Рішення № 137774279, 29.06.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/1120/26

2/683/1088/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області у складі головуючої судді Кутасевич О.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Старокостянтинові цивільну справу 683/1120/26, 2/683/1088/2023 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 27 грудня 2021 року між ТзОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір №333085, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 11000 грн, які останній зобов`язувався повернути у встановлений строк та сплатити проценти за користування ними.

26 березня 2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено Договір факторингу № Ф-25/2, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Омега Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» (ціна договору) за плату, а ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» відступає ТОВ «ФК «Омега Фінанс» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26 березня 2025 року до Договору факторингу №Ф-25/2 від 26 березня 2025 року, ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 20722 грн.

Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 20722 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 10886,5 грн та заборгованості за відсотками в розмірі 9835,5 грн, судові витрати в сумі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали не надав відзив на позов в порядку, визначеному ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2021 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №333085.

Відповідно до п. 3 Договору кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти (фінансовий кредит) в сумі 11000 грн на особисті потреби, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом кредитодавцю відповідно до умов, зазначених у Договорі.

Сума кредиту, яка зазначена в договорі, надається позичальнику в готівковій формі у національній валюті України не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього Договору.

Кредит надається на умовах терміновості, повернення та платності.

Згідно п. 5.1 Договору перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом розпочинається з дати фактичного отримання позичальником кредиту і складає 31 тижнів.

Реальна (ефективна) річна процентна ставка за кредитом є фіксованою та становить 2063,03% (п. 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.7. Договору загальна сума всіх платежів позичальника за договором з урахуванням процентної ставки за кредитом становить 24676 грн. Загальна вартість кредиту в грошовому виразі становить 17832,00 грн, що складає 11000 грн суми кредиту та 13676 процентів за користування кредитом.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 27 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримав кошти в сумі 11000 грн згідно кредитного договору №333085 від 27 грудня 2021 року.

26 березня 2025 року між ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» було укладено Договір факторингу № Ф-25/2, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Омега Фінанс» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» (ціна договору) за плату, а ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» відступає ТОВ «ФК «Омега Фінанс» права грошової вимоги до боржників а кредитними договорами (Портфель Заборгованості).

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 26 березня 2025 року до Договору факторингу №Ф-25/2 від 26 березня 2025, року ТОВ «ФК «Омега Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №333085 від 27 грудня 2021 року в сумі 20722 грн, з яких: 10886,5 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9835,5 грн - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами першою, другою статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Досліджені судом докази, підтверджують, що ТОВ «ІЗІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Омега Фінанс» за своїми правовими статусами відносяться до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, а тому договори відступлення права вимоги є обов`язковими для виконання.

Також наявними у матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу прав грошової вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Омега Фінанс» за кредитним договором.

Враховуючи, що отримані відповідачем кредитні кошти та проценти за їх користування в добровільному порядку позивачу не сплачені, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №333085 від 27 грудня 2021 року в сумі 20722 грн, які підлягають стягненню в примусовому порядку.

Щодо розподілу судових витрат у справі, суд дійшов такого висновку.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд звертає увагу на те, що частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною восьмою статті 141ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат не професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн, позивачем надано договір про надання правової допомоги від 04 лютого 2026 року, укладений між ТОВ "ФК "Омега Фінанс" та адвокатським об`єднанням «Немесіда»; актом надання послуг від 08 квітня 2026 року.

Аналіз наданих клієнтом документів та судової практики охоплюється послугою складення позовної заяви та подання позову до суду, тому не може вважатися фактично понесеним як окремий вид робіт, виконаних адвокатом, а інші скарги та клопотання у ході розгляду цієї справи були відсутні.

Даний спір є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

З урахуванням складності справи, що була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача в розмірі 3600 грн.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема витрати на правничу допомогу у разі часткового задоволення позову, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачем сплачено 2662,40 грн судового збору, заявлені позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2662,40 грн судового збору та 3600 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ураховуючи вищевикладене, керуючисьст.ст.12, 76-83, 89, 141, 158, 247, 263-265,280 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" заборгованість за кредитним договором №333085 від 27 грудня 2021 року в сумі 20722 грн, з яких: 10886,5грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9835,5 грн - сума заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Омега Фінанс" судовий збір в розмірі 2662,40 грнта 3600 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ТОВ "Фінансова компанія "Омега Фінанс"», місцезнаходження: вул. Саперне поле, 12 офіс, 1007 м. Київ, 01042, ЄДРПОУ 42436323.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя: