Ухвала суду № 137777548, 29.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 червня 2026 р. Справа № 520/15474/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Військова частина НОМЕР_1 , з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Військової частини НОМЕР_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 162 440,70 грн. під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми залишено без руху. Надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом:

1) надати до суду на підтвердження надіслання позовної заяви та доданих до неї документів на правильну адресу відповідача належні докази такого направлення або ж письмове підтвердження відповідача про отримання позовної заяви та доданих до неї документів (розписку, штамп про отримання, тощо);

2) надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення.

3) надати до суду докази виплати військовою частиною НОМЕР_1 відповідачу суми 162440,70 грн.;

4) надати до суду докази сплати судового збору у встановленому Законом України "Про судовий збір" розмірі надавши до суду квитанцію на суму 2662,40 грн.

На виконання ухвали суду представником позивача надіслано до суду клопотання про відстрочення та/або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, а також заяву про поновлення процесуального строку.

Щодо строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

З посиланням на численну судову практику Верховного Суду (постанови від 12.12.2018 року в справі № 804/285/16, від 10.10.2019 року в справі № 140/721/19, від 30.09.2019 року в справі № 340/685/19, від 24.12.2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29.04.2020 року в справі №560/1942/19, від 18.06.2020 року в справі №140/2024/19, від 15.08.2024 року в справі №160/20365/23) щодо строку звернення до суду з аналогічним позовом, в ухвалі про залишення позову без руху судом зроблено висновок, що позивач як суб`єкт владних повноважень має звернутись до адміністративного суду у місячний строк звернення до суду, передбачений частиною 5 статті 122 КАС України, який обчислюється з дня виникнення підстав, що дають йому право на пред`явлення визначених законом вимог.

В прохальній частині позову позивач просить суд стягнути з відповідача кошти у розмірі 162440,70 грн. під час фактичного невиконання ним обов`язків військової служби.

Разом з позовом надано акт службового розслідування від 19.05.2026, затверджений командиром Військової частини НОМЕР_1 19.05.2026, в якому зазначено, що 07.04.2026 за вх. №7229/р до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про те, що згідно вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2023 № 1357 "Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 за фактом нез`явлення на службу з лікувального закладу, нею було проведено перевірку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 (колишньому гранатометнику 2 відділення І аеромобільно-десантного взводу 2 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 ), який перебуває в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_4 , в результаті якої було виявлено факти надмірно виплаченого грошового забезпечення за серпень 2022 року в розмірі 22440 гривень 70 копійок, додаткової винагороди за серпень 2022 року в розмірі 140000 гривень 00 копійок. Разом сума боргу складає 162440,70 грн.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2023 №1357 "Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 за фактом нез`явлення на службу з лікувального закладу" вирішено здійснити перевірку нарахованого та виплаченого військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 грошового забезпечення та додаткової винагороди з 07.06.2022; у разі встановлення факту виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди ОСОБА_4 з 07.06.2022 в більшому, ніж передбачено законодавством розмірі, вжити заходів щодо негайного утримання надмірно виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди, а також невідкладно доповісти рапортом командира військової частини НОМЕР_1 .

Таким чином, з 31.12.2023 позивачу стало відомо про вказані факти, отже місячний строк звернення до суду сплинув 31.01.2024, тоді як до суду з даним позовом позивач звернувся лише 08.06.2026 направивши його до суду через систему "Електронний суд".

В клопотанні про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що про наявність факту переплати відповідачу грошового забезпечення командуванню військової частини НОМЕР_1 стало відомо з рапорту начальника фінансово-економічної служби ОСОБА_5 від 07.04.2026 за вх. № 7229/р. З метою перевірки інформації, викладеної у рапорті начальника фінансово-економічної служби ОСОБА_5 , військова частина НОМЕР_1 провела службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли неналежному виконанню службових обов`язків військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 , що призвело до надлишкової виплати грошового забезпечення за серпень 2022 року та додаткової винагороди за серпень 2022 року.

Підсумки службового розслідування викладені у наказі №455 від 19.05.2026 року Про результати службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 за фактом неналежного виконання службових обов`язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди за серпень 2022 року солдату ОСОБА_4 .

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки факт проведення службового розслідування, за результатами якої видано наказ №455 від 19.05.2026 року Про результати службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 за фактом неналежного виконання службових обов`язків, що спричинило надлишкову виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди за серпень 2022 року солдату ОСОБА_4 , не змінює дату, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, що дає йому право на пред`явлення позовних вимог про стягнення з відповідача надлишково сплачених коштів.

Крім того, суд звертає увагу, що в акті службового розслідування від 19.05.2026, затвердженого командиром Військової частини НОМЕР_1 19.05.2026, зазначено, що 07.04.2026 за вх. №7229/р до командування військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт начальника фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_2 про те, що згідно вимог наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 31.12.2023 № 1357 "Про підсумки службового розслідування стосовно солдата ОСОБА_3 за фактом нез`явлення на службу з лікувального закладу, нею було проведено перевірку нарахованого та виплаченого грошового забезпечення та додаткової винагороди військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 (колишньому гранатометнику 2 відділення І аеромобільно-десантного взводу 2 аеромобільно-десантної роти військової частини НОМЕР_1 ) солдату ОСОБА_4 , в результаті якої було виявлено факти надмірно виплаченого грошового забезпечення в загальній сумі 162440,70 грн.

Вказану суму позивач і просить стягнути з відповідача в межах даної справи.

У зв`язку з чим, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що про наявність факту переплати відповідачу грошового забезпечення командуванню військової частини НОМЕР_1 стало відомо з рапорту начальника фінансово-економічної служби ОСОБА_5 від 07.04.2026, після чого і було виявлено нанесення матеріального збитку, що підлягає стягненню з відповідача.

Вказану позицію підтримано постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року по справі № 520/5046/26.

Поряд з цим, ні у позові, ні у заяві про поновлення строку на звернення з цим позовом до суду позивач не наводить належних обґрунтувань та не надає жодного доказу, на підтвердження наявності обставин, які перешкоджали позивачу протягом двох з половиною років вжити належних заходів з метою звернення з цим позовом до суду у межах встановлених строків.

В клопотанні про поновлення місячного строку звернення до суду представник позивача також зазначив, що командування та особовий склад військової частини НОМЕР_1 з метою проведення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф проти України залишило пункт постійної дислокації в АДРЕСА_1 (по якому неодноразово було нанесено ворожі артилерійсько ракетні удари) та по теперішній час перебуває в районах ведення бойових дій на території Донецької та Луганської областей, де бере безпосередню участь у бойових діях, захищаючи державний суверенітет та цілісність України. Військова частина НОМЕР_1 є бойовим підрозділом, здійснює заходи по стримуванню російської агресії безпосередньо на лінії зіткнення, виконує бойові завдання із захисту територіальної цілісності України.

Надаючи оцінку доводам позивача, суд зазначає, що військова частина здійснює заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Однак, суд акцентує увагу на тому, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 29.06.2022 у справі № 240/16920/21, від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20, від 22.09.2022 у справі № 640/9839/20.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 99 Закону України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999 № 548 - XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) у мирний і воєнний час відповідає за організацію і стан правової роботи в бригаді. Під час збройного конфлікту помічник командира бригади з правової роботи (юрисконсульт бригади) виконує обов`язки юридичного радника командира бригади. Юридичний радник командира бригади під час збройного конфлікту надає консультації командуванню щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, правил застосування сили та щодо проведення інструктажу особового складу з їх виконання.

З указаних вище норм законодавства вбачається, що офіцери юридичної групи як у мирний, так і у воєнний час відповідають за організацію і стан правової роботи, безпосередньо не стримують ворога на лінії зіткнення та до їх обов`язків не входить забезпечення підрозділів життєво необхідними речами (зброєю, боєприпасами, продуктами харчування, ПММ), що дає можливість виконувати функціональні обов`язки, зокрема, подавати позовні заяви.

Також, суд вважає за необхідне зауважити, що Указ Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 стосується лише введення воєнного стану в Україні, будь-яких змін щодо строків розгляду справ, інших процесуальних строків вказаний указ не містить, зміни в частині процесуальних строків до КАС України не вносились.

Неналежна організація процесу судово - претензійної роботи з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання позовної заяви є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 17.08.2022 у справі №240/30759/21.

Крім того, суд звертає увагу, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023 року у справі №240/3354/21.

В даному випадку судом не встановлено обставин, що перешкоджали відповідачу через запровадження в Україні воєнного стану звернутись до суду із позовною заявою вчасно, а сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо позовну заяву подає суб`єкт владних повноважень і не наводить належного обґрунтування причин, які унеможливили подання позову у більш стислий строк.

Також, в клопотанні у військовій частині НОМЕР_1 з травня 2024 року по березень 2025 року була вакантна посада помічника командира батальйону з правової роботи. Тимчасово обов`язки помічника командира батальйону з правової роботи виконував молодший сержант ОСОБА_6 , командир 4 відділення 3 аеромобільного взводу 2 аеромобільної роти, тобто особа, яка має інші функціональні обов`язки та задачі, залучалась до бойових дій та задач і вже після цього займалась правовою роботою на вакантною посадою. В подальшому обов`язки помічника командира батальйону з правової роботи - начальника юридичної служби були покладені на ОСОБА_7 командира евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення роти логістики, який мав виконувати також завдання за основною посадою.

Суд не приймає до уваги такі твердження представника позивача, оскільки неналежна організація роботи військової частини, зокрема, її правової роботи, не може бути розцінена як належна підстава для пропуску строку звернення до суду з позовом.

З огляду на викладене, зазначені позивачем обставини щодо поновлення строку на подання позовної заяви є безпідставними та необґрунтованими, а тому останні не можуть свідчити про поважність підстав його пропуску.

Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали позивачу скористатись правом на звернення з позовом, ні в позовній заяві, ні в клопотанні про поновлення строку звернення до суду не наведено.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні будь-які належні і беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду із даними позовними вимогами та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод.

Згідно положень частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Оскільки з позовними вимогами позивач звернувся до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС України, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими, суд вважає за необхідне повернути адміністративний позов позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294, 295,297 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про стягнення суми - повернути позивачу.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя О.В.Шевченко