Рішення № 137773475, 16.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.06.2026

Справа № 522/22203/23

Провадження № 2/522/80/26

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Ярема Х.С., сторони - не з`явились, розглянув справу

за позовом ОСОБА_1

до 1) ОСОБА_2 , 2) ОСОБА_3 , 3) Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Прем`єр Альянс»

про відшкодування шкоди.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач просить суд:

- стягнути з відповідачів 43 026,62 грн. матеріальної шкоди

- стягнути з відповідачів 150 000 грн. моральної шкоди.

15.12.2023 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

14.03.2024 відповідач ОСОБА_2 подав відзив на позов.

21.08.2024 залучено співвідповідача ПАТ «Страхова компанія «Прем`єр Альянс».

04.09.2024 призначено судову автотоварознавчу експертизу для визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля позивача.

18.11.2025 експерт повідомив про неможливість складення висновку, у зв`язку з несплатою вартості експертизи.

12.12.2025 справу прийнято до розгляду новим складом суду.

Позивач пояснює, що 10.02.2022 з вини водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Ford Fusion» д/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_5 , відповідальність за керування яким була застрахована в ПРАТ СК «Van Klik» (змінило назву на ПАТ «Страхова компанія «Прем`єр Альянс»), сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача «Audi Q8» д/н НОМЕР_2 отримав пошкодження. Вартість відновлювального ремонту 91 260,53 грн. Страхова компанія виплатила 48 233,38 грн. Решту складає 43 026,62 грн., які відповідачі відмовляються сплатити. Крім того, внаслідок ДТП позивач понесла моральні страждання, які вона оцінює в 150 000 грн.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову заперечує. Розмір відновлювального ремонту, визначений позивачем, є не доведеним, оскільки наданий на його підтвердження рахунок-оферта від 11.02.2022 є лише ціновою пропозицією станції технічного обслуговування, а не доказом реального відновлювального ремонту. Також на підтвердження розміру моральної шкоди позивач не надала жодного доказу.

Судом встановлено такі обставини справи.

10.02.2022 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Ford Fusion» д/н НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля «Audi Q8» д/н НОМЕР_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), що належить ОСОБА_4 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 ).

11.04.2022 постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/4076/22, ОСОБА_2 , як водій автомобіля «Ford Fusion» д/н НОМЕР_1 , визнаний винним у вказаній ДТП.

11.02.2022 Audi Центр Одеса Юг (виконавець ТОВ «Зс Групп») склало рахунок-оферту № KZZ0001420/KZSF0001400, згідно якого ПП Югсервис Плюс, як власник, замовило ремонт автомобіля Audi Q8 д/н НОМЕР_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ). Сума ремонту 91 260,53 грн.

17.08.2022 ПРАТ СК «Van Klik» на підставі акту № 0039632.02.22/1 виплатило на користь ОСОБА_4 48 233,38 грн. страхового відшкодування.

Висновки суду.

Предметом та підставами позову є стягнення з відповідачів (винуватця ДТП; власника автомобіля яким керувала винна особа та страховика винної особи) збитків, сума яких перевищує страхову виплату страховика винної в ДТП особи та моральної шкоди.

Відповідач ОСОБА_2 заперечує з підстав недоведеності шкоди.

Щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

ОСОБА_4 є власником пошкодженого в ДТП автомобіля «Audi Q8» д/н НОМЕР_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), а отже, має право на відшкодування збитків, спричинених автомобілю.

Згідно з ч. 1,2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (п. 1ч.1 ст. 1188 ЦК України).

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На цей страховий випадок поширюється дія Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 (далі - Закон № 1961-IV).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відтак відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-ІV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП. При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).

Верховний Суд у постанові від 04.12.2019 у справі № 359/2309/17 вказав, що майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду та застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Верховний Суд в постанові від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц зазначив, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності. Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. Також, страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, реалізує право вимоги, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Верховний Суд у постанові від 02.02.2022 у справі № 757/54513/16 зазначив, що системний аналіз статті 22 ЦК України частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

17.08.2022 ПРАТ СК «Van Klik» на підставі акту № 0039632.02.22/1 виплатило на користь ОСОБА_4 48 233,38 грн. страхового відшкодування, в межах страхового ліміту 160 000 грн.

Оскільки сума відновлювального ремонту, про яку заявляє позивач, не перевищує страховий ліміт (91 260,53 проти 160 000), то вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, заявлені до ОСОБА_2 (водій застрахованого автомобіля) та ОСОБА_5 (власник застрахованого автомобіля) можуть бути обгрунтованими лише у разі наявності законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.

Такими законодавчими обмеженнями є вартість відновлювального ремонту без урахування зносу.

Позивач посилається на те, що згідно з рахунком-офертою № KZZ0001420/KZSF0001400 від 11.02.2022, складеним Audi Центр Одеса Юг (виконавець ТОВ «Зс Групп») ремонт автомобіля позивача коштує 91 260,53 грн.

Суд вважає цей доказ неналежним, оскільки рахунок-оферта № KZZ0001420/KZSF0001400 від 11.02.2022 складений на замовлення ПП Югсервис Плюс, як власника автомобіля, а не на замовлення ОСОБА_4 .

Також, рахунок-оферта № KZZ0001420/KZSF0001400 від 11.02.2022 стосується ремонту автомобіля Audi Q8 д/н НОМЕР_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ), а належний ОСОБА_4 автомобіль Audi Q8 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) має інший державний номер НОМЕР_2 .

Крім того, рахунок-оферта сам по собі є лише пропозицією замовнику ремонту автомобіля щодо вартості та складових майбутнього ремонту. Доказів того, що на безпосередній ремонт автомобіля було витрачено саме таку суму коштів, суду не надано.

ПРАТ СК «Van Klik» 17.08.2022 сплатило на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у сумі 48 233,38 грн., які позивач прийняла, не зважаючи на те, що за її ж твердженням, 11.02.2022 вона вже була обізнана про вартість ремонту у сумі 91 260,53 грн., але не заперечувала проти отримання саме такої суми страхового відшкодування.

Оскільки вартість ремонту пошкодженого у ДТП автомобіля у сумі 91 260,53 грн. є недоведеною, позовні вимоги про стягнення різниці вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, який сплачений страховиком та вартості відновлювального ремонту без урахування зносу, який не покритий страховою виплатою, є необгрунтованими і суд відмовляє у їх задоволенні.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

Внаслідок порушення цивільних прав особи згідно зі ст. 23 ЦК України вона має право на відшкодування моральної шкоди, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті. Таким чином, відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Обґрунтовуючи вимоги в частині стягнення моральної шкоди у сумі 150 000 грн., позивач ОСОБА_4 взагалі не вказує в чому полягає ця моральна шкода, а лише перераховує норми, які визначають підстави та порядок стягнення моральної шкоди.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала моральної шкоди, та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди. Тягар доказування в сфері компенсації моральної шкоди покладається у разі встановлення конкретної особи, яка завдала моральної шкоди, на позивача, який повинен довести наявність моральної шкоди та причинний зв`язок та на відповідача, який доводить відсутність протиправності та вини.

Завдання моральної шкоди - явище завжди негативне. Проте з цього не слідує, що будь-яка завдана моральна шкода породжує зобов`язання з її відшкодування.

Покладення обов`язку відшкодувати завдану моральну шкоду може мати місце лише за умови, коли шкода була викликана протиправною поведінкою відповідальної за неї особи.

У зв`язку з тим, що позивач не довів моральної шкоди, позовні вимоги в цій частині також задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено 29.06.2026.

Суддя Ярема Х.С.