Рішення № 137782424, 16.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3226/26

Провадження № 2/161/3225/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 червня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Остимчук О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.02.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання коштів у кредит №73312476, за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 7 000,00 грн, а позичальник зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту, однак не виконав своїх зобов`язань належним чином.

07.04.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14411740 до Договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 59 днів тобто до 07.04.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,125 % на 1 %.

07.05.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14652085 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 89 днів тобто до 07.05.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

06.06.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14883435 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 119 днів тобто до 06.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

03.07.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №15079338 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 27 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 146 днів тобто до 03.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

01.08.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15270687 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 175 днів тобто до 01.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

27.08.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №15447488 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 26 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 201 днів тобто до 27.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

Право вимоги за цим кредитним договором перейшло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «Деал Фінанс Груп» на підставі договору факторингу №16/09/25 від 16.09.2025.

Заборгованість відповідача за кредитним договором становить 24 088,75 грн, з них: 7 000,00 грн - тіло кредиту, 2 100,00 грн - проценти за користування кредитом, 988,75 грн. - сума заборгованості за комісією, 14 000,00 грн - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість, а також покласти на неї судові витрати.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 лютого 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін (а.с. 33).

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження надіслано відповідачу засобами поштового зв`язку на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Окрім цього, відповідача повідомлено про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті суду та направлення смс-повідомлення на номер телефону відповідача (а.с. 37,62-63).

Відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав письмового відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Статтею 280 ЦПК України закріплена можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, у разі належним чином повідомленого відповідача про дату, час та місце судового засідання.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх учасників справи, що не суперечить вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.

Статтею 12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт)може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Судом встановлено, що 08.02.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) уклали договір про надання коштів у кредит №73312476, за умовами якого (п. 2.1) кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцеві таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (а.с. 9 зворот-12).

Основні умови кредитування згідно цього кредитного договору:

- сума кредиту 7 000,00 грн (п. 2.2.1);

- строк кредитування 30 днів (п. 2.2.2);

- дата надання кредиту 08.02.2025 (п. 2.2.4);

- дата повернення кредиту 09.03.2025 (п. 2.2.4);

- процентна ставка (фіксована) 0,125 % в день (п. 2.2.3);

- комісія за надання кредиту - 15% від суми наданого кредиту, що становить 1 050,00 грн (п. 2.2.4).

08.02.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надало (перерахувало) відповідачу грошові кошти в сумі 7 000,00 грн (а.с. 20).

08.03.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14411740 до Договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 59 днів тобто до 07.04.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,125 % на 1 % (а.с.15 зворот).

07.04.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14652085 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 89 днів тобто до 07.05.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 % (а.с.16 зворот).

07.05.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №14883435 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 30 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 119 днів тобто до 06.06.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 % (а.с.17 зворот).

03.07.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №15079338 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 27 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 146 днів тобто до 03.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 %.

03.06.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15270687 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 29 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 175 днів тобто до 01.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 % (а.с.18 зворот).

28.07.2025 року між позикодавцем та відповідачем за ініціативою останнього укладено додаткову угоду №15447488 до договору позики №73312476, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 26 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 201 днів тобто до 27.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1 % (а.с.14 зворот).

16.09.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Деал Фінанс Груп» (фактор) уклали договір факторингу №16/09/25 (а.с. 48-55), на підставі якого до фактора перейшло право вимоги за кредитним договором №73312476 від 08.02.2025 року до ОСОБА_1 (а.с.20-22).

В ході розгляду справи судом, із урахуванням принципу дотримання прав учасників процесу та засад змагальності, було задоволено клопотання представника позивача, та ухвалою суду від 25 лютого 2026 року було витребувано АТ КБ «Приват Банк» інформацію: щодо належності ОСОБА_1 карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк», за період з 08.02.2025 року до 11.02.2025 року.

На виконання вимоги ухвали суду, банком надано відповідь, в якій зазначено, що в ході перевірки було підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 .

На вказану карту 08.02.2025 року було зарахування коштів у сумі 7 000,00 гривень (а.с.43).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 24 088,75 грн, з них: 7 000,00 грн тіло кредиту, 2 100,00 грн проценти за користування кредитом, 988,75 грн сума заборгованості за комісією, 14 000,00 грн сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с.7 зворот-8).

Контррозрахунку заборгованості чи доказів її відсутності відповідач до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зі встановлених судом обставин слідує, що позивач дійсно порушив свої зобов`язання за кредитним договором, а саме не повернув кредит повністю у строк, встановлений договором, чим порушив приписи частини першої статті 526 ЦК України.

У зв`язку з вищенаведеним, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, комісії та відсотків за користування кредитом є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Що стосується позовних вимог про стягнення пені/неустойки, то суд зазначає, що відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оскільки позивачем нараховано відповідачу пеню/неустойку у розмірі 14 000,00 гривень в період дії на території України воєнного стану, відповідач звільняється від обов`язку його сплатити, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору підлягають частковому задоволенню на суму 10 088,75 гривень, з них: тіло кредиту - 7 000,00 грн тіло кредиту, 2 100,00 грн - проценти за користування кредитом, 988,75 грн - сума заборгованості за комісією.

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

За змістом ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У своїй постанові від 13.12.2018 року у справі № 816/2096/17 Верховний Суд прийшов до висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.

Позивач заявив до стягнення 4 500 витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав договір про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витяг з акту приймання-передачі наданої правничої допомоги №4-ДІЛ від 30.12.2025, акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 16.01.2026, ордер на надання правничої допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

З урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи та значимості таких дій при розгляді справи, суд вважає, що зазначені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та належним чином підтвердженими.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та складності), розумності їхнього розміру та конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено частково, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, а також, враховує принцип розумності та справедливості.

З огляду на наведене, зважаючи на принцип розумності та справедливості, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог сторони позивача та стягнення з відповідача на його користь витрат з надання професійної правничої допомоги пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 2 031,62 гривень (10 088,75 гривень х 4 500 гривень / 24 088,75 гривень).

Згідно ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 1 115,06 гривень (10 088,75 гривень х 2662,40 гривень/ 24 088,75 гривень) пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст.ст. 509, 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 259, 263-268, 280, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» заборгованість за договором №73312476 від 08.02.2025 рок у розмірі 10 088 ( десять тисяч вісімдесят вісім) гривень 75 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп»судовий збір в розмірі 1 115 (однієї тисячі ста п`ятнадцяти) гривень 06 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» витрати на правничу допомогу в розмірі 2 031 (двох тисяч тридцяти однієї) гривні 62 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33; код в ЄДРПОУ 44280974.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова