Ухвала суду № 137772679, 29.06.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/482/26

Провадження № 2/604/423/26

У х в а л а

29 червня 2026 року сел. Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сидорак Г.Б.,

за участю секретаря судового засідання Настроги А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №4206343 від 22.11.2020 року в розмірі 31704 гривень, з яких: 4000,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 27704,00 гривень - прострочена заборгованість за процентами. Представник позивача просить стягнути із відповідача понесені судові витрати, які складаються із витрат зі слати судового збору у сумі 2662,40 гривень.

Відповідач ОСОБА_1 подала суду відзив, у якому заперечує щодо позову, також подала заяву, в якій просить суд про зупинення провадження у справі. Заяву мотивовано тим, що на розгляді Об`єднаної Палати КЦС ВС перебуває аналогічна справа №552/672/23 до цієї.

Представник позивачау позовній заяві просив справу розглянути без їх участі.

Суд, ознайомившись із клопотанням, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею ст. 251 ЦПК України передбачений вичерпний перелік підстав обов`язкового зупинення провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Подібними є правовідносини, у яких тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 286/3965/21 (провадження № 61-10010св22), від 09 листопада 2022 року у справі № 286/3964/21 (провадження № 61-10011св22).

Крім того, згідно постанови Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 201/9397/20 (провадження № 61-20129св21), зупинення провадження - це, по суті, тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Разом із тим, таке зупинення не повинно суперечити принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи.

У вказаній постанові також зазначено, що за змістом пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд має право за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Тлумачення пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Велика Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України).

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Ухвалою Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 04 лютого 2026 року справу №552/672/23 (провадження №61-4595сво25) передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Обґрунтовуючи підстави для передачі справи на розгляд Об`єднаної Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважала, що суд не вправі давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства - принцип свободи договору, передбачений пунктом 3 частина першої статті 3, статтею 627 ЦК України.

Зазначила, що частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (на яку, в контексті несправедливих умов правочину послалася колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду) визначено, що якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Аналізуючи вказані норми права, можна дійти висновку про те, що для визнання несправедливими певних умов правочину зі споживачем, він повинен звернутися до суду з відповідними позовними вимогами, наприклад, про кабальні (завідомо невигідні, несправедливі) умови договору тощо.

Суд вважав, що Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.

Ухвалення протилежних чи суперечливих судових рішень, особливо судом вищої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд, закріпленого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Станом на 29 червня 2026 року рішення за результатами її розгляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутнє.

Таким чином, оскільки правовідносини у даних справах є подібними, за наслідками перегляду справи № 552/672/23 Об`єднана Палата Верховного Суду може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим.

За таких обставин, суд вважає за доцільне задовольнити клопотання та зупинити провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 251, 252,253, 259, 260 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі - задовольнити.

Зупинити провадження в цивільній справі №604/482/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною Палатою Верховного Суду справи №552/672/23.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення . Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Суддя Г.Б. Сидорак