Ухвала суду № 137775217, 23.06.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/742/106/26

Єдиний унікальний № 742/455/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурорів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , представника потерпілої адвоката ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисників: адвоката ОСОБА_8 , адвоката ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах об`єднаного кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.382 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області перебуває вказане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч.3 ст.286-1, ч.1 ст.382 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотав про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 60 днів, оскільки на даний час не зникли всі ті ризики, у зв`язку з якими така міра запобіжного заходу відносно нього обиралася, що було у повному обсязі підтримано прокурором ОСОБА_4 , та проти чого потерпіла та її представник не заперечували.

Обвинувачений та його захисники вважали за можливе застосування до ОСОБА_7 більш м`якого запобіжного заходу або визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Вислухавши думку прокурорів, сторони потерпілої, обвинуваченого та його захисників, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку, що заявлене прокурором клопотання про продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, оскільки на даний час всі ті ризики, у зв`язку з якими дана міра запобіжного заходу щодо нього обиралася ухвалою слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області та дія якої була продовжена відповідними ухвалами суду, дійсно не зникли.

Так, ризик переховуватися від суду обґрунтовується тим, що обвинувачений, будучи обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість і невідворотність покарання, що йому загрожує, матиме можливість безперешкодно покинути місце свого проживання з метою уникнення реального покарання, оскільки відповідно до вимог ст.75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням не може бути застосовано за порушення правил експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Крім того, у обвинуваченого відсутні джерела доходів та постійне місце проживання, а також на нього, як громадянина України чоловічої статі 21-річного віку, не поширюються обмеження щодо можливості виїзду за межі України.

Ризик незаконно впливати на потерпілу та свідків обґрунтовується тим, що у разі застосування будь-якого іншого запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_7 матиме змогу фізично та психологічно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом умовлянь, підкупу, залякування чи погроз з метою зміни їх показань на його користь, для уникнення або пом`якшення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, або схилити до відмови від давання показань як потерпілу, так і свідків, переважна більшість яких є його родичами та знайомими. Також обвинувачений матиме змогу відшукати інших свідків, на яких, шляхом здійснення підкупу, погроз або умовлянь здійснюватиме вплив з метою надання ними неправдивих показань.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтований тим, що обвинувачений, створивши дорожньо-транспортну пригоду, не викликав швидку допомогу, не залишився на місці дорожньо-транспортної пригоди до її приїзду, а навпаки покинув транспортний засіб на значній відстані від місця події. Своїми умисними та свідомими діями ОСОБА_7 намагався сховати автомобіль від працівників поліції. Таким чином, перебуваючи на волі, з метою уникнення чи пом`якшення покарання ОСОБА_7 може створити штучні докази чи підбурити осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій, що, у своїй сукупності, створює та встановлює обґрунтований ризик у даному кримінальному провадженні.

Крім того, існує ризик того, що обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення. Даний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, у тому числі і за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та особою, яка не має права керування транспортним засобом, не зважаючи на накладені на нього стягнення та заборону керуванням транспортними засобами, будучи обвинуваченим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, ігноруючи необхідність явки на судові засідання, зухвало, умисно та свідомо продовжував вчиняти нові правопорушення та злочини, що свідчить про втрату ним будь-яких моральних запобіжників. А тому, перебування на волі обвинуваченого не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Хоча по відношенню до наслідків вина обвинуваченого є необережною, проте свідоме керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та без документа, який надає право такого керування, може призвести до повторного вчинення аналогічного правопорушення.

Водночас дії, пов`язані з керуванням транспортного засобу водієм у стані алкогольного сп`яніння, становлять особливу небезпеку не лише для життя та здоров`я такої особи, а і для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Більш м`який запобіжний захід застосувати неможливо, оскільки запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до обвинуваченого не забезпечить його належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації. Так, зважаючи на тяжкість злочину, наслідки у вигляді смерті дитини, які перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, вчиненою ОСОБА_7 у стані алкогольного сп`яніння, попри неодноразові факти притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, у тому числі за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та особою, яка не має права керування транспортним засобом, а також притягнення його до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 382 КК України, він не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю виконання покладених на нього у відповідності до вимог ст. 194 КПК України обов`язків.

Неможливе застосування до обвинуваченого і запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, оскільки не встановлено осіб, які би заслуговували на довіру, щоб бути поручителями обвинуваченого для виконання останнім покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КК України.

Застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та при забороні цілодобово залишати житло не зможе повністю запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, оскільки ступінь значущості вищевказаних ризиків особливо значний, коли існує нагальна потреба у відшуканні та забезпеченні збереження доказів для з`ясування всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість злочину. При цьому необхідно звернути увагу на відсутність у обвинуваченого постійного місця проживання та факт його реєстрації в іншому регіоні.

Запобіжний захід у вигляді застави також не забезпечить покладених на обвинуваченого обов`язків з вищезазначених підстав. Крім того, в матеріалах провадження відсутні будь-які дані про заставодавців, які би могли внести кошти на спеціальний рахунок, а також необхідно врахувати приписи п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, згідно з якими суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Також необхідно взяти до уваги попередню процесуальну поведінку обвинуваченого, який до моменту обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за відсутності поважних причин, жодного разу не з`являвся в судові засідання.

Під час вирішення клопотання слід врахувати практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки право обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства - рішення № 11036/03 від 18.03.2008 у справі «Ладент проти Польщі» (Laden v. Poland). Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи (п. 79 рішення № 40107/02 від 10.02.2001 у справі «Харченко проти України»).

Не вбачаючи підстав для скасування чи зміни обраного запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_7 , будучи обвинуваченим у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, перебуваючи на волі та розуміючи тяжкість і невідворотність покарання, що йому загрожує, матиме можливість безперешкодно покинути місце свого проживання з метою уникнення реального покарання, матиме змогу фізично та психологічно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом умовлянь, підкупу, залякування чи погроз, з метою зміни їх показань на його користь, для уникнення або пом`якшення відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення, або схилити до відмови від давання показань як потерпілу, так і свідків, може створити штучні докази чи підбурити осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень та може вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку з чим суд приходить до переконання про необхідність продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою до 60 днів, як того просив у своєму клопотанні прокурор.

Керуючись ст. 331, 369-372 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до 22.08.2026 без визначення розміру застави.

В частині продовження дії запобіжного заходу ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з часу проголошення її повного тексту.

Повний текст ухвали складено 26.06.2026.

Суддя ОСОБА_10