Ухвала суду № 137773482, 24.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7078/23-Е

Провадження № 2/522/2447/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Гільтай А. В.,

представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Субботіної Л. В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: Одеської міської ради, ОСОБА_8 , про встановлення неукладеності (відсутності) правочину, визнання права власності в порядку спадкування, визнання права власності за відповідачами, скасування записів у державному реєстрі прав, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та вселення, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб Одеської міської ради, ОСОБА_8 про встановлення неукладеності (відсутності) правочину, визнання права власності в порядку спадкування, визнання права власності за відповідачами, скасування записів у державному реєстрі прав, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та вселення.

Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси Чернявської Л. М. від 12.06.2023 відкрито провадження у справі, встановлено загальний порядок розгляду справи, призначено проведення підготовчого засідання.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси під головуванням судді Чернявської Л. М. від 23.08.2023 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №522/3703/22.

На підставі розпорядження щодо здійснення повторного автоматизованого розподілу справи № 914/25 призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Федчишеній Т. Ю.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2025 справу прийнято до провадження, поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання у справі.

Судові засідання у справі призначалися на 24.09.2025, 03.12.2025, 11.02.2026, 25.03.2026 та 24.06.2026, проте у жодне із засідань позивач, який був належним чином повідомлений про розгляд справи, не з`явився.

У судове засідання 24.06.2026 позивач ОСОБА_2 вчергове не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання Гільтай А. В. про доставлення судової повістки до електронного кабінету позивача. Заяв чи клопотань від нього не надходило.

24.06.2026 у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Субботіна Л. В. вважала, що позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки жодного разу позивач у судове засідання не з`явився, також не забезпечив представництво своїх інтересів у суді, що з огляду на тривалість перебування справи у провадженні суду свідчить про втрату ним інтересу до справи. Також указувала, що на розгляді суду перебувала справа за аналогічним позовом ОСОБА_2 та в якій ухвалено рішення, яке набрало законної сили, про відмову у задоволенні позову..

Заслухавши представника відповідача ОСОБА_1 адвокат Субботіну Л. В., дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Аналіз зазначених норм права вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Право особи на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Тому, будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді справи.

Диспозитивність цивільного судочинства передбачає можливість учасників справи розпоряджатися своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зокрема право позивача у односторонньому порядку відмовитися від судового захисту заявленої ним вимоги.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України).

Пунктом 1 ч. 2 ст. 43 та ч. 1 ст. 44 ЦПК України передбачено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.

У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Як слідує з матеріалів справи, позивач ОСОБА_2 , який був належним чином повідомленим про розгляд справи, у підготовче засідання повторно не з`явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подавав, що свідчить про втрату ним інтересу до справи.

Враховуючи, що позивач, який належним чином повідомлений судом про день, час і місце розгляду справи, повторно не з`явився у підготовче засідання і не скористався своїм правом подати заяву про розгляд справи за його відсутності, зважаючи на те, що указана справа тривалий час перебуває на розгляді в суді, судом вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

У зв`язку з наведеним, залишення позову без розгляду, як це передбачено законом, а саме п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Суд роз`яснює, що відповідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , за участю третіх осіб: Одеської міської ради, ОСОБА_8 , про встановлення неукладеності (відсутності) правочину, визнання права власності в порядку спадкування, визнання права власності за відповідачами, скасування записів у державному реєстрі прав, витребування майна із чужого незаконного володіння, виселення та вселення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повне судове рішення складено 29.06.2026.

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА