Ухвала суду № 137773082, 29.06.2026, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/4693/25

Номер провадження 4-с/504/27/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026с-ще Доброслав

Суддя Доброславського районного суду Одеської області Якимів А.В., розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Парфьонова Г.В.,-

ВСТАНОВИВ:

на розгляд Доброславського районного суду Одеської області надійшли матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича, в якій просить суд визнати неправомірними дії приватного виконавця Парфьонова Г.В. , скасувати вимогу приватного виконавця Парфьонова Г.В. щодо його обов`язку внести на депозитний рахунок кошти, зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Г.В. передати майно стягувачу без доплати різниці вартості.

Суд, дослідивши матеріали заяви, приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті провадження.

Ухвалою суду від 30.04.2026 року, суд відмовив у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 за аналогічними вимогами, які наведені у скарзі від 25.06.2026 року. При цьому, вказана ухвала від 30.04.2026 року набрала законної сили та у апеляційному порядку не оскаржувалась.

Відмовляючи у відкритті провадження у справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду такої скарги в порядку цивільного судочинства, водночас оскарження дій державного виконавця має здійснюватися шляхом подання відповідної позовної заяви в порядку адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Такі висновки зроблені, внаслідок того, що скаржник оскаржує дії та рішення приватного виконавця, які вчинені під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 335/4816/24 (провадження № 61-9445св25)).

Незважаючи на це, скаржник подав до суду повторну скаргу. При цьому, жодних обставин які б вказували на необхідність розгляду скарги саме Доброславським районним судом Одеської області в порядку цивільного судочинства скарга не містить.

Статтею 447-1 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 1 ст. 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже згідно із зазначеними нормами ЦПК України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю пов`язане із наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства, та його подальшим примусовим виконанням.

Зі змісту поданої Корчагіним В.Ю. скарги вбачається, що скаржник оскаржує дії державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні № 7142564, у складі якого перебувають п`ять виконавчих проваджень, а саме: виконавче провадження № 71420999 з примусового виконання наказу № 916/3961/21, виданого 06.03.2023 Господарським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 69545113 з примусового виконання наказу № 916/309/22, виданого 29.06.2022 Господарським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 79361198 з примусового виконання судового наказу № 504/1447/25, виданого 10.04.2025 Комінтернівським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 79631153 з примусового виконання судового наказу № 504/1364/25, виданого 07.04.2025 Доброславським районним судом Одеської області; виконавче провадження № 79990100 з примусового виконання судового наказу № 504/4693/25, виданого 11.11.2025 Доброславським районним судом Одеської області.

Законодавство не передбачає порядку розгляду скарг на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що саме в таких випадках (оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій) згідно з частиною першою статті 287 КАС України відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі № 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах № 927/395/13, № 5028/16/2/2012, від 05 грудня 2018 року у справі № 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі № 808/2265/16, від 10 квітня 2019 року у справі № 908/2520/16, від 05 червня 2019 року у справі № 911/100/18).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово наголошувала, що для визначення предметної юрисдикції, зокрема й стосовно судового оскарження рішення, дії чи бездіяльності державного виконавця, вирішальне значення має суть оспорюваних дій, (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 908/2349/14 (провадження № 12-49гс19)).

Таким чином, у разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, відповідні спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства (постанова Верховного Суду від 17 вересня 2025 року у справі № 335/4816/24 (провадження № 61-9445св25)).

Норми ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження» 4833-IX від 04.07.2026, порядку оскарження дій виконавця у межах зведеного виконавчого провадження з виконання виконавчих документів, які видані судами різних юрисдикцій не змінюють та не врегульовують вказаного питання.

Цей закон, ані у теперішній редакції, ані у редакції до 07.04.2026 року не визначає та не визначав юрисдикцію оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавця, що вчинені в межах виконання судових рішень, різних юрисдикцій виконання котрих об`єднано у зведеному виконавчому провадженні.

З огляду на викладене, враховуючи обставини, викладені у скарзі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду такої скарги в порядку цивільного судочинства, водночас оскарження дій державного виконавця має здійснюватися шляхом подання відповідної позовної заяви в порядку адміністративного судочинства згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 186, 260, 353-355, 447, 448 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Доброславський районний суд Одеської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя Якимів А. В.