Постанова № 137773632, 09.06.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10218/26

Номер провадження 3/523/2241/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м.Одеса

Суддя Пересипського районного суду міста Одеси Шурупов В.В., за участю секретаря судового засідання Подуфалової А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали об`єднаної справи, які надійшли з УПП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді від 08.06.2026 року, матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, відповідно, об`єднані в порядку ст.36 цього ж Кодексу в одне провадження.

Відповідно з наданими до суду матеріалами справи, 07.04.2026 року об 11:50 годині, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «Hyundai I30», номерний знак НОМЕР_1 , біля будинку №3 по вул.Південній в м.Одесі, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу та здійснила наїзд на припаркований транспортний засіб марки «Chevrolet Volt», номерний знак НОМЕР_2 , належний ОСОБА_2 , при цьому негайно не зупинилась та залишила місце пригоди, чим перша з вказаних осіб порушила п.п.2.10а, 13.1 «Правил дорожнього руху». Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання 08.06.2026 року не з`явилась, проте звернулась до суду із клопотанням, в якому зазначила про невизнання нею своєї провини та просила врахувати подані нею письмові пояснення та розглянути без її участі, з огляду на що та з урахуванням вимог ч.1 ст.268 КУпАП, суддя, після відновлення електропостачання в приміщенні суду, вирішив розглянути справу за відсутності цієї особи та на підставі наданих до суду матеріалів.

Дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали об`єднаної справи, суддею встановлено, що винність останньої в порушенні п.п.2.10а, 13.1 «Правил дорожнього руху» повністю доказана та підтверджується дослідженими матеріалами об`єднаної справи про адміністративні правопорушення, а саме:

- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №№659632, 659618 від 07.05.2026 року, в яких наведені обставини порушення водієм ОСОБА_1 приписів п.п.2.10а, 10.9 «Правил дорожнього руху», за що вона притягається до відповідальності за ст.ст.122-4, 124 КУпАП, підписаними останньою без будь-яких зауважень чи заперечень (а.с.1, 11);

- схемою місця дорожньо-транспортної події від 07.05.2026 року, відповідно до якої зафіксована дорожня обстановка, місце наїзду, розташування транспортного засобу марки «Chevrolet Volt», а також описані нанесені внаслідок дорожньо-транспортної пригоди механічні пошкодження вказаного транспортного засобу (пошкодження переднього бамперу зліва, лівого переднього крила, лівого бокового дзеркала заднього виду, лівої передньої та задньої двері (а.с.2, 13);

- поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 07.05.2026 року, в яких викладені обставини пошкодження належного їй транспортного засобу (а.с.3, 15);

- поясненнями ОСОБА_1 від 07.05.2026 року, згідно з якими остання обставини дорожньо-транспортної пригод не оспорювала (а.с.4, 14).

У наданих до суду письмових поясненнях від 08.06.2026 року, ОСОБА_1 посилалась на те, що транспортний засіб марки «Chevrolet» знаходився на велосипедній доріжці та перекривав частину проїжджої смуги, що створило перешкоду для руху; особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зачепила зазначений транспортний засіб дзеркалом; з місця події поїхала, бо не побачила значних пошкоджень та їй треба було відвезти ліки хворій людині, після чого, вона повернулась на місце пригоди; винуватицею ДТП вважає водія «Chevrolet», яка залишила авто у невідведеному для цього місці, а себе потерпілою, оскільки її транспортний засіб також отримав пошкодження; просить звільнити її від сплати штрафу та судового збору, посилаючись на те, що вона є пенсіонеркою та вдовою, на підтвердження чого додала копії відповідних документів (копія пенсійного посвідчення, копія свідоцтва про смерть чоловіка, фотокопії розташування автомобіля «Chevrolet»).

Згідно з ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За ст.252 вказаного Кодексу, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Разом із тим, п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Суддя критично оцінює доводи ОСОБА_1 , викладені у письмових поясненнях від 08.06.2026 року, та вважає їх такими, що не спростовують встановлених обставин вчинення адміністративних правопорушень.

Посилання ОСОБА_1 на те, що транспортний засіб марки «Chevrolet» був припаркований на велосипедній доріжці та частково перекривав проїжджу частину, не звільняє її від обов`язку дотримуватись вимог Правил дорожнього руху України.

За п.13.1 ПДР зазначено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним,

Сам факт контакту керованого ОСОБА_1 транспортного засобу з припаркованим автомобілем свідчить про те, що безпечного інтервалу дотримано не було. Навіть у випадку порушення іншим водієм правил зупинки чи стоянки, це не надає іншим учасникам дорожнього руху права не виконувати вимоги ПДР та не усуває їхньої відповідальності за власні порушення.

Твердження ОСОБА_1 про те, що вона не помітила значних пошкоджень транспортних засобів, також не спростовує факту дорожньо-транспортної пригоди. Вирішальним є сам факт зіткнення транспортних засобів та настання механічних пошкоджень, а не суб`єктивна оцінка водієм їх характеру чи розміру.

Крім того, суд відхиляє доводи про те, що після зіткнення ОСОБА_1 залишила місце події у зв`язку з необхідністю доставити ліки хворій особі та згодом повернулася.

Відповідно до п. 2.10а ПДР України водій, причетний до дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Обов`язок залишатися на місці ДТП є безумовним, а тому подальше повернення на місце події не усуває факту його порушення та не виключає наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.

Не заслуговують на увагу й доводи ОСОБА_1 про те, що вона вважає себе потерпілою стороною, оскільки її транспортний засіб також отримав механічні пошкодження. Отримання пошкоджень власним транспортним засобом саме по собі не виключає вини особи у порушенні Правил дорожнього руху та не звільняє її від адміністративної відповідальності.

Надані копії пенсійного посвідчення та свідоцтва про смерть чоловіка свідчать про особу правопорушниці та її соціальний статус, однак не спростовують встановлених обставин справи та не є підставою для звільнення від адміністративної відповідальності, а також від судового збору, оскільки зазначені обставини не віднесені законом до переліку осіб, які звільняються від його сплати. Такі обставини можуть бути враховані судом лише при вирішенні питання про вид і розмір адміністративного стягнення в межах санкції відповідної статті.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що пояснення ОСОБА_1 є способом захисту від адміністративної відповідальності, не спростовують наявних у справі доказів та не виключають наявності в її діях складів адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4 КУпАП.

Статтею 124 КУпАП встановлено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Відповідно до ст.122-4 вказаного Кодексу, залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Положення статті 36 означеного Кодексу регламентують, що при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо, а якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

В силу положень ст.ст.33, 36 КУпАП, при визначенні міри адміністративного стягнення, ураховуючи характер та обставини інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, ступінь вини та особу останньої є пенсіонеркою, а також приймаючи до уваги мету адміністративного стягнення, передбачену ст.23 зазначеного Кодексу, суддя доходить висновку про те, що з метою виправлення й попередження нових правопорушень, до цієї особи єдиним можливим є застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.1, 7, 9, 23, 27, 33, 36, 40-1, 122-4, 124, 256, 268, 276-280, 283 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 КУпАП, адміністративне стягнення:

за ст.122-4 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень;

за ст.124 КУпАП - у вигляді штрафу на користь держави, у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень.

На підставі ст.36 КУпАП, остаточно призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ст.40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судовий збір у розмірі 665,60 гривень на користь Держави в особі Державної судової адміністрації України, код ЄДРПОУ 26255795 (00020, м.Київ, вул.Липська 18/5).

Копію постанови направити для виконання ОСОБА_1 , для відома до УПП в Одеській області ДПП Національної поліції України та ОСОБА_2 , а також надати іншим заінтересованим особам.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Суддя: В.В. Шурупов