Ухвала суду № 137777534, 29.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 червня 2026 року Справа № 520/18121/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М. І., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Харкові заяву сторони позивача про забезпечення позову у справі № 520/18121/26,

у с т а н о в и в :

Позивачем подано до суду адміністративний позов до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 26.05.2026 № 182 у частині призову на військову службу під час мобілізації та зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.05.2026 № 5527 у частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, а також виключити запис щодо ОСОБА_1 із поіменного списку № 3736/2 від 26.05.2026; - зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу (взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та звільнити його з військової служби з усуненням усіх похідних наслідків незаконного призову; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та застосунку «Резерв+» відомості про наявність у ОСОБА_1 чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (до завершення мобілізації).

Разом із адміністративним позовом представником позивача подано до суду заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом:

- заборони ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , Військовій частині НОМЕР_1 (ОК ІНФОРМАЦІЯ_8 ), Міністерству оборони України та іншим посадовим особам до набрання законної сили рішенням суду переміщувати, переводити, направляти або відправляти ОСОБА_1 до іншої військової частини, навчального центру, району виконання бойових завдань або іншого місця служби поза межами його фактичного місця перебування на день подання позову;

- заборони відповідачам та іншим посадовим особам вчиняти нові дії, спрямовані на подальше оформлення наслідків анулювання відстрочки та мобілізації позивача, які можуть ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду;

- зобов`язання відповідачів зберегти до завершення розгляду справи всі документи, журнали, відеозаписи, технічні логи Оберіг, матеріали особової справи, матеріали ВЛК, заяву про анулювання / відмову від відстрочки, документи щодо вручення повісток, документи щодо доставлення позивача до ТЦК та інші докази, що стосуються подій з 25.05.2026 по 26.05.2026;

- зобов`язання відповідного органу / посадової особи забезпечити можливість комунікації позивача з адвокатом та участь позивача у судовому провадженні, у тому числі засобами відеоконференції, якщо суд вважатиме це необхідним.

В обґрунтування заяви покликається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання майбутнього рішення суду чи ефективний захист порушених прав позивача, зокрема через можливе переміщення позивача до іншої військової частини. Просить заяву задовольнити.

Розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження у відповідності до ч. 1 ст. 154 КАС України та фіксування розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється згідно з ч. 1 ст. 229 КАС України.

Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову та перевіривши їх доказами, приходжу наступного.

Відповідно до п. п. 1, 2 частини першої статті 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці

За приписами частини другої статті 154 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 154 КАС України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Необхідно зазначити, що за своєю суттю інститут забезпечення в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі. Водночас для застосування таких заходів потрібно додержуватися щонайменше однієї з умов, визначених у частині другій статті 150 КАС України. Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них з точки зору процесуального закону є необхідною передумовою для їх вжиття судом за клопотанням позивача.

При цьому сам факт прийняття суб`єктом владних повноважень (відповідачем) рішення чи вчинення дій, які на думку заявника порушують його права та інтереси, не може автоматично свідчити про те, що таке рішення чи дії є очевидно протиправними, як і те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання майбутнього рішення суду, адже факт порушення прав та інтересів особи (позивача) підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Суд з огляду на докази, надані позивачем, для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову позовним вимогам. При вирішенні питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову враховується й специфіка правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у цьому конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову.

Предметом оскарження у цій справі є, зокрема, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову на військову службу та зобов`язання виключити позивача із поіменного списку № 3736/2 від 26.05.2026 та особового складу (взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та звільнити його з військової служби з усуненням усіх похідних наслідків незаконного призову; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_3 поновити у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» та застосунку «Резерв+» відомості про наявність у ОСОБА_1 чинної відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (до завершення мобілізації).

Із заяви про забезпечення позову випливає, що її вимоги фактично обґрунтовано посиланням на очевидну протиправність оскаржуваних дій та рішень відповідачів щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації, направлення для проходження військової служби та зарахування до списків особового складу військової частини.

Разом з тим суд зазначає, що забезпечення позову не може підміняти собою подання позову та має іншу мету, а все обґрунтування заяви зводиться до незаконності дій відповідачів. Протиправність оскаржуваних дій та рішень відповідачів може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності під час розгляду адміністративної справи по суті. Без такого дослідження доказів твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед.

Спосіб забезпечення позову, про який просить представник позивача, не є нерозривно пов`язаним з підставами та предметом адміністративного позову, оскільки ніяк не вплине на можливість припинення юридичної сили індивідуальними актами у разі набрання законної сили рішенням суду, якщо позов буде задоволено.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову не містить посилань на беззаперечні мотиви, з яких заявник вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; не надано доказів, з яких би суд міг пересвідчитись про можливість існування таких підстав, а покликання представника позивача на те, що останнього може бути направлено на проходження військової служби у зону бойових дій, базується на припущеннях.

Окрім того, суд також зазначає, що за приписами пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

В контексті обраного позивачем способу забезпечення позову (шляхом переміщувати, переводити, направляти або відправляти ОСОБА_1 до іншої військової частини, навчального центру, району виконання бойових завдань або іншого місця служби поза межами його фактичного місця перебування на день подання позову) необхідно зауважити, що таке направлення/перевід є можливим виключно на підставі наказу або розпорядження командира (начальника), зупинення дії якого забороняється відповідно до пункту 10 частини третьої статті 151 КАС України.

Посилання позивача на справу №160/27761/24 не є автоматичним підставою для забезпечення позову в кожній аналогічній справі; кожна справа розглядається індивідуально. Зобов`язання зберегти докази (документи, логи Оберіг тощо) є загальним обов`язком сторін. Зобов`язання забезпечити участь у судовому засіданні (в т.ч. відеоконференцію) вирішується судом у кожному конкретному випадку відповідно до положень КАС України про судове засідання та не потребує забезпечення позову.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що сама можливість настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 06.09.2019 у справі №826/13306/18.

В цьому контексті варто врахувати і те, що судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, оскільки суперечитиме законодавчо визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Як слідує із заяви про забезпечення позову, вимоги фактично обґрунтовано посиланням на утримання від будь-яких заходів примусового характеру щодо позивача до вирішення справи по суті.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

З урахуванням наведеного, предмета позову в цій справі, обґрунтування заяви забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у спосіб, обраний заявником.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 КАС України,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі № 520/18121/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування наказів тощо - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано суддею 29.06.2026.

Суддя М. І. Садова