Постанова № 137773485, 26.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/7961/26

Провадження №3/522/3176/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Єршова Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Гайди А.Д.,

представника ОСОБА_1 адвоката Богданової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси з Управління патрульної поліції в Одеській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до наданих суду адміністративних матеріалів 30.04.2026 року о 23 год. 04 хв. в м. Одесі по вул. Тираспольській, 14 водій ОСОБА_1 керував тз, у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу drawer 0408, тест 1783, результат 0,82 ‰ проміле.

За цим фактом співробітниками патрульної поліції стосовно водія ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653985 від 30.04.2026 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Богданова Ю.В. заперечувала відносно складеного адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснивши суду, що ОСОБА_1 вину у вчиненні вище вказаного правопорушення не визнає, оскільки не перебував в алкогольному сп`янінні на момент складання зазначеного вище протоколу, працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього за ч. 1 ст. 130 КпАП України було грубо порушено вимоги ст.ст. 256, 266 КУпАП та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, оскільки проведення відеозапису правопорушення не було безперервним, ОСОБА_1 не роз`яснено наслідки складання протоколу відносно нього та після його незгоди з результатами освідування на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер», працівник поліції взагалі не запропонував останньому проїхати до медичного закладу для проходження медичного освідування, при цьому долучивши до матеріалів справи направлення на його проходження. Крім того, зазначила, що протокол про адміністративне правопорушення взагалі має суттєві розбіжності у доказах стосовно транспортного засобу, приладу, за допомогою якого проводився тест на сп`яніння, та у номері самого тесту, які є недопустимими у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, що більш конкретно викладено у клопотанні про закриття провадження за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши представника правопорушника, суддя прийшов до наступного висновку.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Статтею 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у самому протоколі про адміністративне правопорушення, у зв`язку з їх невідповідністю нормам ст. 256 КУпАП, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).

З матеріалів справи вбачається наступне.

30.04.2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №653985 про те, що 30.04.2026 року о 23 год. 04 хв. в м. Одесі по вул. Тираспольській, 14 водій ОСОБА_1 керував тз, у порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку із застосуванням приладу drawer 0408, тест 1783, результат 0,82 ‰ проміле. У протоколі є посилання на наявність відеозапису правопорушення, зробленого з портативного відео реєстратора №474513, №470678.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 130 КУпАП).

Вислухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Богданової Ю.В., надані в судовому засіданні, якими вона повністю заперечувала факт порушення ним правил дорожнього руху, судом було досліджено матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме:

- протокол серії ЕПР18 №653985 від 30.04.2026 року;

- довідку про отримання водієм ОСОБА_1 посвідчення водія;

- довідку про відсутність повторності вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, протягом року;

- тест №1784, здійснений за допомогою технічного приладу Drager Alkotest 7510 ARLM-0408;

- акт огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- направлення ОСОБА_1 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 30.04.2026 року;

- відеозапис, долучений до матеріалів з ПВР №474512, №470678;

- клопотання адвоката Богданової Ю.В., діючої в інтересах ОСОБА_1 , про закриття адміністративного провадження.

Так, у відповідності до п.п. 4, 5 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року за №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях. Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІ вказаної Інструкції включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Згідно з п.п. 1, 2 Розділу VII Інструкції під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції. Пунктом 1 Розділу VIII передбачено, що вивантаження відеозаписів з карт пам`яті портативних відеореєстраторів та відеореєстраторів, установлених на службових транспортних засобах, БПЛА, на сервер зберігання відеозаписів здійснюється шляхом приєднання карти пам`яті до спеціального обладнання в автоматичному режимі за допомогою спеціального програмного забезпечення або в інший спосіб, визначений виробником до такого сервера. Пунктами 5, 6, 7, 9 Розділу VIII передбачено, що контроль за використанням технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснює відповідальна особа, за інформацією, отриманою з їх допомогою, безпосередньо керівник органу, підрозділу поліції. Дозвіл на копіювання та видачу відеозаписів надається відповідальній особі виключно за рішенням керівника цього органу, підрозділу поліції. Копіювання та видача відеозапису проводяться відповідальною особою на підставі відповідного письмового доручення керівника органу, підрозділу поліції або особи, яка виконує його обов`язки. У разі копіювання та видачі відеозапису робиться відмітка в Журналі обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи або в Журналі обліку. Відеозаписи або копії з них можуть бути надані за вмотивованими запитами органів державної влади, органів досудового розслідування, прокуратури, слідчого судді та суду, поліцейського та інших осіб у порядку, передбаченому законодавством України. Відеозаписи працівникам органу, підрозділу поліції видаються в тому вигляді, в якому вони були збережені на док-станції, без коригування.

При цьому, під час огляду у судовому засіданні відеозапису, долученого співробітниками поліції до протоколу, встановлено, що Файл ЕПР1 653985 « ОСОБА_1 ч. 1 ст. 130 +чат» не містять безперервної фіксації події, а саме запис переривається на 00:14:43 хвилині та відновлюється на 00:14:53 хвилині, тобто, уповноваженою особою до протоколу про адміністративне правопорушення не додано безперервний відеозапис з нагрудної камери.

Таким чином, існують сумніви в автентичності оригіналу відеозапису, у зв`язку із чим доданий до протоколу відеозапис, на думку суду, є неналежним та недопустимим доказом по справі.

Окрім того, відповідно до п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

У протоколі про адміністративне правопорушення в якості приводів та підстав для проведення огляду ОСОБА_1 не зазначено жодних приводів та підстав для проведення огляду ОСОБА_1 , але вони перелічені у документі «показання технічного засобу» без дати на підпису особи, яка склала акт, а саме інспектором УПП в Одеській області Пересуньком С.О. зазначено, що огляд проведений у зв`язку із виявленими ознаками: різким запахом алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей.

При цьому, дослідивши відеозапис з боді-камер працівників поліції, суд встановив, що інспектор під час спілкування з водієм ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу взагалі не називав і не оголошував йому встановлені ознаки алкогольного сп`яніння, що в подальшому були зазначені в акті огляду. Також, інспектор УПП в Одеській області попередив водія, якщо він не пройде тест на сп`яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, то на нього буде автоматично складений протокол за відмову від проходження медичного огляду. Інспектором не було роз`яснено, що водій має право на медичний огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Отже, на думку суду, процедура огляду водія була розпочата інспектором з грубим порушення вимог ч. 1 ст. 266 КУпАП, п. п. 2, 3 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, що відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП є прямою підставою для визнання такої процедури огляду на стан сп`яніння недійсною.

Так, статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп`яніння. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

З матеріалів відеозапису вбачається, що інспектор ОСОБА_2 , який проводив процедуру огляду та складав протокол, не роз`яснив ОСОБА_1 його право оспорити результат огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу і пройти повторний такий огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

В матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене інспектором Пересуньком С.О. 30.04.2026 року о 23:40 год. Однак, як вбачається зі змісту відеозаписів з нагрудних камер інспекторів № 474513 та № 470678, вказаний документ не оголошувався водію, а його другий примірник чи копія цього документу не вручалася, інспектор просто склав цей документ і без відома та обізнаності ОСОБА_1 долучив його до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи зазначені положення Кодексу у взаємозв`язку між собою, а також з положеннями відомчих інструкцій, які регулюють питання проходження огляду на стан сп`яніння та оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в даних випадках (Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затверджений постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року; Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року; Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року), можна прийти до висновку, що огляд особи на стан сп`яніння повинен проводитися співробітниками поліції у певній послідовності, що встановлена в Законі, а саме починатися з відсторонення водія, щодо якого є підстави вважати, що він знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, після запропонування проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу і направлення правопорушника в заклад охорони здоров`я у разі відмови такої особи від огляду на місці або незгоди з його результатами.

Вказані норми закону мають імперативний характер, оскільки вимогами пункту 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, встановлено, що підставою для притягнення водія транспортного засобу згідно із законом до відповідальності є підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода оглянутої особи з результатами такого огляду. Як підсумок, порушення зазначеного процесуального порядку та послідовності його проведення, або не проведення у точній відповідності з законом, тягне за собою недійсність результатів такого огляду.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 було запропоновано проходження огляду лише на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, водночас не доводиться, що поліцейським також було забезпечено проведення огляду водія в закладі охорони здоров`я відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено з долученого до матеріалів справи відеозапису, після проходження ОСОБА_3 огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою пристрою «Драгер», і після такого огляду, працівники поліції належним чином не роз`яснили приписи ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі його не згоди, а в безальтернативній формі після огляду останнього з використанням приладу Драгер одразу повідомили йому, що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, при цьому належним чином не роз`яснили процедуру і порядок проходження огляду на стан сп`яніння, його права та обов`язки у межах такого огляду, зокрема, про можливість у разі незгоди з результатом огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, про проходження огляду в медичному закладі для усунення будь-яких сумнівів перебування в стані алкогольного сп`яніння.

Крім того, з направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 30.04.2026 року вбачається, що водій ОСОБА_1 направляється до КНП «ООМЦПЗ» ООР, результати огляду у вигляді 0,82 % проміле та що у заклад охорони здоров`я особу доставив інспектор 1 взводу 4 роти 2 бат. УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Пенесунько С.О., але на відеозаписах доданих до матеріалів справи не зафіксовано навіть що інспектор пропонував ОСОБА_1 проходження медичного огляду на стан сп`яніння у лікарні КНП «ООМЦПЗ`ООР, хоча ОСОБА_1 виражав свою незгоду з результатом проведеного огляду, що зафіксовано на 00:10:24 хвилин відеозапису файлу Файл ЕПР1 653985 « ОСОБА_1 ч.1 ст. 130 +чат », де він говорить, що не буде з цим миритися та санкція статті 130 КУпАП йому не була роз`яснена до проведення тестування Драгером.

Направлення на медичний огляд у медичному закладі не було вручене особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, яке складається відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року. Також у справі немає доказів і на підтвердження факту доставлення особи на огляд у заклад охорони здоров`я, хоча, відповідно до п. 9 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, на поліцейського покладається обов`язок забезпечити доставку водіїв транспортних засобів на огляд до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Крім того, суд встановив, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 653985 від 30.04.2026 року у п.6 транспортний засіб (марка, модель, належність, номерний знак) вказано «Електросамокат належить», без зазначення моделі, потужності двигуна самоката, що є неповними даними, які повинні зазначатися у протоколі про адміністративне правопорушення та є порушенням при складанні протоколу.

Окрім вище викладеного, суд враховує, що відповідно до Європейського стандарту № 15964:2011, який у свою чергу наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 1494 від 30.12.2014 прийнято як національний стандарт за позначенням ДСТУ № 15964:2014 «Пристрої неодноразового використання для контролю видихуваного повітря. Вимоги та методи випробувань» (№ 15964:2011, IDT), всі види газоаналізаторів для контролю вмісту алкоголю у і видихуваному повітрі (виробництво Drager Safety АG&Со. KGaA, Німеччина) в Україні використовуються з 1 січня 2016 року виключно за правилами вказаного стандарту.

Відповідно до положень ДСТУ № 15964:2014 пристрої для тестування алкоголю у видихуваному повітрі використовують мундштуки для відбору проб дихання. Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявляння алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря. Використовують, щоб запобігти змішуванню проби видихуваного повітря з навколишнім повітрям і розбавленню проби. При цьому слід зазначити, що згідно приписів пункту 5.2 Стандарту прилад повинен унеможливлювати вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів (тобто, використання мундштука, який вже використаний іншим п`яним водієм). Мундштук призначений тільки для одноразового використання. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити. Недотримання вищезазначених вимог може призвести як до епідеміологічних ризиків, так і до ризику некоректної роботи засобів вимірювальної техніки (газоаналізаторів) і фактичних необ`єктивних тестів та, як наслідок, порушуватимуться конституційні права та інтереси людини. Інструкцією по експлуатації до «Аналізатора парів етанолу в повітрі, що видихається, «ALKOTEST 7510» передбачено порядок встановлення мундштука. Так, в інструкції вказано про необхідність відкрити упаковку (з гігієнічних міркувань не знімати упаковку з ділянки, що контактує з ротом, поки мундштук не встановлено в прилад); прикласти мундштук діагонально (рифленим маркуванням вгору) і втиснути в тримач, при встановленні мундштука буде чутно виразне клацання, встановлений мундштук може підсвічуватися в увімкненому стані приладу, після чого необхідно повністю зняти упаковку. При цьому, в розділі Умови проведення вимірювань Інструкції по експлуатації, який передбачає порядок роботи аналізатора «ALKOTEST 7510» прямо передбачено необхідність використання саме нового мундштука для кожної особи.

Однак, з відеозапису, який було додано до матеріалів справи працівниками поліції, вбачається, що на 00:29:31 хвилині відеозапису з нагрудної камери № 470678 Інспектор 1 взводу 4 роти 2 бат. УПП в Одеській області ДПП лейтенант поліції Пенесунько С.О. після розпаковки мундштука голими руками торкався його клапану (саме частина, через яку відбувається забір повітря для проведення тестування), що могло відобразитися на результатах тесту на стан алкогольного сп`яніння.

Таким чином, порушення умов проведення вимірювань Інструкції по експлуатації, який передбачає порядок роботи аналізатора «ALKOTEST 7510» викликає у суду обґрунтовані сумніви щодо достовірності кінцевих показників, які видав застосований поліцейським прилад Драгер «ALCOTEST 7510».

Крім того, у протоколі ЕПР1 № 653985 від 30.04.2026 року зазначено, що огляд водія проводився зі згоди водія на місці зупинки у встановленому законодавством порядку і застосуванням приладу DRAWER 0408, тест 1783 , результат 0.82 % проміле. Але, у матеріалах справи міститься Чек (дублікат) проведеного тестування із застосуванням приладу Драгер «ALCOTEST 7510» приладу ARLM тест №1784.

Тобто, у протоколі серії ЕПР1 № 653985 від 30.04.2026 року зазначені не достовірні дані щодо встановлених фактів, що є суттєвою розбіжністю у доказах, яка створює обґрунтовані сумніви у їх належності, а отже такий протокол не може вважатися допустимим доказом по справі.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, мають тлумачитись на її користь, а згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.

Окрім того обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку що працівниками патрульної поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КпАП України було грубо порушено норми закону.

Таким чином, на думку суду, склад правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП є формальним через порушення положень Інструкції щодо порядку проведення огляду на стан сп`яніння.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП виражається, між іншим, у формі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.

За таких обставин, суд, при оцінюванні зібраних у справі доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що в матеріалах справи недостатньо доказів, які встановлюють наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та провину ОСОБА_1 у його вчиненні, а отже в діях ОСОБА_1 відсутній склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не може бути притягнутий до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.ст. 7, 130, 221, 247, 251, 255, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.С. Єршова