Рішення № 137774856, 29.06.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р. № 400/1603/26 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,СТ "Космос-1", ділянка №15,Миколаївський район, Миколаївська область

до відповідачаДержавної служби України з безпеки на транспорті, вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150,

треті особиЦентральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіонального управління Міністерстіва юстиції України, вул. Артилерійська, 18, оф.5,м. Миколаїв,54006,

провизнання протиправною та скасування постанови від 25.11.2025 року № ОПШ 048203,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Одеського міжрегіональною управління Міністерства юстиції України з вимогами:

визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ОПШ 048203 від 25.11.2025.

ІІ. Виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що не погоджується з оскаржуваною постановою, оскільки під час проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення з міста Одеси до міста Миколаїв у водія булу наявні всі необхідні документи, в тому числі копія договору із замовником, яка була пред`явлена інспекторам. Також, за твердженням позивача, під час розгляду справи про накладання штрафу позивач мав оригінал договору. Проте, відповідач на це не зважив і застосував штраф, який позивач вважає протиправним. Таким чином, позивач просить оскаржувану постанову скасувати.

Відповідач проти позову заперечив, у відзиві зазначив, що під час проведення перевірки і перевезення пасажирів легковим автомобілем, що належить позивачу, на замовлення з міста Одеса до міста Миколаїв у водія зафіксовано відсутність документу для здійснення таких перевезень, а саме копії договору із замовником послуг. Таким чином, відповідач зазначає, що позов є безпідставний, у зв`язку із чим просить суд відмовити у його задоволенні.

ІІІ. Рух справи

Ухвалою суду від 20.02.2026 позовну заяву позивача залишено без руху та запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви шляхом надання уточненого позову із зазначенням вірних відомостей щодо позивача, які передбачені до п.2 ч.5 ст.160 КАС України.

23.02.2026 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви з наданням уточненої позовної заяви.

Ухвалою від 26.02.2026 суд відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановив строки для подання сторонами заяв по суті.

Ухвалою від 23.04.2026 суд задовольнив клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання 17.06.2026 з`явився позивач, який підтримав свою позицію з підстав, викладених у позові.

Відповідач у судовому засіданні участь не взяв, причини неявки не повідомив.

Третя особа просила розглядати справу за відсутності її представника.

17.06.2026 від позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в письмовому провадженні.

IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом

На підставі направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) № 001630 від 30.10.2025 Відділом державного нагляду (контролю) у Миколаївській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку транспортного засобу позивача марки VOLKSWAGEN реєстраційний номер НОМЕР_1 .

За результатами перевірки 04.11.2025 складено акт № 039158, в якому зафіксовано порушення ст. 39 Закону №2344-III, а саме відсутність копії договору із замовником послуг. Водій з актом ознайомлений, що підтверджується його підписом

Розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відбулось 25.11.2025 за участю позивача.

25.11.2025 відповідачем прийнято постанову № ОПШ 048203 про застосування до ФОП ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн за порушення вимог ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Матеріли справи також містять копію договору № 3, укладеного між ФОП ОСОБА_1 як перевізником та ФОП ОСОБА_2 як замовником на перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення від 20.09.2024. Відповідно до п. 8.1 зазначеного договору, його укладено строком на один рік. Разом з тим, за умовами п. 8.1 договору, строк дії автоматично продовжується (пролонгується) кожен рік.

V. Джерела права

За приписами частини другої ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі також - Закон №2344-ІІІ), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі також - Порядок № 1567).

Відповідно до ст.6 Закону №2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку (п. 4 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка (п.12 Порядку № 1567).

Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу (п.13 Порядку № 1567).

Згідно з п.25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 (п. 26-27 Порядку № 1567).

Згідно з ч.17-20 ст.6 Закону №2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, мають право: використовувати спеціалізовані автомобілі; використовувати спеціальне обладнання, призначене для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку; супроводжувати транспортний засіб, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, до найближчого місця зважування (на відстань не більше 50 кілометрів) для здійснення габаритно-вагового контролю, а також забороняти подальший рух такого транспортного засобу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; здійснювати габаритно-ваговий контроль транспортних засобів; використовувати стаціонарні або пересувні пункти габаритно-вагового контролю; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; здійснювати опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення адміністративного правопорушення, свідками якого вони були або могли бути.

Автомобільні перевізники, їх уповноважені особи (водії), автомобільні самозайняті перевізники, суб`єкти господарювання, які надають автостанційні послуги, мають право фіксувати процес проведення планової, позапланової або рейдової перевірки (перевірки на дорозі) засобами фото- і відеотехніки, не перешкоджаючи проведенню таких перевірок.

Відповідно до п.15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі також - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно зі ст.39 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Серед іншого, документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України; для водія легкового автомобіля - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, копія договору із замовником послуги, інші документи, передбачені законодавством України.

При цьому, у Законі №2344-III (стаття 1) наведені терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; замовник транспортних послуг юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів; пасажирські перевезення - перевезення пасажирів легковими автомобілями або автобусами; перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін; послуга з перевезення пасажирів чи вантажів перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Таксі - легковий автомобіль, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля, діючим таксометром, сигнальним ліхтарем із зеленим та червоним світлом, розташованим у верхньому правому кутку лобового скла, і який має нанесені композиції з квадратів, розташованих у шаховому порядку на дверцятах автомобіля з лівого та правого боків, призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.

За приписами абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п.104, 105 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, для надання послуг з перевезення легковими автомобілями на замовлення (далі - перевезення на замовлення) автомобільний перевізник зобов`язаний використовувати транспорті засоби, які належать йому на праві власності чи користування, що підтверджується відповідними реєстраційними документами, мати відповідну ліцензію і ліцензійну картку на кожен автомобіль. Організація перевезення на замовлення здійснюється за договором, який укладається між автомобільним перевізником, автомобільним самозайнятим перевізником та суб`єктом господарювання, у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.

Статтею 49 Закону № 2344-III передбачено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Непред`явлення, зазначених у статті 39 Закону № 2344-III документів під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком для застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, адміністративно-господарський штраф за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених, зокрема, статтею 39 Закону № 2344, накладається саме на автомобільних перевізників.

Вказаний висновок відповідає позиції Верховного Суду у постанові від 25.01.2023 у справі № 140/1167/22.

VІ. Оцінка суду

Судом встановлено, що за результатами рейдової перевірки відповідачем транспортного засобу позивача марки VOLKSWAGEN д/н НОМЕР_1 складено акт № 039158 від 04.11.2025, в якому зафіксовано порушення ст.39 Закону № 2344-III, а саме: при здійсненні перевезень пасажирів легковим авто на замовлення у водія відсутня копія договору із замовником послуг.

Позивач наполягав, що на час проведення перевірки у водія була копія договору № 3 від 20.09.2024, укладеного між ФОП ОСОБА_1 як перевізником та ФОП ОСОБА_2 як замовником на перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення.

Також, в судовому засіданні позивач пояснив, що висновку про відсутність договору інспектори дійшли, не врахувавши, що строк дії договору був подовжений сторонами.

В матеріалах справи є зазначений договір № 3 від 20.09.2024, який діяв і на момент проведення перевірки.

Разом з тим, суд враховує, що за приписами ст. 6 Закону № 2344-ІІІ під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) посадові особи контролюючого органу мають право, зокрема, використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, у тому числі в автоматичному режимі.

Наведене свідчить, що одним із доказів вчинення порушень під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) є, зокрема, відеозапис процесу перевірки.

До відзиву відповідачем надано п`ять відеофайлів, які були досліджені судом.

Відеофайл 20251104130808MEDIA_ID0298.MP4 містить запис початку перевірки і свідчить про те, що інспекторами Укртрансбезпеки було запропоновано водію надати на перевірку документи, серед яких ліцензія, документ про страхування, договір з замовником послуг тощо. Відеофайл відображає процес надання документів водієм і обговорення між водієм і інспектором факту відсутності договору з замовником послуг.

В подальшому, під час перевірки, водій зателефонував позивачу як перевізнику, розмова між перевізником і інспектором записана у 20251104132806MEDIA_ID0298.MP4. Суд встановив, що під час розмови перевізником не зазначено про наявність такого договір з замовником.

Суд також враховує, що водій в акті перевірки висновки інспектора не спростував, пояснення з приводу наявності (відсутності) договору не надав.

Отже, твердження позивача, що договір був пред`явлений під час перевірки, не знайшло підтвердження під час розгляду справи.

Разом з тим, відповідачем не спростовано, що договір № 3 від 20.09.2024 позивач надав під час розгляду справи 25.11.2025.

Відповідач наголошує, що долучення до позовної заяви копії договору із замовником послуг не може бути спростуванням зафіксованого в акті перевірки № 039158 від 04.11.2025 порушення, оскільки відповідальність за абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» настає за «відсутність на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 цього Закону». Тобто у водія транспортного засобу документи повинні бути присутні саме під час перевірки транспортного засобу працівниками Укртрансбезпеки.

Суд погоджується з відповідачем, що надання договору № 3 від 20.09.2024 до суду не змінює висновків перевірки, оскільки саме під час перевірки водій зобов`язаний надати належні та дійсні документи, на підставі яких виконуються перевезення, а відсутність визначених законом документів під час здійснення перевезення пасажирів є підставою для застосування адміністративно-господарського штрафу до перевізника.

За встановлених у справі обставин суд висновує, що на час проведення рейдової перевірки перевізником виконувалось перевезення легковим автомобілем на замовлення, про що додатково свідчить ліцензії з відповідним видом дозволених робіт. При цьому дослідженими доказами встановлено факт самого порушення: відсутність під час рейдової перевірки 04.11.2025 копії договору із замовником послуги (не був пред`явлений водієм).

VІІ. Висновки суду

Таким чином, суд дійшов переконання, що у відповідача були правові підстави для застосування спірною постановою адміністративно-господарського штрафу на підставі абзацу третього частини першої статті 60 Закону №2344-III у зв`язку із перевезенням пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 39 цього Закону.

Отже, суд вважає, що наведені позивачем аргументи і доводи не знайшли свого підтвердження, тому відсутні підстави для задоволення позову.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодування судових витрат позивачу за рахунок відповідача відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150 ЄДРПОУ 39816845) відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко