Ухвала суду № 137777087, 29.06.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

29 червня 2026 року Справа № 520/14702/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Остім" (вул. Базарна, буд. 6, м. Дружківка, Краматорський р-н, Донецька обл., 84205, код ЄДРПОУ 41566507) до Головного управління ДПС у Донецькій області (вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ 44070187) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Остім" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.04.2026 року № 13732382/41566507 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 31.03.2026 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Донецькій області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 31.03.2026 року, датою її подання на реєстрацію Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСТІМ», код ЄДРПОУ 41566507.

Ухвалою від 12.06.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Від відповідача 22.06.2026 надійшли клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

В обґрунтування зазначених клопотань відповідачем зазначено, що дана справа є важливою для органів ДПС у зв`язку з вирішенням питання відносно сторони відповідача, справа потребує детального розгляду спору по суті, дослідження великої кількості первинної документації та з`ясування всіх обставин справи. За доводами відповідача, враховуючи предмет спору, обсяг та характер доказів у справі, податковий орган вважає за необхідне брати участь у судовому засіданні для надання пояснень та доказів.

Надаючи правову оцінку клопотанням відповідача, суд застосовує такі законодавчі норми.

Відповідно до положень статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах, зокрема щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Статтею 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує, у тому числі значення справи для сторін, категорію та складність справи, кількість сторін та інших учасників справи та чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 260 КАС України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд наголошує, що для повного та всебічного встановлення обставин справи характер спірних правовідносин та предмет доказування в даній справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, зворотного відповідачем не наведено, клопотання останнього про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін або у порядку загального позовного провадження є необґрунтованим.

Окрім того, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що виходячи зі змісту статті 159 КАС України, учасники справи викладають письмово свої пояснення у заявах по суті справи, якими для відповідача є відзив на позовну заяву, заперечення.

Так, сторони у справі поінформовані про основні процесуальні дії та забезпечені процесуальними документами суду, а докази відправлення кореспонденції до суду надані відповідною стороною і зберігаються у матеріалах справи (саме така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 03 жовтня 2017 року у справі "Віктор Назаренко проти України").

Аналогічна правова позиція викладене в ухвалі Верховного Суду від 03.12.2019 року у справі №820/5121/18.

Відповідач у поданих клопотаннях не обґрунтував, які є перешкоди для об`єктивного встановлення усіх обставин у даній справі та яким чином розгляд справи з викликом сторін у судове засідання цьому сприятиме.

Суд враховує також правову позицію Європейського суду з прав людини викладену у справі "Устименко проти України" від 29 жовтня 2015 року. Так, у пункті 41, зокрема, зазначено, що у справі порушувалося суто правове і технічне питання, а не питання факту або оцінки доказів. Суд неодноразово постановляв, що такі спори краще розглядати в рамках письмової процедури, а не за допомогою усних слухань.

Жодних обґрунтованих підстав, передбачених КАС України, для розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження або з повідомленням (викликом) сторін відповідачем не наведено, судом таких підстав також не встановлено.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотань відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та про розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін.

Окрім того, суд інформує відповідача про проведення бойових дій на території Харківської області, ракетні та артилерійські обстріли міста Харкова, періодичне знеструмлення будівлі суду у зв`язку з військовою агресією Російської федерації на території України, що ставить під загрозу життя та здоров`я учасників процесу у разі їх виклику до суду.

Така інформація є загальновідомою.

Керуючись ст.ст. 2, 4-12, 166, 172, 240, 243, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу у повному обсязі виготовлено 29 червня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ