Рішення № 137782308, 29.06.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/406/26

Провадження № 2/931/374/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 червня 2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,

за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

27 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29 грудня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 6226623, за умовами якого відповідач отримала кредит в сумі 3500 грн на строк 357 днів і зобов`язалася повернути його, а також сплатити проценти за користування кредитом, та виконати інші обов`язки, передбачені договором. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі, однак, відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту належним чином не виконувала.

25 вересня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (25.11.2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст капітал») укладено договір факторингу № 25.09/23-Ф, згідно з яким право вимоги за договором № 6226623 перейшло до позивача і станом на дату відступлення права вимоги заборгованість ОСОБА_1 складала 7562 грн, з яких: 3500 грн - тіло кредиту, 4062 грн - проценти. Зазначає, що після переходу права вимоги до ТОВ «ФК «Фінтраст капітал», останнім в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, у період з 26.09.2023 року по 21.12.2023 року (87 календарних днів) здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за стандартною процентною ставкою у сумі 6059,55 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором становить 13621,55 грн, в тому числі заборгованість за процентами в сумі 10121,55 грн (нараховані проценти первісним кредитором 4062 грн + проценти, нараховані позивачем 6059,55 грн).

Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором № 6226623 від 29 грудня 2022 року у розмірі 13621,55 грн, судові витрати у розмірі 2662,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 29 травня 2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, витребувано докази в АТ КБ «ПриватБанк».

23.06.2026 року на виконання ухвали суду надійшла відповідь від АТ КБ «ПриватБанк».

Представник позивача у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 99 на звороті). Одночасно, у позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення (а.с. 9).

Відповідач у судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України (а.с 102). Про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від неї не надійшло.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 29 грудня 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 6226623, який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором М576092, відповідно до умов якого товариство надало споживачу в кредит грошові кошти в сумі 3500 грн (п. 1.3) строком на 357 днів з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 21 день (п. 1.4), а споживач зобов`язалася одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2) (а. с. 49-54).

За користування кредитом нараховуються проценти за стандартною процентною ставкою, яка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту (п. 1.5.1). Відповідно до п. 1.5.2 договору, якщо споживач до 19 січня 2023 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного у графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, то розмір процентів, що повинен сплатити споживач до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою, яка становить 0,01% в день.

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою на весь строк користування кредитом складає 28365,05 грн. (п. 1.8.1), а з урахуванням зниженої процентної ставки 26909,75 грн (п. 1.8.2).

Кошти кредиту надаються ТОВ «Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1).

ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення (п. 4.1 договору).

З Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, підписаної відповідачем електронним підписом, вбачається, що відповідач ознайомлена та погоджується з загальною вартістю кредиту, реальною річною процентною ставкою, сумою процентів за користування кредитом, датами платежів (а. с. 54 на звороті).

Позичальником 29.12.2022 року було підписано також паспорт споживчого кредиту (а.с.56-57).

Згідно з листом ТОВ «УПР» від 28 вересня 2023 року № 2643 підтверджено успішне перерахування грошових коштів від ТОВ «Авентус Україна» у розмірі 3500 грн на картку № НОМЕР_1 (а. с. 78-79).

З відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 10 червня 2026 року № 20.1.0.0.0/7-260605-БТ, наданої на виконання ухвали суду, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 29 грудня 2022 року зараховано грошові кошти у розмірі 3500 грн (а. с. 105).

З розрахунку заборгованості за договором від 29 грудня 2022 року № 6226623, наданого ТОВ «Авентус Україна», вбачається, що станом на 24 вересня 2023 року заборгованість відповідача становить 7562 грн, з яких: 3500 грн сума основного боргу, 4062 грн сума заборгованості по відсотках. Відповідачем в рахунок погашення заборгованості за договором було сплачено 4504,95 грн (10.02.2023 року - 2994,95 грн, 15.09.2023 року - 1510 грн)(а.с. 61-66).

25 вересня 2023 року ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» уклали договір факторингу № 25.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступає (передає) ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за плату, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «Авентус Україна» згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників (а. с. 12-21).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 25 вересня 2023 року №25.09/23-Ф від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту № 6226623 на загальну суму 7562 грн (а. с. 76-77).

Згідно з рішенням Єдиного учасника від 25.11.2024 року №25112024/1 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» змінило найменування на ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» (а.с. 60).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» з 26 вересня 2023 року по 21 грудня 2023 року здійснило нарахування відсотків за 87 календарних днів за процентною ставкою 1,99%, що становить 6059,55 грн (а. с. 81-82).

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Судом на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів встановлено, що 29 грудня 2022 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено договір про надання споживчого кредиту № 6226623 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору (сума кредиту - 3500 грн, строк - 357 днів, відсотки за користування кредитними коштами 1,99 % в день).

29 грудня 2022 року кредитні кошти в розмірі 3500 грн були перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «Авентус Україна» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту від 29 грудня 2022 року № 6226623.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконала, оскільки не повернула кредитору кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором про надання споживчого кредиту від 29 грудня 2022 року № 6226623, яка становить 13621,55грн, з яких: 3500 грн - тіло кредиту, 10121,55 грн - проценти.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору суду не надала.

Отже, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором від 29 грудня 2022 року № 6226623 в сумі 13621,55 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн, суд зазначає наступне.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Так, на підтвердження заявлених вимог на правничу допомогу представник позивача надав суду наступні докази: копію договору про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року № 10/12-2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М., ордера на надання правничої допомоги, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 9422/10, заявки на виконання доручення від 17 квітня 2026 № 19298, рахунка на оплату від 18травня 2026 року № 19298-18/05-2026, акта прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 18 травня 2026 року № 19298, з яких судом встановлено, що адвокатом Столітнім М.М. надавалася правнича допомога ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» у цій справі. Така допомога полягала у: зустрічі адвоката та клієнта, наданні усної первинної консультації (витрачений час 0,5 год., вартість 440 грн.), дослідженні наданих клієнтом документів та аналізі фактичних обставин справи (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), аналізі чинного законодавства, судової практики (витрачений час 0,5 год., вартість 440 грн.), підготовці декількох позицій на підставі вивченого питання для ефективного захисту прав та інтересів клієнта, узгодженні обраної позиції з клієнтом (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), письмовій юридичній консультації (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), проведенні адвокатом заходів, спрямованих на самостійне отримання необхідних письмових доказів у цивільному процесі, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), складанні позовної заяви про стягнення заборгованості (витрачений час 2 год., вартість 1640 грн.), складанні та оформленні інших процесуальних документів додатків до позовної заяви (витрачений час 1 год., вартість 840 грн.), складанні та оформленні процесуальних документів, необхідних для розгляду цивільної справи в суді першої інстанції (витрачений час 2 год., вартість 1640 грн.), представництві інтересів клієнта під час здійснення цивільного судочинства за позовною заявою клієнта, в тому числі участі у судових засіданнях (витрачений час 2 год., вартість 1640 грн.). Загальна вартість послуг складає 10000 грн. (а.с. 37, 55, 59, 69, 84-85, 89-90 ).

При цьому, суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Щодо співмірності витрат на правову допомогу слід ураховувати позицію Верховного Суду від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19, відповідно до якої розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Суд звертає увагу, що ця справа розглядалась у спрощеному провадженні без участі сторін, не входить до категорії складних.

Крім того, послуги надані адвокатом є типовими для позивача оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правової позиції.

Виокремлення адвокатом «зустрічі з клієнтом та консультації» (440 грн.), «дослідження та аналіз обставин справи» (840 грн.), «аналіз чинного законодавства» (440 грн.), «підготовка декількох юридичних позицій» (840 грн.), «письмова юридична консультація» (840 грн.), як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з «підготовки позовної заяви», а тому визначення оплати на суму 3400 грн. має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги.

Крім того, оскільки справа розглядалась без участі сторін, вартість послуги «участь у судових засіданнях» (1640 грн.) та «складання документів в ході розгляду позовної заяви» (1640 грн.) теж не підлягає до задоволення в контексті відшкодування витрат на правничу допомогу.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, ціну позову, ціни на ринку адвокатських послуг, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для їх часткового відшкодування відповідачем в сумі 3320 грн.

Частиною першою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи результат вирішення спору, оскільки позов задоволено повністю, керуючись ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На підставі ст. ст. 207, 509, 512, 526, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором № 6226623 від 29.12.2022 року року у розмірі 13621 (тринадцять тисяч шістсот двадцять одна) гривня 55 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3320 (три тисячі триста двадцять) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 29.06.2026 року.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна