Ухвала суду № 137777646, 29.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі

29 червня 2026 року Справа № 520/14667/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління національної поліції в Харківській області щодо включення до складу місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 , застосованого для визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби, сум індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Головне управління національної поліції в Харківській області перерахувати та доплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу при звільненні із служби, визначивши її розмір з місячного грошового забезпечення з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

Спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Виходячи з положень ст. ст. 171, 257 КАС України оскільки справа належить до справ незначної складності, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку подання адміністративного позову до суду, приходжу наступного.

Позивач у заяві про усунення недоліків від 23.06.2026 наводить аргументи про те, що позивачу при звільненні нараховано та виплачено одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби у розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, проте під час визначення розміру такої допомоги застосовано місячний розмір грошового забезпечення без урахування сум індексації грошового забезпечення поліцейського, а як наслідок не в повному обсязі виплачено грошове забезпечення.

Інформацію про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення з детальним розрахунком по кожній виплаті отримав після звернення до відповідача у червні 2026 року, а відтак у межах процесуального строку звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Суд установив, дійсно у матеріалах справи міститься розрахунки компенсації за невикористані дні щорічної чергової оплачуваної відпустки за період з 01.01.2020 по 04.02.2020 у кількості 4 діб та розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до наказу ГУНП в Харківській області від 04.02.2020 № 29 о/с, які отримані на адвокатський запит представника позивача.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення ч. 2 ст. 233 КЗпП України (із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116), адже спір у справі пов`язаний з проходженням служби позивача та його звільненням, застосовуються спеціальний місячний строк звернення до суду, який врегульований ч.5 ст.122 КАСУ, тобто виходячи з дати виникнення у позивача права на цей позов, а не строки, які передбачені ст. 233 КЗпП України, про що вказує позивач у заяві про усунення недоліків від 23.06.2026.

Верховний Суд у постановах від 09.07.2020 у справі № 320/6659/18 та від 27.08.2020 № 804/871/16 зазначив, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до складу грошового забезпечення. Крім того в ухвалі від 18.01.2021 у справі № 560/3993/20 Верховний Суд звернув увагу на те, що одноразова грошова допомога при звільненні, виходячи зі змісту ст. 2 ЗУ "Про оплату праці", не входить до структури заробітної плати і відповідно не може вважатися додатковим видом грошового забезпечення.

Позивач, в період з 07 листопада 2015 року по 04 лютого 2020 року, проходив публічну службу в органах і підрозділах Національній поліції України.

Отже, спірні правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з вказаними позовними вимогами, виникли 04.02.2020.

Разом із тим позивач звернувся до суду з цим позовом 03.06.2026, тобто зі значним пропуском місячного строку.

Відтак позивач пропустив встановлений законодавством строк звернення до адміністративного суду.

У заяві про усунення недоліків від 23.06.2026 представник позивача наводить аргументи про те, що у відповідності до нової редакції статті 233 Кодексу законів про працю України, що почала діяти з 19 липня 2022 року визначено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Тобто, редакція ст. 233 Кодексу законів про працю України, що почала діяти з 19 липня 2022 року передбачає обмеження права працівника тримісячним строком. Трудові відносини позивача з Національною поліцією України були припиненні 04 лютого 2020 року до ухвалення закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2353-IX і запровадження обмежень. За таких обставин позивач має право звернення до суду, не порушуючи встановлені законом строки, з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (індексації грошового забезпечення). Разом з цим, представник позивача стверджує, що інформацію про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення з детальним розрахунком по кожній виплаті отримав після звернення до відповідача у червні 2026 року.

Відтак з доданих до позову та заяви про поновлення строку звернення до суду доказів неможливо встановити відколи позивач був обізнаний про порушення свого права щодо невиплати одноразової грошової допомоги при звільненні із служби.

Тож з`ясування судом питання дотримання позивачем строку подання позову потребує додаткових доказів й перевірки відповідних обставин.

За правилами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною четвертою статті 77 КАС України, суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Відповідно до частини третьої статті 80 КАС України встановлено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на наявні матеріали справи, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів з власної ініціативи у відповідача.

Відповідно до ч. ч. 7-9 ст. 80 КАС України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 168, 171, 173, 174, 175, 241, 243, 257, 258 КАС України,

п о с т а н о в и в:

Прийняти адміністративний позов до розгляду та відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Розгляд адміністративної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Зобов`язати відповідача надати належним чином:

- накази щодо позивача про початок та закінчення проходження військової служби у відповідача;

- копію грошового атестата ОСОБА_1 ;

- копію/витяг з журналу реєстрації вихідної документації в частині запису про видачу/вручення грошового атестата ОСОБА_1 ;

- копію картки особового рахунка військовослужбовця ОСОБА_1 з відміткою (під підпис військовослужбовця) щодо дати видачі/вручення грошового атестата;

- письмову інформацію з наданням доказів на підтвердження щодо виплачених ОСОБА_1 при звільненні з військової служби сум грошового забезпечення у розрізі окремих його складових, з доданням розрахунку цих складових (порядку нарахування відповідних сум) із зазначенням періодів.

Установити п`ятнадцятиденний строк для виконання ухвали суду в частині витребування доказів з моменту отримання такої ухвали.

Наслідки невиконання ухвали передбачені ч. ч. 7-9 ст. 80 КАС України.

Запропонувати відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачеві, що відповідно до частини 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Запропонувати позивачу подати до суду відповідь на відзив, а відповідачу заперечення, протягом п`яти календарних днів з моменту отримання відповідних документів.

Запропонувати сторонам надати до суду відповідь на пояснення третьої особи протягом трьох календарних днів з моменту отримання відповідних пояснень.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: http://adm.hr.court.gov.ua/sud2070/.

Копію ухвали направити сторонам для відома, а також відповідачу для виконання в частині витребування доказів.

Роз`яснити особам, які беруть участь у справі, що вони мають права та обов`язки, визначені статтями 44, 47, 51, 131 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Cуддя М. І. Садова