Ухвала суду № 137782616, 29.06.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1208/24

1-кп/295/191/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024060400000009 від 01.01.2024 та № 12024065400000231 від 22.03.2024 про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомира, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, маючого двох малолітніх дітей, із неповною вищою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні суду на стадії судового розгляду перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з письмовим клопотанням, яке підтримав у судовому засіданні, про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в обгрунтування якого зазначив про існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, наявний реальний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності, враховуючи тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України, та покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Під час судового розгляду вказаного кримінального провадження ОСОБА_4 ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2026 оголошений у розшук у зв`язку із переховуванням від суду.

Крім того, ОСОБА_4 постійного джерела доходу, неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, належних висновків не зробив та вчинив нові кримінальні правопорушення, відсутність міцних соціальних зв`язків може спонукати його до вчинення нових злочинів.

Обвинувачений та захисник висловили заперечення проти задоволення клопотання прокурора, вважаючи даний запобіжний захід надто суворим, зважаючи на відсутність зазначених прокурором ризиків. Просили обрати більш м`який запобіжний захід у виді цілодлобового арешту, а в разі задоволення клопотання прокурора визначити альтернативу у вигляді застави у мінімальному розмірі.

Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та у заволодінні чужим майном, шляхом обману (шахрайства), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином проти власності.

Обвинувачений ОСОБА_4 , який затриманий о 03 год. 49 хв. 28.06.2026, неодноразово, будучи належним чином повідомлений, не з`являвся за викликами у судові засідання, не повідомляв суд про причини своїх неявок. Заяв, клопотань щодо неявки до суду не направляв. Ухвали про привід обвинуваченого не виконано.

Інформація щодо всіх судових справ є у вільному доступі на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17.04.2026 обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено у розшук, судове провадження зупинено. Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 29.06.2026 судове провадження відновлено у зв`язку із встановленням місцеперебування обвинуваченого.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами 6 та 8 статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 суд враховує суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченому, які відноситься до категорії тяжких та нетяжких злочинів, відомості про особу обвинуваченого, який постійного джерела доходу не має, на його утриманні неповнолітніх та непрацездатних осіб не має (доказів протилежного суду не надано), раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, належних висновків не зробив та вчинив нові кримінальні правопрушення, у останнього відсутні міцні соціальні зв`язки, що може спонукати його до вчинення нових злочинів, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованих криімнальних правопорушень, може залишити своє місце проживання та переховуватись від суду, перешкоджати судовому провадженню іншим чином.

На думку суду обрання щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного з утриманням під вартою, не забезпечить дієвості кримінального провадження, тому клопотання сторони захисту щодо обрання більш м`якого запобіжного заходу до задоволення не підлягає.

Положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

У силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За правилами ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що за встановлених фактичних обставин зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку у разі її внесення, бути достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, доведеним прокурором.

У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, суд покладає на нього обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

З огляду на наведене, із метою дотримання балансу між суспільним інтересом та правом особи на особисту свободу, суд вважає, що наведені прокурором підстави для обрання щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином обґрунтованими, а клопотання таким, що підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 186, 193, 194, 196, 331 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто по 25.08.2026 включно та взяти під варту у залі суду.

Одночасно визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на протязі строку дії ухвали на депозитний рахунок Богунського районного суду м. Житомира, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код 26278626, розрахунковий рахунок UA758201720355229001500000277, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, надавши документ, який підтверджує її внесення слідчому та/або прокурору.

У разі звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави останній вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду у визначений час;

- повідомляти прокурора /суд про зміну свого місця проживання/роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що у разі звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, у випадку ухилення або невиконання покладених на нього ухвалою обов`язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімума для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімума для працездатних осіб.

Ухвала підлягає до негайного виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя