Ухвала суду № 137771653, 29.06.2026, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4777/26

Провадження № 6/946/277/26

У Х В А Л А

Іменем України

29 червня 2026 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючої-судді: Бальжик О.І.

за участю секретаря: Федорук Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бирка Ірини Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, -

В С Т А Н О В И В:

І. Суть подання

1.1. 24.06.2026 року державний виконавець Бирка І.О. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, посилаючись на те, що останній ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження № 81149043 від 02.06.2026 року, що підтверджує заява ОСОБА_1 від 03.06.2026 року. Водночас, боржник ухиляється від виконання покладених на нього Законом України «Про виконавче провадження» обов`язків, а саме не подав декларацію про доходи та майно.

1.2. Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 24.06.2026 року, подання у справі № 946/4777/26 передано на розгляд судді Бальжик О.І.

ІІ. Процедура

2.1. У судове засідання державний виконавець, будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду, не з`явилася, звернувшись з заявою про розгляд та задоволення подання у її відсутність.

2.2. Сторони та інші заінтересовані особи у відповідності до частини 4 статті 441 ЦПК України про розгляд подання не повідомлялися.

2.3. Під час судового розгляду подання фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

ІІІ. Норми права, які застосував суд

3.1. Стаття 33 Конституції України

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом […].

3.2. Стаття 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, що не включені до Конвенції та першого Протоколу до неї.

4. Право вільно пересуватися може у певних місцевостях підлягати обмеженням, що встановлені згідно із законом і виправдовуються суспільними інтересами в демократичному суспільстві.

3.3. Стаття 313 ЦК України.

1. Фізична особа має право на свободу пересування […].

[…] 3. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України […].

4. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

3.4. Стаття 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі Закон №1404-VІІІ).

3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

[…]19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

3.5. Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21.01.1994 року за №3857-ХІІ (далі Закон №3857-ХІІ).

1. Право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли:

[…] 5) він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

3.6. Стаття 441 ЦПК України.

1. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом […].

3. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

4. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця […].

3.7. Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, узагальнена Верховним Судом України 01 лютого 2013 року.

З погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону №3857-ХІІ та у п.19 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Таким чином, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні віл нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

ІV. Оцінка суду

4.1. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що суд має право застосувати до боржника тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України лише за поданням державного або приватного виконавця, за умови доведення та документального підтвердження факту ухилення боржника, який має намір та реальну можливість вибути за межі України, від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду чи іншого органу (посадової особи). Таке обмеження може бути встановлено лише строком до виконання боржником своїх зобов`язань.

4.2. Застосування таких обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), оскільки стосується гарантованого статтею 33 Конституції України та статтею 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування, передчасне і безпідставне обмеження яких є неприпустимим.

4.3. Вивченням матеріалів подання, судом встановлено, що 02.06.2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (реєстраційний номер виконавчого провадження: 81149043), якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, а також попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

4.4. 03.06.2026 року боржник ОСОБА_1 з`явився до Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 81149043.

4.5. Надаючи оцінку поданню, судом встановлено, що державним виконавцем не надано доказів того, що нею відповідно до статті 18 Закону України №1404-VIII було вичерпано весь передбачений перелік заходів щодо примусового виконання судового рішення або всі вони виявилися безрезультатними. Зокрема, в матеріалах справи відсутні відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Управління економіки Ізмаїльської міської ради, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інших реєстрів.

4.6. Також, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження того факту, що неповнолітній боржник ОСОБА_1 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон та має намір виїхати за межі України з метою ухилення від виконання зобов`язань.

4.7. Доводи ОСОБА_2 про те, що неподання боржником декларації про доходи та майно свідчить про його ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, суд до уваги не приймає, оскільки дана обставина у відповідності до статті 76 Закону №1404-VІІІ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої статтею 188-13 КУпАП.

4.8. За таких обставин справи та відповідно до зазначених норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України передчасне, оскільки наведені у ньому обставини і додані до нього документи не можуть бути в даному випадку визнані такими, що свідчать про умисне ухилення боржника від виконання рішення в контексті положень статті 441 ЦПК України, статті 6 Закону №3857-ХІІ та статті 18 Закону №1404-VІІІ, а тому правові підстави для його задоволення відсутні

Керуючись ст.441 ЦПК України, ст.ст.18, 28 Закону №1404-VІІІ, ст.ст.1, 6 Закону №3857-ХІІ, суд,

У Х В А Л И В:

1. У задоволені подання головного державного виконавця Ізмаїльського відділу державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Бирка Ірини Олександрівни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа, відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

3. Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду.

Суддя: О.І.Бальжик