Рішення № 137771423, 29.06.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/3496/25

№ провадження 2/495/915/2026

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

29 червня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород - Дністровський міськрайонний суд Одеської області

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.

за участю секретаря Чибукової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород Дністровському цивільну справу за позовною заявою Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки,

представника позивача в режимі відеоконференції - адвоката Дзюбенко С.М.,

ВСТАНОВИВ:

Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних; стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних; розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 , який був посвідчений Кушнір І. В., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 19 грудня 2019 року за реєстром № 1668; зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку, загальною площею 0,2550 га, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234; стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 633,60 грн та витрат на правничу допомогу в розмірі 22 500, 00 грн; стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 633,60 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 22 500, 00 грн.

Стислий виклад вимог позивача

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19.12.2019 року між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради, правонаступником якої є Позивач, та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 , правонаступниками якої є Відповідачі 1, 2 було укладено Договір.

Даний договір був посвідчений Кушнір І. В., приватним нотаріусом Білгород- Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 19 грудня 2019 року за реєстром № 1668.

Актом прийому передачі земельної ділянки від 19 грудня 2019 року Орендодавець передав в оренду, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку, загальною площею 0,2550 га, терміном на двадцять п`ять років, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , далі Земельна ділянка.

Пунктом 1 Договору передбачено, що орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування, на підставі рішення VI-ої сесії VI скликання Затоківської селищної ради від 10 лютого 2011 року за № 106, рішення ХLIII-ої сесії VII скликання Затоківської селищної ради від 23 вересня 2019 року за № 1220, в оренду терміном на двадцять п`ять років Земельну ділянку.

Категорія зазначеної земельної ділянки землі рекреаційного призначення. Номер запису про право власності у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно: 34604484 від 11 грудня 2019 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1985185251103, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою 19 грудня 2019 року шляхом безпосереднього доступу до нього ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається Земельна ділянка загальною площею 0,2550 га, в межах згідно з планом, в тому числі з них за земельними угіддями: землі, які використовуються для відпочинку та оздоровлення 0,1245 га, піски 0,1305 га.

Як вбачається з пунктів 3 та 4 Договору, на Земельній ділянці, що є предметом цього Договору, розташовані будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а вищезазначена Земельна ділянка передається в оренду для обслуговування бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Згідно з пунктом 5 Договору нормативна грошова оцінка Земельної ділянки на дату укладення Договору становить: 284733,00 (двісті вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять три гривні 00 копійок).

Копія витягу № НВ-5100883852022 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 02.12.2022 додається до позову.

Пунктом 8 Договору сторони погодили, що договір укладено на двадцять п`ять років.

Відповідно до пункту 9 Договору щорічна орендна плата становить 34167,96 грн (тридцять чотири тисячі сто шістдесят сім гривень 96 копійок), що становить 12 % (дванадцять відсотків) нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця (пункт 11 Договору).

Згідно з пунктом 12 Договору розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається з пунктів 25 та 26 Договору, серед прав Орендодавця є, зокрема, право на своєчасне внесення орендної плати, а серед обов`язків Орендаря є сплачувати вартість орендної плати земельної ділянки в розмірах та в термін, що обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 23 Договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов`язків.

Пункт 36 Договору встановлює, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

В порушення умов Договору, Відповідач-1 та Відповідач-2 не сплачували орендну плату за період з грудня 2021 по березень 2025 (далі Спірний період), внаслідок чого на момент подачі позовної заяви утворився борг у розмірі 133 258,96 грн за користування Земельною ділянкою, що підтверджується довідкою відділу фінансів Позивача від 01.05.2025 № 01-12/194.

За таких обставин, враховуючи вищенаведені факти та умови Договору, Відповідач-1 та Відповідач-2 порушує свої зобов`язання щодо своєчасної сплати орендної плати за користування Земельною ділянкою Спірний період.

Тобто, відбувається систематичне недотримання Відповідачами істотних умов Договору щодо невнесення орендної плати, що призвело до порушення майнових прав Позивача.

Крім того, Позивач також заявляє вимоги про розірвання Договору та повернення земельної ділянки.

Згідно з статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Відповідно до пункту 2 рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 № 11-VIII «Про початок реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради», Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Затоківської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Одеської області.

Рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 27.11.2020 № 11-VIII "Про початок реорганізації Затоківської селищної ради шляхом приєднання до Кароліно-Бугазької сільської ради".

Таким чином, Позивач як правонаступник Затоківської селищної ради є власником всього майна, прав та обов`язків, що належали Затоківській селищній раді, в тому числі власником земельної ділянки і, відповідно, прав та обов`язків, що виникли із Договору.

Договір укладено між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради, правонаступником якої є Позивач, та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 , правонаступниками якої є Відповідачі 1, 2.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_5 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, 05 березня 2024 року, на підставі заповіту, посвідченого Щукіною Л. С., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу 06 лютого 2013 року, зареєстрованого у реєстрі за № 57, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в 1/2 (одній другій) частці, кожен.

Спадщина, на яку в указаних частках видано вищевказане свідоцтво, складається з: будівель та споруд бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці.

На вказаній земельній ділянці знаходяться в цілому: будинок відпочинку літ. «А», загальною площею 40,1 кв. м., душові- туалети з допоміжними приміщеннями літ. «Б», загальною площею 87,1 кв. м.

Вищевказане свідоцтво видано ОСОБА_1 про право на спадщину на 1/2 (одну другу) вказаного майна.

Свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане ОСОБА_5 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, 05 березня 2024 року за реєстровим № 459 у спадковій справі № 180/2023 видане ОСОБА_2 про право на спадщину на 1/2 (одну другу) вказаного майна.

Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.04.2025 підтверджує те, що Відповідач-1 та Відповідач-2 зареєстрували право власності на будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Отже, Відповідачі 1,2 в порядку спадкування набули права оренди на Земельну ділянку на умовах, визначених Договором, а також до них в порядку спадкування перейшли обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, в тому числі обов`язки щодо внесення орендної плати.

Відповідач-1 та Відповідач-2 не виконали своє зобов`язання щодо внесення орендної плати за Спірний період, вони порушили покладений на них пунктом 26 Договору обов`язок сплачувати вартість орендної плати земельної ділянки в розмірах та в термін, що обумовлені договором.

Таке порушення умов договору відповідно до статті 651 ЦК України та пункту 32 Договору є підставою для припинення дії договору шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу іншої сторони внаслідок невиконання Відповідачами-1 та 2 договірних зобов`язань.

При цьому, систематична несплата орендної плати, визначеної договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На підставі вищевикладеного позивач і звернувся з позовом до суду.

Заяви, клопотанні, інші процесуальні дії у справі

22 травня 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі відкрито загальне позовне провадження.

17 березня 2026 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по справі закрито підготовче провадження з призначенням справи до її розгляду по суті.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином, причину неявки суду не повідомили.

Зі згоди представника позивача, суд ухвалою на місці, 18.06.2026 перейшов до заочного розгляду справи, що відповідає положенням ст. ст. 280 -281 ЦПК України.

Фактичні обставини справі, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Відповідно копії договору оренди земельної ділянки від 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради, та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., 19 грудня 2019 року за реєстровим номером № 1668, орендодавець на підставі рішення VІ-ої сесії VІ скликання Затоківської селищної ради від 10 лютого 2011 року за № 106, рішення ХLIII-ої сесії VІІ скликання Затоківської селищної ради від 23 вересня 2019 року за № 1220 надає, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234, яка розташована за адресою: смт. Затока, м. Білгород Дністровський Одеська область, вулиці Лазурна, 89 (вісімдесят дев`ять). (а.с. 13-15)

Відповідно до п. 9 вищеописаного договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі та розмірі 34167,96 грн, що становить 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.11 орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

У п. 13 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляються штраф та пеня у встановленому законодавством України порядку.

Як вбачається з пунктів 25 та 26 Договору, серед прав Орендодавця є, зокрема, право на своєчасне внесення орендної плати, а серед обов`язків Орендаря є сплачувати вартість орендної плати земельної ділянки в розмірах та в термін, що обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 23 Договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов`язків.

Пункт 36 Договору встановлює, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Відповідно довідки, сформованої відділом фінансів Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 01 травня 2025 року Вих. № 01-13/194 заборгованість по орендній платі за згідно Договору оренди земельної ділянки від 19.12.2019. зареєстрованого в реєстрі за № 1668, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234 за період з 2021-2024 роки та 3 місяці 2025 станом на 01.05.2025 складає 133 258, 96 грн, а саме:

2021 рік нараховано 34 167,96, сплачено 34167, 95 грн борг 0,01;

2022 рік нараховано 37 584, 76, сплачено 5694, 60, борг 31890, 16;

2023 рік нараховано 43 222,47, Сплачено - ; борг 43222,47;

2024 рік нараховано - 45 426,82, сплачено - ; борг 45 426,82;

3 міс. 2025 року нараховано 12719,51, сплачено -; борг -12 719, 51.

Відповідно копії рішення Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області № 11-VIIІ другої сесії VIIІ скликання від 27 листопада 2020 року Кароліно-Бугазька сільська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Затоківської селищної ради. /а.с. 22-23/

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого ОСОБА_5 , державним нотаріусом Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області, 05 березня 2024 року, на підставі заповіту, посвідченого Щукіною Л. С., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу 06 лютого 2013 року, зареєстрованого у реєстрі за № 57, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в 1/2 (одній другій) частці, кожен. (а.с. 25)

Спадщина, на яку в указаних частках видано вищевказане свідоцтво, складається з: будівель та споруд бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (вісімдесят дев`ять) на земельній ділянці.

На вказаній земельній ділянці знаходяться в цілому: будинок відпочинку літ. «А», загальною площею 40,1 кв. м., душові- туалети з допоміжними приміщеннями літ. «Б», загальною площею 87,1 кв. м.

Відповідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.04.2025 у спільній частковій власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 знаходяться будівлі та споруди бази відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Нормативне обґрунтування

Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Так, предметом позову у справі, що розглядається є стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів.

Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст. 3 Закону «Про оренду землі», об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, що визначено у ст.ст. 24, 25 Закону України «Про оренду землі».

Оцінка аргументів сторін. Висновки суду

Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат та 3% річних

Так, відповідно копії договору оренди земельної ділянки від 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради, та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., 19 грудня 2019 року за реєстровим номером № 1668, орендодавець на підставі рішення VІ-ої сесії VІ скликання Затоківської селищної ради від 10 лютого 2011 року за № 106, рішення ХLIII-ої сесії VІІ скликання Затоківської селищної ради від 23 вересня 2019 року за № 1220 надає, а орендар приймає у строкове платне користування на умовах оренди терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку, цільове призначення якої: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234, яка розташована за адресою: смт. Затока, м. Білгород Дністровський Одеська область, вулиці Лазурна, 89 (вісімдесят дев`ять). (а.с. 13-15)

Відповідно до п. 9 вищеописаного договору орендна плата вноситься орендарем щорічно у грошовій формі та розмірі 34167,96 грн, що становить 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Відповідно до п.11 орендна плата вноситься щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

У п. 13 у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляються штраф та пеня у встановленому законодавством України порядку.

Як вбачається з пунктів 25 та 26 Договору, серед прав Орендодавця є, зокрема, право на своєчасне внесення орендної плати, а серед обов`язків Орендаря є сплачувати вартість орендної плати земельної ділянки в розмірах та в термін, що обумовлені цим договором.

Згідно з пунктом 23 Договору кожна сторона зобов`язується виконувати обов`язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов`язків.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних; стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України.

Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт).

Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01 жовтня 2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Досліджуючи позовні вимоги у цій частині, суд зважає на те, що відповідачі отримали свідоцтво про право на спадщину 05.03.2024 та зареєстрували своє право в порядку спадкування.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

З урахуванням викладеного, відповідачі є правонаступниками прав та обов`язків за договором оренди земельної ділянки від 19.12.2019, укладеного між Затоківською селищною радою та фізичною особою ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області Кушнір І.В., 19 грудня 2019 року за реєстровим номером № 1668.

Разом з тим, у порушення умов договору, відповідачами вчасно у повному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою не сплачено, що спричинило виникнення заборгованості у розмірі 133258, 96 грн.

Отже, на момент звернення позивача до суду, відповідачі дійсно мають непогашену заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

3% річних за своїми ознаками є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання Відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою є самостійним способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 24.01.2018 по справі № 910/24266/16, відповідно до якої вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Позивачем здійснений розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних, що підлягають сплаті за договором оренди земельної ділянки станом на 16.04.2025.

Відповідно до розрахунку інфляційних втрат за період з березня 2022 року по квітень 2025 року встановлено, що інфляційні втрати складають 20 654, 84 грн.

Відповідно до розрахунку процентів річних за період з березня 2022 року по квітень 2025 року встановлено, що проценти річних складають 5474, 37 грн.

Не виходячи за межі позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідачів суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних від простроченої суми за окреслений ним період.

З урахуванням викладеного, та з огляду на те, що відповідачі власного контррозрахунку, доказів на спростування розрахунку позивача не надає, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості, інфляційних втрат та 3 % річних.

Щодо позовних вимог в частині розірвання договору оренди та повернення спірної земельної ділянки

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» за вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, загальні підстави розірвання договору визначені у ст. 651 ЦК України, відповідно до якої договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Водночас, пунктом д частини 1 ст. 141 ЗК України встановлено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 проаналізувала загальні та спеціальні підстави розірвання договору оренди землі, надала змістовну характеристику поняттям «систематичність», «несплата» та «істотність порушення».

Зокрема зазначила: «для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як «систематичність» та «несплату», зокрема, орендної плати.

Під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору.

Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання.

Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

Щодо поняття «несплата», вжите у пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України, то його потрібно розуміти саме як повну несплату орендної плати.

Такий висновок є логічним та виправданим, оскільки поняття «несплата» та «недоплата» не є тотожними. Оскільки в конструкції згаданої правової норми не наведено жодного означення до слова «несплата», можна виснувати, що законодавець у згаданій правовій нормі не передбачив жодної альтернативи повної несплати, тобто не визначив, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є не лише систематична несплата, а й систематична недоплата орендної плати.

Потрібно враховувати, що правова природа відносин оренди землі, яка зазвичай передбачає тривале використання такого об`єкта цивільних прав і сталість таких відносин, відповідає інтересам цивільного обігу загалом. Та більше, використання земельної ділянки завжди пов`язане з неодмінними витратами орендаря на її утримання відповідно до цільового призначення цієї ділянки.

Якщо дотримуватися протилежного підходу, то договір буде під постійною загрозою його розірвання, що порушить принцип сталості відносин з використання землі, що своєю чергою стимулюватиме орендаря ставитися до орендованої земельної ділянки у споживацький спосіб, не дбати про неї, не вкладати кошти у покращення чи належне утримання такого особливого виду майна, тобто призведе до того, що орендар не буде обирати таку поведінку, яка більшою мірою відповідала б ознакам доброго господаря стосовно орендованої ним землі.

Тож підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є саме систематична, тобто неодноразова (два та більше випадків), повна несплата орендної плати.

Ця спеціальна правова норма у такому випадку є самостійною та достатньою, і звертатися до більш загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби, оскільки вона передбачає саме додаткову (до основної) підставу для розірвання договору оренди землі».

Також Велика Палата Верховного Суду у вищеописаній постанові звернула увагу на таке: «відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.

Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору».

Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Одним із факторів, що може братися до уваги під час оцінки істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання, є те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, реально заінтересована у збереженні договору, а також те, чи не спричинить розірвання договору для неї значної шкоди.

Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19).

Отже, законодавство в питанні розірвання договору дбає не лише про інтереси управненої сторони, а й про інтереси зобов`язаної сторони, оскільки розірвання договору може завдати значних збитків стороні, яка допустила незначне порушення, тобто законодавець прагне досягти справедливого балансу між інтересами сторін договору.

Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі.

Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин».

У справі, що розглядається позивач, в обґрунтування позовних вимог, в частині розірвання договору оренди землі, посилається на систематичне, у період з 2022 року по 2025 рік, порушення взятих на себе зобов`язань щодо внесення орендної плати за землю та на істотність такого. Істотність обґрунтовує тим, що позивач позбавлений надходжень коштів з орендної плати до бюджету Кароліно-Бугазької сільської ради.

Суд погоджується з вказаними ствердженнями позивача та вважає позовні вимоги позивача в частині розірвання договору оренди та повернення спірної земельної ділянки обґрунтованими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачі систематично порушують взяті на себе зобов`язання щодо внесення орендної плати за землю.

Враховуючи викладене, аналізуючи умови договору оренди землі через призму загальних засад цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності, те, наскільки зобов`язана сторона, яка порушила договір, з огляду на фактичні обставини справи та оцінюючи докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що наявні усі правові підстави для задоволення позовних вимог і в частині розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За умовами ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В зв`язку з повним задоволенням позовних вимог позивача, підлягають стягненню з відповідачів на його користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 7267, 20 грн.

Відповідно до ст. 141 ч. 8 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, питання розподілу судових витрат на правничу допомогу буде вирішено після надання відповідної заяви, про яку було заявлено представником позивача.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 610, 626, 627, 628, 651 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 82, 83, 263, 264, 265, 280-281, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з орендної плати за землю, розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області заборгованість у розмірі 79 694,08 грн, з яких: сума 66 629,48 грн основного боргу; сума 10 327,42 грн інфляційних втрат; сума 2 737,18 грн 3% річних.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки, укладений 19.12.2019 між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міськради та суб`єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 , який був посвідчений Кушнір І. В., приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Одеської області, 19 грудня 2019 року за реєстром № 1668.

Зобов`язати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернути Кароліно-Бугазькій сільській раді Білгород-Дністровського району Одеської області земельну ділянку, загальною площею 0,2550 га, з кадастровим номером 5110300000:02:019:0234.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кароліно-Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Кароліно- Бугазької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 633,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Кароліно-Бугазька сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області 67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1, ЄДРПОУ 04527307.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 29 червня 2026 року.

Суддя: