Ухвала суду № 137775268, 29.06.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10849/26

У Х В А Л А

29 червня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області (65007, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 95, код ЄДРПОУ 09576782) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 14.04.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправними дії Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області щодо не виплати ОСОБА_1 , компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків її виплати, на суму не виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.01.2020 року по день фактичного розрахунку індексації грошового забезпечення;

2. Зобов`язати Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків її виплати, на суму не виплаченої індексації грошового забезпечення за період за період з 01.01.2016 по 17.03.2026 року по день фактичного розрахунку індексації грошового забезпечення згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив службу у Навчально-методичному центрі цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області та 26 серпня 2022 року наказом ДСНС України №494 звільнено зі служби цивільного захисту. При цьому, за період з 01.01.2016 по 19.07.2022 не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у повному обсязі, а виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі № 420/17722/25 відповідачем було проведено нарахування та 17.03.2026 виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.01.2020, що підтверджується випискою з карткового рахунку. При фактичному нарахуванні у розмірі 81 330 грн + 59 836 грн, що дорівнює = 141 166 грн, але фактично було виплачено 116 842, 87 грн, що свідчить про утримання податку на доходи фізичних осіб та підлягає компенсуванню у відповідності з пунктом 168.5 статті 168 Податкового Кодексу України. Однак при здійсненні нарахування та виплати Відповідач також не зробив компенсацію втрати доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати Позивачу.

За приписами пунктів 3, 5 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Ухвалою судді від 16.04.2026 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків, шляхом надання до суду оформленої належним чином позовної заяви, відповідно до п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в якій має бути зазначено поштового індексу та РНОКПП позивача.

22.04.2026 від позивача надійшла заява (вх. №43356/26) про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 23.04.2026 постановлено прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

30.04.2026 від представника відповідача НМЦ ЦЗ та БЖД Одеської області надійшов відзив (вх. №46350/26), в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи №420/10849/26, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів, з огляду на таке.

Так позовні вимоги стосуються не виплати компенсації втрати частини доходів, у зв`язку з порушенням строків її виплати, на суму не виплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.01.2020 року по день фактичного розрахунку індексації грошового забезпечення.

Позивач у позові покликається, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.02.2026 по справі №420/17722/25 відповідачем було проведено нарахування та 17.03.2026 виплачено позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 29.01.2020, що підтверджується випискою з карткового рахунку.

Згідно долученої виписки з карткового рахунку НМЦ ЦЗ та БЖД Одеської області 17.03.2026 на картку НОМЕР_2 перераховано грошові кошти у розмірі 116842,87 грн. Призначення платежу: 1006280; 2112; Виплата індексації ГЗ ОСОБА_1 зг. ріш окруж.адм.суду по спр. №420/33857/25 від 04.02.26р за пер.29.01.20 по31.12.20р., N420/17722/25 від 05.02.26р.за пер.01.01.16 по 28.02.18р. Згідно заяви №960/144 від 27.02.26р.

Відтак надана виписка з карткового рахунку підтверджує, що вказана виплата здійснена на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.02.2026 по справі №420/33857/25 та від 05.02.2026 у справі №420/17722/25.

Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб`єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб`єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров`ю людей, у зв`язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.

Суддя зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.

Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 236, 248 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Повторно витребувати від Навчально-методичного центру цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області довідку-розрахунок виплачених коштів по рішенню Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/17722/25 на користь ОСОБА_2 .

Зазначені відомості надати до суду у 10-денний строк від дати отримання копії даної ухвали.

Попередити Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Одеської області, що у випадку ненадання витребуваних доказів судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА