Рішення № 137782515, 17.06.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1314/25

Номер провадження 2/167/701/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Шептицької Н.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Ващук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі позивач, ТОВ) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

1. Стислий виклад позовних вимог і заперечень на них.

1а. Позивач.

24.11.2025 року ТОВ звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свій позов тим, що 16.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1409-5610 (далі - Кредитний договір, Договір).

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А9138 для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на умовах:

-сума кредиту 20 000,00 грн,

-строк кредитування - 300 днів,

-базовий період - 14 днів,

-комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту,

-знижена % ставка 1,20% в день,

-стандартна % ставка 1,50% в день.

Умовами Кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

ТОВ (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 від 02.12.2019 року про надання послуг з приймання та переказу платежів) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 112 160.00 грн, з яких: 20 000,00 грн заборгованість за кредитом, 89 160,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 3000,00 грн прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Позивач застосував до відповідача Програму лояльності для споживачів фінансових послуг за нарахованими комісією і процентами на загальну суму 12 160,00 грн і просить стягнути з відповідача: 20 000,00 грн заборгованості за кредитом, 80 000,00 грн заборгованості за процентами, а також судовий збір в сумі 2 422,40 гривень.

Позовна заява подана через систему «Електронний суд».

1б. Відповідач.

05.06.2026 року відповідач подав відзив на позовну заяву . в якому не заперечує факт отримання ним кредитних коштів в сумі 20 000,00 грн, проте не погоджується з розміром нарахованих процентів в сумі 80 000,00 грн, який потребує ретельної первірки судом і вважає, що позивач повинен надати детальний і зрозумілий розрахунок усіх нарахувань із зазначенням періодів нарахування процентів, застосованих ставок та правових підстав такого розрахунку. Також просить суд перевірити правильність визначення строків виконання кредитного договору (ас 131).

2. Рух справи в суді.

Рішенням (заочним) суду від 11.02.2026 року позов ТОВ задоволено (ас 70-76).

09.03.2026 року відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення суду від 11.02.2026 року (ас 82).

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.03.2026 року, справу передано на розгляд головуючому судді Сілічу І.І. (ас 89).

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026 року, справу передано на розгляд головуючому судді Шептицькій Н.В. (ас 92).

Ухвалою головуючої судді від 20.03.2026 року заяву про перегляд заочного рішення суду було залишено без руху і відповідачу наданий строк для усунення недоліку (ас 93-94).

31.03.2026 року відповідач подав заяву про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення (ас 96).

31.03.2026 року відповідач подав докази виконання ухвали від 20.03.2026 року (ас 98-101).

Ухвалою головуючої судді від 31.03.2026 року заяву відповідача про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, призначено судове засідання, у задоволенні заяви про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення було відмовлено (ас 104-105).

Ухвалою суду від 01.06.2026 року заочне рішення Рожищенського районного суду Волинської області у справі №167/1314/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано. Виконавчі листи, виписані на підставі заочного рішення Рожищенського районного суду Волинської області у справі №167/1314/25 відкликано без пред`явлення до виконання чи без подальшого виконання, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судовому засіданні (ас 121-123).

05.06.2026 року відповідач подав клопотання про витребування доказів (ас 130).

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

Представник позивача в позовній заяву просить розглядати справу у його відсутності (ас 8).

05.06.2026 року відповідач подав заяву про розгляд справи у його відсутності (ас 133).

Суд ухвалив: проводити розгляд справи у відсутності учасників справи, згідно ч.1 ст.223, ч.1 ст.279 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частин 4, 5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою прийняття рішення у цій справі є 17.06.2026 року - дата складення повного судового рішення.

3. Встановлені в судовому засіданні обставини та досліджені докази на їх підтвердження.

Дослідивши і об`єктивно оцінивши наявні у справі письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви, суд встановив наступне.

В судовому засіданні встановлено, що 16.06.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1409-5610.

Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А9138 для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії та інших супутніх документів.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на умовах:

-сума кредиту 20 000,00 грн,

-строк кредитування - 300 днів,

-базовий період - 14 днів,

-комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту,

-знижена % ставка 1,20% в день,

-стандартна % ставка 1,50% в день.

Умовами Кредитного договору передбачено, що тип процентної ставки за користуванням кредитом - фіксована та процентна ставка за користуванням кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору.

ТОВ (через партнера АТ КБ «ПриватБанк», з яким укладено договір №4010 від 02.12.2019 року про надання послуг з приймання та переказу платежів) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний відповідачем в особистому кабінеті.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 112 160,00 грн, з яких: 20 000,00 грн заборгованість за кредитом, 89 160,00 грн заборгованість за нарахованими процентами, 3000,00 грн прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту.

Позивач застосував до відповідача Програму лояльності для споживачів фінансових послуг за нарахованими комісією і процентами на загальну суму 12 160,00 грн, з яких 3000,00 грн заборгованість за комісією і 9 160,00 грн заборгованість за процентами, і просить стягнути з відповідача: 20 000,00 грн заборгованості за кредитом, 80 000,00 грн заборгованості за процентами,

Встановлені обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами: Договором про відкриття кредитної лінії №1409-5610 від 16.06.2024 року (12-21), Правилами відкриття кредитної лінії продукту «На вса» (ас 22-29) з додатком (ас 29зв-32), квитанцією про видачу кредитних коштів (ас 33), довідкою про перерахування суми кредиту (ас 34), розрахунком заборгованості за Договором (ас 35-40), правилами акції під умовною назвою «Обмеження нарахування відсотків при примусовому стягненні заборгованості» для споживачів фінансових послуг «ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (ас 41-42).

Відповідач встановлені обставини, як і розрахунок заборгованості, не спростував, хоча суд надав йому таку можливість.

4. Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

5. Надаючи правову оцінку встановленим у судовому засіданні фактичним обставинам справи, суд керується такими нормами права.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п.6 ч.1 ст.3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

За змістом ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч.4 ст.203 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України та ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ч.1 ст.212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2 ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, необхідно дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Згідно ч.6 ст.11 Закону, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону, у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Згідно із ст.64 ЦПК України, докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч.1 ст.1056-1 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1); жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

6. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що: 16.06.2024 року між сторонами укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора А9138. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит в загальному розмірі 20 000,00 грн, який він зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування ним на визначених у Кредитному.

Позивачем доведено, що відповідачу було видано кредитні кошти у загальному розмірі 20 000,00 грн, шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 , вказаний відповідачем в особистому кабінеті (через партнера - АТ КБ «ПриватБанк»).

Однак, відповідач належним чином взяті на себе обов`язки за Договором не виконав, чим допустив заборгованість перед позивачем.

Враховуючи те, що відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення всіх отриманих в кредит коштів, всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України, відповідач не надав, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту до задоволення.

Що стосується нарахування позивачем 89 160,00 грн заборгованості по процентам, то суд зазначає наступне.

Надаючи оцінку сумі заборгованості за процентами за період з 16.06.2024 року по 11.04.2025 року (300 днів), що наведена позивачем, суд зазначає, що не погоджується з розміром нарахованих позивачем процентів за користування кредитом з огляду на таке.

Так, з наданих представником позивача розрахунків заборгованості за Договором установлено, що ТОВ здійснювалось нарахування відсотків за користування кредитом протягом строку дії Договору: за відсотковою ставкою 1,20% в день за період з 16.06.2024 року по 29.06.2024 року (14 календарних днів), за відсотковою ставкою 1,50% в день за період з 30.06.2024 року по 11.04.2025 року (286 календарних днів).

Відповідно до ст.4 Закону України "Про споживче кредитування" законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.

Згідно ч.5 ст.8 Закону України "Про споживче кредитування" максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч.4 цієї статті, не може перевищувати 1,00 %.

Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Передбачений п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування" перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів - 1,5% (до 20 серпня 2024 року включно); починаючи з 241 дня - 1% (з 21 серпня 2024 року), поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч.2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень ЗаконуУкраїни "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг".

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, судом проведено власний розрахунок заборгованості відповідача зі сплати відсотків протягом строку дії Договору з 16.06.2024 року по 11.04.2025 року включно за процентною ставкою 1,5%, який складає: 20 000,00 грн х 1,0% : 100% х 300 днів = 60 000,00 гривень.

Враховуючи списання позивачем 9 160,00 грн заборгованості за процентами, розмір процентів, що підлягає стягненню з відповідача, становить: 60 000,00 грн - 9 160,00 грн = 50 840,00 гривень.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази, кожен окремо і в сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором, яка складається із: суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн, суми заборгованості по процентах в розмірі 50 840,00 грн, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів, то суд зазначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч.1, п.1 ч.2 ст.76 ЦПК України).

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.83 ЦПК України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Із системного аналізу положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали електронних доказів, електронна копія електронного доказу, засвідчена електронним підписом, а також паперова копія електронного доказу, засвідчена у встановленому законом порядку засвідчувальним написом «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, що скріплюється печаткою.

Водночас необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч.2 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому, якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа.

Згідно ч.1 ст.84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч.2 ст.84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, заявляючи клопотання про витребування доказів, заявник зобов`язаний зазначити причини, з яких він не може одержати цей доказ самостійно, до клопотання обов`язково долучаються письмові докази (відомості), які підтверджують неможливість одержання таких доказів самостійно. При цьому, необхідним є обґрунтування, які саме обставини можуть бути підтверджені витребуваними доказами, а також їх значення для правильного розгляду та вирішення справи.

Усупереч вказаним вимогам відповідач не навів відомостей про вжиті ним заходи, спрямовані на самостійне отримання ним запитуваних доказів, та, як наслідок, не зазначені відомості про причини неможливості їх самостійно одержати.

ТОВ разом із позовною заявою надав суду: детальний розрахунок заборгованості із зазначенням дат, періодів та порядку нарахування процентів; повний текст кредитного договору з усіма додатками та графіком платежів; документ, що підтверджує перерахування кредитних коштів; розрахунок процентів окремо по кожному періоду користування кредитом, і відповідач не оспорює ні факт укладенні Договору, ні факт отримання ним кредитних коштів в сумі 20 000,00 гривень.

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про витребування доказів, оскільки відповідач не ставить під сумнів сам факт укладення договору та/або його невідповідність поданої позивачем паперової копії електронного доказу його оригіналу. Клопотання не містить підстав та обґрунтувань, які б вказували на сумнів у відповідності поданої суду копії електронного кредитного договору його оригіналу, на що вказує ч.5 ст.100 ЦПК України. Крім того, відповідачем не надано доказів вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. За таких обставин суд відмовляє у задоволенні клопотання.

Щодо вимоги відповідача про перевірку правильності визначення строків виконання кредитного договору і правильності нарахування процентів за користування кредитним коштами, то в Договорі чітко і зрозуміло визначено строки його виконання, зокрема в розділі 3. Щодо нарахування процентів за користування кредитним коштами, то суд виснував свою позицію і провів власний розрахунок.

7. Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (2 422,40 грн).

Позовна заява з доданими до неї матеріалами позивачем подано через систему «Електронний суд» та сплачено судовий збір в сумі 2 422,40 гривень.

Враховуючи, що судовий збір сплачений в мінімальному розмірі, що встановлений пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Законом України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 83, 141, 223, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1409-5610 від 16.06.2024 року у розмірі 70 840,00 (сімдесят тисяч вісімсот сорок) гривень, з яких: сума заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень, сума заборгованості по процентах в розмірі 50 840,00 (п`ятдесят тисяч вісімсот сорок) гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ: 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту рішення суду: 17.06.2026 року.

Головуючий суддя Шептицька Н.В.