Ухвала суду № 137771200, 29.06.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

29 червня 2026 рокусправа № 380/13085/26

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Сподарик Н.І., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Адміністрації Державної прикордонної служби, військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) до Адміністрації Державної прикордонної служби (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26; код ЄДРПОУ 00034039), військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати наказ командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України № 379-ОС від 19.05.2025 року про призначення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого майстер-старшини ОСОБА_3 , внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби в сумі 1 514000,00 грн;

- зобов`язати Адміністрацію ДПС України та НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України призначити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як членам сім`ї загиблого майстер-старшини ОСОБА_3 , внаслідок захворювання та причини смерті, пов`язаних з проходженням військової служби, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28 лютого 2022 року та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в розмірі 15 000 000 грн та здійснити виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням проведених виплат.

Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з`ясовує:

- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.

Згідно з п.2 ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд звертає увагу, що у подані позовній заяві представником позивача не зазначено адресу місце проживання позивача-2 - ОСОБА_2 .

Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи.

Тому, позивач в порядку усунення недоліків позовної заяви слід подати виправлену (уточнену) позовну заяву оформлену у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.

Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 вказаної вище статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу на те, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Згідно частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Так, судом встановлено, що позивачам в травні 2025 року було виплачено одноразову грошову допомогу у зв`язку із смертю чоловіка/батька в розмірі 757 000,00 гривень кожній.

Таким чином, саме з цієї дати слід обраховувати строк звернення до суду.

Суд зауважує, що особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено відповідну виплату.

При цьому, доказів вчинення будь-яких дій після отримання виплати представник позивача до суду не надав.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення до суду позивачі зазначають, що чоловік позивачки ОСОБА_1 майстер-старшина ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до висновку експерта КУ «Одеське обласне бюро судово-медичних експертиз» №501 від 22.03.2024 смерть настала внаслідок захворювання, яке перебувало у прямому причинному зв`язку з проходженням військової служби. Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони ДПС України №133-ОС від 15.03.2024 ОСОБА_3 виключено зі списків особового складу у зв`язку зі смертю. Надалі наказом №379-ОС від 19.05.2025 членам його сім`ї призначено одноразову грошову допомогу у розмірі по 757 000 грн дружині та неповнолітній доньці, однак зазначений наказ до позивачів доведений не був. Позивачі вказують, що вважали отримані після смерті військовослужбовця кошти частиною одноразової грошової допомоги, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, та очікували надходження решти виплат. Лише 13.05.2026 після отримання витягу з наказу №379-ОС від 19.05.2025 їм стало відомо про зміст прийнятого рішення та можливе порушення їхніх прав, у зв`язку з чим виникла необхідність звернення до суду. Посилаючись на відсутність інформації про оскаржуване рішення до 13.05.2026, позивачі просять визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк на подання позовної заяви.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам представника позивача, суд зазначає наступне.

Частиною 9 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що особи мають право реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги протягом трьох років з дня виникнення такого права.

Як убачається з матеріалів справи, позивачі скористалася зазначеним правом, що підтверджується наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України №1379-ОС від 19.05.2025, яким їм було визначено відповідну виплату.

Водночас оскарження зазначеного рішення суб`єкта владних повноважень здійснюється у строки, визначені статтею 122 КАС України, а саме протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Посилання представника позивача на те, що про порушення своїх прав позивач дізналася лише 13.05.2026, суд оцінює критично, оскільки матеріалами справи підтверджується, та не заперечується позивачем, що у 2025 на банківський рахунок позивачів було перераховано одноразову грошову допомогу.

Саме з цього моменту позивачі мали об`єктивну можливість з`ясувати порядок та підстави її нарахування, а відтак повинні були дізнатися про можливе порушення свого права.

Отримання позивачами інформації за результатами звернення із адвокатським запитом до відповідача, на переконання суду, не впливає на визначення моменту, з якого позивач повинна була дізнатися про порушення свого права.

Зазначена дата свідчить виключно про час, коли позивач розпочала активні дії щодо з`ясування обставин реалізації свого права, однак не може ототожнюватися з початком перебігу процесуального строку звернення до суду.

Відтак така відповідь не створює нових правових наслідків для позивачів і не може вважатися моментом, з якого вони дізналися про порушення свого права.

За правилами ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відтак, суддя висновує, що зазначені представником позивача обставини, якими обґрунтовується поважність причин пропуску строку звернення до суду мають абстрактний характер та не підтверджуються жодними доказами, а тому такі слід визнати неповажними.

Отже, підстав для задоволення клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з огляду на повідомлені ним обставини немає.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, позов залишається без руху, якщо підстави, вказані нею у заяві про поновлення строку, визнані судом неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою та вказати інші підстави для поновлення строку, якщо такі існують.

Виходячи з викладеного, позовну заяву подано без додержання вимог статей 44, 160 та 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 169 вказаного Кодексу суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Беручи до уваги наведене, наявні правові підстави для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву залишити без руху.

Причини пропуску строку звернення до суду викладені в клопотанні визнати неповажними.

Надати позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в мотивувальній частині ухвали десять днів з дня отримання копії ухвали у такий спосіб: скерувати до Львівського окружного адміністративного суду заяву про усунення недоліків позовної заяви до якої надати:

- виправлену позовну заяву, оформлену у відповідності до вимог ст. 160 КАС України;

- клопотання про поновлення строку звернення до суду та докази у підтвердження викладеного у такому клопотанні з обґрунтуванням поважності причин пропуску звернення до суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу (представнику позивача).

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Сподарик Наталія Іванівна