Рішення № 137774643, 07.05.2026, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5234/26

Провадження № 2/686/5430/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

07 травня 2026 рік м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі

головуючого судді Колієва С.А.,

за участю секретаря судового засідання Кучерук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту, -

встановив:

У лютому 2026 року ТОВ «Споживчий Центр» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.03.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21.03.2025-100002186 за умовами якого остання отримала кредит у сумі 5000,00 гривень на строк 98 днів та сплатою процентів за користування кредитними коштами і інших обов`язкових платежів, які визначені умовами договору. 03.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» і ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до вказаного договору, яким строк кредитування був продовжений до 112 днів.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач належним чином не виконала, в обумовлений договором строк кредит у повному обсязі не повернула, не сплатила відсотки за його користування, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на дату подачі позову становить 10 560,22 гривень і складається з: 4534,04 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 3526,18 гривень заборгованість за процентами та 2 500,00 гривень нарахованої неустойки.

На підставі викладеного позивач ТОВ «Споживчий Центр» просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором кредиту №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025 у загальній сумі 10 560,22 гривень.

Відзив на позов відповідачем не подано.

В судове засідання представник позивача не з`явився. Подав на адресу суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути за його відсутності. Позов підтримав у повному обсязі, наполягав на його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином. Причини неявки суд не повідомила, відзив на позов та заяву про розгляд справи за його відсутності до суду не подала.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказах з ухваленням заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

21.03.2025 між ТОВ «Споживчий Центр» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21.03.2025-100002186, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 21.03.2025, заявки кредитного договору №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025 та відповіді про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №21.03.2025-100002186.

Відповідно до умов договору ТОВ «Споживчий Центр» зобов`язалося на умовах строковості, платності і поворотності надати ОСОБА_1 кредит у сумі 5 000,00 гривень на строк 98 днів з кінцевим терміном повернення кредиту 26.06.2025, а та - повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Сторонами було визначено, що за користування кредитним коштами сплачуються відсотки у розмірі 1,0% на день, комісія за надання кредиту становить 1000,00 гривень.

Вказаний договір був укладений дистанційно та підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Е967.

03.04.2025 року між ТОВ «Споживчий Центр» і ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025, згідно умов якого сторони погодили продовжити строк кредитування до 112 днів, визначивши дату повернення кредиту 10.07.2025.

Вказаний додатковий договір був укладений дистанційно та підписаний відповідачкою електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора К683.

Згідно квитанції до платіжної інструкції №20168-1391-200636375 ТОВ «Споживчий центр» перерахував 21.03.2025 року на картковий рахунок НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 5000,00 гривень.

Згідно представленої позивачем довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025 становить 10 560,22 гривень і складається з: 4534,04 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 3526,18 гривень заборгованість за процентами та 2 500,00 гривень нарахованої неустойки.

Застосовані норми права та мотиви з яких виходить суд.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону України від 3 вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон №675-VIII) електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень частини першої статті 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Зібрані докази вказують на те, що 21.03.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Споживчий Центр» в електронній формі договір кредиту, а 03.04.2025 року додатковий договір до нього, за умовами яких вказана фінансова компанія перераховувала на її картковий рахунок кредитні кошти, а та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку, визначеному договором.

Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула кредит та не сплатила проценти за користування ним у повному обсязі.

З огляду на викладене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 не виконала обов`язки за кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Споживчий Центр» слід стягнути заборгованість за відповідним кредитним договором.

Щодо розміру заборгованості, яка підлягає до стягнення.

Згідно представленої позивачем довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025 становить 10 560,22 гривень і складається з: 4534,04 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 3526,18 гривень заборгованість за процентами та 2 500,00 гривень нарахованої неустойки.

Вказаний розрахунок в частині визначення заборгованості по тілу кредиту, нарахованим відсоткам, відповідає умовам укладеного між сторонами договору і доказів на його спростування матеріли справи не містять.

Щодо вимог позову про стягнення неустойки у сумі 2500,00 гривень суд зазначає наступне.

Так, умовами укладеного договору (п.15) визначено, що за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання сплачується неустойка у розмірі 50 гривень.

Разом з цим суд звертає свою увагу на те, згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що відповідний розмір неустойки, нарахований кредитодавцем в період дії воєнного стану в України, він не піддягає стягненню.

За таких обставин поданий ТОВ «Споживчий Центр» позов підлягає до часткового задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025 у розмірі 8060,22 гривень яка складається із: 4534,04 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 3526,18 гривень заборгованість за процентами.

В решті у задоволенні позову слід відмовити.

Також, у відповідності до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним судові витрати у виді сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме у розмірі 2032,11 гривень.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 546, 626, 628, 634, 638, 1048, 1050, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» заборгованість за договором кредиту №21.03.2025-100002186 від 21.03.2025 у розмірі 8060,22 гривень, а також судовий збір у сумі 2032,11 гривень.

В решті у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр», код ЄДРПОУ 37356833, місце знаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд.133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 26.06.2026 року.

Суддя: