Рішення № 137778130, 26.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року справа № 580/3711/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Д.О.Сніцар розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу №580/3711/26 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [Позивач особисто, представники Позивача: адвокат Опанасюк Павло Павлович в режимі ВКЗ, діє на підставі ордеру серії АВ №1286961, у залі суду Попаденко Зінаїда Володимирівна, діє на підставі довіреності від 18.06.2026 в реєстрі №1603, бланк НКН 560458] до Головного управління ДПС у Черкаській області (вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663) [представники відповідача: Бондар Катерина Андріївна діє згідно із випискою з ЄДР; за довіреностями: від 26.05.2026 №10631/6/23-00-05-07 Березовська Людмила Павлівна, від 26.05.2026 №10630/6/23-00-05-07 Чорна Оксана Олександрівна] про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

01.04.2026 вх.№17164/26 представник Позивача - адвокат Опанасюк Павло Павлович (ордер серії АВ №1286961 АБ «Опанасюк і Партнери» ЄДРПОУ 4260612) у позовній заяві просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23044/23-00-24-04-01 про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на суму 652 794,24 грн та 65279,42 грн штрафної санкції; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23048/23-00-24-04-04 про збільшення грошового зобов`язання з військового збору на суму 54 399,52 грн та 5439,95 грн штрафної санкції; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23055/23-00-24-04-01 про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на суму 231,89 грн, штрафної санкції та 37,36 грн пені; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23064/23-00-24-04-01 про збільшення грошового зобов`язання з акцизного податку на суму 184 215,60 грн та 18 421,56 грн штрафної санкції; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23065/23-00-24-04-01 про застосування штрафної санкції у сумі 1 312 398,59 грн за непроведення розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через РРО на суму 958 432,81 грн; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23067/23-00-24-04-01 про застосування штрафної санкції з ПДФО у сумі 1020 грн; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №23068/23-00-24-04-01 про застосування штрафної санкції у сумі 1020 грн за не забезпечення зберігання документів; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №23085/23-00-24-04-01 про збільшення грошового зобов`язання з ПДВ у сумі 135 847,80 грн; визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення №23087/23-00-24-04-01 за відсутність реєстрації податкових накладних на суму 123 498 грн за грудень 2024 року, застосований штраф у сумі 3400 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23051/23-00-24-04-01 з ЄСВ у сумі 3516813,43 грн; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-23059/23-00-24-04-01 з ЄСВ у сумі 1584 грн.

03.04.2026 згідно із ухвалою позовна заява залишена без руху (ЄДРСР 135413094).

13.04.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування індивідуальних актів, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), вирішив роз`єднати у самостійні провадження вимоги, що заявлені у справі №580/3248/26, що вирішуються за правилами загального і спрощеного позовного провадження і регулюються різними розділами Кодексу №2755, Законом №2464, №265, тому у межах справи № 580/3248/26 вирішив залишив позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №23044/23-00-24-04-01 про збільшення грошового зобов`язання з ПДФО на суму 652 794,24 грн та 65279,42 грн штрафної санкції, у межах справи №580/3711/26 вимога: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення (ППР) №23065/23-00-24-04-01 про застосування штрафної санкції у сумі 1 312 398,59 грн за непроведення розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через РРО на суму 958 432,81 грн.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог (абз 2 ч.6 ст.172 КАС України).

05.05.2026 до суду надійшла заява Головного управління ДПС у Черкаській області, представник просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, клопотання мотивоване складністю справи.

Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, що висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення розгляду справи у порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Аналогічний висновок сформований в ухвалі Великої Палати Верховного суду від 24 січня 2020 року у справі № 9901/491/19 (11-1189заі19).

Оскільки йдеться про помилки в оформленні призначення платежу під час внесення готівки як виручки/виторг у значних сумах за підсумком дня замість (з пояснень Позивача) поворотної фінансової допомоги (пп.14.1.275 п.14.1 ст.14 р.І Кодексу №2755) від сина як уповноваженого здавати готівку у банк - це різні фінансові операції для фізичної особи - підприємця (ФОП), що потребують правильного обліку та оформлення (з огляду на отримання поворотної фінансової допомоги (позики) відповідно до умов договору підлягає обов`язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору сума поворотної фінансової допомоги не включається до складу доходу суб`єкта господарювання, але якщо сума поворотної фінансової допомоги не повертається у визначений у договорі термін, то вона включається до складу доходів фізичної особи - підприємця та оподатковується на загальних підставах / https://zir.tax.gov.ua/main/bz/view/?src=ques&id=26987; ключовим чинником у визначенні податкового статусу поворотної фінансової допомоги є дотримання умов її повернення, встановлених договором / https://tr.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-909115.html), то суд задовольнив клопотання представника відповідача та з 12.05.2026 згідно із ухвалою здійснив перехід із спрощеного до загального провадження, вирішив здійснювати за правилами загального позовного провадження подальший розгляд справи за позовом ФОП ОСОБА_1 до контролюючого органу про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, призначив підготовче засідання на 14.05.2026, яке відкладене на 21.05.2026.

21.05.2026 суд відмовив у задоволенні необгрунтованої заяви від 21.05.2026 вх. №27359/26 (надійшла через електронний суд 20.05.2026/зареєстрована 21.05.2026, підготовче засідання призначене на 21.05.2026, така заява вирішується негайно і відповідно до ч.4 ст. 40 КАС України) адвоката - представника ОСОБА_1 про відвід судді Л.В.Трофімової у адміністративній справі №580/3711/26, що не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.11.2021 у справі № 11-202сап21 звернула увагу на те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема для запобігання упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, в якій повинен винести рішення, тому підстав для самовідводу немає (суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у тому випадку, якщо для нього/неї не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли би виникнути сумніви в неупередженості судді згідно із п.1.2, п.2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, п.80 Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів, Кодексом суддівської етики).

Позивач ОСОБА_1 , інші учасники справи у судових засіданнях не заявляли про відвід судді та секретарю судового засідання.

22.05.2026 суд задовольнив клопотання (а.с.148 т.1) адвоката - представника Позивача і призначив судове засідання у адміністративній справі №580/3711/26 на 27.05.2026 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду для представника Позивача, 27.05.2026 закрив підготовче провадження і призначив судовий розгляд на 22.06.2026, 24.06.2026 - досліджені докази, проведені дебати і за клопотанням учасників на стадії ухвалення рішення суд перейшов у письмове провадження, 26.06.2026 складене скорочене судове рішення.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обгрунтуванні позовних вимог зазначено: ППР отримане 18.12.2025, використано адміністративну процедуру оскарження, рішення ДПС України отримане 04.03.2026. Представник у судовому засіданні пояснив, що неподання заперечень на акт перевірки - це тактика, позаяк під час розгляду заперечень є можливість призначення іншої перевірки. Представник Позивача вважає незрозумілим період з 01.03.2023 до 31.12.2024 та не врахування перевіряючими того, що у складі суми 72166669.80 грн є значна сума поворотної фінансової допомоги, що не визначається «дохід». Згідно даних через зареєстровані РРО виручка (готівка, еквайринг/пиво, вино, цигарки) за 2023-2024 - 73514460.66: за 2023 - 28051420.76 грн, 2024 - 45463039.90 грн, це без отриманої поворотної фінансової допомоги. Навіть з 01.03.2023 через РРО 72398036.86 (розбіжність 231367.06=72398036.86-72166669.80). За офіційними даними Z звітів та КОРО сума оподатковуваної виручки за обраний період є більшою, ніж зазначено контролюючим органом, незрозумілою є методика виявленого порушення згідно із ст.3 Закону №265 та санкцій 100% і 150% щодо повторності у зв`язку із різними податковими періодами, що не відповідає ст.17 Закону №265, тому ППР від 16.12.2025 у сумі 1312398.59 грн є протиправним за непроведення через РРО 958432.81 грн. У судовому засідання Позивач повідомила, що уповноважувала у банк здавати готівку різних осіб, які оформляли у банківській установі відповідні документи. Представник Позивача покликається на лист НБУ від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 «Про заміну інформації в реквізиті "призначення платежу"»: після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті «призначення платежу» вирішується між сторонами переказу без участі банку (а.с.2-3 т.2), проте жодних документів щодо переказу коштів між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надано як під час перевірки, під час адміністративного оскарження, так і до суду.

22.06.2026вх.№33109/26 представник Позивача направив клопотання з долучення доказів (а.с.205-266 т.1) з поясненнями: загальна сума документально підтвердженої виручки за 2023-2024 73514460.66, що на 1347790.86 грн більше, ніж заявлена сума ревізорами виручки «згідно банківської виписки». Коли податковий орган збільшує безпідставно податкові зобов`язання, то це є втручання у мирне володіння майном: на сторінці 54 акту кошти отримані від кінцевого споживача у 2023 27079118.74 грн, у 2024 - 44129118.25 грн, проте за підсумковими звітами РРО пиво, вино, цигарки: за 2023 обсяг виручки 28051420.76 (4347936.77+4281311.68+6081662.42+2861563.78+2264907.75+5723283.02+2490755.34) грн, у 2024 - 45463040 грн (7628343.18+6196514.68+8905986.80+4890631.40+3944367.90+8830760.75+5066435.19) (а.с.206-209 т.1).

26.06.2026 вх.№33756/26 у додаткових поясненнях адвокат вказує: Інструкція НБУ №22, Інструкція НБУ №163 не врегульовують питання зміни реквізиту платіжного документа (Верховний Суд покликається на лист НБУ від 09.06.2011 №25-111/1438-7141 у справах №809/34/17, 2-а3335/10/2670, №824/74/19-а, №917/1283/21, №380/11576/20; застосовують господарські суди: №917/2323/25, №903/609/25, окружний адміністративний суд у справі №580/872/25:до списання грошових коштів з рахунку платник надідений правом змінити реквізит «призначення платежу» шляхом відкликання платіжного доручення, з моменту перерахування грошових коштів на рахунок отримувача обов`язок банку з виконання доручення платника вважається виконаним. Внесення змін до призначення платежу такого платіжного доручення є неможливим). Позивач надає виписку за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 щодо 419 операцій за кредитом у сумі 16837770 грн (здана виручка), що починаються з 10.03.2023 (а.с.46-56 т.2) з призначенням платежу: надходження торговельної виручки від продажу товарів через ТСО, зокрема: від ОСОБА_1 24.04.2023 100000 грн, 10.04.2023 117500 грн, 03.04.2023 122900 грн, від ОСОБА_3 23.10.2023 164000 грн, 16.10.2023 154800 грн, 09.10.2023 161000 грн, 02.10.2023 150200 грн, 25.09.2023 159800 грн, 18.09.2023 151100 грн, 11.09.2023 164500 грн, 04.09.2023 183100 грн, 28.08.2023 174200 грн, 21.08.2023 178600 грн, 15.08.2026 220600 грн, 07.08.2023 166300 грн, 31.07.2023 168700 грн, 24.07.2023 149700 грн, 17.07.2023 145900 грн, 10.07.2023 181500 грн, 03.07.2023 159300 грн, 26.06.2023 149500 грн, 19.06.2023 167200 грн, 13.06.2023 180200 грн, 05.06.2023 158200 грн, 29.05.2023 139200 грн, 23.05.2023 170700 грн, 15.05.2023 153900 грн, 08.05.2023 134100 грн, 01.05.2023 146500 грн, 17.04.2023 215000 грн, а також від ОСОБА_2 29.12.2023 53300 грн, 28.12.2023 54900 грн, 27.12.2023 48000 грн, 26.12.2023 66000 грн, 25.12.2023 177300 грн, 22.12.2023 46800 грн, 21.12.2023 40100 грн, 20.12.2023 48000 грн, 19.12.2023 40200 грн, 18.12.2023 164600 грн, 15.12.2023 37600 грн, 14.12.2023 37200 грн, 13.12.2023 38700 грн, 12.12.2023 39900 грн, 11.12.2023 153000 грн, 05.12.2023 35400 грн, 04.12.2023 148200 грн, 01.12.2023 47700 грн, 27.11.2023 157400 грн, 24.11.2023 45400 грн, 23.11.2023 88200 грн, 21.11.2023 43900 грн, 20.11.2023 151100 грн, 17.11.2023 37700 грн, 16.11.2023 79000 грн, 14.11.2023 43100 грн, 13.11.2023 155650 грн, 10.11.2023 82900 грн, 08.11.2023 87900 грн, 06.11.2023 164500 грн, 03.11.2023 41800 грн, 02.11.2023 41700 грн, 01.11.2023 84300 грн, 30.10.2023 181300 грн, 27.10.2023 47600 грн, 26.10.2023 46900 грн, 25.10.2023 45800 грн, 24.10.2023 42900 грн, .

Позивач надає виписку за період з 01.01.2024 до 31.12.2024 щодо 463 операцій за кредитом у сумі 27470500 грн (здана виручка), що починаються з 10.03.2023 (а.с.46-56 т.2) з призначенням платежу: надходження торговельної виручки від продажу товарів через ТСО, зокрема: від ОСОБА_1 13.11.2024 106300 грн, від ОСОБА_4 148500 грн, 25.06.2024 203300 грн, від ОСОБА_3 25.11.2024 194700 грн, 04.11.2024 182500, 14.10.2024 187300 грн, 07.10.2024 197000 грн, 16.09.2024 206400 грн, 02.09.2024 198000 грн, 08.08.2024 121400 грн, 05.08.2024 202200 грн, 01.08.2024 116600 грн, 25.07.2024 105700 грн, 10.07.2024 100500 грн, 01.04.2024 191300 грн, 29.01.2024 158800 грн, від ОСОБА_5 30.12.2024 246800 грн, 02.12.2024 192500 грн, 18.11.2024 198700 грн, 11.11.2024 191700 грн, 01.11.2024 106600 грн, 28.10.2024 220200 грн, 21.10.2024 192600 грн, 30.09.2024 204300 грн, 23.09.2024 221300 грн, 09.09.2024 204700 грн, 27.08.2024 300100 грн, від ОСОБА_2 23.12.2024 202700 грн, 16.12.2024 196500 грн, 12.12.2024 547700 грн, 09.12.2024 213700 грн, 22.08.2024 119300 грн, 19.08.2024 200700 грн, 15.08.2024 119900 грн, 12.08.2024 210500 грн, 29.07.2024 197700 грн, 23.07.2024 280300 грн, 19.07.2024 180600 грн, 15.07.2024 199000 грн, 08.07.2024 247500 грн, 02.07.2024 260900 грн, 20.06.2024 161300 грн, 17.06.2026 185100 грн, 14.06.2024 168000 грн, 10.06.2024 285300 грн, 04.06.2024 643300 грн, 03.06.2024 177000 грн, 31.05.2024 113900 грн, 27.05.2024 387300 грн, 24.05.2024 104100 грн, 20.05.2024 184100 грн, 14.05.2024 211200 грн, 02.05.2024 125700 грн, 30.04.2024 223500 грн, 25.04.2024 141600 грн, 22.04.2024 253400 грн, 15.04.2024 188700 грн, 10.04.2024 102300 грн, 08.04.2024 223100 грн, 25.03.2024 247600 грн, 18.03.2024 171900 грн, 11.03.2024 237000 грн, 08.03.2024 160900 грн, 04.03.2024 167600 грн, 26.02.2024 170600 грн, 19.02.2024160500 грн, 15.02.2024 109200 грн, 12.02.2024 159800 грн, 06.02.2024 187900 грн, 25.01.2024 128800 грн, 22.01.2024 140100 грн, 15.01.2024 232000 грн, 08.01.2024 216900 грн, 02.01.2024 410000 грн.

У судовому засіданні ОСОБА_1 повідомла, що помилково вказане призначення платежу замість поворотної фінансової допомоги від сина, позаяк не може бути такого значного виторгу за день, проте відповідні докази не надані, а банківські виписки красномовно свідчать про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 здавали виручку понад сто тисяч за різні дні у 2023-2024 (у інші перевірені роки розбіжностей щодо висновків перевірки немає щодо звітності платника податків, який перебуває на загальній системі оподаткування), представники повідомили, що дохід ФОП визначає за касовим методом у момент отримання виручки.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

05.05.2026 вх.№23956/26 у відзиві вказано: акт перевірки 26.11.2025 вручений особисто ОСОБА_1 , заперечення не надходили. У період з 01.01.2019 - 31.12.2024 ФОП ОСОБА_1 здійснювала розрахункові операції із споживачами через РРО. Під час перевірки згідно бази даних АІС «Податковий блок» встановлене порушення ст.3 Закону №265 - не проведення розрахункових операцій з продажу продукції через РРО або програмні реєстратори з фіскальним режимом роботи за період з 01.03.2023 до 31.12.2024 у сумі 72166669.80 грн (2023 - виручка за виписками банку 16837770 грн; еквайринг за виписками банку 10491849.98 грн; 2024 - виручка за виписками банку 25641000 грн; еквайринг за виписками банку 19196049.82 грн). Позивач ні під час перевірки, ні під час оскарження доказів на спростування порушень не надав. Відповідач заперечує щодо заявленої неспівмірної суми витрат на правничу допомогу, докази до закінчення судових дебатів не надані і відповідна заява адвокатом не реалізована.

18.06.2026 вх.№32788/26 до пояснень відповідачем надана інформація про РРО. Під час перевірки встановлено поряшення ст.3 Закону №265: за 2023 у сумі 250501.24 грн, за 2024 у сумі 707931.57 грн, що становить суму, визначену у ППР 958432.81 грн. Під час перевірки контролюючий орган не здійснював тлумачення щодо зарахування поворотної фінансової допомоги, позаяк відповідно призначення платежу чітко зазначено: «надходження торговельної виручки від продажу товарів через РРО», що підтверджено банківськими документами (№ документа, дата операції, час операції, сума, валюта, призначення платежу, рахунок контрагента UA цифрові значення - а.с.176-178 т.1), зокрема, «від продажу товарів через ТСО»: 31.03.2023 32100 грн від ОСОБА_1 , 31.03.2023 5300 грн від ОСОБА_6 , 30.03.2023 35500 грн від ОСОБА_1 , 30.03. 2023 8800 грн від ОСОБА_6 , 29.03.2023 86250 від ОСОБА_3 , 24.03.2023 95800 грн від ОСОБА_1 , 24.03.2023 29800 грн від ОСОБА_1 , 23.03.2023 56200 грн від ОСОБА_7 , 22.03.2023 49600 грн від ОСОБА_1 , 21.03.2023 19000 грн від ОСОБА_1 , 21.03.2023 48000 грн від ОСОБА_1 , 17.03.2023 56520 грн від ОСОБА_1 , 14.03.2023 58700 грн від ОСОБА_1 , 10.03.2023 48300 від ОСОБА_1 , 29.04.2023 22200 грн від ОСОБА_6 , 28.04.2023 37200 грн від ОСОБА_1 , 27.04.2023 82300 грн від ОСОБА_3 , 27.04.2023 10600 грн від ОСОБА_6

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ФОП ОСОБА_1 з 01.03.2023 зареєстрована платником ПДВ №232070768248453.

Згідно із п.2.8 акта перевірки (стор.54) згідно бази даних АІС «Податковий блок», наданих до перевірки книги обліку розрахункових операцій РРО та банківських виписок встановлено, що за період з 01.03.2023 до 31.12.2024 Позивач отримувала кошти від кінцевого споживача за товар через еквайринг та у готівковій формі у сумі 72166669.80 грн.

У відповідь на письмове звернення від 17.09.2025 ОСОБА_8 пояснила з наданням документів: залишки ТМЦ (а.с.199-200 т.1) станом на 31.12.2023 без ПДВ у покупних цінах 3628584.87 грн, на 31.12.2024 - 4189747.79 грн, магазини по АДРЕСА_2 у м.Умань, надано девять КОРО, починаючи з 07.11.2019 про виторги із зареєстрованих РРО (а.с.201 т.1), з 01.01.2019 до 31.12.2024 підприємцем своєчасно отримувалися і продовжувалися ліцензії (а.с.202 т.1) на право роздрібного продажу алкоголю та тютюнових виробів (а.с.198 т.1), проте у переліку не йдеться про договори з надання поворотної фінансової допомоги та/або про їх отримання та повернення у перевіряємий період.

Відповідно до виписки КБ Приватбанк у 2023 ФОП ОСОБА_1 для ТОВ «Парадігм група» (ЄДРПОУ 38292678) здійснено оплату послуг за договорами від 31.12.2020 Д70103, від 31.12.2022 Д56133: 22.11.2023 у сумі 22048.06 грн, 02.08.2023 у сумі 22432.06 грн, 26.04.2023 у сумі 8800 грн, 25.01.2023 у сумі 6160 грн, 28.02.2024 у сумі 22400.05 грн (а.с.213-214 т.1), за оренду ТОВ «Спейсбокс» (ЄДРПОУ 37973222): у 2023 30000 грн, у 2024 21000 грн (а.с.215-216 т.1), ТОВ «ТС Плюс» (ЄДРСР 36264680) за маркетингові послуги у 2023 (а.с.217 т.1), за маркетингові послуги та послуги з передпродажної підготовки у 2024 (а.с.218 т.1). Позивач надає зведені дані від покупців ТОВ «Спейсбокс», ТОВ «ТС Плюс», ТОВ «Парадігм група» у 2023 115616 грн, у 2024 81745 грн (а.с.247 т.1).

Представник Позивача надає переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про помилку у призначенні платежу у сумі 270000 грн щодо отримання поворотної фінансової допомоги (а.с.252 т.1), у сумі 1370000 грн (а.с.254 т.1) та пояснення ОСОБА_2 про внесення разом із виручкою поворотної фінансової допомоги (ПФД) у сумі 100000 грн 18.12.2023 - продаж товару через касу 64600 грн, ПФД 100000 грн (а.с.252 т.1 зворот), 25.12.2023 продаж товару через касу 67300 грн, ПФД 110000 грн (а.с.253 т.1), 11.12.2023 продаж товару через касу 93000 грн, ПФД 60000 грн (а.с.253 т.1 зворот), 12.12.2024 продаж товару через касу 45700 грн, ПФД 500000 грн (а.с.254 т.1 зворот), 14.06.2024 продаж товару через касу 98000 грн, ПФД 70000 грн (а.с.255 т.1), 04.06.2024 продаж товару через касу 43300 грн, ПФД 600000 грн (а.с.255 т.1 зворот), 27.05.2024 продаж товару через касу 187300 грн, ПФД 200000 грн (а.с.256 т.1), проте у платіжних інструкціях вказано про надходження торговельної виручки від продажу товарів через касу через ОСОБА_2 : 11.12.2023 153000 грн, 25.12.2023 177300 грн, 27.05.2024 387300 грн, 14.06.2024 168000 грн, 18.12.2023 164600 грн, 04.06.2024 643300 грн, 12.12.2024 545700 грн (а.с.256 т.1 зворот-259 т.1 зворот).

01.12.2023 відповідно до договору (а.с.260 т.1) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : п.2.1 позикодавець передає позичальнику кошти у сумі 500000 грн, а позичальник зобов`язується повернути у строки визначені договором. Відповідно до п.2.2 позика є безвідсотковою, якщо інше не зазначено у п.2.3 (такого пункту немає). Відповідно до п.3.2 факт отримання підтверджується розпискою. Відповідно до п.4.1 позичальник зобов`язується повернути позику не пізніше 31.01.2024. Згідно із розписками Позивач отримала 11.12.2023 60000 грн, 18.12.2023 100000 грн, 25.12.2023 110000 грн (а.с.261-262 т.1), однак позикодавець в установленому порядку переказ коштів не здійснив, акт про передачу-отримання готівкових коштів не наданий.

08.04.2024 відповідно до договору (а.с.263 т.1) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : п.2.1 позикодавець передає позичальнику кошти у сумі 1500000 грн, а позичальник зобов`язується повернути у строки визначені договором. Відповідно до п.2.2 позика є безвідсотковою, якщо інше не зазначено у п.2.3 (такого пункту немає). Відповідно до п.3.2 факт отримання підтверджується розпискою. Відповідно до п.4.1 позичальник зобов`язується повернути позику не пізніше 31.01.2024. Згідно із розписками Позивач отримала 27.05.2024 200000 грн, 04.06.2024 600000 грн, 14.06.2024 70000 грн, 12.12.2024 500000 грн (а.с.264-265 т.1), однак позикодавець в установленому порядку переказ коштів не здійснив, акт про передачу-отримання готівкових коштів не наданий.

Відповідно до ППР від 16.12.2025 №23065/23-00-24-04-01 на підставі акта від 26.11.2025 №18621/23-00-24-04-01/2572818466 за період з 01.03.2023 до 31.12.2024 (заперечень не надано) застовована санкція 1312398.59 грн за непроведення операцій у сумі 958432.81 грн: 2023 у сумі 250501.24 грн, 2024 у сумі 707931.57 грн (а.с.78-79 т.1).

У рішенні ДПС України про результати розгляду скарги від 27.02.2026 №5160/6/99-00-06-01-02-06 (а.с.80-85 т.1) вказано, зокрема: під час здійснення діяльності платник застосовував загальну систему оподаткування; у поясненні №2/10 ОСОБА_1 зазначила, що книги доходів і витрат не велися, всі витрати проведено у безготівковій формі, для обліку використовувались виписки банку та звіти про щоденні виторги; відповідно до даних ІКС «Податковий блок» доходи отримувала за КВЕД 47.25 роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомогог майна; відповідно до даних «Почекова інформація РРО» встановлено заниження оподатковуваного доходу у сумі 1067903.66 грн (2023 у сумі 828153 грн, 2024 у сумі 239750.66 грн); ФОП ОСОБА_1 не визначила податкового зобов`язання з ПДВ у сумі 123498 грн з урахуванням наданої на перевірку інформації про залишки товару.

У скарзі на ППР (а.с.86- 93 т.1) адвокат зазначає: в декларації ПДВ обсяг постачання за 2023 рік рядок 1.1 13426501 грн, рядок 5.1 11052665 грн, згідно з п.2.8 акта перевірки (стор.54) згідно наданих до перевірки книги обліку розрахункових операцій на РРО та банківських виписок за період з 01.03.2023 до 31.12.2024 ОСОБА_1 отримувала кошти від кінцевого споживача за товар через еквайринг та в готівковій формі на суму 72166669.80 грн, проте у складі надходжень на банківський рахунок на суму 72166669.80 грн є значна сума поворотної фінансової допомоги, що не підпадає під визначення «дохід». Згідно даних скаржника (не заперечується контролюючим органом) сума виручки (готівка та еквайринг) через зареєстровані та опломбовані РРО склала: 2023 28051420.76 грн, 2024 45463039.90 грн (а.с.210 т.1), тому загальна сума виручки за 2023-2024 складала 73514460.66 без отриманої поворотної фінансової допомоги. Навіть прийнявши до уваги початок періоду з 01.03.3023 сума виручки, що пройшла через РРО за 01.03.2023-31.12.2024 складає 72398036.86 грн (72398036.86-72166669.80=231367.06 грн) за офіційними даними Zзвітів та КОРО сума виручки є більшою, ніж зазначено контролюючим органом, дані Zзвітів корепондують відомостям, внесеним до податкових декларацій і розбіжностей контролюючим органом виявлено не було. Адвокат надав відомості РРО (а.с.208-209 т.1) щодо обсягу за 2023: №3001044150 у сумі 4347936.77, тютюн 1835043.90 + №3001044149 4281311.68, тютюн 1832130.98 + №3000751103 6081662.42, тютюн 2995628.44 + №3001047106 2861563/78, тютюн 702289.50, №3001047105 2264907.75, тютюн 743726.10, №3001041330 5723283.02, тютюн 2497351.02, №3001044528 2490755.34, тютюн 620138.80, за 2024: №3001044150 у сумі 7628343.18, тютюн 3202108.63 + №3001044149 6196514.68, тютюн 2608071.30 + №3000751103 8905986.80, тютюн 4364892.27 + №3001047106 4890631.40, тютюн 1193205.90, №3001047105 3944367.90, тютюн 1207255, №3001041330 8830760.75, тютюн 3525731.10, №3001044528 5066435.19, тютюн 1327214.01.

Відповідно до п.2.8 (а.с.61 зворот т.1) акта перевірки виручка 2023-2024 71208236.99 грн: за 2023 за алкоголь 15963060 грн, тютюн 11116058.74 грн (27079118.74), за 2024 за алкоголь 26700640 грн, тютюн 17428478.25 грн (44129118.25), згідно виписок банку 72166669.80 грн: 2023 сума виручки 16837770, еквайринг 10491849.98 (27329619.98), 2024 сума виручки 25641000, еквайринг 19196049.82 (448237049.82), відхилення 958432.81 (2023 у сумі 250501.24, 2024 707931.57).

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши повідомлені доводи, аргументи учасників щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки. Згідно із пп.20.1.8 пункту 20.1 статті 20 Кодексу №2755 під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб платників податків - юридичних осіб та платників єдиного внеску перевіряти документи, що посвідчують особу, а також документи, що підтверджують посаду посадових осіб та/або осіб, які фактично здійснюють розрахункові операції. Згідно із пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право, серед іншого, здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Кодексу №2755 податковий контроль Згідно із пп.20.1.10 п.20.1 ст.20 Кодексу №2755 контролюючі органи мають право, серед іншого, здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Згідно із пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу №2755 платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно із п. 36.1 ст. 36 Кодексу № 2755 податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом №2755, законами з питань митної справи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Кодексом №2755. Порядок обчислення і сплати податку на доходи фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу №2755 згідно з п.162.1 ст.162 платниками податку є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент. Відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 р.І Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі Кодекс №2755) поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, що не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення. Згідно із п.179.1 ст.179 Кодексу №2755 платник податку зобов`язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Кодексу №2755 податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 податковий борг визначений як сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п.44.1 ст.44 Кодексу №2755 для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правила оподаткування ФОП на загальній системі викладені у ст. 177 Кодексу №2755. Об`єктом оподаткування у фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходи (виручкою у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами (п. 177.2 ст. 177 ПКУ). Згідно із ст. 177 р.IV Кодексу №2755 визначає особливості оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, оподаткуванню підлягають доходи фізичних осіб - підприємців, що отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності. Згідно із п.177.10 ст.177 Кодексу №2755 ФОП зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

ВС у справі №120/4866/18-а ЄДРСР 97771462 висновує: чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.

Відповідно до пп.177.4.5 п.177.4 ст.177 Кодексу №2755 не включаються до складу витрат: витрати, не пов`язані з провадженням господарської діяльності ФОП; витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, що підлягають амортизації; витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею; документально не підтверджені витрати.

Фізична особа - підприємець до складу витрат має право включати документально підтверджені витрати господарської діяльності, пов`язані з отриманням такого доходу. Такий висновок узгоджується з позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 31.01.2020 у справі № 520/10776/18, від 27.08.2020 у справі № 818/1549/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за таким договором одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Безоплатність позики фіксується у договорі відповідно до ст. 1048 ЦК. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей (ст. 1046 ЦК).

Згідно із ч.1 ст.52 ЦК фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Згідно із ч.1 ст.320 ЦК власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

ВС від 14.02.2024 у постанові у справі №300/4074/22 (на думку скаржника судом апеляційної інстанції неправильно застосована норма права, а саме пп.6 пп.291.5.1 п.291.5 ст.291 Податкового кодексу України, оскільки вказаним судом помилково ототожнене поняття надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги з діяльністю у сфері фінансового посередництва, що в свою чергу виключає можливість перебування на спрощеній системі оподаткування) зазначає: Податковий кодекс України не містить визначення поняття «фінансове посередництво». Фінансове посередництво передбачає дії фінансових посередників (банків, страхових компаній, інвестиційних фондів тощо), які надають різноманітні фінансові послуги, включаючи кредитування, інвестування, зберігання тощо. Необхідним є також дослідження виписок про рух грошових коштів, що містять відомості про надходження коштів на рахунки позивача щодо повернення поворотної фінансової допомоги. Правова природа фінансового посередництва визначається взаємовідносинами між сторонами та специфікою їх фінансових транзакцій. У зв`язку з цим, важливо визначити, чи може поворотна фінансова допомога, у даному випадку, бути розцінена як форма фінансового посередництва, а також, чи відповідає це визначення його фактичним характеристикам у справі. Необхідно визначити, чи поворотна фінансова допомога має ознаки фінансового посередництва та чи підпадає вона під визначення та регулювання фінансового посередництва відповідно до чинного законодавства (ЄДРСР 117022571).

Відповідно до п.п. 14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 Кодексу №2755 мінімальне податкове зобов`язання - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладений на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до Кодексу №2755.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами - підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення (далі Порядок № 261), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.Згідно з п.п. 7 п. 1 розд. ІІ Порядку №. 261, у графі 11 «Сума чистого оподаткованого доходу» зазначається сума чистого оподаткованого доходу, яка розраховується як різниця між загальною сумою отриманого доходу, яка підлягає декларуванню (графа 4) та сумою документально підтверджених витрат, пов`язаних з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності (графи 6, 7, 8, 9, 10).

Згідно із пп. б п. 176.1 ст. 176 Кодексу №2755 платники податку зобов`язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, у тому числі на підставі яких визначаються витрати під час розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку. Згідно із ч. 3 пп.44.3.4. п.44.3 ст.44 Кодексу №2755 платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 статті 44 ПК України, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого Кодексом №2755 граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до вимог п.85.2 ст.85 Кодексу №2755 платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 Кодексу №2755 передбачене проводення камеральної, документальної (планова або позапланова; виїзна або невиїзна) та фактичної перевірки.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абзацом першим пункту 44.7 статті 44 розділу I цього Кодексу, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених цим пунктом, на строк три робочі дні.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Кодексу №2755 результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Кодексу №2755 у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Згідно із п.50.2 ст.50 Кодексу №2755 платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

ВС 10.01.2024 у справі № 805/3164/17-а висновує: прийняття податкової декларації передбачає мінімальний рівень податкового контролю, що обмежений перевіркою наявності та достовірності заповнення платником податків усіх обов`язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Кодексу №2755. Перелік підстав для відмови контролюючого органу від прийняття податкової декларації, закріплений положеннями ст.48 та ст.49 Кодексу №2755, є вичерпним; неприйняття податкової декларації з інших підстав, не передбачених податковим законодавством, забороняється.

Верховний Суд у постанові від 26 березня 2024 року у справі №420/9909/23 висновує, що податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, що вказують на можливе порушення платником податкового законодавства.

Використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, що надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація (висновки ВС 20.03.2025 у справі № 560/2984/24). Використання інформації є належним способом реалізації контролюючим органом функції податкового контролю, як необхідного комплексу заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, тому може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки (висновок сформований Верховним Судом у постанові від 09.09.2024 у справі №280/6832/23, від 20.11.2024 у справі №440/9859/23).

Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 Кодекс №2755). Відповідно до п.72.1 ст.72 Кодексу №2755 для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 затверджений Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі Порядок). Згідно із пунктами 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується у межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України. СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.

Відповідальність за порушення вимог Закону №265/95-ВР унормована приписами розділу V цього Закону, фінансова санкція передбачена статтею 17 Закону №265/95-ВР. Згідно із п.1 ст.17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до ст.226 Кодексу №2755 передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно із п. 226.3 ст. 226 Кодексу №2755 виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 затверджене Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах (надалі Положення №1251).

Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються з електронних сигаретах, та пального» був чинним до 01.01.2025 (надалі Закон №481/95-ВР).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР, дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі (далі Закон №265/95-ВР). Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Згідно із статті 2 3акону №265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до статті 2 Закону № 265/95-ВР розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених Законом № 265/95-ВР, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13 затверджене Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), пунктом 2 розділу II якого передбачено обов`язкові реквізити для фіскального чека. Відповідно до пункту 1 розділу II Положення №13 фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ / електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій під час проведення розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до пункту 2 розділу II Положення №13 встановлено обов`язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов`язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7); цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 9).

Встановлені вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов`язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов`язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).

Відповідальність за порушення вимог Закону № 265/95-ВР суб`єктами господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), встановлена статтею 17 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР за порушення вимог Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Відповідно до пунку 1 статті 17 Закону №265/95-ВР встановлюється відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: не проведення розрахункової операції через РРО; проведення розрахункової операції через РРО, однак на неповну суму покупки; невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа. Перші два обов`язки суб`єкта господарювання випливають зі змісту пункту 1статті 3 Закону № 265/95-ВР, а третій - з пункту 2статті 3 Закону № 265/95-ВР, тому наявність будь-якої з таких обставин (у сукупності або окремо) і утворює склад правопорушення, таким чином проведення розрахункової операції через РРО без видачі розрахункового документа встановленої форми та змісту тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання фінансової санкції, передбаченої пунктом 1 частини 17Закону № 265/95-ВР.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності, фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами визначений Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148). Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Положення № 148 готівкові розрахунки / розрахунки готівкою - це платежі готівкою суб`єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна. Згідно із пунктом 6 розділу ІІ Положення № 148 суб`єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами з фізичними особами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Згідно із пунктом 7 розділу ІІ Положення № 148 фізичні особи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб`єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами - у розмірі до 50000 (п`ятдесяти тисяч) гривень включно. Платежі на суму, що перевищує 50000 гривень проводяться через надавачів платіжних послуг шляхом переказу коштів із рахунку на рахунок або внесення коштів до кас надавачів платіжних послуг для подальшого їх переказу на рахунки.

Згідно із п. 56 ч.1 ст.1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-IX «Про платіжні послуги» (далі Закон № 1591-IX) платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Платіжний пристрій - технічний пристрій (банківський автомат, платіжний термінал, програмно-технічний комплекс самообслуговування, програмно-апаратне середовище мобільного телефону, інший пристрій), що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію, а також виконати інші операції згідно з функціональними можливостями цього пристрою (п. 65 частини 1 статті 1 Закону № 1591-IX). Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу I Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163 безготівкові розрахунки - перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування надавачами платіжних послуг коштів, унесених платниками готівкою, на рахунки отримувачів.

Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 08.10.2012 №1057, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2012 за №1743/22055, затверджений Порядок передачі інформації від реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв`язку до органів Державної податкової служби України (надалі Порядок №1057).

Якщо у фіскальному чеку відсутні обов`язкові реквізити, такий документ може втратити статус розрахункового. У такому разі проведення розрахункової операції з видачею чека невстановленої форми та змісту вважається порушенням вимог Закону про РРО і є підставою для застосування фінансових санкцій. Такого висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі №380/20009/23.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду залишив без задоволення касаційну скаргу фізичної особи-підприємця та підтвердив законність штрафних санкцій у сумі 375 405 грн, застосованих податковим органом (справа №300/7407/24): погодився з висновками апеляції про те, що підприємець порушив вимоги Закону про РРО як у частині проведення розрахункових операцій, так і щодо обліку товарних запасів за місцем реалізації.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19 зазначає, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, що можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат (висновки у постанові ВС у справі № 440/2184/23 ЄДРСР 134590803).

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій платник податків повинен мати відповідні первинні документи, що мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами і які сукупно із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником даних податкового обліку (висновки Верховного Суду у постановах (до прикладу, але не виключно) в постановах від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 28 жовтня 2019 року у справі № 280/5058/18, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/1308/18, від 06 травня 2020 року у справі № 640/4687/19).

Висновки Верховного Суду, висловлені в постанові від 04 червня 2021 року у справі № 824/1007/19-а, за якою ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена, не заповнення у первинних облікових документах окремих позицій, що не впливають на зміст господарської операції, відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг, а так само відтворення в актах виконаних робіт (наданих послуг) такого ж самого переліку послуг, що й зазначені в специфікаціях, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій. Аналогічні правові позиції містяться в постановах Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 520/1104/19, від 11 травня 2021 року у справі № 808/1406/17.

Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт під час здійснення ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).

Верховний Суд 11 вересня 2023 року у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб?єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18 січня 2023 року у справі №826/10888/18 висновує: саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків. Не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки під час прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то залежно від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність. Порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Судочинство не може обійтись без спеціального способу критики і виправлення судових помилок судами вищих інстанцій. Унаслідок того, що рішення по суті приймають різні інстанції, зменшується ризик судової помилки (https://minjust.gov.ua/m/str_1699).

Мета судового контролю - захистити порушене право відповідної особи (позивача), виправити можливу помилку суб`єкта владних повноважень, вказати суб`єкту владних повноважень на неможливість вчинення такої помилки у майбутньому, забезпечити принцип правової визначеності (https://supreme.court.gov.ua/userfiles/media/new_folder_for_uploads/supreme/2022_11_04_Bernazuk.pdf).

Відповідно до ч.1 ст.193 ЦК «валютні цінності» види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом. Відповідно до ч.5 ст.719 ЦК договір дарування валютних цінностей фізичних осіб між собою на суму, що перевищує п`ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII визначає: п.4 ч.1 ст.1 валютні цінності - національна валюта (гривня), іноземна валюта та банківські метали.

У листі НБУ «Про надання рекомендацій та роз`яснень з питань фінансового моніторингу» від 21.01.2026 № 25-0010/5439 банкам рекомендували особливу увагу звертати на упровадження та постійне удосконалення автоматизованих модулів для моніторингу ділових відносин із клієнтом, щоб забезпечити оперативне виявлення фінансових операцій, що є підозрілими та/або не відповідають профілю клієнта, до початку їх проведення клієнтами. Рішення щодо необхідності здійснення перевірки достовірності наданих клієнтом документів банк має приймати на підставі ризик-орієнтованого підходу, у тому числі до проведення / у разі проведення клієнтом фінансових операцій на незвично великі суми (або загальний оборот), що є невластивим для відомої банку діяльності клієнта. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» 6 грудня 2019 року №361-IX (Закон №361-IX спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення) суб`єкт первинного фінансового моніторингу, що здійснює або забезпечує здійснення фінансових операцій, має право зупинити здійснення таких операцій, якщо вони є підозрілими, та зобов`язаний зупинити такі фінансові операції в разі виникнення підозри, що вони містять ознаки вчинення кримінального правопорушення, визначеного ККУ.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону №361-IX у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: п.13) віртуальний актив - цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей; 17) джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями - відомості про походження коштів, що використовуються для здійснення фінансових операцій (коштів, що використовувалися для набуття права власності на активи, що є предметом фінансових операцій) за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу, які дають розуміння про джерела їх походження, підстави володіння/розпорядження ними (прав на них) особою; 18) джерело статків (багатства) - відомості про походження всіх наявних активів особи, що надають розуміння про розмір/величину сукупних активів (статків) особи та історію їх походження; 23) доходи, одержані злочинним шляхом, - будь-які активи, одержані прямо чи опосередковано внаслідок вчинення злочину, зокрема валютні цінності, рухоме та нерухоме майно, майнові та немайнові права, незалежно від їх вартості; 24) загальний річний оборот - загальні надходження звітного періоду, отримані в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу відповідно до звіту про рух грошових коштів;41) об`єкт фінансового моніторингу - дії з активами, пов`язані з відповідними учасниками фінансових операцій, які їх проводять, за умови наявності ризиків використання таких активів з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також будь-яка інформація про такі дії чи події, активи та їх учасників; 43) офіційне джерело - автоматизовані інформаційні і довідкові системи, реєстри, бази та банки даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відповідні органи іноземних держав та міжнародних, міжурядових організацій; 65) фінансова операція - будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу або про які стало відомо суб`єктам первинного фінансового моніторингу, 70) члени сім`ї - чоловік/дружина або прирівняні до них особи, син, дочка, пасинок, падчерка, усиновлена особа, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, зять та невістка і прирівняні до них особи, батько, мати, вітчим, мачуха, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники. Відповідно до ч.2 ст.1 терміни «електронний платіжний засіб», «електронні гроші», «ініціатор», «платник», «платіжний інструмент», «платіжна операція», «отримувач», «фінансова платіжна послуга» вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України «Про платіжні послуги». Відповідно до п.7 ч.2 ст. 6 № 361-IX спеціально визначені суб`єкти первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги у рамках трудових правовідносин): а) суб`єкти аудиторської діяльності; б) бухгалтери, суб`єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку; в) суб`єкти господарювання, що здійснюють консультування з питань оподаткування; г) адвокатські бюро, адвокатські об`єднання та адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально; ґ) нотаріуси; д) суб`єкти господарювання, що надають юридичні послуги.

Відповідно до ч.1 ст.209 «легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» КК України набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна.

Фінансовий моніторинг у банках здійснюється на основі Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджене постановою Правління НБУ від 19.05.2020 №65.

У справі № 160/4751/19 87452435 позивач, здійснюючи на підставі договорів, аудиторську перевірку повного пакету річної звітності замовника з метою висловлення аудитором думки про те, чи достовірна фінансова звітність не став на облік у Держмоніторингу та не призначив відповідальну особу.

Згідно із постановою КМУ від 9 вересня 2020 р. № 850 «Деякі питання організації фінансового моніторингу» затверджені Порядок подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку/поновлення на обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації та подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення; Порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; Порядок ведення Державною службою фінансового моніторингу обліку суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до наказу МФУ від 07.06.2024 № 281 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1067-24#n6) визнаний таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 22 грудня 2015 року № 1160 «Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу суб`єктами первинного фінансового моніторингу, державне регулювання і нагляд за діяльністю яких здійснює Міністерство фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 15 січня 2016 року за № 63/28193.

Закон України «Про платіжні послуги» від 30 червня 2021 року № 1591-IX визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури. Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону № 1591-IX вразливі платіжні дані - дані (їх сукупність), включаючи індивідуальну облікову інформацію, за допомогою яких можуть вчинятися шахрайські дії; п.6 ч.1 ст.1 дебетовий переказ - платіжна операція, що здійснюється з рахунку платника на підставі наданої отримувачем платіжної інструкції, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої ним отримувачу, надавачу платіжних послуг отримувача або платника, або на підставі платіжної інструкції стягувача без отримання згоди платника; п.10 ч.1 ст.1 еквайринг платіжних інструментів (далі еквайринг) - платіжна послуга, що полягає у прийнятті платіжних інструментів, результатом якої є переказ коштів отримувачу та/або видача коштів у готівковій формі; п.21 ч.1 ст.1 ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту; п.27 ч.1 ст.1 комерційний агент (агент) - юридична особа або фізична особа-підприємець, яка діє від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок особи, яку вона представляє під час надання платіжних послуг на підставі відповідного договору; п.29 ч.1 ст.1 кредитовий переказ - платіжна операція з рахунку платника на підставі платіжної інструкції, наданої платником або надавачем послуг з ініціювання платіжних операцій, за умови отримання згоди платника на виконання платіжної операції, наданої надавачу платіжних послуг платника; п.33 ч.1 ст.1 маршрутизація - обмін даними між учасниками платіжної системи під час виконання платіжних операцій; п.52 ч.1 ст.1 отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума платіжної операції або яка отримує суму платіжної операції в готівковій формі;п.57 платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього; п.69 ч.1 ст.1 помилкова платіжна операція - платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі; п.85 ч.1 ст.1 суб`єкти платіжних операцій - користувачі (платники, отримувачі) та відповідні надавачі платіжних послуг. Термін «ділові відносини» вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».У разі запровадження Національним банком України заходів захисту відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» норми цього Закону застосовуються під час проведення платіжних операцій, надання фінансових платіжних послуг з урахуванням таких заходів захисту (ч.4 с.2 № 1591-IX).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого поданий позов.

Верховний Суд у постанові від 29.03.2023 у справі № 380/6745/21 зазначив, що за загальним правилом, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 826/16275/16 зазначив, що заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до 6 ЄКПЛ виокремлюють два аспекти (кримінальний та цивільний). Поняття «кримінальне обвинувачення» у контексті статті 6 ЄКПЛ має автономне значення. Можуть бути випадки, коли ЄСПЛ дійде висновку, що певна справа становила собою кримінальне обвинувачення попри те, що в юрисдикції, де вона розглядалася, вона кваліфікується по-іншому (як адміністративна, дисциплінарна чи навіть цивільна справа). Критеріями, сформульованими у справі Engel and Others v. the Netherlands (так звані «критерії Енгеля») є: класифікація згідно з національним правом; характер правопорушення (чи спрямована правова норма, про яку йдеться, виключно на певну групу осіб, чи має загальнообов`язковий характер; чи було провадження ініційовано державним органом, наділеним законодавчо закріпленими повноваженнями щодо примусового виконання; чи має правова норма каральну або запобіжну мету; чи спрямована правова норма на захист загальних інтересів суспільства, що зазвичай захищаються кримінальним правом; чи залежить призначення будь-якого покарання від встановлення вини; як класифікуються подібні провадження в інших державах-членах Ради Європи); суворість покарання, яке загрожує особі (https://confiscation.com.ua/analytics/standarty_rozglyadu_sprav_in_absentia_i_praktyka_vaks).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

У разі визнання незаконним (протиправним) індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття.

У випадку притягнення суб`єкта господарювання до фінансової відповідальності за невиконання обов`язку, встановленого пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95-ВР, перевірці підлягають обставини безпосереднього здійснення операції, непроведення через РРО, та/або здійснення розрахункової операції на більшу суму, ніж проведено через РРО.

Беручи до уваги, що представник Позивача надав переписку між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про помилку у призначенні платежу під час здавання саме виручки у сумі 270000 грн щодо отримання поворотної фінансової допомоги (а.с.252 т.1), у сумі 1370000 грн (а.с.254 т.1) з урахуванням повідомлення у скарзі під час адміністративного оскарження за відсутності заперечень до акта перевірки сума виручки (готівка та еквайринг) через зареєстровані та опломбовані РРО склала: 2023 28051420.76 грн, 2024 45463039.90 грн, тому загальна сума виручки за 2023-2024 складала 73514460.66 без отриманої поворотної фінансової допомоги, а також за відсутності доказів на підтвердження здійснених переказів між фізичними особами в установленому порядку з дотриманням правил обігу валютних цінностей (враховуючи перевищення 50000 грн, 400000 грн), зважаючи на не повідомлення Позивачем у скарзі під час адміністративного оскарження з наданням доказів щодо конкретної «значної суми поворотної фінансової допомоги» під час здавання виручки у банківську установу (без підтвердження надходження фінансової допомоги у контексті обігу валютних цінностей у 2023: 18.12.2023 100000 грн, 25.12.2023 110000, 11.12.2023 60000, 1370000 грн у 2024 - 12.12.2024 500000, 14.06.2024 70000, 04.06.2024 600000, 27.05.2024 200000) та без обгрунтування відмінності у такому призначенні платежу з іншими сумами виторгу за день (бульше ста тисяч, двісті тисяч) у зв`язку із прийнятим ППР (у 2024 за кредитом зданої виручки у банк 27470500 грн) суд не встановив у спірних правовідносинах, що у ППР №23065/23-00-24-04-01 про застосування штрафної санкції у сумі 1 312 398,59 грн за непроведення розрахункових операцій з продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів через РРО на суму 958 432,81 грн без використання механізму переказу коштів в установленому порядку щодо поворотної фінансової допомоги, що не становить суворе покарання, яке загрожує особі, яка не дотримала вимог законодавства.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, що платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 Кодексу №2755: у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Оскільки інформація, що зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскальних чеків, то з урахуванням зданої виручки у банк за 2023, починаючи з 10.03.2023, щодо 419 операцій разом за кредитом: 16837770 грн (а.с.46 т.2), щодо 463 операцій за 2024 разом за кредитом 27470500 грн, де неправомірно включені суми (з позиції адвоката в процедурі адміністративного оскрження ППР «значної суми поворотної фінансової допомоги», проте без заперечень до акту перевірки і до моменту складання ППР) без належного переказу через банківські установи, обранням під час здавання готівки призначення платежу як надходження торговельної виручки від продажу товарів через касу (за відсутності «каси» у ФОП), що не відображені в РРО та КОРО, проведення операцій без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання та без використання функції переказу коштів щодо конкретної суми поворотної фінансової допомоги в оперційний день з дотриманням вимог законодавства щодо валютних цінностей, недобросовісною поведінкою під час надання пояснень та документів для проведення перевірки, то суд доходить висновку, що позивачем не доведено протиправного втручання Відповідача у право на повагу мирно володіти майном (без окреслення правил/правила ст.1 Першого протоколу до ЄКПЛ) з огляду на визначення уповноваженими особами ФОП ОСОБА_1 здавати готівку в банк під час оформлення документів реквізиту «призначення платежу».

Суд у спірних правовідносинах відхиляє необгрунтований довід адвоката про врахування листа НБУ від 12.07.2018 № 50-0007/38194 «Про заповнення реквізитів касових документів» (з 2019 року втратив актуальність) щодо врегулювання спірних питань між самими учасниками правовідносин, позаяк лист мав інформаційно-роз`яснювальний характер щодо правовідносин під час здійснення переказу коштів, а не зарахування коштів під час здавання виручки ФОП, що мають різний механізм нагляду, моніторингу і контролю.

У постанові від 21 липня 2022 року у справі № 9901/17/22 Велика Палата Верховного Суду роз`яснила, що необхідність дотримання позивачем вимог частини п`ятої статті 160 КАС України спрямована на формування у суду та учасників справи стійкого уявлення про предмет і засоби доказування в адміністративній справі, зміст і особливості спірних адміністративно-правових відносин.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, Позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Фінансовий моніторинг вимагає підтвердження легальності доходів для операцій від 400 000 грн, переказ готівки супроводжується перевірками банку у сумі від 50 000 грн, позаяк банки зобов`язані перевіряти операції, щоб запобігти відмиванню коштів, проте ОСОБА_2 у взаємовідносинах з ОСОБА_1 не здійснював переказ через банківські установи (з картки на картку, внесення готівки до каси банку для переказу або з рахунку на рахунок ФОП ОСОБА_1 або особистий рахунок ОСОБА_1 ), не надано квитанції про надання поворотної фінансової допомоги згідно з яким саме договором, актом приймання-передачі коштів відповідно до договору, проте завуальовано використаний непередбачений законодавством механізм надання/отримання ФОП коштів у складі виручки як поворотної фінансової допомоги, що не відображені РРО та КОРО як операції з приймання готівки для подальшого переказу.

Відповідно до п.7 ст.3 Закону №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» зі змінами та доповненнями суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) під час продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані подавати до органів доходів і зборів звітність, пов`язану із застосуванням реєстратора розрахункових операцій та розрахункових книжок, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяця у разі, якщо цим пунктом не передбачено подання інформації по дротових або бездротових каналах зв`язку; п.9 ст.3 щоденно створювати у паперовій та/або електронній формі реєстраторами розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) або програмними реєстраторами розрахункових операцій фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій. Згідно із п. 2 Порядку подання звітності, пов`язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням книги обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614, звітність, пов`язана із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, подається у складі «Звіту про використання реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» за формою №ЗВР-1, а під час подання звіту за останній місяць календарного року - з поданням додатково періодичних звітів за минулий календарний рік, надрукованих на кожному реєстраторі розрахункових операцій. Звітність, пов`язана з використанням розрахункових книжок, подається у складі Звіту та Довідки про використані розрахункові книжки. ФОП на загальній системі оподаткування має можливість виправити помилки у податковій декларації про майновий стан і доходи, використовуючи спеціальний механізм, передбачений у відповідних розділах Кодексу №2755, у разі самостійного виявлення помилки.

Оскільки пункт 1 статті 17 Закону № 265/95-ВР встановлює відповідальність за невиконання суб`єктом господарювання щонайменше одного з трьох обов`язків: 1) непроведення розрахункової операції через РРО; 2) проведення розрахункової операції через РРО, однак, на неповну суму покупки; 3) невидача відповідного (тобто такого, що відповідає вимогам щодо форми і змісту) розрахункового документа, то за перевірених доводів і оцінених доказів у справі за наявного перекручування ФОП ОСОБА_1 змісту здійсненої операції з валютними цінностями під час здавання торгівельної виручки у банківську установу саме від продажу товарів суд доходить висновку про правомірність №23065/23-00-24-04-01, позаяк вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності, тому відсутні підстави для скасування індивідуального акта.

Оскільки під час розгляду справи згідно розрахунків, наданих різними представниками Позивача, та відомостями банку за кредитом встановлено, що обсяг реалізації алкоголю і тютюну як надходження виручки за даними РРО більший у 2023-2024, ніж застосований для нарахування санкцій, проте заперечень з доказами на підтвердження під час перевірки не надавав, то платник податків не позбавлений можливості виправляти власні помилки з дотримання встановлених законодавством правил та алгоритмів (звіт з позначкою «звітний новий», помилки виправляються з оформленням бухгалтерської довідки або внесення коригувань у поточні чеки (залежно від характеру проблеми) з інформуванням контролюючого органу, звернення до центру сервісного обслуговування техніки.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

ВС 31.01.2019 №753/21967/15-ц зазначає, що принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів під час виконання своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У справі № 567/3/22 ВС із посиланням на попередню практику дійшов висновку, що добросовісність є однією з основоположних засад цивільного законодавства, і дії учасників приватних правовідносин мають бути добросовісними. Добра совість - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин. У справі № 390/34/17 йдеться, що в основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, що суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суд сукупно оцінив докази, перевірив доводи, врахував поведінку Позивача (представника Позивача) під час оформлення матеріалів перевірки (не висловлені заперечення) та під час процедури адміністративного оскарження (щодо допущених помилок під час здавання виручки у банк з оформленням призначення платежу від продажу товарів через касу) без підтвердження здійсненого переказу коштів через банківські установи про отримання ФОП ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги з пройденим моніториногом щодо сум, які перевищують 50000 грн, 400000 грн, без доведення порушеного права Позивача у спірних правовідносинах у контексті тферджень Позивача і представників Позивача, що контролюючий орган врахував менший обсяг торгівельної виручки у контексті того, що звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово було зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.03.2020 у справі №331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 у справі №712/11800/17, від 11.11.2021 у справі №640/13941/20, то за відсутності фундаментального порушення під час прийняття рішення №23065/23-00-24-04-01 за відсутності заперечень до акту перевірки і ненадання доказів на підтвердження призначення платежу під час здавання виручки у банк від продажу товарів, суд доходить висновку про відмову у задоволення адміністративного позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно із частиною 3 ст.139 КАС України під час часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Суд не включає до складу судових витрат, що підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.6 ст. 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог.

Cуд вправі з власної ініціативи до початку розгляду справи по суті роз`єднав позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог у самостійне провадження для забезпечення виконання завдань адміністративного судочинства, тобто, зокрема, для своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Проте таке роз`єднання можливе лише у тому випадку, якщо кожна з виділених вимог може бути предметом розгляду у тому суді, який роз`єднав позовні вимоги (висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 9901/285/21).

У постанові ОП КАС ВС від 29.08.2022 № 826/16473/15 (К/9901/47471/21) вказано: підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов`язаний із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд повинен враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, має бути співмірним із ціною позову. Про це зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду при розгляді справи № 810/3213/16. Склад і розмір витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Суд має також враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд із урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір із огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

За результатом вирішення спору у цій справі підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 № 1845/О/15-21.

Копію рішення направити сторонам справи:

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління ДПС у Черкаській області [вул. Хрещатик 235, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ ВП 44131663].

Рішення суду складене 29.06.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА