Рішення № 137777625, 29.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 року Справа № 520/3139/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садової М. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Гагаріна до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.02.2026 №5102/0413; - вирішити питання розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питань порушення строків погашення узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2022 рік та складено акт від 07.01.2026 № 556/20-40-04-13-02/306114605. На підставі акта винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким визначено податковий борг у сумі 25564,43 грн та штрафні санкції в сумі 2556,44 грн за несвоєчасну сплату (31 день прострочення, граничний строк сплати 30.08.2022). Позивач вважає рішення протиправним. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України здійснити розподіл судових витрат.

Відповідачем подано до суду відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що факт несвоєчасної сплати узгодженого зобов`язання доведено. Строки давності (ст. 102 ПК України) були зупинені на період воєнного стану та карантину (п. 102.9, п. 52-2 Перехідних положень). Камеральна перевірка правомірна, оскільки мораторій на документальні перевірки не поширюється на камеральні. Просить у позові відмовити.

Позивач надав відповідь на відзив, у якій частково погоджується з викладеними нормами, але категорично заперечує їх застосування п. 69.9 Перехідних положень ПК України прямо виключає зупинення строків «строки проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів», п. 69.2 також не зупиняє камеральні перевірки. Загальне посилання на п. 102.9 не застосовується до камеральних перевірок «з інших питань» через спеціальну норму Перехідних положень, COVID-мораторій (п. 52-2) стосувався лише документальних перевірок. Заборгованість на дату ППР (10.02.2026) відсутня, що підтверджено платіжними документами.

Ухвалою суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (викликом) сторін.

Розгляд і вирішення адміністративної справи проводиться за правилами письмового провадження на підставі матеріалів справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.

Суд установив, Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна з питань порушення термінів погашення узгоджених сум податкових зобов`язань з орендної плати та складено акт камеральної перевірки від 07.01.2026 №556/20-40-04-13-02/306114605.

В акті перевірки вказано, що головним державним інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб у галузі сільського господарства, лісового господарства та рибного господарства управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Харківській області Ольгою Назаровою проведено камеральну перевірку ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна щодо порушення термінів погашення платежів з орендної плати за 2022 рік. Перевіркою встановлено, що ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна узгоджену суму податкового зобов`язання з орендної плати за 2022 рік погашено з порушенням граничного строку, чим порушено п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. Граничний термін сплати 30.08.2022. Сплачено 30.09.2022. Кількість днів затримки - 31. Сума податкового боргу 25564,43 грн.

Відповідачем, на підставі вищевказаного акту камеральної перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.02.2026 №5102/0413, яким визначено суму податкового боргу 25564,43 грн. та суму штрафних санкцій 2556,44 грн.

Позивач не погоджується з висновками ГУ ДПС у Харківській області за актом камеральної перевірки від 07.01.2026 №556/20-40-04-13-02/306114605 та податковим повідомленням-рішенням 10.02.2026 №5102/0413 ТОВ Агрофірма ім. Гагаріна, у зв`язку із наведеним позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу використання землі в Україні є платним.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, визначення компетенції контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

За змістом п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України плата за землю обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно з актом перевірки від 07.01.2026 № 556/20-40-04-13-02/30614605 підставою для застосування до позивача штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати за землю слугувало порушення платником вимог п.287.3. ст.287 ПК України щодо строків щомісячної сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Відповідно до п.287.3. ст. 287 ПК України податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань орендної плати з юридичних осіб є підставою для застосування до відповідного платника штрафу в розмірах, передбачених статтею 124 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Дія карантину, встановленого постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 №1236, відмінена з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року згідно постанови КМУ від 27.06.2023 №651.

Крім того, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого статті 124 ПК України, є наявність умислу в діяннях платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Водночас, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до п.п.69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Підпунктом 69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України відновлено камеральні, документальні та фактичні перевірки податкової звітності.

Згідно з абз.18 п.п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у що разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Таким чином, Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлена відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з ПК України та іншими законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому поновлено Законом №2260-ІХ відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання з плати за землю.

Однак із прийняттям Закону №2260-ІХ пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України не скасовано та він є чинним.

Верховний Суд у справі №120/15159/23 досліджував питання дії мораторію на застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати платником узгодженої суми податкового зобов`язання з плати за землю.

У постанові від 31.10.2024 по справі №120/15159/23 Верховний Суд за результатом системного аналізу наведених правових норм дійшов висновку, що починаючи з 27 травня 2022 року і на період дії воєнного стану «карантинний» мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій, зокрема за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податків, зборів, платежів, не застосовується.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд на підставі ч.5 ст.242 КАС України враховує правий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 31.10.2024 по справі №120/15159/23 та вважає, що мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій не застосовується з 27 травня 2022 року.

З урахуванням зазначеної чіткої правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.10.2024 по справі №120/15159/23, суд застосовує саме вказаний правовий висновок у спірних правовідносинах, а не практику Верховного Суду в справах про мораторій щодо не застосовування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, на які посилаються учасники справи (відповідач у відзиві та позивач у відповіді на відзив).

Пунктом 75.1. статті 75 ПК України установлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1. статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Згідно із п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Згідно з пунктом 76.3. статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 102.1. статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Відповідно до п.п. 69.1. п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Суд установив, що предмет перевірки відповідач визначив наступним чином - перевірка щодо порушення термінів погашення платежів з орендної плати за 2022 рік. При перевірці використано податкові декларації з плати за землю за 2022 рік від 07.02.2022 №9019261291; дані ІКС «Податковий Блок».

Отже, відповідач провів камеральну перевірку податкової декларації за 2022 рік, яка згідно з положень п.76.3 ст.76 ПК України може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Датою вчинення правопорушення в акті та ППР визначено 30.08.2022. Відповідно 1095-денний строк спливав 30.08.2025. Камеральна перевірка проведена 07.01.2026, акт складено того ж дня, оскаржуване ППР прийнято 10.02.2026, тобто поза межами строку.

З огляну на викладене суд дійшов переконання про те, що оскільки предмет перевірки не охоплював інші порушення (своєчасність подання декларації, своєчасність реєстрації ПН, тощо), а тому перевірка могла бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку її подання, а відтак порушив встановлений пунктом 76.3 статті 76 ПК України строк.

Судом враховано аргументи відповідача щодо зупинення строків давності під час воєнного стану (п. 102.9 ст. 102 ПК України, п. 69 Перехідних положень). Однак спеціальна норма п. 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (чинна до 01.08.2023) прямо передбачає: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством, крім, зокрема, строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному ст. 86 ПК України.

Аналогічне виключення містить п. 69.2 Перехідних положень (камеральні перевірки проводяться без мораторію).

Таким чином, строки проведення камеральної перевірки «з інших питань» (у тому числі своєчасності сплати узгодженого зобов`язання з орендної плати за землю) не зупинялися на період воєнного стану. Посилання відповідача на загальні норми щодо зупинення (п. 102.9, п. 52-2) є безпідставним, оскільки спеціальна норма Перехідних положень має пріоритет.

У свою чергу, протиправність проведення камеральної перевірки обумовлює безпідставність визначення податкового правопорушення і, як наслідок цього, безпідставність застосування штрафу.

Верховний Суд неодноразово (зокрема у постановах від 22 серпня 2018 року у справі № 812/1283/17, від 11 липня 2019 року у справі № 804/8855/14, від 20 вересня 2019 року у справі № 0340/1931/18) висловлював правову позицію, відповідно до якої здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, оскільки допущені контролюючим органом порушення вимог закону призводять до відсутності правових наслідків, суд дійшов висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Вказане є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових-повідомлень-рішень, тому до аналізу решти доводів апеляційної скарги, зокрема, щодо суті покладених в основу спірного податкового повідомлення-рішення колегія суддів не вдається.

Крім того, матеріалами справи (платіжними інструкціями) підтверджено повне виконання позивачем податкових зобов`язань з орендної плати за землю за 2022 рік. Заборгованості станом на 10.02.2026 не існувало. Відповідач не довів наявність податкового боргу на дату прийняття ППР.

Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище суд прийшов переконання про те, що адміністративний позов необхідно задовольнити.

У відповідності до ст. 139 КАС України стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Гагаріна до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 10.02.2026 №5102/0413.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Гагаріна судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма ім. Гагаріна, місцезнаходження селище Шелудьківка, Зміївський район, Харківська область, вулиця Харківська, будинок № 14, код ЄДРПОУ 30614605;

відповідач Головне управління Державної податкової служби у Харківській області місцезнаходження місто Харків, вулиця Григорія Сковороди, будинок № 46, код ЄДРПОУ 43983495.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.06.2026.

Суддя М. І. Садова