Постанова № 137773526, 26.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/26357/25

Провадження №3/522/678/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С., розглянувши матеріали, направлені з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.11.2025 року о 00 годині 19 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E200 NGT, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Пантелеймонівська №94 в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Alcotest «Drager» ARLM-0433, результат позитивний 2.58 проміле. Подія зафіксована на портативний відеореєстратор №471640; №471659.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.9а ПДР України.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514345 від 16.11.2025 року за ч.1 ст.130 КУпАП.

23.03.2026 року ОСОБА_1 надав до суду письмове клопотання про закриття провадження по справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно зазначеного клопотання, вбачається, що ОСОБА_1 вину в скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП не визнає в повному обсязі, обставини мотивуються тим, що:

1. В розумінні ст.35 Закону України «Про національну поліцію» та п.п. 3, 6 Порядку №1103 місцем зупинки транспортного засобу, с місце, де відповідний транспортний засіб був зупинений працівниками поліції.

Разом з тим, при досліджені відеозаписів №471640 та №471659, з`ясувалося, що вони не містять зафіксованої обставини зупинки транспортного засобу Mercedes-Benz E200 NGT, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 .

Зі змісту розмови першого працівника поліції з ОСОБА_1 встановлена, що водій не був поінформований про причину зупинки, поліцейським не було надано для огляду службового посвідчення, хоча він і представився, але дуже швидко, не зрозуміло та не перебірливо, а поліцейським було лише задекларовано, що нібито водій не пристебнутий, хоча ОСОБА_1 знаходився у автомобілі, що не рухається та одразу від поліцейського пролунала вимога про пред`явлення посвідчення водія (відеозапис № 471640).

За умови фрагментарності відеозапису, який не відображає початок події, тобто керування автомобілем саме ОСОБА_1 , то факт керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом не підтверджений належними та допустимими доказами, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч1 ст.130 КУпАП.

Як вбачається із вищезазначених двох відеозаписів: №471640 та №471659, що знаходяться в матеріалах справи, немає жодних доказів того, щоб автомобіль рухався.

Відеозаписи, що додані як доказ у справі не дає можливості поза розумним сумнівом встановити чи керував ОСОБА_1 транспортним засобом і чи дотримано працівником поліції встановлений порядок проведення огляду згідно ст.266 КУпАП.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

2. Під час висунення вимоги про проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 на відеозапису №471640 інспектором не було названо жодної конкретної ознаки сп`яніння, також з цього приводу нічого не зазначено у протоколі.

Проте, вказані згодом у Актах огляду та Направленні на медогляд ознаки (запах алкоголю з порожнини рота) та інші ознаки, передбачені п.3 ч.1 Інструкції №1452/735, не були озвучені водію безпосередньо під час пропозиції пройти тест, що суперечить Інструкції №1452/735.

Оскільки процедура ініціювання огляду розпочалася з порушенням встановленого порядку, всі наступні докази (зокрема проходження тесту на Драгері) визнаються недопустимими в силу доктрини «плодів отруєного дерева».

Таким чином, поліцейськими було порушено порядок проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відтак, з огляду на вищевказане, вважаю, що будь-яких ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції встановлено не було, що вказує на особисту упередженість та незаконність подальших дій працівників поліції.

Так, виходячи із відеозаписів будь-яких ознак сп`яніння у притягуваної особи не має.

3. Згідно протоколу огляд на стан сп`яніння ОСОБА_1 у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Alcotest Drager» 7510 ARLM-0433, результат позитивний 2.58 проміле.

Але, ані поліцейські на відеозаписах ані матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять інформації щодо наявності сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки газоаналізатору Drager ARLM-0433, не містить дати останнього калібрування, яким було проведено тест на алкоголь, що унеможливлює визнання факту, що зазначений вище пристрій перебував у справному стані.

ОСОБА_1 вважає, що працівники поліції, які проводили огляд на стан алкогольного сп`яніння, діяли з порушенням вимог Інструкції щодо використання технічного засобу «Drager», більш того, а тому матеріали провадження не містять належних та допустимих доказів на підтвердження в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

4. Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати, не містить підпис ОСОБА_1 , дату і час його складання та який не має підтвердження відмови ОСОБА_1 від підписання даного акту.

Проте працівники поліції після завершення складання акту огляду не пропонували та не надали ОСОБА_1 даний акт на підпис, а навпаки самостійно вирішили, що нібито ОСОБА_1 відмовився від підпису, при чому відмова ОСОБА_1 підписати акт огляду не зафіксована на відеозаписах.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 не відмовлявся від підпису в акті огляду, оскільки поліцейськими акт огляду не тільки не надали на підпис, а і зовсім другий екземпляр не видали ОСОБА_1 на руки.

Також, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не тільки не містить дату та час складання, а і не містить відомостей про ознайомлення з його змістом та підписи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 .

Враховуючи вищезазначене, Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів без дати, не може бути належним та допустимим доказом.

Таким чином медичний огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, а висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції №1452/735, а тому підлягають визнанню недійсними.

5. В протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР/514345 від 16.11.2025 р. ніяких записів про те, що до нього долучено оформлене працівником поліції Направлення на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.11.2025 р., не має.

Також, відеозаписи не мають ніяких підтверджень складання працівниками поліції Направлення на медогляд.

Враховуючи вищезазначене Направлення на медогляд не може бути належним та допустим доказом, оскільки не долучений в якості додатків до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР/514345 від 16.11.2025 р.

6. Наявність у матеріалах справи двох примірників Акту огляду із внесеними Даними щодо газоаналізатору «Drager» ARLM-0433, за умови, що фактично у протоколі зазначено прилад «Alcotest Drager» 7510 ARLM-0433, ставить під сумнів достовірність оформлення відповідних документів та свідчить про їх формальне складання всупереч порядку проведення огляду, визначеному ст.266 КУпАП та Інструкцією №1452/735.

26.05.2026 року в судове засідання з`явилася адвокат Пейчева С.Д, що діє в інтересах ОСОБА_1 , просила суд справу провадженням закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

26.05.2026 року в судове засідання з`явився ОСОБА_1 підтримав клопотання від 23.03.2026 року, просив суд справу провадженням закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Дослідивши і проаналізувавши докази по справі, клопотання, заслухавши пояснення адвоката Пейчевої С.Д.; особу, що притягається до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно,коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності,передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала.

За змістом ст.245 КУпАП, суд зобов`язаний всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи,вирішити її у точній відповідності з законом.

Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа)встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, атак само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.9(а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів,що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Доводи адвоката та особи, що притягається до адміністративної відповідальності, які були надані суду спростовуються відеодоказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме відео є змістовим та дає можливість об`єктивно надати правову оцінку щодо відбувшогося 16.11.2025 року о 00 годині 19 хвилин в м. Одеса по вул. Пантелеймонівська №94.

Крім того, ОСОБА_1 не заперечував проти результатів Alcotest «Drager» ARLM-0433, які склали 2.58‰.

На підставі викладеного вбачається, що працівники поліції повністю виконали вимоги ст.266 КУпАП.

Твердження адвоката, та ОСОБА_1 про безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 , суддя також не приймає до уваги, так як на поточний час в країні запроваджений воєнний стан щодо агресії Російської Федерації проти України та співробітники: Національної поліції; СБУ; Національної гвардії; Держприкордонслужби; ДМС; Держмитслужби; ЗСУ, які визначені в наказі коменданта (у свою чергу, призначається наказом військового командування разом із відповідними військовими адміністраціями) наділені розширеними повноваженнями для підтримки правопорядку в країні, що забезпечено діючим законодавством України.

Доводи адвоката щодо не інформування водія ОСОБА_2 про конкретну причину зупинки транспортного засобу - з огляду на досліджені у своїй сукупності докази, не виключають винуватість ОСОБА_2 у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.

На підставі викладеного, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в повному обсязі доведена.

В діях ОСОБА_1 встановлена наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом Mercedes-Benz E200 NGT, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Пантелеймонівська №94 в стані алкогольного сп`яніння.

Суддя критично відноситься до пояснень адвоката Пейчевої С.Д., Ганзенка С.А. щодо невинуватості ОСОБА_1 в правопорушенні ч.1 ст.130 КУпАП та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як з їх пояснень вбачається, що ОСОБА_1 намагається уникнути адміністративного стягнення, хоча вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення повністю знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №514345 від 16.11.2025 року; результатом алкотесту від 16.11.2025 року за допомогою приладу Alcotest «Drager» ARLM-0433 стосовно ОСОБА_1 , результат тесту 2.58 ‰; відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи.

Таким чином, з наведеного вбачається, що водій 16.11.2025 року о 00 годині 19 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mercedes-Benz E200 NGT, державний номер НОМЕР_1 , в м. Одеса по вул. Пантелеймонівська №94 в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9(а) ПДР України.

Вирішуючи питання про вид і розмір адміністративного стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих та пом`якшуючих відповідальність обставин, передбачених ст.ст. 34, 35 КУпАП, не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 9, 24, 33, 34, 35, 38, 130, 221, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

На підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати на користь держави в сумі 605 гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду.

Суддя Л.С. Єршова