021 року в розмірі 6620 (шість тисяч шістсот двадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Солвентіс" 555 (п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 90 копійок судових витрат та 2000 (дві тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони по справі:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС", адреса місця знаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: адреса проживання: АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 .

Суддя: Пацко О.О.